Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг

1. Вплив англіцизмів на молодіжний сленг

У сучасному суспільстві постійно зростає потреба в інтернаціональному спілкуванні, що в свою чергу вимагає розширення лексичного запасу та тісного зв’язку між мовами. Процес запозичення з англійської мови має певні переваги та недоліки: з одного боку він урізноманітнює та збагачує словниковий запас українців, а з іншого – витісняє власне українські структури.

З’являються нові відповідники-дублери (офіс – контора), небажані омоніми (шейк: танок та коктейль), вживання штампів-варваризмів (made in, no comment). Таким чином, англіцизм може спричинити вагомі проблеми, які в подальшому поставлять українську мову під загрозу зникнення. Задля уникнення такої ситуації було б доречно використовувати англомовні запозичення для позначення поняття, яке ще не має власне українського відповідника.

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу. Процитуємо В. Радчука: «…англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу.

Причини цього очевидні: комп'ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чимало англіцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовна агресія. Шкода від неї не лише Україні - людство втрачає унікальні знаряддя пізнання світу. Знову-таки, коли «лиха слава завконтори» перекладається «низьким рейтингом менеджера офісу», маємо приклад зміни не лише мови, а й свідомості».

Звичайно, можна сказати, що поява синонімів не збіднює мову, а навпаки – збагачує. В той же час ми мусимо дбати про розвиток своїх власних джерел збагачення, а не йти шляхом, прокладеним в іншому середовищі.

Це стверджує нашу культурну залежність від чужих, не завжди дружніх до нас джерел. Насторожує й тенденція зовсім іншого, можна сказати – протилежного характеру: намагання вилучити із словника української мови певну частину слів, зокрема англіцизмів, які стали органічним її складником, і заміняти їх штучно створеними або пристосованими до нових умов функціонування раніше відомими словами, особливо в галузі термінології та професійної лексики (буфер – відпружник, спортсмен - спортовець).

Крім того, що ці слова, як правило, невдалі щодо відповідності їхньої семантики суті означуваних об’єктів, вони ще незграбні в естетичному відношенні.

Не треба забувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається і з словами англійського походження.

На сучасному етапі англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще 50 років. Це, насамперед, мова провідних засобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережі Internet, багатьох газет і журналів. Тому не можна ігнорувати її вплив на інші національні мови. Ще кілька десятків років тому назад наплив англійських елементів значно стримувався, але за останнє десятиріччя ситуація змінилась.

Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні. Всього за кілька років до складу активної лексики української мови увійшли слова англійського походження, що не тільки позначають нові явища культурного та суспільного життя, а й витісняють власні елементи з аналогічним чи близьким значенням.

Іншою важливою частиною українського мовлення, яка знаходиться під значним впливом англіцизмів є молодіжний сленг. Сленг (від англ. slang – жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів.

Є декілька причин вживання сленгу:

1. Невдоволення традиційними словами і виразами.

2. Зіткнення з новими обставинами, для яких наявна лексика виявляється бідною.

3. Прагнення вразити суспільство.

4. Бажання «правдивого, непідробного» спілкування.

5. Бажання досягти певного комічного ефекту.

6. Бажання створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [2, 3-5].

Сленг дуже часто називає поняття, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного сленгу, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови. Зазвичай велика кількість сленгових лексем запозичується з іноземної мови як шляхом дослівного, так і змістового перекладу.

Прикладом дослівного перекладу може слугувати слово «танцпол», що походить від англійського слова «dance floor». Але найчастіше слова відтворюються транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом. Як приклад можна навести лексему паті – від англійського слова «party» (вечірка, свято). Слова, що виникають таким способом, через масову вживаність та поширеність швидко входять в обіг та словниковий запас користувача.

Сленг є найбільш піддатливим до впливу англіцизмів, адже, як зазначає український дослідник сленгу та неформальної лексики Тарас Кондратюк: «Розмовне мовлення є найбільш продуктивним для дослідження, оскільки в ньому якнайповніше відображається вся сукупність проявів людської особистості.

Це визначається засадничими властивостями цієї мовної структури. Таким чином, розмовне мовлення та сленг характеризуються особливими умовами функціонування, до яких відносяться відсутність попереднього обдумування висловлювання та пов’язану з цим неможливість попереднього відбору мовного матеріалу, безпосередність мовленнєвого спілкування між його учасниками, невимушеність мовленнєвого акту, що зумовлена відсутністю офіційності між комунікантами та в самому характері висловлювання». Усі перелічені чинники у сукупності утворюють найсприятливіший ґрунт для реалізації мовної експресії та застосування лексичних засобів її творення

Таким чином, можна побачити двосторонній вплив слів англійського походження на сучасну українську мову і на молодіжний сленг, зокрема. Англіцизми відіграють велику роль у збагаченні словника української мови. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.

Англіцизми в молодіжному сленгу займають важливе місце, але необхідно пам’ятати, що їхнє надмірне вживання веде до збідніння рідної мови. Ми повинні поважати традиції нашої літературної мови і вживати дані вирази в певному соціально-культурному оточенні, де вони будуть доречні. Хоча можна вважати такі сленгові вирази згубними для нашої мови, але інколи їх вживання просто необхідне з погляду на глобальний вплив англомовної культури та технологій.