Проєкт "Князь Володимир Великий"

Навчальний дослідницький проєкт, виконаний учнем 7 класу з історії України на тему "Князь Володимир Великий", відображає основні напрямки політичного та економічного розвитку України під час правління Володимира, а також вплив на життя українського народу запровадження християнства.

Докладніше про роботу:

Виконуючи роботу в рамках дослідницького навчального проєкта з історії України про князя Володимира Великого, учень 7 класу досліджує факти боротьба за владу Володимира Великого, аналізує внутрішню та зовнішню політику князя. В рамках внутрішньої політики Володимира Великого вивчається його реформаторська діяльність у сфері державотворення, культури і освіти.

В учнівскому міні-проєкті досліджується запровадження християнства князем Володимиром Великим, вивчаються аспекти вшанування пам’яті князя Володимира в сучасній Україні. В 7 класі при виконанні роботи школяр проводить пошук інформації з історії України часів Володимира Великого, виконує аналіз історичних даних.

Зміст

Вступ
1. Боротьба за владу Володимира Великого.
2. Внутрішня політика князя.
3. Запровадження християнства.
4. Зовнішня політика.
5. Вшанування пам’яті князя Володимира.
Висновки
Список літератури.

Великим є внесок, який зробив Володимир Великий у розбудову Київської Русі, величезне значення мали його реформи. Актуальність державотворення зумовлюється також тим, що, по-перше, в наш час значно підвищується пошуки шляхів і способів виходу суспільства з кризи, побудови демократичної правової держави; по-друге, формування і розвиток національної самосвідомості громадян України посилюють інтерес до історії країни та видатних осіб, які визначали хід історичних процесів.

Данна проблема зумовлюється не лише необхідністю її методологічного переосмислення, а й потребою історіософського підходу до питань участі Володимира Великого в історичному процесі, впливу на розвиток Київської Русі, нормативно-ціннісні критерії оцінки діяльності князя в цей історичний момент.

Об'єктом історичного аналізу є реформаторська діяльність князя Володимира у сфері державотворення, релігії, культури і освіти.

Предметом дослідження є основні напрямки і форми діяльності Володимира Великого.

Методи дослідження: у проєкті використано метод аналізу історичних даних.

Особистий внесок автора навчального дослідницького проєкту з історії України "Князь Володимир Великий" полягає у наданні історичної інформації з точки зору політичних проблем сьогодення.

Володимир був третім сином князя Святослава. Народився він близько 955 року. Його матір'ю була Малуша – служниця бабусі, княгині Ольги. Тому Володимира в молоді літа літописець називав "робичичем".

Після смерті в 972 р. князя Святослава, його князівство було поділено між синами на три частини. У Києві був Ярополк, у Древлянській землі – Олег, у Новгороді – Володимир. Між ними згодом розгорілася міжусобна війна. Князь Ярополк вбив свого брата Олега. Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію. Потім з великим варязьким військом Володимир оточив Київ, де переміг Ярополка.

У 980 році Володимир Святославович зійшов на київський престол. Найпершим його здобутком на престолі стало об’єднання усіх земель східних слов’ян в одній державі. Відбулося це у таких роках:

- 981 року завоював Червону Русь із містами Червеном та Перемишлем;

-982 рік - остаточно приєднав до Русі в’ятичів;

-983 рік – приєднав землі ятвягів;

-984 рік – завоював землі радимичів;

-985 рік – князь розпочав військові дії проти Волзької Булгарії. Того ж року наклав данину на Хозарію;

-991 рік - приєднав білих хорватів.

У результаті цих військових дій усі східнослов’янські племена об’єдналися у межах однієї держави . Київська Русь стала найбільшою державою в Європі. ЇЇ площа була більше 800 тис.км².

Зібравши всі землі в одну державу, Володимир Святославович проводив активну внутрішню політику. Для кращого управління своїми землями князь провів адміністративну реформу. Він передав удільні князівства під контроль своїм дванадцятьом синам та наближеним дружинникам. Таким чином, отримавши вірних та відданих лише йому правителів.

Князь Володимир запровадив військову реформу, яка також мала посилити централізацію влади. Суть її полягала у роздачі земельних наділів на південних кордонах у приватну власність «мужам лучшим». Таким чином, Володимир отримав на кордонах своєї держави віддане йому військо.

Володимир Великий вів широке будівництво фортець - опорних пунктів оборони проти чужоземних загарбників на Десні, Острі, Сулі, Рубежі, Стугні. Також для оборони використовувалася величезна система валів, так званих Змієвих. Це були оборонні лінії, які захищали Київ із півдня, сходу й заходу, протягаючись майже на тисячу кілометрів уздовж проток Дніпра. Назва походила від легенди про богатирів, які боролися з велетенським змієм, що нападав на слов’янські землі. Вони, начебто, запрягали змія в плуг й орали гігантські борозни, доки він не сконав.

За часів князя Володимира активно розвивалося кам’яне будівництво, хоча й не уціліло жодної будівлі того часу. У «Повісті минулих літ» читаємо: «… І став він зводити городи по Десні, по Остру, по Трубежі… заклав город Білгород, заклав город Переяслав… Володимир…».

Для покращення економічних відносин у державі Володимир Великий карбував власні гроші (златники і срібляники). Монети виробляли із золота і срібла. На них з одного боку зображено Христа, а з другого - Володимира, котрий сидить на троні з хрестом у руці. Вперше на монетах зображено тризуб. Нині нумізматична колекція князя Володимира та його нащадків налічує 11 златників і 340 срібників.