Вирубка лісу

4. Вирубка лісу

Головне лісокористування займається заготівлею й використанням деревної продукції: основної - деревини, другорядної - живиці, кори, тріски, пнів, лубу. Промисловим головне лісокористування називають завдяки більшим масштабам робіт й їхньої постановки на індустріальну основу.

Побічне лісокористування використовує не деревну продукцію, і за ознаками воно близьке до промислового лісокористування.

Відмінною рисою двох типів природокористування є те, що для промислового лісокористування характерне широке коло екологічних проблем, а для побічного особливо значимі проблеми, пов'язані із надлишком відвідувань лісових масивів й непомірним вилученням біологічних ресурсів лісу.

Екологічний вплив способів вирубування лісу
Негативні екологічні наслідки	Позитивні екологічні наслідки
Суцільні вирубування
Оголюються значні території, порушується природна рівновага, збільшують швидкість процеси. Повністю руйнуються біоценози, деградує тваринний і рослинний світ. Знищується приріст, погіршуються умови самовідновлення лісів.	Повне звільнення лісосіки полегшує посадку лісових культур і догляд за ними.
Вибіркові вирубування
Утруднюють роботу з цілеспрямованого лісовідновлення. При поваленні і транспортуванні пошкоджується лісова підстилка й інші дерева, порушується гідрорежим території й середовище життя рослин і тварин.	Вибираються спілі, малоцінні, хворі рослини, відбувається оздоровлення, покращення складу лісу В основному зберігаються ландшафти, біоценози, типова флора та фауна.

Головним напрямком промислового лісокористування є заготівля деревини. Із цим пов'язано виникнення екологічних проблем у зонах масових заготівель лісу. Одним із основних наслідків заготівлі деревини є заміна корінних лісів вторинними, як правило, менш коштовними й нерідко менш продуктивними.

Але це тільки перший крок. Рубання запускає механізми глибоких економічних змін у регіоні зникнення лісу. Ці зміни зачіпають всі сфери.Інтенсивність змін залежить від інтенсивності вирубувань, а вони, у свою чергу, залежать від ряду факторів: потреба в деревині, транспортна доступність району заготівель, оснащеність робіт на лісосіці.

Також на інтенсивність вирубування впливають склад порід і вік лісів.Несприятливі наслідки особливо проявляються в тих випадках, коли спостерігається переруб деревини (вирубується більше, ніж виростає за рік). Використання деревини в лісохімічній промисловості.

При рубаннях, що відстають по темпах приросту деревини, спостерігається недоруб, який приводить до старіння лісу, зниженню його продуктивності, захворювання старих дерев. Отже, переруб приводить до виснаження лісових ресурсів в одних районах, а недоруб - до недовикористання їх в інших.

І в тому, і в іншому випадку ми маємо справу з нераціональним природокористуванням. Тому лісівники відстоюють концепцію безперервного лісокористування, заснованого на збалансованості вирубки й поновлення лісів і запасів деревини. Однак поки що на планеті переважає переруб лісів.

Виникнення екологічних проблем пов'язано не тільки з масштабами вирубування лісів, але й зі способами вирубування. Зіставлення позитивних і негативних наслідків свідчить про те, що вибіркове вирубування є більш витратною формою, відрізняється меншим екологічним збитком.

Лісові ресурси – ресурси відновні, але цей процес займає 80-100 років. Цей період подовжується в тих випадках, коли землі сильно деградують після вирубки лісів. Тому поряд із проблемами лісовідновлення, яке може здійснюватися шляхом самовідновлення лісопосадок і для прискорення – шляхом створення лісових плантацій, постає проблема дбайливого використання заготовленої деревини.

Але зведенню лісів - деструктивному антропогенному процесу протистоїть стабілізуюча антропогенна діяльність - прагнення до повного використанню деревини, до застосування методів, що щадять вирубування лісу, а також конструктивна діяльність - лісовідновлення.