Прянощі фенхель, гірчиця біла та кмин (тмин)

Фенхель

Близький родич кропу. Принесено його на Україну з Малої Азії. Це давня пряна рослина з приємним присмаком та анісоподібним солодкуватим ароматом. Усі частини рослини знаходять застосування.

Листя й корені фенхелю кладуть свіжими в салати з капусти, моркви, брукви, а також додають при тушкуванні риби й свинини. Стебла обливають окропом і їдять сирими або кладуть в салати і овочеві гарніри.

Насіння використовують для приготування страв з капусти, риби, свинини (супів та других страв), додають у маринади для овочів і солінь з огірків, капусти, кавунів, динь, яблук, лісових ягід. Соуси з фенхелю пасують до свинини, страв з субпродуктів та холодної риби. Зелень фенхелю консервують на зиму і використовують як свіжу.

Добре поєднується фенхель з петрушкою, кропом, селерою, васильками, естрагоном та багатьма іншими пряними рослинами. Фенхель завдяки своєму складу зменшує запалення і запобігає раковим захворюванням, а також його використовують при артриті, допомагає знизити підвищений рівень холестерину в крові.

Також фенхель - прекрасне джерело калію, мінералу, що сприяє зниженню підвищеного кров'яного тиску, тобто ще одного фактора ризику для стенокардії або серцевого нападу.

Гірчиця біла

Старовинна культурна рослина. Її насіння використовують для приготування гірчиці столової, кладуть у солоні огірки та інші овочі, додають до різних маринадів, приправляють копчене м'ясо. Молоде листя споживають у салатах. Жирні кислоти є свого роду візитною карткою гірчичного насіння, відповідно і самої гірчиці.

У ній містяться вітаміни В, Е D, А, білок, глікозиди снігрін і синальбін, ферменти, ефірну олію, мікроелементи - цинк, калій, кальцій, натрій, залізо і харчові волокна. Ще наші предки звернули увагу, що гірчиця підвищує апетит, впливає позитивно на обмін речовин і сприяє травленню.

Основною якістю гірчиці є її антигрибкова, антимікробна і протизапальна дії. Також вона характеризує антиоксидантну і послаблюючу дію..

Кмин (тмин)

Дворічна рослина родини зонтичних, зустрічається на лісових галявинах, луках та лісових сіножатях, у садках, на вигонах. Широко застосовуються плоди кмину в хлібопеченні, при квашенні, солінні овочів, виготовленні міцних напоїв.

Кмин людина знала ще на зорі цивілізації і вирощує його для своїх потреб з часів неоліту. Суттєву роль відіграє кмин при лікуванні туберкульозу, і насамперед у зв'язку з тим, що кмин активно сприяє якнайшвидшому виведенню розрідженої мокроти безпосередньо з наших дихальних шляхів.

Безліч корисних властивості кмину, полягають в його унікальній можливості в значній мірі зміцнювати імунну систему людини. Так само кмин здатний у рази поліпшувати роботу органів травлення і допомагати людям, що страждають від безсоння.

Готовий допомогти кмин так само і при багатьох респіраторних захворюваннях, і при таких їх ускладненнях як пневмонія, або бронхіт. Також кмин суттєво покращує вироблення грудного молочка у більшості годуючих мам. Такі властивості кмину притаманні йому завдяки вмісту великої кількості корисних ефірних масел.