Вигляд, місця існування і харчування лелеки

1. Основна частина

1.1. Зовнішній вигляд лелеки

Лелека - великий i дуже красивий птах. Живе у наших краях весною та літом. Гніздиться поблизу людських осель.

Розмiром вiд 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200 — 220 см та вагою вiд 2,5 до 4,5 кiлограмiв.

Забарвлення пiр’я бiле, лише кiнчики крил блискучого чорного кольору. Довга витягнута шия, червоний дзьоб i високi червонi ноги надають чарiвної краси, гордовитостi.

Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. Дзьоб та ноги чорногуза червонясті й довгі. Лелека часто полюбляє стояти на одній нозі.

Голос слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів. Поведінці чорногуза властивий і шлюбний ритуал, який супроводжується спільним клацанням дзьобами. Ці величні птахи є символами у багатьох народів.

В Україні лелеку ще називають чорногуз, бузько, бусол, бусел, буслик, боцян, лесик, гайстер.

1.2. Поширення та місця існування лелеки

Білий лелека - це перелітний птах. Гніздується лелека в Європі та Північній Африці, а на зиму відлітає на південь Африки.

Лише деякі птахи, як виняток, залишаються увесь рік в одному місці. Деякі лелеки детять із місць гніздування через весь африканський континент; інші здійснюють не такі тривалі перельоти.

Лелеки більш охоче селяться в заболочених районах і на вологих лугах, де знаходять достатню кількість корму. Їх можна зустріти на полях, де вони під час оранки „простують" за плугом. Лелеки часто гніздуються колоніями, тоді їхній клекіт чути дуже далеко від місць гніздів'я.

З 1984 року на території Європи спостерігається активний приріст чисельності птахів навіть у високоіндустріалізованих країнах.

Згідно з результатами 6-го інтернаціонального перепису білих лелек 2004 року, найбільша популяція в Польщі й становить 52500 пар, в Україні 12000–18000 пар, у Білорусі 10500–13000 пар, 10000 пар у Литві з найщільнішим ареалом у світі, 8500 в Латвії, 4000 в Естонії.

У південно-західній Азії найбільша популяція наявна в Туреччині — 15000–35000 пар, менше в Іспанії 14000 пар та Португалії 10000 пар. Відокремилася неперелітна популяція в Південній Африці.

1.3. Раціон харчування лелеки

Білий лелека не відноситься до видів птахів, яким загрожує вимирання. На відміну від лелеки чорного, який занесений до Червоної книги України.

Раціон харчування білих лелек включає в себе головним чином дрібних хребетних тварин. А також різних безхребетних.

Мешкаючи на європейській території, лелеки ніколи не відмовляться від гадюк, вужів і жаб. Крім того, улюбленою їжею білих лелек є сарана і коники.

У раціон харчування лелек входять також дощові черв'яки, капустянки, хрущі, дрібні ссавці (переважно це зайченята, ховрахи, кроти), ящірки. Іноді їдять дрібну рибу і вкрай рідко невеликих птахів.

При пошуку їжі білі лелеки ходять дуже граціозно і не поспішаючи. Однак, побачивши потенційну здобич, блискавично хапає її.