Оголошення

Дослідницька робота "Вишиванка з бабусиної скрині"

| nikolay
Дослідницька робота "Вишиванка з бабусиної скрині"
Автор роботи:
Трембач Наталя, Лук'яненко Тоня
Керівник проєкту:
Бонічук Тетяна Валеріївна
Навчальний заклад:
Палац дитячої і юнацької творчості м. Кривий Ріг
Клас:
7

Автори пошуково-дослідницької роботи на тему "Вишиванка з бабусиної скрині" виконують пошук загальних відомостей про українську вишиванку, у рамках проекту знайомляться з родиною Трембач і переглядають сворені мамою Наталії вишиванки, вивчають техніку виготовлення та вишивки.

Докладніше про роботу:

У процесі пошуково-дослідницької роботи про вишиванку з бабусиної скрині учнів дуже зацікавила саме незвичайна техніка виконання вишиванки, використані майстринею орнаменти, символіка з рослинним світом, кольори. Основа вишиванки була пошита з конопляного домотканого полотна, рукава - з білої лляної фабричної тканини.

Учні ознайомились у ході дослідницької роботи (проекту) з технікою вишивання хрестиком, Чернігівською розшивкою «шляжок», косою лічильна гладь, штапівкою, самостійно виконали такі шви, як коса лічильна гладь і штапівка. За пропозицією керівника діти виконали прикрасу із бісеру гердан за мотивами дивовижної вишиванки з бабусиної скриньки.

Зміст

1. Вишиванка з бабусиної скрині
1.1. Загальні відомості про українську вишиванку

  • Вишиванка родини Трембач Наталії
  • Орнаментика, символіка, техніка вишиванки

Висновки
Список літератури
Додатки

Вступ

Скільки в тебе листячка,
Кучерявий дубе?
Зірочок у небі,
Може менше й буде
Скільки в тебе сили!

Вишивка в Україні – один з найбільш улюблених і поширених різновидів народної творчості. У виробах українських вишивальниць нас захоплює піднесений світ краси і фантазії, поетичного осмислення життя. Крім того значення вишиванки в побуті українців несе велике сакральне значення. Це колодязь мудрості, з якої ми черпаємо знання, місток між поколінь, який з’єднує наше минуле з теперішнім, без чого немає нашого майбутнього, як суспільства, нації та громадян своєї держави.

Вишиванка – це мистецтво особливого бачення світу, яке втілюється за допомогою художніх засобів. У процесі історично-культурного розвитку в Україні в кожній місцевості утворилися характерні орнаментальні мотиви й композиції, кольорова гама, специфічні техніки виконання. Кожний район, навіть кожне село різнилися місцевою самобутністю. Вишивка була на різному вбранні – сорочках, хустинах, сукнях, вона була оберегом від злих сил, в них людина намагалася захистити себе від впливу недоброзичливих сил природи.

Орнаменти – це своєрідні заклинання і замовляння вони наділялися захисними функціями і поділялися на 3 групи: геометричні, рослинні та тваринні.

Досліджуючи орнаментику, символіку вишиванок дуже цікаво спробувати свої можливості, при створенні власних творчих проектів, таких як відображення візерунку вишивки в бісероплетінні.

Мета пошуково-дослыдницької роботи – узагальнення і поширення знань про народну творчість, значною частиною якої є декоративне – ужиткове мистецтво; народні ремесла, художні промисли та побут. Відродження традицій народної творчості, створення бісерної прикраси ґердану, за мотивами візерунків старовинної вишиванки.

1. Вишиванка з бабусиної скрині

1.1. Загальні відомості про українську вишиванку

Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Тому що поки дівчина незаміжня, вона готувала собі придане, потім вже не буде часу на вишивку, треба поратися по господарству, доглядати дітей.Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Кожна сорочка мала своє призначення: святкова, поживна, поховальна, тощо.

Багатство і різноманітність геометричних елементів в українській вишивці (ромби, кола, хрести, хвилясті лінії води, горизонтальні знаки землі), зображенням тварин, птахів, рослин (дерево життя — верба, дуб, явір та ін.; листя, плоди, квіти; голуби, змії, коні, журавлі, качки тощо).

Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний — любов, жага, світло, боротьба; чорний — смуток, земля. Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого.

Крім того, вишивання як національна традиція сприяло формуванню у дівчат і жінок терпіння, відчуття краси. Дівчина мала вишивати милому сорочку, хустину, весільні рушники. Вишитий своїми руками одяг був одним із головних показників працьовитості.

Вишиванка – це не просто національний одяг українців, це своєрідні обереги, орнаменти на яких містять сакральний код, здатний змінювати життя людини.Ромби, квадрати, хрести та рослини виступали матеріальними позначеннями енергій сонця, землі, води, роду тощо. Саме тому вишивку виконували по воротку, по низу сорочки та рукавів, вважалося що це місця енергетичного впливу на сутність людини. Як на замок, потрібно їх закрити вишивкою, щоб уберегтися від негативного впливу оточуючого середовища.

Вишиванка родини Трембач Наталі

В рамках фольклорно-етнографічної експедиції «Звичаї, традиції, обряди мого краю» до нас потрапила дуже цікава вишиванка родини Трембач Наталі. Олена Валентинівна згадала, що в їх родині зберігається вишиванка її матері, Ткачук Анни Трофімовни. Правда вже немає кому розповісти звідки вона з’явилася в родині, чи придбали її, чи вишивав хтось із давніх родичів.

виконали шви у вищиванці

Відомо, що бабуся Наталя родом з Хмельницької області, а прабабуся Прасковья таки займалася вишивкою. Олена Валентинівна передала цю вишиванку в подарунок нашому гуртку, ми з нашим керівником Банічук Тетяною Валеріївною, вирішили дослідити походження цієї вишиванки, значення орнаментів, спробувати навчитися виконувати деякі шви.

Для розкриття таємниці вишиванки, значення орнаменту ми звернулися до науково співробітника краєзнавчого музею Центрально-Міського району, члену спілки майстрів українського народного мистецтва Кравченко Лариси Федорівни.

майстр українського народного мистецтва Кравченко Лариси Федорівни

Дуже цікава була співрозмова, орієнтовно це вишиванка ХІХ століття, Полтавського регіону, пошита з двох видів тканини: основа пошита з конопляного домотканого полотна, рукава виконані білої лляної фабричної тканини. Ми визначили символіку, зв’язану з рослинним світом, відображеним на вишиванці – це дерево життя, дубове листя, бігунець з листочків по низу сорочки, який створює безконечник.

розкриття таємниці вишиванки

Лариса Федорівна показала нам дуже багато старовинних вишиванок, які знаходяться в нашому «Міському історико-краєзнавчому музеї», різних регіонів, та різного призначення. Ми змогли роздивитися сорочку з дубовим листям нашого регіону та порівняти з сорочкою Наталії.

дубове листя на вишиванці

Вони відрізняються саме виразністю, насиченістю малюнка, навіть формою виконання самих листочків. Зазвичай дубове листя вишивали на чоловічих сорочках, як символ мужності, жінки вишивали такий візерунок для зміцнення здоров’я.

гердан

Малюнок вишитий червоними і чорними нитками символізує життя та смерть. Чорний також колір землі, багатства, інколи смутку. Червоний, як найбагатший, притаманний для всіх народів світу. Він з давніх-давен символізував калину, щастя, кохання.

Техніки вишивання: хрестиком, Чернігівська розшивка «шляжок», коса лічильна гладь, штапівка. Протягом нашої зустрічі ми змогли ознайомитися та освоїти у Лариси Федорівни виконувати такі шви, як коса лічильна гладь, штапівка.

Наш керівник гуртка Банічук Тетяна Валеріївна - народний майстер з бісероплетіння, саме вона запропонувала нам спробувати виконати прикрасу із бісеру за мотивами цієї дивовижної вишиванки. Вирішили зробити прикрасу із бісеру, яка б гармонічно поєднувалася з даною вишиванкою, зупинилися на виготовлені ґердану.

Ґердан – старовинна нагрудна українська прикраса у вигляді петлі поєднана ромбом на рівні сонячного сплетіння, несе в собі оберегові функції. Майстри бісероплетіння також використовують малюнки, орнаменти вишиванок, які виконані технікою хрестиком для створення своїх прикрас.

Ми вирішили трохи поексперементувати з кольором прикраси, зазвичай орнамент дубове листя виконується червоним кольором з чорними прожилками. Один ґердан буде виконаний в цій кольоровій гаммі, а інший буде повторювати колір вишиванки: чорне дубове листя на білому тлі.

Висновки

Сьогоденна українська вишивка — результат унікальної духовно-матеріальної еволюції нашого народу. Впродовж багатьох століть в українській вишивці знаходять відображення думки і настрої людини, краса оточуючого світу, їх мрійливі сподівання на кращу добру долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених доторком голки з ниткою.

Крім того дуже поєднані всі види українсько народного мистецтва між собою, там де є вишиванка, є прикраси із бісеру, плахта, крайка, віночок – традиційний український костюм, це не тільки пам'ять народу про його культуру, це зв'язок з минулим і сьогоденням.

Створені протятом пошуково-дослідницької роботи про вишиванку з бабусиної скрині нами прикраси із бісеру це дві дуже цікаві роботи. Ґердан з червоним дубовим листям, яскравий, оздоблений бісерним кружевом, більше схожий на сучасний комірець, надихає на життя і випромінює енергію радості.

Ґердан з чорним дубовим листям гармонійно відображає настрій самої вишиванки, підтримує її у тому вимірі часу з якого вона до нас прийшла. Стриманий, виконаний за традиціями створення даної бісерної прикраси. Визначити який ґердан підходить якнайбільше виявилось набагато складніше. Нам подобаються обидва варіанти.

Пошуково-дослідницька робота з першоджерелами дуже цікава і дає багато проявів для творчості, можливостей для створення у рамках учнівського міні-проекту про вишиванку з бабусиної скрині власних виробів за мотивами українського народного декоративно – вжиткового мистецтва, які в нашому сучасному житті будуть вдало поєднуватися і компанувати до нашого теперішнього одягу.

Перелік використаних джерел

1. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки / Т. Кара-Васильєва. – К. : Мистецтво. 2008. – 464 с.
2. Кара-Васильєва Т. Українська вишивка / Т. Кара-Васильєва, А. Чорноморець. – К. : Либідь, 2005. – 159 с.
3. Кара-Васильєва Т. Українська сорочка :альбом / Т. Кара-Васильєва. – К. : Томіріс, 1994. – 32 с.
4. Колотило К. І. Ксенія Колотило : альбом / К. І. Колотило. – К. : Мистецтво, 1991. – 112 с.
5. Корницька Л. А. Художнє проектування одягу. (Історія костюма) : навч. посіб. / Л. А. Корницька. – Львів : Новий Світ. – 2000, 2011. – 434 с.
6. Косміна О. Традиційне вбрання українців. Том І. Лісостеп. Степ / О. Косміна. – К. : Балтія-Друк, 2008. – 160 с.
7. Косміна О. Традиційне вбрання українців. Том ІІ. Полісся. Карпати / О. Косміна. – К. : Балтія-Друк, 2009. – 160 с.
8. Кульчицька А. Орнамент трипільської культури і українська вишивка ХХ ст. / А. Кульчицька. – Львів, 1995. – 72 с.
9. Ніколаєва Т. Історія українського костюма / Т. Ніколаєва. – К. : Либідь, 1996. – 176 с.
10. Ніколаєва Т. О. Традиційне вбрання Київщини XVIII-XIX ст. / Т. О. Ніколаєва. – К. : Мистецтво, 1993
11. Стельмащук Г. Давнє вбрання на Волині: Етнографічно-мистецтвознавче дослідження : монографія / Г. Стельмащук. – Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2006.
12. Кушнір В. Рушники українців Нижнього Подунав’я: традиції і іновації // В. Кушнір // Краєзнавство. – 2011. – № 2
13. Пранчук Т. Вишивка Чернігівщини: традиції і сучасність / Т. Пранчук // Українознавство. – 2012. – № 4.
14. Коновал Т.О. Писанкова абетка,- Світ успіху, - Київ, - 2007

Якщо сторінка Вам сподобалась, поділіться у соціальних меражах:

Банер сайту

Сайт Обучонок містить дослідницькі роботи і творчі проєкти учнів шкіл України, теми дослідницьких робіт, проєктів і міні-проєктів з різних предметів, правила і вимоги оформлення.
Будемо вдячні, якщо встановите на своєму сайті наш банер!

Банер нашого сайту
Код банера:

<a href="https://obuchonok.com.ua" target="_blank"> <img src="https://obuchonok.com.ua/obuchua.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і проєкти учнів України"></a>

Інші банери...

Статистика