Оголошення

Проєкт «Новий рік та Різдвяні свята»

| nikolay
Новий рік та Різдвяні свята
Тематика:
Автор роботи:
учні 3 класу
Керівник проєкту:
Сінна Ірина Валеріївна
Навчальний заклад:
Постолівська ЗОШ I-III ступенів
Клас:
3

На початку дослідницької роботи у початковій школі на тему «Новий рік та Різдвяні свята» учні 3 класса за допомогою класного керівника виконали пошук інформації про історію зимових свят, а потім детально вивчили усі традиції, які існують у культурі українського народу щодо святкування Нового року та Різдва.

Докладніше про проєкт:

Протягом проєктної роботи над дослідницьким міні-проєктом на тему «Новий рік та Різдвяні свята» учні 3 класу початкової школи з'ясували, що з давніх-давен було символом Нового року та Різдва в Україні, яке місце у народних традиціях займає новорічна ялинка та дідух, а також чим відрізняються один від одного колядки та щедрівки, та коли їх співають.

У навчальному дослідницькому проєкті на тему «Новий рік та Різдвяні свята» учні 3 класів початкової школи описали історію новорічних свят, а також розповіли, як традиційно святкували Різдво на Україні, навели декілька рецептів різдвяно-новорічних страв та розповіли про святкування різдвяних і новорічних свят у своїй сім'ї. У міні-проєкті про Новий рік та Різдвяні свята представлені щедрівки, колядки, посипалки та обрядові ігри, які беруть свій початок з давнини і залишаються актуальними і сьогодні.

Зміст

1. Новоріччя на Україні.
2. Різдво на Україні.
3. Різдвяно-новорічні страви.
4. Святкування Різдвяно-новорічний свят у сім'ї.
5. Щедрівки, колядки, посипалки.
6. Обрядові ігри.
Висновок
Література

Вступ

Відзначається Новий рік 1 січня кожного року, святкується в ніч з 31 грудня на 1 січня за григоріанським календарем. Дата святкування Нового Року, так само як і традиції, пов'язані з ним, зазнали істотних змін за останні століття.

Ще у XIX столітті в фольклорі східних слов'ян, крім традиційного Діда Мороза, з'являється також і образ Снігуроньки.

Це єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах. Новий рік знають та люблять.

Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. У цей чудовий передноворічний день проводили різноманітні магічні ритуали. Яскраво ігровий характер мали ворожіння про шлюб.

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Дідух символізував спільного предка. Виготовляли дідуха з кулів або з першого зажинкового снопа. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят.

Мета: розширити уявлення дітей про народні традиції, зокрема про Новий рік та Різдвяні свята.

Завдання:

  1. розвивати інтерес до минулого українського народу;
  2. виховувати шанобливе ставлення до звичаїв та обрядів українців;
  3. сприяти розумінню дітьми духовних скарбів нашого народу.

Обладнання: ілюстрації із зображенням зимових свят; маски; костюми; страви; Дідух; таблиці проектів; народні страви.

Новоріччя на земній кулі

Свято зустрічі Нового року – одне з найдавніших і найпопулярніших у світі. Його відзначають усі народи земної кулі незалежно від соціальної релігії і расової приналежності. Щоправда, дати Нового року в різних частинах планети не збігаються: у більшості країн його святкують із 31 на 1 січня, а в багатьох країнах Сходу – у час весняного рівнодення.

Народні уявлення про новий рік

За релігійними уявленнями багато народів світу, новорічні свята вважали чарівним часом,коли побуджувались і ставала небезпечною всіляка нечиста сила: чорти, відми, духи.

Казкова новорічна феєрія в українському селі так мальовничо відображена у творчості М.Гоголя!

За народними уявленнями, всі предмети, що стосувалися обрядового столу, набували чудодійної сили і відігравали роль важливого магічного або лікувального засобу.

На покуті під образами розстеляли сіно, на яке ставили горшки з кутею й узваром.

Звичаї та обряди нашого народу

Важливу роль мали розважальні мотиви, звичаї, обряди (колядування, щедрування , посипання), обрядові ігри з масками.

Новоріччя в Україні

У давні часи рік розпочинався в березні, у пору весняного рівнодення , коли, за українською міфологією, було створено світ і людину. Згідно з календарем, 1492 рік починався з 1 вересня.

Указом від 15 грудня 1699 року Петро І запровадив римський календар і тим самим встановив новий початок року: за 31грудня 7208 року «Від сотворіння світу» настало 1 січня 1700 року нашої ери. В церковних відправах цей календарем, так званим «новим стилем».

Найулюбленішим святом дітей є Новий рік, що відзначається в Україні в ніч із 31 грудня на 1 січня.

У січні Новий рік почали святкувати в Україні, як і в Росії, з початку XVIII ст. Тоді ж в Україні з'явилася і новорічна ялинка, що прийшла на зміну Дідуху - солом'яному снопові, який уберали до свята медяниками, горішками і ставили на покуті. Стояв він у хаті протягом усіх новорічних свят.

Неодмінним учасником новорічних свят в Україні став Дід Мороз. У  нашого Діда Мороза є «брати» в інших країнах: в Англії та США – Санта Клаус, в Італії – Боббо Натале, в Колумбії – Папе Паскуале.

Різдвяно-новорічні страви

Різдво є найдавнішим нашим святом. Свято починається Святвечором. Це вечір останнього дня перед самим Різдвом. Напередодні є піст- Пилипівка, а тому у Свявечір в Україні всі постять, тобто не їдять м'яса, молока, яєць.

У Святвечір на столі завжди кутя. Підлогу встеляють сіном, а в кутку ставлять сніп, який називають «раєм», і прикрашають яблуками, горішками, кренделями.

Кутя – це основна страва на Святвечір. Це густа каша з цільного ячменю чи пшениці. Щоб вона була м'якша, пшеницю чи ячмінь на кутю дещо обтовкують. До куті робиться узвар. До узвару додають меду.

На Святвечір на столі повинно бути дванадцять став. Крім куті, на Святвечір варять борщ із рибою чи сухими грибами, вареники з капустою, кашею, грушками, маком. Варять свіжу або солону рибу, холодець із риби та всякі інші пісні страви.

До хати вносять Дідуха (суху траву чи сіно) і розсипають у кутку, на столі розставляють їжу: кутю, калач, сіль, борщ з грибами, пиріжки з капустою, смажені ковбаси,  компот, узвар. Запалюють свічку на столі й промовляють: «Дай боже, добрий вечір!» Уся родина відповідає : «Всі святі, просимо до вечері».

Рецепт «Морква по-зимовому»

Натерти-морква і трохи редьки, додати за смаком квашеної капусти. Заправка: олія і журавлинний сік в рівних частках; трохи подрібнених горіхів.

Рецепт «Гарбуз із медом»

Натертий гарбуз заправляють сметаною і медом. За смаком додають нна терту моркву.

Різдво в Україні

4 січня казали «Скоро Настя на порозі запросить три празники  в гості» (31 до 19 січня).

Виконання пісні «Добрий вечір».

Різдво є найдавнішим нашим святом. Походить воно з дуже давніх часів, коли наші предки ще не були християнами. В ті часи це було свято на честь доброго Бога сонця, що звався Дажбог.

До свята готуються цлий тиждень, а особливо останній день. Надвечір найстарший чоловік у родині йде в стодолу і там зв'язує  снопик з рзного збіжжя: жита, пшениці, ячменю, поса, гречки, вівса. Цей снопик урочисто вносився в хату і ставився на покуті під образами. Під снопик настеляється свіже сіно.

Сіном також притрушується весь стіл ( під скатертиною)і долівка хати. На покуті коло спика, який в деяких місцях України звуть Різдво, ав інших – Дідухом, кладеться буханець хліба і ставиться кутя та узвар.

 На такі великі свята господарі примовляють:

  • Сьогодні в нас узвар та кутя, щоб курчата водилися до пуття
  • Щоб у коморі та оборі зерна були повні гори
  • Щоб вівці та корови були в газди здорові
  • Щоб рясно вродила садовина
  • Колядки, щедрівки, посипали

13 січня Маланки, Щедрий вечір. За хрестиянськими переказами, Меланія була дочкою знатних батьків, яка після заміжжя поселилася розом із чоловіком у монастері, а все своє майно повернула на иблагодійні справи.

У народних звичаях свято Маланки- це переддень нового року, тому обряди пов'язані із закликанням щастя і врожаю на наступний рік.

На Щедрий вечір готували «щедру кутю», пекли мленці з салом. Ставили на стіл узвар, а після вечері сусіди йшли один до одного миритися,щоб зустріти

Новий рік у мирі та злагоді

Звечора щедрівок співали. Щедрувальники до хат заходили, часто водили Меланку – дівчину, переодягнену в парубка і, навпаки хлопці водилии з хати до хати Меланку - переодягненого в дівчину парубка.

Святкування різдвяно-новорічних свят у сім'ї

Сім'я сидить за столом, вечеряє,- вже й кутя, й узвар на столі. В хаті так ясно, світло горить горить надзвичайно весело й урочисто. Вся сім'я гомонить, кожний почувається щасливим. Та радість пеелітає з одного обличчя на друге, мигтить, мов зірниця, в очах. Так любо, урочисто,спокійно лунає те спільне: «Святий вечір!... Будьмо здорові! Зі Святим вечором!»

Вечеряють зараз пио заході сонця, кои на небі покажеться перша зіірочка. За вечерею повинна бути вся родина. Вечеря починається молитвою. Горить воскова свічечка. Ніхто не говорить голосно, не игнівається. Їдять повільно, не кваплячись.

Після вечері вся родина колядує. Малі діти несуть вечерю своїм родичам:дідові та бабі, якщо вони живуть окремо, хрещеним батькам тощо. На вечерю беруть кутю, узвар та ще дещо. Ставлять вечерю на стіл і кажуть:»Тато і Мама кликали вас вечеяти». Одержують зваєм гостинці.

Різдвяні свята тянуться аж до водохрещ і закінчуються, по сутиі, голодною кутею.

18 січня – Голодна кутя – другий Сятвечір або Головний Святвечір. Увечері в церкві освяується вечірня вода. Водою  скроплювали  всі приміщення, вулики, колодязь. У цей момент за господаарем йшов син із пирогом. Малював крейдою хрестики на стінах, дверях, вікнах усіх будівель і за кожним разом відшукував пирога.

Цей магічний обряд покликаний оберігати садибу від нечистої сили й хвороби. В цьому обяді – обожнювання води, віра в її добру силу.

Кажуть, що вода, набрана з річки опівночі на 19 січня, зберігатииметься в посудині упродовж років.

Ватага діток ходила щедрувати. І всі люди радо зустрічали щедрувальників, частували гостинцями, пригощали. Дітки щиро дякували:

Найкращі часи для учнів були у великі свята, особливо ж на Різдво. В кожній хаті на свята багато пекли, варили, а тому дітям було чим поживитися: можна було дістати рибку, ковбаску, голубців, пирогів, куті та іншого добра. Але щоб здобути ласку добродіїв, потрібно було їх поздоровити. Насамперед вбігав маленький хлопчик і швиденько починав декламувати:

Я маленький пахолок, родився увівторок,
А в середу роно до школи віддано.
Іду та плачу, стежки не бачу,
Сльози втираю, вас із празником
Поздровляю!

Закінчивши, бурсак починав просити про ласку:

Ви,  чеснії люди, мене порятуйте,
Ковбаску і сала мені наготуйте.
Коли на сало неспроможність ваша,
То дайте у кошик хоть кусень м'яса...
А за таку вість дайте кобаси шість!
Теє вам повідаю і з празником
Усіх поздоровляю!

Людям дуже подобались такі витівки, а тому вони радо приймали бурсаків.

14 січня – Василія Великого (Новий рік- Василя).

Василь – покровитель землеробства. За давньою традицією, зранку ходять хлопчики семи-чотернадцяти років, їх називають посипальниками, адже вони посипають зерном, бажають господарям щастя в Новому році.

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Хай вам буде рік добрий,
А вік – довгий!

У цей день до господи повинен зайти чоловік, тому жінкиииии на Василя не виходять із дому аж до полудня.

Засіяне зерно давали курям, щоб краще неслися, розсівали по полю.

Уранці наступного дня колядники, знявши свою чудернацьку одежу,знову бігли від хати до хати. Кожен із них ніс мішечокю в якому були пшеничні зерна. Вони сіяли зерна по хатах, промовляючи:

На щастя на здовов'я, на Новий рік,
Аби вам родило краще, ніж торік,
Жито, пшениця, всяка пашниця,
Коноплі - по стелю, сорочка – по землю,
А льон - по коліна, аби в вас хрещених,
Голова не боліла.
Будьте здорові!
З Новим роком!
З Василем!

Обрядові ігри

Засобами чудотворного впливу на навколишній світ були також численні новорічні прикмети, ворожіння, ігри. Ігри містять у собі маски тварин – Кози, Ведмедя, Журавля, Коня. пов'язані з культом предків, маски Діда і Баби, а також інші соціально-побутові й національні персонажі.

Звичай водити Козу є складовою частиною нородних новорічних свят. Протягом віків він змінювався, набував своєрідних рис на різних територіях України.в більшості місцевастей України Козу водили, починаючи від Різдвяного вечора , аж до «Щедрої куті», тобто до Нового року.   

Грали десять, дванадцять дітей.

Дійові особи: Коза (дівчинка у масці Кози із дзвіночком на шиї), Василько, який водить її, музиканти в українських костюмах, зі скрипкою, сопілкою, бубном у руках.

Василько промовляє:

Стань у ряду, я Козу веду!
Де Коза ходить, там жито родить,
Прийди поближче, вклонись нижче
Господареві та господарочці.
(Коза вклоняється)
Чим вони тебе пожалюють?
Дадуть мірку жита, щоб Коза була сита,
Чи мірку вівса, і зверху, ковбаса.
Коли того мало, ще й кусень сала.
Щоб наша Коза веселая стала
Тай поскакала!
Пісня
Де Коза ходить, там жито родить,
Василько Козу по селу водить.
Де Коза туп-туп, там , жита сім куп,
Де Коза ногoю, там жито копою,
Де Коза рогом, там жито стогом,
Де Коза хвостом, там жито кустом.
Ой, чудо, чудо, чудо,
Послухайте, добрі люди, що далі буде.
Для Козулі в бубни, бубни,
Для сірої в скрипки грають.

Висновок

На базі цієї інформвції нами був проведений класний захід, де ми зустріли Новий рік за усіма укрїнськими традиціями.

новий рік 1                     
новий рік 2    

новий рік 3    

Для написання цього навчального дослідницького проєкту на тему «Новий рік та Різдвяні свята» учнями 3 класу початкової школи було використано джерела мережі Інтернет.

Якщо сторінка Вам сподобалась, поділіться у соціальних меражах:

Банер сайту

Сайт Обучонок містить дослідницькі роботи і творчі проєкти учнів шкіл України, теми дослідницьких робіт, проєктів і міні-проєктів з різних предметів, правила і вимоги оформлення.
Будемо вдячні, якщо встановите на своєму сайті наш банер!

Банер нашого сайту
Код банера:

<a href="https://obuchonok.com.ua" target="_blank"> <img src="https://obuchonok.com.ua/obuchua.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і проєкти учнів України"></a>

Інші банери...

Статистика