Міні-проект на тему "Портрет суниці"

У процесі роботи над міні-проектом з природознавства на тему "Портрет суниці" автор аналізує наукову інформацію та з’ясовує історію походження суниці, наводить повну характеристику ягоди та описує зовнішній вигляд суниці.

Докладніше про проект:

Під час роботи над дослідницьким міні-проектом у 1 класі з природознавства на тему "Портрет суниці" було дослідженно довідкову літературу про суницю, автор дізнався про будову цієї рослини, про існуючі види цієї рослини, знайшов цікаві факти про цю рослину та відомості про те, як її висвітлювали у своїй творчості  художники та письменники.

Представлений ученицею міні-проект або дослідницька робота на тему "Портрет суниці" розповідає, як і де використовували цю ягоду на гербах міст і країн. У проекті описується, за якими обставинами ягода суниці була занесена у книгу Гіннеса, а також автор докладно вивчає суницю в природі, її види  та її значення для природи і людей.

Зміст

Вступ
1. Історія походження суниці.
2. Зовнішній вигляд суниці.
3. Де росте суниця?
4. Види суниці.
5. Цікаві факти про суницю.
6. Суниця в геральдиці.
7. Суниця в творчості поетів, письменників та художників.
8. Суниця в книзі Гіннеса.
9. Значення суниці в житті людей.
Висновки
Література

Якось на літніх канікулах я, тато і мама пішли  гуляти до лісу. Серед гущавини ми натрапили на відкриту галявину. Вона була вкрита цікавими листочками на високих ніжках. Мама порадила мені заглянути під них. Що ж я там побачила? Під кожним листочком ховалися маленькі червоненькі ягідки. Я спитала у батьків, що це за ягідки і хто їх у лісі посадив? Вони сказали, що це солоденькі сунички і виросли вони тут самі. Мене дуже зацікавила ця рослина і тому захотілось більше дізнатись про неї.

Тому темою мого дослiдження стала рослинка суничка, одна із розповсюджених  рослин України. Обравши цю тему, я вирішила більше дізнатися про цю ягідку: її походження,  місця росту, її види, її роль у природі та як людина використовує її у своєму житті.

Предмет дослідження: суниця в природі, її види  та її значення для природи і людей.

Об'єкт дослідження: суниця.

Мета дослідження: з'ясувати  як виглядає суниця і дослідити  які види суниці існують у природному середовищі.

Завдання дослідження.

• Вивчити довідкову літературу про суницю.
• Дізнатися про будову цієї рослини.
• Дізнатися про існуючі види цієї рослини.
• Знайти цікаві факти про цю рослину та як її висвітлювали у своїй творчості  художники та письменники.
• Провести дослідження чи використовували цю ягоду на гербах міст і країн.

Етапи міні - проекту про суницю:

1. Відвідати шкільну бібліотеку та підібрати необхідну літературу для проекту.
2. Із допомогою свого керівника роботи знайти матеріал в Інтернеті.
3. Із зібраного матеріалу вибрати основні відомості про суницю.
4. Провести власні спостереження за ростом суниці вдома та  на території лісу і порівняти їх.

Об'єкт дослідження: Ягідка суниця.

Гіпотеза: суниця відігравала і відіграє важливу роль у житті людини.

Перші відомості про суниці відносяться до XII століття. Вона була поширена в лісах, а вирощувати її почали в XIV столітті у Франції, через 100 років - в Англії, через 200 років - у Данії.

Згідно зі Словником Грінченка, слово полуниця історично вживалось щодо одного з видів роду Fragaria, а саме суниць зелених. У середині XX ст. полуницями називають вже і суниці мускусні. Сучасна мовна практика розподіляє терміни «суниці» і «полуниці» таким чином: перший вживається щодо диких, лісових ягід, другий — щодо культурних, садових (при тому, що існує також культурна форма лісових суниць).

В Україні суниця росте на Поліссі та в Карпатах. Рослину можна зустріти в лісах, горах, на галявинах і узліссях.

Кореневище коротке з тонкими корінцями, та довгими повзучими пагонами-вусами. Стебло прямостояче або висхідне, до 30 см заввишки. Листки трійчасті, прикореневі — на довгих черешках; прості — листочки сидячі, овально-ромбічні, зверху темно- зелені, знизу ясно-зелені, густо вкриті притиснутими шовковистими волосками, по краю — з зубцями.

Квітки білі (до 20 мм у діаметрі), правильні, двостатеві, на довгих тонких квітконіжках, у щиткоподібному суцвітті; мають по 5 білих пелюсток. Тичинок і маточок багато, вони розміщені на випуклому квітколожі. Цвіте у травні — червні. Плід — багатогорішок (суничина).

Лісова суниця - багаторічна рослина, що належить до сімейства розових.

Суниці лісові ростуть в хвойних і мішаних лісах, на лісових галявинах, серед чагарників, на узбіччях доріг і на узліссях. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні, плоди достигають у червні — липні, приблизно через три - чотири тижні після цвітіння.

Особливо поширена у Поліссі, Лісостепу, Карпатах. Промисловою заготівлею займаються у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській областях. Також багато цієї смачної ягоди на півночі Хмельницької і Сумської, у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях.

Свіжі ягоди суниці мають неповторний аромат, який зберігається у процесі переробки. Тому з них виготовляють надзвичайно духмяне та смачне варення, желе, киселі, настойки, кондитерські ароматизатори.

Полуниця - єдина у світі ягода, насіння якої розташоване зовні, а не всередині. Ці насінини називаються горішками, а плід полуниці - багатогорішком.

На сьогоднішній день існує понад 600 видів цієї унікальної ягоди.

Сучасна мовна практика розподіляє терміни «суниці» і «полуниці» таким чином: перший вживається щодо диких, лісових ягід, другий — щодо культурних, садових (при тому, що існує також культурна форма лісових суниць).

                     

                                   

 Суницю розрізняють за кольором її плодів, виділяючи ягоди:

• червоного кольору,
• жовтого або білувато-кремового кольору.

Не менш важливою є класифікація суниці за термінами дозрівання:

• Суниця рання або ранньостиглий,
• Суниця середньорання,
• Суниця середньостигла,
• Суниця середньопізні,
• Суниця пізня.

1. Те, що ми називаємо суницею — не сама ягода, а квітколоже яке розрослось. Справжні плоди цієї рослини — це дрібні насіння-горішки на його поверхні, а сама суничка являє собою помилковий плід.
2. Суниця відома дуже давно, але розводити її стали лише з кінця XV століття. До цього часу люди цілком задовольнялися тими ягодами, що росли в лісі самі по собі.
3. У Бразилії під час щорічного карнавалу люди розкидають навколо себе суницю, яка символізує достаток та благополуччя в родині.
4. В лісовій зоні середньої смуги України суниця починає цвісти в середині травня і закінчує приблизно через 2 місяці — в середині липня. Тому за суницею можна ходити практично все літо.
5. Суниця допомагає при головному болю, оскільки містить речовини, близькі за складом до аспірину.
6. З точки зору ботаніки суниця і яблуневе дерево є родичами.
7. Найдавнішим скам’янілим залишках суниці, які вдалося виявити вченим, більше 60 мільйонів років. Вона росла на Землі вже тоді, коли її зарості топтали динозаври.
8. Перший науковий опис суниці було зроблено в середині XVI століття.
9. Садівники називають культурні сорти цієї ягоди альпійською суницею.
10. Дику лісову суницю цілком можна посадити у себе на городі, причому ягоди в кращих умовах, швидше за все, будуть зростати більшими.
11. Суниця безперервно плодоносить все літо, іноді до самих заморозків.
12. У Україні суниця набула популярності тільки у XVIII столітті.
13. Більше п’яти років на одному і тому ж місці суниця не росте. А дикорослі її види самостійно «мігрують» з допомогою вусів, поступово переміщаючись і виростаючи кожен рік на трохи іншому місці.

Суницю давно стали використовувати в територіальній та родовій геральдиці. В родовій геральдиці суниця символізує  мандрівки та подорожі. В територіальній геральдиці суниця часто використовується на гербах тих населених пунктах, де прийнято її вирощуваною культурою. Також суниця уособлює праведність і благочесність. Найчастіше плоди суниці в геральдиці прийнято зображувати справжнім червоним кольором, рідше – золотим.

Герб Я́гідного — один з офіційних символів села Ягідне Харківської області.

Листя суниці на гербах (Листя суниці найчастіше зустрічаються в геральдиці Фінляндії..)

Ягоду суниці можна вважати народною ягодою. Вона часто виручала людей і влітку, і взимку своїми лікувальними якостями та як ягода, якою полюбляють ласувати дітлахи. Тому не дивно, що вона часто з'являється у творчості письменників,  поетів та художників.

Сором'язлива Суничка (Горовий Г.) На галявці весняній Виросла суничка: Біла хусточка на ній, Зелена спідничка. — Яка гарна в нас сестричка! Трави шепотіли. Засоромилась суничка І почервоніла.

Полуниця (Анатолій Камінчук) Від садочка до криниці Мама садить полуниці. Мамі я допомагаю, Полуниці поливаю. Каже мама: — Любий Грицю, Будеш їсти полуницю! Сунички (Ліна Костенко) Під маленькими яличками у смарагдовій траві літо виросло суничками то по одній, то по дві. - Ой, сестриченько яличко, ти не дряпай моє личко, я суничок назбираю жменьку мамі і собі!

Суничка (Леся Медик-Яремчук) - Ранку доброго, Суничко! Ти собі приспала личко. Справа ж бо така бліденька, Зліва - свіжа, червоненька. - Річ не в тому, Бджілко мила, Я ж засмагнути хотіла.

Тільки ще не встигла справа: Хмарка сонечко сховала. А сьогодні встигну, встигну! І достигну, і достигну! Суниці (Борис Списаренко) Червоніють суниці Поміж трав у гаю. Голос горлиці-птиці Ще здаля впізнаю. Скачуть сонячні зайчики І збивають росу... Рано з гаю суниці Я додому несу.

У великім лісі, серед високих могутніх дерев, була маленька затишна Галявина. Не повірите, але уся ця Галявина була ніби вкрита зеленою ковдрою з листків Суниці. А під цими маленькими зеленими Листочками було ціле море дозрілих ягід. Вони висіли на тонюсіньких стебельцях, що зігнулися до самої землі. Дозрілі, соковиті Сунички мріяли, аби їх скоріше зірвали!

На галявину вийшов маленький Їжачок. Він жив неподалік, в гарному будиночку, що був збудований під могутнім дубом. Їжачок запросив у гості до себе Друга, із сусіднього лісу, на чай із суничним варенням. Чай був приготовлений, а от Суниць він досі не знайшов. Хоча ретельно обійшов усю Галявину! Засумував Їжачок. Стояла гарна погода, ласкаво світило Сонечко – і, до речі, воно (Сонце) було досить високо , а це означало, що половина дня вже пройшла! Треба було поквапитись – адже варення ще зварити потрібно… А Суниць немає!

Підняв голову Їжачок догори: він вирішив звернутися до привітного ласкавого Сонечка по допомогу. «Підкажи мені, Сонечко, де мені знайти суничних ягід на варення? Я шукаю цілий день, але всі ягоди ніби поховались від мене!» Відповіло Сонечко Їжачку : «Але ж Ти стоїш на Суничній галявинці! Невже не знайшов жодної Суниці?» «Ні, не знайшов!», – відказує маленький Їжачок.

«Та Ти, мабуть, не ввічливо повівся. Ти привітайся, попроси ягід на варення у Галявини. Суниця – жива істота і теж любить ввічливість. Як і всі, хто живе у лісі». Їжачок замислився, позіхнув і зрозумів, що не гарно повів себе. «Добрий день Вам, зелені Листочки! Чи не підкажете Ви мені, де знайти Суниці, аби зробити варення? Я запросив Друга на чай і хотів пригостити його чимось смачненьким. Буду Вам дуже вдячний за допомогу». Як почули зелені Листочки Суниці привітне прохання Їжачка, то відразу попіднімалися з землі і показали великі стиглі ягоди, що висіли на стебельцях.

Назбирав Їжачок цілий кошик Суниць, поспішив додому, аби встигнути приготувати смачне варення до чаю. Але не забув перед цим ще раз подякувати Галявині і Сонечку, Листочкам зеленим…

«Дивно», – подумав собі Їжачок, -«виявляється, навіть із рослинами треба бути ввічливим. Та ні,не дивно, бо Вони також живі!..»

Найбільшу полуницю в світі виростив фермер Кодзі Накао з японського міста Фукуока. Рекордна ягода при зважуванні була 250 грам, її просторові розміри були рівні 8 і 12 см за різними напрямками, а максимальний діаметр окружності диво-ягоди склав 30 см.

Після проведення повторних вимірів даний екземпляр був внесений до книги рекордів Гіннеса. За словами дочки фермера, якій пощастило спробувати ягоду-гігант, вона була дуже солодка і смачна.

Чудодійна ягідка. Чудодійна сила маленької ягідки неабияка. Адже нема серед дикоростучих рослин багатшої від неї за біохімічним складом рослини. Доволі скромна ягідка містить вітаміни С, В1, каротин, цукри, яблучну, цитринову, хінну кислоти, дубильні та пектинові речовини, залізо, фосфор, кальцій, марганець, кобальт. Який багатий склад її, такий довгий і перелік хвороб, які вона лікує.

Цю ягідку застосовують при авітамінозах, недокрів’ї, ревматизмові, захворюваннях печінки, для очищення крові при висипах, екземі… Але найголовніша цінність суниць розкрилася зовсім недавно. Вони мають властивості (адже в ягодах є каротин, пектини) захищати організм від впливу радіації. В доповнення ця ягода ще виводить з організму токсини, що утворилися в процесі метаболізму, холестерин. Ось вам і ягода довголіття.

Але ви повинні знати, що при консервації чи навіть сушінні, суниця дуже втрачає цілющі властивості. Тому бажано її споживати лише свіжою й сирою. І не по жмені щоденно, а якнайбільше – до кілограма, щоб організм наситився. Тоді мікроелементи, вітаміни лавиноподібно чистять наші судини від непотрібу, ви ніби вдруге народжуєтеся.

Розглянувши і вивчивши знайдений матеріал, можна зробити висновок, що суниця ніколи не зникала з поля зору людини. Завдяки своїм лікувальним властивостям, вона і сьогодні залишається рослиною, яка часто з'являється у нас на столі у вигляді смаколиків, або у наших аптечках як засіб який рятує під час хвороби.

Але й не слід забувати, що суниця є рослиною, якою харчуються майже всі лісові мешканці. А відмираючі рештки цієї рослини є утворюючим матеріалом для родючого грунту.              

1. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник /Відп. ред. А. М. Гродзінський.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1990
2. Суниця // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010.
3. Гель І. М. Суниця: біологія, сорти, технології вирощування та переробки / І. М. Гель, І. С. Рожко. – Львів : Український бестселер
4. Власюк С.Г., Бондаренко А.О. Садівництво і виноградарство. – К.: Вища школа, 1990.
5. Интернет-ресурсы.