Мінливість будови раковини амеб. Висновки

Мінливість будови раковини амеби

В нашому дослідженні ми встановили, що у раковинних амеб існує внутрішньовидова мінливість. Тобто амеби, які належать до одного і того ж самого виду, можуть трохи відрізнятися одна від одної через свою спадковість або дію різних природних чинників.

Це можна помітити в раковинних амеб роду Centropyxis, а саме в C. aculeata та C. spinosa, не тільки через різну форму кожної раковинки, але і кількість рожків. Нижче приведено дані про відмінності між видами C. aculeata та C. spinosа за кількістю рожків у відсотках.

Таблиця 3.3
Розподіл кількості рожків у популяції Centropyxis spinosa

Таблиця 3.4
Розподіл кількості рожків у популяції Centropyxis aculeata

Як можна побачити з таблиць 3.3 та 3.4, Centropyxis spinosa має більшу кількість рожків, ніж у Centropyxis aculeata. Ми можемо зробити припущення, що чим більше рожків, тим більша можливість виживання амеб через те, що хижакам складніше їх з’їсти через більшу площу їх тіла та складність форми.

Оскільки раковині амеби, яких ми вивчали, живуть в акваріумах у схожих умовах, ми можемо припустити, що вони займають однакові екологічні ніші. Тому вони можуть бути конкурентами, і в цій боротьбі за існування переможе той, хто швидше пристосовується до змін і нових умов в акваріумах.

Нижче приведено короткий опис знайдених раковинних амеб, що належать до роду Centropyxis, з фотографіями, зробленими мною під час їх досліджень.

Centropyxis declivistoma (рис. 3.3).

Діагноз: раковинка відносно велика, в плані яйцеподібна, бокові сторони сильно сходяться у напрямку до передньої продихової частини. У профіль раковинка незначно сплющена, причому сильніше в передній частині. Продих малий, серповидної форми, сильно ексцентричний.

Розміри: Довжина раковинки 146 мкм.

Екологія: прісні води; рідкий вид.

Centropyxis aculeata (Ehrenberg, 1838) (рис. 3.4).

Діагноз: змінна оболонка у контурі та розмірі, круглої форми, жовта або коричнева, яйцеподібна або кругова, зазвичай має близько чотирьох або більше бічних шипів; в спинному положенні сферична і конічна до отвору; поверхня оболонка груба, за винятком гладкої області навколо отвору, часто покрита кварцевими зернами та / або діатомовими водоростями.

Розміри: раковинка 92-178 мкм в діаметрі.

Екологія: в сфагнумі, інших мохах, в мулі каналів та озер.

Примітки: екземпляри, культивовані за відсутності сторонніх частинок, утворюють оболонку, яка є білковою і подібна за структурою до видів Arcella. В формі цисти тіло набуває сферичної форми в більш широкій частині раковинки. Cash (1905) зауважив, що зразки широко відрізняються від опису типу, а також від розміру та структури один від одного. Deflandre (1929) у своєму огляді роду описав три різновиди C. aculeata, які відрізняються за розміром, формою та кількістю шипів.

Centropyxis spinosa (Cash, 1905) (рис. 3.5).

Діагноз: раковинка чисто хітинова, без прикріплених пісочних зерен, напівпрозора; має жовтуватий колір, коли молода, з віком стає темно-коричнюватою і часто частково або повністю покрита діатомовими водоростями. Рот пелюстковий або з нерівними контурами, змінними по ширині, але завжди відносно невеликими у порівнянні з C. aculeata, край іноді трохи перевернений та форма еліпса. Шипи змінні за кількістю, а також за довжиною, тієї ж речовини, що й раковинка, і часто викривлені.

Розміри: 120-140 мкм, в іншій літературі – раковинка 97-127 мкм в діаметрі (Cash).

Екологія: в сфагнумі, інших мохах, в мулі каналів та озер.

Примітки: Cash (1905) припустив, що цей вид відрізняється від C. aculeata за структурою оболонки, він є більш ніжним, більш стислим, з більшою кількістю шипів і має пелюсткову апертуру. Cash: «Ця різноманітність, здається, була розглянута більшістю спостерігачів як та, що не відрізняється від типу. Проте, ми вважаємо, що структура раковинки, її численні шипи та, особливо, пелюстковий рот, є відмінностями, що виправдовують відокремлення цієї форми на цей вид».

Centropyxis aerophila (Deflandre, 1929) (рис. 3.6).

Діагноз: раковинка менше середнього розміру, зазвичай закруглена у спинному вигляді, з сильно збільшеним дном та більш сплюснутим діафрагменним краєм; отвір на кордоні оболонки, ексцентричний, в основному еліптичний або майже круглий; оболонка, накрита тісно встановленими піщаними зернами та / або діатомовими водоростями, має сірий колір.

Раковинки цілі хітинові, тонко і нерівномірно пунктовані або з досить різними пластинками, несуть іноді коричневе або темне органічне сміття та дрібні кварцові зерна, безбарвні або жовтуваті. На певних ділянках оболонка часто виявляється повністю покритою сторонніми частинками.

Розміри: загальний розмір 53-85 x 42-66 мкм; висота оболонки близько 2/3 довжини.

Екологія: сфагнум та інші мохи, прісні водойми.

Протягом проведених досліджень нами були опрацьовані літературні дані щодо біологічного різноманіття раковинних амеб, вивчено особливості біології та екології об’єкта дослідження, взяті зразки ґрунту з декількох акваріумів та водойм.

Під час досліджень нами було встановлено наступне:

• Раковинні амеби були знайдені тільки в пробах, взятих з акваріумів. Причому всі виявлені раковинні амеби належали до роду Centropyxis. В пробах, взятих з придонного мулу річки Харків і річки Сіверський Донець, амеб не виявлено. На наш погляд, це говорить про те, що умови для життя раковинних амеб у річках незадовільні.
• Узявши пробу води або водні рослини, і відшукавши в них раковинних амеб, можна визначити їх вид та кількість і дізнатися, наскільки чиста вода в даній водоймі.
• Колір раковинки раковинних амеб залежить від їх віку: молоді мають світлий колір, а більш старі – темнуватий.
• У раковинних амеб існує внутрішньовидова мінливість. Тобто амеби, що належать до одного і того ж самого виду, можуть трохи відрізнятися одна від одної через свою спадковість або дію різних природних чинників.
• Ми можемо зробити припущення, що чим більше ріжків, тим більша можливість виживання амеб, оскільки хижакам складніше їх з’їсти через більшу площу їх тіла та складність форми.

1. Мазей Ю.А. «Пресноводные раковинные амебы» [Текст]/ Ю.А. Мазей, А.Н. Цыганов– Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2006. – 300 с.
2. ГельцерЮ.Г. «Почвенные раковинные амебы и методы их изучения»[Текст]/ Ю.Г. Гельцер, Г.А. Корганова, Д.А. Алексеев. – Москва: Издательство Московского университета, 1985. - 79 с.
3. Гельцер Ю.Г. «Методы изучения почвенных простейших» [Текст]/ Ю.Г. Гельцер.– Почвенные простейшие. Сер. Протозоология. - 1980. - Вып.5. - С.154-165.
4. Гельцер Ю.Г.«Практическое руководство по идентификации почвенных тестацей» [Текст]/ Ю.Г. Гельцер, Г.А. Корганова, Д.А. Алексеев. - Москва: Издательство Московского университета, 1985. - 81 с.
5. Гельцер Ю.Г.«Почвенные простейшие как тест для изучения биологически активных веществ»[Текст]/ Ю.Г. Гельцер //Вестн. Московского университета. Сер. Биол. и почвовед. - 1967. - №2. - С. 31-39.
6. Бобров А.А. Экология раковинных амеб олиготрофныхболот (особенности экологии политипических и полиморфных видов)[Текст]/А.А. Бобров, Д.Чармен, Б. Уорнер//Известия РАН.Серия биологическая. - 2002. №6.–С. 738-751.
7. Гришуткин О.Г. Закономерности распределения болот в зависимости от абсолютных отметок рельефа на территории Мордовского государственного природного заповедника[Текст]/ О.Г.Гришуткин// Труды Мордовского государственного природного заповедника имениП.Г. Смидовича. - 2013. Вып.11.–С. 259-263.
8. Мазей Ю.А. Видовой состав и структура сообщества раковинных амеб в сфагновом болоте на начальном этапе его становления[Текст] / Ю.А.Мазей, О.А.Бубнова// Известия РАН. Серия Биологическая. - 2007. № 6. - С.738-747.
9. Мазей Ю.А. Структура сообщества раковинных амеб в Наскафтымском моховом болоте (Среднее Поволжье, Россия)[Текст] / Ю.А.Мазей, О.А. Бубнова// Поволжский экологический журнал. - 2008. - № 1. - С. 39-47.
10. Мазей Ю.А. Изменение сообществ почвообитающих раковинных амеб вдоль лесостепного градиента в Среднем Поволжье[Текст]/ Ю.А.Мазей, Е.А. Ембулаева//Аридные экосистемы.–2009. - Т.15. - № 37. - С.13-23.
11. Мазей Ю.А. Изменения видовой структуры сообщества раковинных амеб вдоль средовых градиентов в сфагновом болоте, восстанавливающемся послевыработки торфа [Текст]/ Ю.А.Мазей, А.Н. Цыганов // Поволжский экологический журнал.– 2007. –№ 1. –С. 24-33.
12. Мазей Ю.А. Видовой состав, распределение и структура сообщества раковинных амеб мохового болота в Среднем Поволжье[Текст]/ Ю.А. Мазей, А.Н. Цыганов, О.А. Бубнова// Зоологический журнал. - 2007. - Т. 86. - Вып.10. - С. 1155-1167.
13. Цыганов А.Н. Видовой состав и структура сообщества раковинных амеб заболоченного озера в Среднем Поволжье [Текст]/ Цыганов А.Н., Мазей Ю.А.//Успехи современной биологии. - 2007. - Т. 127. - № 4. - C. 405-415.
14. Северско-Донецкий природный комплекс. [Текст]/ Под ред. Ю.Н. Прокудина – Х.: Вища школа, 1980 – 88с.
15. Атраментова Л.А. Статистические методы в биологии[Текст]/ Л.А.Атраментова, О.М.Утевская. – Горловка, 2008. - 148 с.
16. Гурвич В.В. Раковинные корненожки Днепра и его водохранилищ[Текст]/ Усп. Протозоол. - Л. - 1969. - С.200-201.
17. Mazei Yu.A. Species composition, spatial distribution and season all dynamicsoftestateamoebae communityinsphagnumbog (MiddleVolgaregion, Russia) / Yu.A.Mazei, A.N. Tsyganov//Protistology. - 2007. - Vol. 5. - P. 156-206.
18. Opravilova V. Thevariationoftestacean assemblages (Rhizopoda) alongthecompletebase-richnessgradientinfens: A casestudyfromtheWesternCarpathians / V.Opravilova, M. Hajek// ActaProtozoologica. - 2006. - Т. 45. - № 2. - С. 191-204.

Повернутись до змісту роботи
Раковинні амеби акваріумів та інших водойм Харкова