Формування пагонів сосни звичайної

1.3 Біологічні особливості формування пагонів сосни звичайної

Дослідження особливостей формування пагонів сосни звичайної необхідні для обґрунтування заходів підвищення стійкості та продуктивності соснових насаджень. Так, темпи росту пагонів у довжину визначають розміри стовбурів, а від термінів проходження окремих періодів розвитку пагонів залежить сприйнятливість дерев до дії різних чинників і можливість відновлення хвої [17, 21].

У природних умовах насіння сосни проростає неодночасно, спочатку проростають насінини, які потрапили на достатньо рихлий і вологий ґрунт [7].

У теплицях чи розсадниках, де ґрунтові умови та зволоження рівномірні, сходи сосни з’являються через 15 – 20 днів після висівання насіння. Через деякий час піс­ля появи сходів із бруньки розвивається перший пагін, на якому спірально розміщені поодинокі хвоїнки [26].

Наступної вес­ни цей перший пагін продовжує деякий час рости за рахунок збільшення довжини минулорічних останніх міжвузлів. У пахвах деяких поодиноких хвоїнок появляються укорочені пагони з парними хвоїнками. Потім із верхівкової бруньки роз­вивається другий подовжений пагін, уже з редукованими хвоїнками, у пахвах яких з’являються укорочені пагони з парами зелених хвоїнок [26].

Після закінчення росту у висоту в кінці сезону на по­довженому пагоні закладаються верхівкова і декілька бічних бруньок [26]. На третій рік із бічної бруньки розвивається пер­ший бічний пагін або перше кільце біч­них пагонів [26]. Протягом вегетаційного періоду у сосни розвивається, як правило, лише один верхівковий (центральний) пагін.

У перші роки вегетації сосни приріст у висоту незначний. Він поступово збі­льшується і у 25 – 40 років досягає максимуму. За сприятливих умов росту приріст сягає 1 – 1,5 м на рік. Особливо енергійно рос­те сосна на багатих і достатньо зволожених супісках [10].

Пагін – це орган рослини, який розвивається із бруньки відновлення протягом одного вегетаційного сезону [27]. Пагони сосни розподіляють на вегетативні та генеративні. Вегетативні пагони сосни представлені ауксибластами та брахібластами.

Ауксибласти – це подовжені пагони, завдяки яким відбуваються ріст сосни у висоту та формування крони. Брахібласти – це укорочені пагони, на яких розміщені хвоїнки. Усі пагони сосни складаються з елементів, які повторюються, – метамерів [27].

У розвитку пагона виділяють дві фази: ембріональну, коли закладаються зачатки всіх метамерів пагона, і постембріональну, коли відбуваються розгортання та ріст уже закладених органів і міжвузлів [27].

Залежно від ступеня сформованості пагона наступного року у бруньках відновлення в кінці вегетаційного періоду, рослини розподіляють на групи:

• дерева та кущі, у бруньках яких пагони наступного року сформовані повністю;
• дерева та кущі, у бруньках яких сформовані лише вегетативні органи;
• дерева та кущі, у бруньках яких сформована лише частина вегетативного пагона [27].

Більшість дерев, утому числі сосна звичайна, належать до першої групи [27]. Завдяки діяльності спеціальних тканин – меристем – відбувається формування усіх тканин рослин.

Численні дослідження свідчать, що бруньки сосни упродовж року змінюються як за розмірами, так і за формою та забарвленням [12, 13, 28, 29]. Так у кінці березня – на початку квітня у Лівобережному лісостепу України [29] бруньки темно-коричневі, іноді коричнево-сірі, циліндричної форми і лише на верхівці (0,2–0,25 довжини) мають форму конуса.

Кінець бруньки тупий, лусочки жорсткі, здерев’янілі, бруньки залиті смолою. Під час росту пагонів сосни зовнішній вигляд бруньок змінюється. У середині квітня брунька поступово подовжується, стає світло-коричневою, лусочки легко відокремлюються.

У першій половині травня з пагона сходить чохлик, на верхівці пагона у хвоїнках знаходиться маленька конусоподібна брунька жовто-зеленого або світло-коричневого кольору, причому її висота удвічі більша за діаметр [29]. На початку червня навколо цієї бруньки (термінальної, або центральної) з’являються дрібні бічні бруньки, які щільно притиснуті до неї.

Наприкінці червня центральна брунька удвічі більша за бічні, бічні бруньки дещо відхилюються від термінальної. Усі бруньки поступово подовжуються, але діаметр майже не змінюється. Висота їх утричі більша за діаметр [29].

Упродовж липня відбувається інтенсивний ріст бічних бруньок, їхня висота майже втричі перевищує діаметр. На початку серпня іноді розміри бічних і центральної стають майже однаковими. З кінця червня починається потемніння бруньок, спочатку у нижніх частинах, потім доходить до верхівки, а в кінці серпня бруньки вже темні, темно-коричневі, циліндричні, з верхівкою у вигляді конуса [29].

Розміри бруньок залежать від екологічних умов. Центральна брунька стовбура дерева завжди має найбільші розміри. У міру зниження розташування на дереві розміри бруньок зменшуються. У різних лісорослинних умовах розміри бруньок дерев можуть помітно відрізнятися [14, 15].

Розвиток бруньок сосни триває до осінніх приморозків, а за деякими дослідженнями, певні біохімічні зміни відбуваються також узимку [28].

На фазі росту пагона всередині бруньки формуються брахібласти. Довжина пагонів, а внаслідок цього й висота дерев залежить від довжини ділянки бруньки, покритої брахібластами. Кількість брахібластів на пагоні наступного року характеризує фазу росту пагона всередині бруньки [27].

За даними О.В. Філатової [29], кількість брахібалстів залежить від екологічних умов та погоди року. Зокрема цей показник мав більші значення у свіжому субору, ніж у сухому бору (на першому кільці 245 і 114 відповідно), на верхніх гілках більші, ніж на нижніх (на п’ятому кільці 161 і 74 відповідно), причому мінливість кількості брахібластів зростає у нижніх частинах крони та у бідніших лісорослинних умовах.