Пісні та коломийки про Олексу Довбуша

3. Пісні та коломийки про Олексу Довбуша

Пісні про Олексу Довбуша

Пісня «Ой попід гай зелененький»
Ой попід гай зелененький
Ой попід гай зелененький
Ходить Довбуш молоденький

Він на ніжку налягає
Топірцем ся підпирає

Лиш би Кути не минути,
До Косова повернути
До Косова та й до Дзвінки
До Штефанової жінки

«Добрий вечір Штефанова
Чи вечеря вже готова?»
«Ой вечеря не готова
Бо Штефана нема дома

Пішов Штефан на роботу
Повернеться аж в суботу»

«То чи будеш відпирати?
Чи прийдеться дверь ламати?»
«В мене двері дубовії,
В мене замки сталевії!»

«Не поможуть замки твої,
Як підставлю плечі свої!»
Довбуш плечі підставляє
Штефан в Довбуша стріляє

«Ой ви хлопці, ви молодці!
Візьміть мене на топорці,
Візьміть мене на топори
Та й понесіть в чорні гори,
Там родились батько й мати,
Там буду я спочивати,
Сріблом злотом поділіться,
По домівках розійдіться…»

Коломийки про Олексу Довбуша

- Ой у гаю зелененькім все зозуля кує,
Ой куди то славний Довбуш з хлопцями мандрує?
- Ходив Довбуш з опришками лісами, горами,
А він хотів розправлятись з клятими панами.
- З високої полонини котяться гелетки,
Ходить Довбуш розбивати високі маєтки.
- Ой зозулька з листків росу крильцями збирає,
Ходить Довбуш молоденький панів убиває
- «Ой чи много, Довбущуку, маєш товариства?»
«Як у гаю зеленому букового листя!»
- Перестата зозулечка по лісі літати,
Вже Довбуша молодого в горах не видати.

- На високій полонині зародили рижки,
Закохав я собі силу та й пішов в опришки.
Не рік , не два ходжу лісом, та не маю щастя,
Хоч у мене тілько грошей, як у лісі листя.
Ой вийду я в полонинку на високі гори,
Де Черемош воркітливий каміннячко оре.
По Долині жовнярики на села злягають,
Трясуть хати попід лісом - Довбуша шукають...