Таблиця множення в мультиках
2.0
Гра Таблиця множення в мультиках - нова версія авторської навчальної комп'ютерної програми з матем...

Навчальні програми:

Програма з математики Математика       Програма з природознавства Природознавство


Таблиця ділення в мультиках 1.0
1.0
Таблиця ділення в мультиках - авторська, безкоштовна комп'ютерна навчальна програма з математики д...

Публікація на сайті

Об'яви

Це цікаво!

Зараз на сайті

Сейчас на сайте 0 пользователей и 10 гостей.

3.5. Ідеал радянської жінки в мистецтві соцреалізму

З попередніх розділів зрозуміло, що художники різних століть, різних напрямів зображали своїх героїв по-різному. Щодо саме жіночого зображення, то митці ХІХ століття часто надавали жінкам романтичних, реалістичних рис, зображали жінок різних верств населення (від убогої селянки до заможної аристократки).


Мистецтво модерну не мало певних характерних рис жіночого образу: від лагідної, домашньої до жінки “вамп”. Спробуємо віднайти типові риси у змалюванні жіночих образів художниками соцреалізму.

Відомо, що центральним образом у творчості митців соцреалізму виступає героїзований, життєстверджуючий образ робітника, селянина. Тобто, в багатьох підручниках радянського зразка сказано, що тематична картина того часу була заснована на реальних зображеннях.

Однак, зовсім іншої думки сучасні дослідники, наприклад, як зазначає Ж. Ф. Коновалова, у дослідженні “Міф у радянській історії та культурі”: “Навіть під терміном “соціалістичний реалізм” у радянській культурі приховувалося “створення міфічного світу, мало пов’язаного з реальністю” .


Однак, по-справжньому репрезентує образ нової радянської людини тільки жінка. Образ жінки в тоталітарному мистецтві постає амбівалентно: з одного боку вона є втіленням власної статі, з іншого, вона виконує нові, далеко не жіночі соціальні ролі.

Радянські митці представляють жінку, насамперед, як трудівницю, Різні символи, які може “розпізнати” глядач, свідчать про пропаганду поєднання жінкою виробничої та сімейної сфери. Це діловий робочий одяг, медаль на грудях, яка свідчить, що ця жінка – не просто працівник, але є передовиком виробництва.

Жіночий образ, як уособлення радянської трудівниці можна зустріти на картинах Михайла Божія: “Медсестра”, “На східцях”,  “Сусідки”.
Картини Михайла БожіяОдне зі своїх полотен Божій присвятив жінці в образі медсестри. При всій конкретності відображеної в творі моделі, образ має узагальнюючий характер. Живописно картина виконана в гамі зближених сріблястих і білих тонів, що підсилюють відчуття чистоти й ніжності образу молодої дівчини.

Художник написав свою героїню з великою симпатією і теплом. За допомогою світла по-особливому підкреслив її обличчя. Дівчину гарною не назвеш, але вона миловидна і приваблива. В образі юної медсестри М. Божій намагається передати основне призначення жінки: не лише бути матір’ю, але й виконувати свій громадянський обов’язок – служити на благо держави.

Саме такого зображення ми не зустрічалив жодному з вищеназваних картин. Образ був створеним ніби приклад, зразок наслідування для тогочасної жінки: бути активною, вірно виконувати свої соціальні ролі. Радянська жінка повинна бути перш за все успішною на роботі, все інше має другорядне значення. Хоча, не знаючи культурно-політичної ситуації, в якій був створений образ, важко щось сказати про ідейний зміст полотна.

Ще однією картиною, яка засвідчує образ жінки як невтомної трудівниці є полотно “Хліб” Тетяни Яблонської.
Хліб Тетяни Яблонської Картина написана в період, коли соціалістичні рамки значно розширилися, тобто Т. Яблонська мала змогу писати картини з народної тематики. У книзі “Радянський живопис” Парамонова та Червоної зазначаються слова Яблонської з приводу власної картини: “Я хотіла,… щоб моя картина звучала як хороша народна пісня про працю, виглядала ніби пам’ятник цим людям”.

Ритмічність погоджених рухів колгоспниць, вираз радості на молодих обличчях, енергійність в пластиці кожної, мажорний колорит цілого полотна – все це створює стійке відчуття сили, що переповнює душу радістю, що пов’язана з самим процесом праці.

З одного боку, картина віє щастям, радістю. Однак, на нашу думку, вона занадто фантастична, надумана, вона показує життя радянської жінки як веселу гру, заідеалізовуючи соціалістичну працю колгоспного селянства. Однак, можливо, це не тиск радянської влади, а лише креативність художниці, її власне бачення тогочасної картини в суспільстві.

Таку думку пропонує Луценко Наталія Анатоліївна у статті “Творчість Т. Н. Яблонської як культурний феномен”: “Сюжет Т. Яблонська знайшла ще до війни, коли поїхала зі студентами на практику в село Летава Хмельницької області. Художниця захоплювалась людьми, які всю свою душу вкладали в працю на землі.

Під час евакуації в роки війни сама Т. Яблонська бачила, скільки випробувань і злиднів припало на долю жінок у колгоспах, і її вразило те, з якою непідробленою радістю селянки працюють на відвойованій мирній землі, відновлюючи зруйноване господарство. Такий ентузіазм не міг залишити художницю байдужою, і вона все літо писала портрети жінок-колгоспниць, робила замальовки в полях і на фермах” .


Отже, на картині зображені селянки, які працюють на полі, вони збирають щойно змолоте зерно. Незважаючи на спеку, важку роботу жінки не виглядають втомленими, вони життєрадісні, енергійні. Важка праця не заважає їм бути щасливими, адже вони виконують суспільно-корисне діло, вони служать державі.

Свою увагу ми звернемо на центральний персонаж композиції: молоду, рухливу дівчину, яка закочує рукави, щоб насипати зерно. Цей образ можна назвати програмним у мистецтві соцреалізму. В образі дівчини показано не лише активну трудівницю, але й незалежну особистість. Така жінка не потребує допомоги чоловіка, вона здатна всі перешкоди подолати сама. Тому, на нашу думку, за збором пшениці стоїть дещо більше, а саме розпад уявлень про традиційну роль жінки в суспільстві.

Своєю життєрадісністю картина справляє сильне та неоднозначне враження. Саме ця нереальність на тлі голоду і післявоєнної розрухи стане пізніше предметом критики творчості Т. Яблонської.

З одного боку, полотно цілком відповідало духу епохи: соціалістичний пафос, нові герої, їх завзяття і любов до праці. Проте дослідники зазначають, що картина “Хліб” відображає власні установки і враження художниці, її високу майстерність: “потрібно надати втомленим від утрат, розладу і нескінченної тяжкої праці людям можливість хоч недовго передихнути, підняти очі і побачити своє, як всі були впевнені, неодмінне майбутнє”.

Підтримка сайта

Навчальні програми

1.0
Тест з природознавства "Вгадай тваринку"
Тестуюча комп'ютерна програма з природознавства "Н...
1.0
Тест з природознавства "Вгадай квіточку"
Навчальний тест з природознавства Назви квітку або...

Навчальні програми

1.0
Навчальна програма "Рух у часі"
Демонстраційна навчальна програма з математики для...
2.0
Навчальна програма з математики Арифметика 2.0
Безкоштовна та проста програма - гра з арифметики...

Банер сайту

Ми будемо вдячні, якщо Ви встановите на своєму сайті наш банер!
Банер нашого сайту
Код банера:
<a href="http://obuchonok.com.ua/" target="_blank"> <img src="http://obuchonok.com.ua/banners/obuchonokua1.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і творчі проекти учнів"></a>
Усі банери...

Партнери і статистика