Проект "Образ жінки в образотворчому мистецтві"

Автор проекту з образотворчого мистецтва "Образ жінки в образотворчому мистецтві" визначає особливості зображення жінки у творах митців різних епох та аналізує символічне навантаження образу.

Таким чином, є можливість прослідкувати зміни, які відбувалися у цій галузі, виявити історичні, соціальні та політичні передумови, що спричинили зміну образу жінки у мистецтві, розкрити наслідки, що з'явилися у результаті подібної трансформації.

Міні-проект з образотворчого мистецтва "Образ жінки в образотворчому мистецтві" розкриє тенденцію в уявлені про красу у контексті змін ціннісно-моральних основ суспільства. Проект також буде цікавим джерелом інформації у наш час поширення феміністичного руху у світі та в Україні.

Зміст

Вступ
Розділ 1. Жінка як еталон краси
Розділ 2. Вічна тема жінки у світовому мистецтві
2.1. Образ жінки у живопису  Леонардо да Вінчі
2.2. Образ жінки у творах Рафаеля
2.3. Особливості творення жіночих образів
Розділ 3. Жіночі образи в українському образотворчому мистецтві
3.1. Особливості творення жіночих образів Тропініним
3.2. Шевченківська «Катерина»
3.3. Жінка-мати у мистецькій творчості К. Трутовського
3.4. Яскраві жіночі образи у творах М. Пимоненка
3.5. Ідеал радянської жінки в мистецтві соцреалізму
Висновки
Список використаної літератури

Неможливо об’єктивно висвітлювати історію нашої країни без осмислення феномену жінки в українському суспільстві загалом та у мистецтві зокрема. Жіноча тема була однією з найповажніших. З нею були пов’язані етичні цноти та естетичні вартості. В усі часи надзвичайно цікавим був погляд митців на жінку, яка була і залишається невичерпним джерелом натхнення для поетів, скульпторів та художників.

Сучасне мистецтво знаходиться у напруженому пошуку ідей, які допоможуть відновити втрачений зв’язок між тимчасовим і вічним, земним і небесним, матеріальним та ідеальним. З огляду на це образ жінки і те, як він втілюється у творах мистецтва – тема досить неоднозначна та актуальна. Адже жінка, її краса та духовність завжди були предметом уваги митців багатьох поколінь у світовій та українській культурі.

Визначні жіночі образи створив Леонардо да Вінчі, Рафаель, Тиціан, Т. Шевченко, В. Тропінін, К Трутовський, М. Пимоненко, О Ременяка тощо. Як бачимо, художники різних поколінь, різних часів, та тема спільна для всіх. Тонким ліризмом оповиті образи жінок у творах О. Кондратюк, колоритними штрихами послуговується, зображаючи жінку, М. Божій.

Кожен митець використовує свої неповторні авторські прийоми для художнього висвітлення цього вічного образу.

Образ жінки: портретно-реалістичний, опоетизований, міфологічний, репрезентативно-офіційний, театральний - яким би не був, в образотворчому мистецтві він завжди вміщував дещо більше, ніж рефлексії художника над канонами краси, новими для кожної наступної епохи, - щось таємниче і не до кінця визначене.

Глибше за інших цей невловимий, втім істотний компонент «вічної жіночності» висловив одним рядком Борис Пастернак: «...и прелести твоей секрет разгадке жизни равносилен».

"Varium et mutabile semper femina" - "Жінка - мінлива і завжди інша" - казали давні. Хотілося б, аби сьогоднішній глядач, опинившись серед чудових полотен, на яких зображено жіночі образи, згадав також і провокаційний вислів Оскара Уайльда:

«...дзеркало мистецтва відбиває зовсім не життя, а того, хто в нього дивиться». Зважаючи на це, ми ставимо за мету дослідити особливості художнього моделювання жіночих образів у творах світового та українського образотворчого мистецтва.

Мета роботи й обраний аспект дослідження визначають конкретні завдання:

• розкрити особливості загальної постановки зображення жінки у творах образотворчого мистецтва;
• визначити особливості зображення жіночих образів у творах митців різних епох;
• проаналізувати символічне навантаження жіночих образів у творах мистецтва;
• простежити зміни у трактуванні жіночого образу відповідно до уявлень про жіночу красу та зв'язок створеного образу з суспільно-політичною ситуацією в країні;
• розкрити трансформацію образу жінки в контексті зміни ціннісно-моральних основ;
• виокремити ставлення до жіночої краси, сформованого в українській та світовій духовній культурі; виконати порівняльний аналіз у ставленні до трансляції жінки як об'єкта культурної традиції.

Об’єктом дослідження є специфіка відображення жінки у творах образотворчого мистецтва.

Предметом дослідження є жінка як еталон краси.

Наукова новизна роботи визначається тим, що дослідження є першою спробою проаналізувати особливості зображення жінки у творах образотворчого мистецтва відповідно до уявлень про красу у  контексті суспільних змін, змін ціннісно-моральних основ, порівняти окремі шедеври світового образотворчого мистецтва та українського.

Звичайно, зображенню жінки у творах мистецтва приділялась увага не одного дослідника та науковця. Так, ця тема певною мірою розглядається у книгах Довгополова «Розповіді про художників», Бєлової О.Ю. «Історія мистецтв», Зінгер Л.С. «Радянський портретний живопис».

У статтях О. Ременяки, Н. Гончарової, О. Єфименка тощо. Є багато статей про творчість того чи іншого майстра пензля, де також згадуються картини з зображенням жінки. Однак цілісного накового дослідження немає.

Не претендуючи на повноту висвітлення неосяжної теми, ми спробуємо представити галерею жіночих образів, створених майстрами європейського мистецтва та українського мистецтва 18 - початку 21 століть.

За методологічну основу роботи взято системний підхід. У роботі застосований компаративний метод в його типологічному аспекті, що дозволило виявити зв'язок зображуваного образу з уявленнями про красу, з особливостями суспільно-політичного ладу. При вивченні творів мистецтва використовано також метод мистецтвознавчого художньо-стилістичного аналізу.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх залучення для подальшого комплексного розгляду проблем творення образу жінки та використання його при написанні праць, що присвячені історії культури та образотворчого мистецтва.

Матеріали, висновки і результати роботи можна використовувати при викладанні курсу образотворчого мистецтва, на заняттях гуртків, класними керівниками для проведення годин спілкування, для розробки нових навчальних посібників.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 8 підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел.