Свято-Юріївський монастир на Вірлі

Автор навчального дослідницького проєкту на тему "Свято-Юріївський монастир на Вірлі", виконаного у 9 класі з історії України, вирішує на основі зібраних матеріалів описати історію хутора Вірля та Свято-Юріївського чоловічого монастиря Тернопольської єпархії у всіх аспектах, дослідити походження та історію монастиря.

Докладніше про роботу:

Запропонована для 8 і 9 класів пошуково-дослідницька робота з історії України на тему "Свято-Юріївський монастир на Вірлі" підіймає актульні проблеми, так як історична доля Волинського краю склалася так, що значна частина давньоруських міст поступово занепадала і до нашого часу збереглися тільки кілька старовинних святих місць.

Також, матеріали учнівського проєкту про Свято-Юріївський чоловічий монастир Тернопольської єпархії на хуторі Вірля Кременецького благочиння можуть використовуватися вчителями історії та краєзнавства для підготовки до уроків на краєзнавчу тематику та учнями 8, 9 і 10 класів для поширення знання про рідний край.

Матеріали дослідницької роботи (міні-проєкта) можна використати для написання статті по темі Свято-Юріївського чоловічого монастиря на Вірлі, для інтегрованого вивчення суміжних тем із історії України, релігієзнавства, при проведенні екскурсій та досліджень історії, спадщини та традицій нашого народу.

Зміст

Вступ
1. Походження і сутність чернецтва.
2. Свято-Юріївський чоловічий монастир.
Використана література.
Висновки

Актуальність теми. Історична доля Волинського краю склалася так, що значна частина давньоруських міст поступово занепала, а протягом XVIII—ХІХ століть перетворилась у звичайні села. Цей процес негативно позначився на святинях, які були гордістю цих міст. До нашого часу збереглися кілька старовинних святих місць. Серед них особливе місце займають святині Кременеччини, зокрема урочище Вірля.

У своїй дослідницькій роботі над проєктом про Свято-Юріївський чоловічий монастир на Вірлі я використав ряд досліджень представників української історичної науки, зокрема В. Рожко, Г. Івахіва, П. Гонтарука , Т. Сеніної також Біблію, Житія святих.

Мета дослідження: на основі зібраних матеріалів описати історію хутора Вірля та Свято-Юріївського монастиря у всіх аспектах.

Об’єктом дослідження є матеріали досліджень та наукові праці, які присвяченні історії Свято-Юріївського монастиря.

Предметом дослідження є історія урочища Вірля, зокрема храму Святого Юрія.

Завдання дослідження:

• навести погляди різних дослідників про вплив святості урочища Вірля на духовний стан вірних;
• охарактеризувати історію і природу хутора, зокрема розкрити історичні джерела та легенди про Ганну Гойську;
• дослідити історію монастиря Святого Юра.

Практична значимість роботи полягає у тому, що її матеріали можна використати для написання статті по даній темі, для інтегрованого вивчення суміжних тем із історії України та всесвітньої історії, релігієзнавства, при проведенні екскурсій.

Слово «монах» означає усамітнений. На православному Сході ченці називаються по-іншому – калугерами (добрими старцями).

Чернецтво – особливий стан у Церкві, але воно не являє собою третього, поряд із кліриками і мирянами, стану в церковному народі, оскільки одні ченці належать до чину кліриків, а інші, як і прості миряни, не мають сану.

У всіх християнських державах світу є багато монастирів, засновані в різні часи. Не винятком стала і наша країна, в якій на даний час налічується кілька сотень монастирів. Найбільше їх зосереджено на Західній Україні, зокрема на Волинській землі.

Деякі з них були засновані:

1. у IX – X столітті (монастир на Божій горі, який не зберігся);
2. у ХІІІ – ХІV столітті (Почаївський монастир – духовна перлина України; Жидичинський монастир);
3. у ХV столітті (Загорівський монастир);
4. у ХVІІ столітті (Білостоцький монастир, монастир Різдва Христового, м. Володимир-Волинський);
5. у ХХІ столітті (Свято-Юріївський монастир, хутір Вірля).

«Маленькою Волинською Швейцарією» називають Кременець.

Святість місця на Вірлі зберігали не лише пам’ять народна (усні перекази), а й документальні, історичні джерела. На пагорбі, схожому на прадавнє городище, - давні нагробні плити і великий кам’яний хрест. Подейкували, що тут похоронена сама Ганна Тихонівна з Козинських Гойська, опікунка Почаївського монастиря.

1995 року силами місцевих мешканців, благодійників з української діаспори з-за кордону розпочалось будівництво Свято-Юріївського храму. Ініціаторами його спорудження стали Анатолій та Надія Чоповські, Микола Ксьондзик, Федір та Микола Грушицькі голова Кременецької районної «Просвіти» Ліля Адамівна Антонюк та інші українські патріоти.

Спочатку будувався храм, який постав у всій красі наприкінці 2012 року. Саме завдяки жертводавцям 2013 року було закінчено будівництво храму та побудовано монастирський будиночок для ченців. Сучасна споруда має розміри 10 на 7 метрів.

Згідно православної традиції храм повернутий вівтарною частиною на схід, має форму хреста. Святиня складається з трьох частин: вівтаря, середньої частини та притвору. Вівтар відділений від храму невеликим іконостасом

Монастирський храм розмальований Святими образами іконописцями: Валентина Сімащук, Марія Шаповал.

9 травня 2013 року було освячено престол в ім’я Св. Юрія Переможця високопреосвященнішим архієпископом Тернопільським і Крем’янецьким владикою Нестором, якому співслужили кілька десятків священиків при великому зібранні вірних. Намісником (настоятелем) монастиря є ігумен Полікарп (Касько).

Весною 2017 року до монастиря завітали гості з Донецької області – скаутська організація «Пласт».
З благословення Святійшого Патріарха Філарета кожного року, починаючи з 2012, на хуторі Вірля проходить Всеукраїнський молодіжний православний табір «Вірля», який збирає молодь не тільки з Тернопільщини, а й з усієї України.

Опрацювавши матеріали пошуково-дослідницької роботи (проєкта), пов’язані із історією хутора Вірля та Свято-Юріївського монастиря, я зрозумів святість і важливість цього місця не тільки для Кременеччини, а й для всієї України. Перша згадка про урочище датується 16 століттям. Храм будувався силами місцевої громади, діаспори з-за кордону, депутатів.

У 2013 році відбулося освячення престолу і сьогодні ця святиня закликає вірних прийти і помолитися за мир і спокій у нашій державі.

Монастир на Вірлі знаходиться в центрі ідеологічного впливу Москви на православний народ Кременеччини, витримуючи всі утиски і напади вірних Російської церкви. Ченці Почаївської лаври не благословляють паломницькі поїздки до Свято-Юріївського монастиря, мотивуючи це власними амбіціями.

Але з кожним роком кількість паломників на Вірлю збільшується, особливо влітку, майже кожного дня можна побачити групи людей, які приїжджають скласти свої молитви у цій українській святині. Впевнені, що дуже скоро світло Української церкви від монастиря на Вірлі пошириться на навколишні села та містечка, які все ще перебувають в юрисдикції Московського патріархату.

Переглянути інші:
проєкти і роботи з історії України