Лесь Курбас як фундаментатор модерного українського театру

У даному творчому і дослідницькому проєкті з мистецтва на тему "Лесь Курбас як фундаментатор модерного українського театру" учениця 11 класу вивчає філософію театру Леся Курбаса: від Анрі Бергсона до Альберта Айнштайна, аналізую інформацію і робить висновки.

Докладніше про проєкт:

Учениця 11 класу у своїй науково-дослідницькій роботі з мистецтва на тему "Лесь Курбас як фундаментатор модерного українського театру" ставить за мету представлення унікальної особистості Леся Курбаса через конкретику його творчих здобутків, мистецьких відкриттів в галузі театрального мистецтва.

У рамках дослідницького творчого міні-проєкту з мистецтва про Леся Курбаса як фундаментатора модерного українського театру учениця 11 класу вивчає біографію Леся Курбаса, як людини, митця, знакової постаті української історії та культури, розглядає театральне новаторство Курбаса і його вплив на театральне мистецтво.

Зміст

Вступ
1. Лесь Курбас: людина, митець, знакова постать української історії та культури.
2. Театральне новаторство Л. Курбаса: основні впливи, проблеми, характерні риси. Висновки
Список використаної літератури

Ім'я Леся Курбаса стоїть поряд з іменами Станіславського і Мейєрхольда, Брехта і Арто. Курбас зробив неоціненний внесок у розвиток української драматургії. Лесь Курбас був українським режисером, актором, теоретиком театру, драматургом.

Початок XX ст. ознаменував собою початок бурхливого творчого процесу у світі та в Україні зокрема. Новий зміст творів гармоніював із широким використанням традицій національної й світової літератури.

Театр – це відображення життя народу, а воно завжди розвивається бурхливо і динамічно, а в Україні особливо. Непоправної втрати зазнали театр й драматургія через численні заборони на імена і твори, фізичне знищення митців. Неупереджений погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем показує, що кожна доба у видовищному мистецтві починалася з появи нової міфології, культу, відповідного свята, навколо якого виростали форми громадського спілкування й розваги, і нарешті поставав театр.

Елементи театрального мистецтва України беруть початок з глибокої давнини, коли вони проявлялися в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Причому початково - у таких формах, де театральне видовище ще не виділилося з форми громадського спілкування. Це було таїнство, присвячене якомусь богові, містичній сутності або обожненій особі - містерія. Так само називався і видовищний жанр, з якого у майбутньому проростали театральні системи.

Не був винятком цієї традиції і театр, очолюваний Лесем Курбасом, який, на думку Н. Корнієнко, "будував театр, котрий зв'язав би наше минуле через пам'ять про містерію і наше завтра". Містерійну природу курбасового театру усвідомлювали не лише дослідники, а й сучасники, на думку яких у містерійному ключі, у жанрах дотичних до містерії.

Початок XX ст. ознаменував собою початок бурхливого творчого процесу у світі та в Україні зокрема. Новий зміст творів гармоніював із широким використанням традицій національної й світової літератури. Курбас та його учні в керованому ним театрі вирішували такі вистави: "Чорна Пантера і Білий Ведмідь", "Великий льох", "Йоля", "Цар Едіп", "Різдвяний вертеп", "Гайдамаки", "Свобода", "Жовтень", "Новий Месія", "Джіммі Гіґґінс", "Жакерія", "Напередодні", "Народний Малахій", "Диктатура", "Машиноборці", "Маклена Ґраса".

Усвідомлення містерійної основи курбасового театру дозволяє точніше окреслити особливості його системи. Проте чи й справді ці вистави були "достеменними містеріями"? І так, і ні. Все залежить від відповіді на елементарне, здавалося б, запитання: що таке містерія? Ніхто не може узагальнити це визначення,кожен має своє бачення його. Безліч видатних осіб сприймає містерію як вільне інсценування біблійних сюжетів.

Метою проекта є представлення унікальної особистості Леся Курбаса через конкретику його творчих здобутків, мистецьких відкриттів в галузі театрального мистецтва.

Об’єктом науково-дослідницької роботи виступає видатна постать Леся Курбаса,а також його культурний внесок в розвиток українського театру.

Курбасівські традиції та мистецькі принципи, уроки новаторського пошукового мистецтва продовжували А. Бучма, Д. Мілютенко, Н. Ужвій, О. Сердюк, П. Куманченко, В. Василько, В. Скляренко, Д. Козачківський, С. Бондарчук, Г. Ігнатович, Я. Бортник та багато інших митців у різних театрах України.

Письменники-соратники Курбаса (Ю. Смолич, П. Тичина, М. Бажан, О. Дейч та ін.) у своїх спогадах змальовували образ талановитого творця, наголошуючи на безпідставності звинувачень і наклепів на нього та його театр.

Загадка та феномен театру «Березіль» й досі не розгадані українськими істориками та театрознавцями,як юнак з незакінченою освітою зміг створити театр грандіозного масштабу та вивести рижесуру на європейський рівень?Всі пишаються таким вітчизняним реформатором . Його називали чарівником сцени, творцем образів нечуваної виразності, Режисером з великої літери і навіть цілим театральним інститутом. В повній мірі розділивши трагічну долю свого покоління, Курбас опинився на лезі боротьби між пережитком минулого та прогресивними напрямами в культурному житті країни.

Актуальність роботи повязана із унікальним педагогічним, режисерським талантом Курбаса, що може бути прийнятий як зразок для наслідування і перейняття наступними творчими особистостями.

Завданням є об’єднання різних думок,що висловленні про творчість Леся Курбаса,аналіз режисерських постановок. Структура дослідження. Даний освітній проект складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.