Френсіс Елізабет Аллен 

Френсіс Елізабет Аллен 

Народилася 4 серпня 1932 року в Клінтоні, Нью-Йорк, США -  американська вчена в області теорії обчислювальних систем. Перша жінка, нагороджена премією Тюрінга.

Її новаторський вклад в теорію і практику оптимізації комп'ютерних програм послужив основою для сучасних оптимізуючих компіляторів і автоматичного розпаралелювання програм. У ті роки, коли Френсіс прийшла працювати в IBM, основна увага організації була направлена на вивчення Фортрана (FORTRAN) - нової мови програмування. Тоді Аллен і почала займатися оптимізуючими компіляторами.

Більшість вчених скептично ставилися до ідей Френсіс і до можливості швидкого перетворення коду на мові програмування в машинний код. Френсіс доводилося виконувати роль викладача, багаторазово і терпляче пояснюючи, що до чого.

У 1959 році Аллен закінчила роботу над проектом Stretch.

Автор кількох наукових праць: «Оптимізація програм», 1966 рік; «Аналіз керуючої логіки», 1970 рік; «Основи оптимізації програм», 1970 рік; «Перелік оптимізують перетворень», 1971 рік. У період 1973-1976 рр. Френсіс написала ще кілька робіт, присвячених між процедурному аналізу потоків та аналізу, що використовується в оптимізуючих компіляторах.

На початку 1980-х Френсіс очолює свою дослідницьку групу Parallel TRANslation (PTRAN). Її діяльність присвячена паралелізації обчислень.

Має ряд престижних нагород: IBM Fellow (почесний співробітник IBM), 1989 рік; включення в зал слави організації Women In Technology International, 1997 рік; премія Ади Лавлейс 2002 рік; Премія Тюрінга «за новаторський внесок в теорію і практику оптимізації комп'ютерних програм, що послужив основою для сучасних оптимізуючих компіляторів і автоматичного розпаралелювання програм» 2006 рік.

Сьогодні Френсіс продовжує науково-дослідну діяльність в якості консультанта IBM і читає лекції для жінок, які збираються присвятити життя комп'ютерним технологіям.

Основний підсумок її роботи – перша в області оптимізації компіляторів.