Публікація на сайті

Банер сайту

Ми будемо вдячні, якщо Ви встановите на своєму сайті наш банер!
Банер нашого сайту
Код банера:
<a href="https://obuchonok.com.ua/" target="_blank"> <img src="https://obuchonok.com.ua/banners/obuchonokua1.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і творчі проекти учнів"></a>
Усі банери...
радіація
Тематика проекту: 
Фізика
Автор проекту: 
Вишняков Михайло
Керівник проекту: 
Мухортова Поліна Анатоліївна
Найменування навчального закладу: 
Слобожанська гімназія №2 Зміївської районної ради

У готовому дослідницькому проекті з фізики на тему "Карта радіоактивності смт. Слобожанське" автором була поставлена і досягнена мета виміряти радіацію в смт. Слобожанське, провести аналіз отриманих даних і створити карти радіоактивного фону смт. Слобожанське.
Результатом дослідження є створена карта радіоактивності  смт. Слобожанське.    

Детальніше про роботу:


Учнівський дослідницький проект з фізики "Карта радіоактивності смт. Слобожанське" містить розгорнуте обґрунтування поняття "радиація", а токож розповідає, як і коли була виявлена радіоактивність і почалося дослідження радіації у її сучасному розумінні. А також у проекті представлені види іонізуючого випромінювання та дається їх пояснення.

У процесі виконання дослідницької роботи з фізики "Карта радіоактивності смт. Слобожанське" автором було вивчено одиниці вимірювання та дози, розглянуто прилад вимірювання (дозиметр) радіоактивності та проведено власне дослідження радіоактивності в смт. Слобожанське. У межах власного проекту учнем було вивчено історію смт. Слобожанське та розглянуто фактори, які впливають на радіоактивний фон селища. 
        

Зміст

Вступ 
1. Радіоактивність (історія і теорія).           
2. Види іонізуючого випромінювання.
3. Одиниці вимірювання та дози.    
4. Прилад вимірювання (дозиметр).          
5. Дослідження радіоактивності в смт. Слобожанське.
5.1  смт. Слобожанське (історія).
5.2 Фактори які впливають на радіоактивний фон селища.         
5.3 Карта радіоактивності  смт. Слобожанське.    
Висновки       
Список використаних джерел         

Вступ


Радіаційна неграмотність населення така що, не тільки простий народ, але навіть люди з вищою освітою бояться слова «радіація» і будь-якого рівня радіації. Живі організми не можуть існувати без радіації. Всі існуючі організми еволюціонували при певному рівні радіації. При повній ізоляції організму від природної радіації відбувається уповільнення найфундаментальніших життєвих процесів, в тому числі – ділення клітин. Рослини і тварини за рахунок внутрішньої радіації розвиваються повільно і в кінці вмирають раніше терміну.

Однак радіація не повинна перевищувати певного рівня. Якщо радіація перевищить необхідний рівень, процес метаболізму порушиться і призведе до мутації, а організм піддався мутації захворіє і передчасно помре. В останні роки з'являються публікації, що малі дози опромінення підвищують захисно-пристосувальні сили організму. У регіонах з високим радіаційним фоном рівень здоров'я населення достовірно вище. На Землі є території, де люди живуть в умовах природного радіаційного фону, що перевищує середній по планеті на 100% і навіть на 1000%.

Наприклад, в Китаї є місцевість, де рівень природного гамма-фону забезпечує жителям за 70-річний період життя 385 мЗв, що перевищує рівень, що вимагає переселення жителів, прийнятий після аварії на Чорнобильській АЕС. Однак смертність від лейкозу та раку в цих районах нижче, ніж в районах з низьким фоном, а частина населення цієї території - довгожителі. Відомо, що японці, після Хіросіми і Нагасакі, що жили на території з дещо підвищеним рівнем радіації стали менше хворіти і жити довше, ніж ті, хто не потрапив під дію радіації. Кавказці, інші горці, що живуть на тлі підвищеної радіації в горах, теж славляться довголіттям.

Тому, ставлення до радіації не відповідає реальній дійсності. Атомні вибухи в Хіросімі і Нагасакі, події в Чорнобилі і Фукусімі породили у основної маси людей страх при будь-якій згадці про радіацію.

Завдання: опрацювання літератури з питання радіація та її вплив; просвітницька діяльність з теми радіоактивність в селищі енергетиків; наочність питання радіоактивного фону в смт. Слобожанське.

Гіпотеза: радіаційний фон смт. Слобожанське не перевищує допустимі норми, знаходиться в межах 5-25 мкР/год.

Мета: вимірювання радіації в смт. Слобожанське; аналіз отриманих даних і створення карти радіоактивного фону смт. Слобожанське.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що ставлення до радіації не відповідає реальній дійсності. Події в Чорнобилі і Фукусімі породили у основної маси людей страх при будь-якій згадці про радіацію.

Завдання: опрацювання літератури з питання радіація та її вплив; вимірювання та аналіз радіоактивного фону в смт. Слобожанське; створення карти радіоактивного фону смт. Слобожанське.

Практичне значення роботи полягає в тому, щоб прийняти завчасно заходи з зниження природньої радіації, а саме насадження в кварталах дерев, кущів та газонів і дбайливо слідкувати за їх станом; сповістити населення про найнебезпечніші місця відпочинку в селищі Слобожанське.

Проаналізував літературу з даного питання. В першому розділі я дослідив історію і теорію радіоактивності. Мене переповняла гордість за винахід нашого співвітчизника, українського вченого та науковця Івана Павловича Пулюя, який винайшов та дослідив Х-промені.

В наступному пункті роботи я дослідив одиниці вимірювання радіоактивності, а саме мікрорентген на годину, також я проаналізував види та дози випромінювання.

Робота має практичне значення у формуванні питань застосування фізичних знань з метою висвітлення,  щоб не було страхів з приводу впливу Зміївської ТЕС на радіаційний фон селища Слобожанське.

На основі розглянутого матеріалу зроблені висновки продовжувати контроль та вимірювання радіаційного фону смт. Слобожанське.

Практичне значення роботи полягає в тому, щоб прийняти завчасно заходи з зниження природньої радіації, а саме насадження в кварталах дерев, кущів та газонів і дбайливо слідкувати за їх станом; сповістити населення про найнебезпечніші місця відпочинку в селищі й друкування листівок, буде сповіщатися радіаційний стан селище Слобожанського.

В даній роботі я проаналізував літературу з даного питання. В першому розділі я дослідив історію і теорію радіоактивності. Мене переповняла гордість за винахід нашого співвітчизника, українського вченого та науковця Івана Павловича Пулюя, який винайшов та дослідив Х-промені.

В наступному пункті роботи я дослідив одиниці виміру радіоактивності, а саме мікрорентген на годину, також я проаналізував види та дози випромінювання.

Подалі пункти я аналізував радіоактивність селища Слобожанське. В цих пунктах йшлось про фактори  які впливають на радіоактивний фон селища. Також я створив карту радіоактивності селища Слобожанське.

Радіоактивність


Радіація є постійним супутником життя людини. Ми живемо в світі, в якому радіація присутня всюди. Світло і тепло ядерних реакцій на Сонці є необхідними умовами нашого існування. Радіоактивні речовини природного походження присутні в навколишньому середовищі.

Радіоактивні елементи входили до складу Землі з початку її існування і продовжують бути присутніми дотепер.

Однак саме явище радіоактивності було відкрито всього сто років тому.

У початку 1896 року відразу після відкриття В.К. Рентгеном X-променів французький фізик Анрі Беккерель випадково виявив, що після тривалого близького місцезнаходження біля шматка мінералу, що містить уран, на фотографічних пластинках після проявлення з'явилися сліди випромінювання. Пізніше цим явищем зацікавилися Марія Кюрі (автор терміна "радіоактивність") і її чоловік П'єр Кюрі.

У 1898 році вони виявили, що в результаті випромінювання уран перетворюється в інші елементи, які молоді вчені назвали полонієм і радієм. На жаль люди, що професійно займаються радіацією, піддавали своє здоров'я, і ​​навіть життя небезпеці через частий контакт із радіоактивними речовинами. Незважаючи на це дослідження продовжувалися, і в результаті людство має у своєму розпорядженні дуже достовірні дані про процес протікання реакцій у радіоактивних масах, значною мірою обумовлених особливостями будови і властивостями атома.

радіація 1

Антуан Анрі Беккерель

У 1890 - 1895 роках в декількох європейських часописах були опубліковані знімки, одержані Пулюєм під час експериментів з лампою: знімок миші, руки дочки вченого, під якою чітко була видна шпилька. 11 січня празька газета Воhеmiа публікує матеріал під назвою "Відкриття Рентгеном нових властивостей так званого катодного випромінювання". В публікації повідомлялося про те, що експериментуючи з газорозрядним приладом, що має дуте алюмінієве дзеркальце (катод) і пластину розташовану під кутом 45 градусів до траєкторії руху катодного випромінювання.

Рентген звернув увагу на свічення флуоресцентного екрану, розташованого поблизу трубки навіть тоді, коли вона була обгорнута непрозорим для видимого світла папером. Реагували на невидиме випромінювання і фотопластини. Тобто, Рентген з'ясував, що назовні з трубки виходять якісь промені, названі ним унаслідок відсутності у першовідкривача ясного уявлення про їх природу Х-променями.

Газетна публікація у Воhеmiа посилалася на статтю Рентгена під назвою "Про новий тип випромінювання" опубліковану 28-го грудня 1895 року в журналі Вюрцбургського фізико-медичного товариства. В подальшому про цей день (11 січня 1896 року) неодноразово згадував син Івана Павловича Пулюя: "...Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку.

Зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував: "Моя лампа! Моя лампа!...". Незабаром, отримавши примірник статті Рентгена, Пулюй із здивуванням побачив, що його давнішній знайомий Рентген жодним словом не згадав про нього. Він написав Рентгену лист з питанням, чи використовував він в своїх дослідженнях над Х-променями його лампу, але це питання з підтекстом (якщо використовував, то чому він не послався на Пулюя?) залишилося без відповіді.

Через декілька днів після цього Іван Павлович Пулюй зробив доповідь про випромінювання в Празькій політехніці. Потім видав другу свою працю про Х-випромінювання "Про виникнення рентгенівського випромінювання його фотографічний ефект", в якій глибоко проаналізував природу і механізм виникнення цього випромінювання. В своїй публікації Пулюй довів, що нове випромінювання утворюється в тих місцях твердих тіл, куди потрапляє катодне випромінювання. Цим він підтверджував вірність висновків Рентгена.

радіація 2

Портрет Івана Пулюя

Радіація в перекладі з латинської "сяйво", "випромінювання" – процес  поширення потоку елементарних частинок і квантів електромагнітного випромінювання. Радіація вторгається в молекули й атоми будь-якої речовини зустріти на її шляху, викликає збудження атомів і поява іонів (іонізацію), звідси походить інша назва іонізуюче випромінювання.


Радіоактивність – перетворення атомних ядер в інші ядра, що супроводжується випусканням різних частинок і електромагнітного випромінювання.

Вивчення радіоактивності значно розширило перспективи енергетики, привело до створення ядерної енергетики, ядерної зброї; радіоактивність знайшла застосування в сільському господарстві, медицині і т. д. Разом з тим перед людством виник цілий ряд нових складних проблем, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії випромінювання на живі організми.

У загальному сенсі під визначення радіації підпадає будь-який вид випромінювання: інфрачервоне (теплове), ультрафіолетове (сонячна радіація), видиме світлове випромінювання, але тільки один вид – іонізуюче  випромінювання несе серйозну небезпеку, втручаючись в будь-яку матерію на своєму шляху, іонізуючи і тим самим руйнуючи її.
Іонізуюче випромінювання не відає перешкод, ні бетон, ні залізо, ні інший матеріал не можуть стримати його поширення.

Іонізуюче випромінювання виникає в результаті радіоактивного розпаду ядер деяких елементів і, в залежності від часток його складових, підрозділяється на два види: короткохвильове електромагнітне випромінювання (рентгенівські промені, гамма-випромінювання) і корпускулярне випромінювання, що представляє собою потоки частинок (альфа – частинок, бета – частинок (електронів), нейтронів, протонів, важких іонів та інших).

Види іонізуючого випромінювання

Розглянемо види іонізуючого випромінювання.

радіація 3

Види радіоактивних випромінювань і їх проникаюча здатність

Альфа частинки, представляють собою частину атома, що складається з 2-ух протонів і 2-ух нейтронів, що має позитивний заряд і володіє великою енергією (і руйнівною силою), але досить громіздкі і тому легко вловимі (навіть щільний одяг або аркуш паперу є для них перешкодою, при попаданні на шкіру частки застряють в ній).

Бета-випромінювання - це потік дрібних заряджених частинок (електронів), має велику проникаючу здатність, для захисту від цього виду радіації, знадобиться більш товста захист: лист алюмінію товщиною в кілька міліметрів, дерево в декілька см і т.д.

Гамма-випромінювання і близьке до нього за властивостями рентгенівське випромінювання, володіє найбільшою проникаючою здатністю - це високоенергетичне короткохвильове електромагнітне випромінювання, що представляє собою потік фотонів, має нульовий заряд і тому не відхиляється при впливі магнітним полем. Для захисту від такого виду випромінювання знадобиться товстий шар матеріалу з важкими ядрами (свинець, збіднений уран, вольфрам). Є ряд речовин (бор, графіт, кадмій), які здатні нейтралізувати гамма-випромінювання.

Космічне випромінювання. Приходить на Землю з космосу. До його складу входять переважно протони і ядра гелію. Більш важкі елементи складають менше 1%. Проникаючі вглиб атмосфери, космічне випромінювання взаємодіє з ядрами, що входять склад атмосфери, і утворює потоки вторинних частинок.

Одиниці вимірювання та дози


Розглянемо одиниці вимірювання радіоактивності.

Радіоактивність вимірюється в Беккерелях (БК), що відповідає одному розпаду в секунду. Зміст радіоактивності в речовині також часто оцінюють на одиницю ваги – Бк / кг, або обсягу – Бк / куб.м. Іноді зустрічається така одиниця як Кюрі (Кі). Це величезна величина, рівна 37 мільярдам Бк. При розпаді речовини джерело випускає іонізуюче випромінювання, мірою якого є експозиційна доза. Її вимірюють у рентгенах (Р). 1 Рентген величина досить велика, тому на практиці використовують мільйонну (мкР) або тисячну (мР) частку Рентгена.

Побутові дозиметри вимірюють іонізацію за певний час, тобто не саму експозиційну дозу, а її потужність. Одиниця виміру – мікрорентген  на годину. Саме цей показник найбільш важливий для людини, так як дозволяє оцінити небезпеку того чи іншого джерела радіації.

Природне фонове випромінювання (створюється природними і техногенними джерелами) становить, в залежності від місця 10-30 ( 0,1-0,3 мкЗв /год), рівень в 10 мкР /год дає дозу опромінення за рік в 0,8 мЗв. При цьому гранично допустимою дозою опромінення для населення вважається 1 мЗв, і все більша кількість вчених схиляються що її треба зменшити.

Таблиця 1.1.

радіація 4

Згідно з нормами радіаційної безпеки індивідуальна річна еквівалентна доза в шкірі не повинна перевищувати мЗв, в кришталику не більше 15 мЗв; колективна ефективна річна доза не 50 більше 1 чел-Зв. В таблиці 1. 1. Приведені основні одиниці вимірювання радіації (Активність, Поглинута доза, Еквівалентна доза, Експозиційна доза) в СІ та позасистемних одиницях, основні співвідношення між системними одиницями.

Прилад вимірювання (дозиметр)

радіація 5

Побутовий портативний дозиметр "RadЭкс"

Прилади дозиметричного контролю іонізуючих випромінювань призначені для вимірювання потужності іонізуючих випромінювань (рівня радіації) и ступенів радіоактівного забруднення різних предметів

В сучасних дозиметричних приладах найбільш розповсюдження іонізаційній метод знаходження та вимірювання іонізуючих випромінювань. Він заснований на використанні однієї з властивостей радіоактивних речовини - іонізуваті середовище, в якому смороду розповсюджуються.

Дозиметр – це пристрій для вимірювання доз або потужності дозіонізуючого випромінювання, отриманої приладом (і тим, хто їм користується) за деяк проміжок часу, наприклад, за період перебування на деякій території.

Іноді "дозиметром» не зовсім точно називають радіометр – прилад для вимірювання активності радіонукліду в джерелі або зразки або щільності потоку іонізуючих випромінювань для перевірки на радіоактивність підозрілих предметів і оцінки радіаційного стану в даного місці в цей час.

смт. Слобожанське (історія)

Селище Слобожанське порівняно молоде. Свою назву воно отримало рік тому. Перша назва – селище Комсомольське, яке було побудовано на місці трьох озер та села Егорівка, з метою поселення робітників Зміївської ТЕС, будівництво, якої розпочалось у 1960 році. Тому історія селища Комсомольке – це історія Зсміївської ТЕС, яку найкраще відображено в відео (електронний додаток «Історія селища Комсомольське»).

А перед вами знімок смт.Слобожанське з висоти пташиного польоту.

радіація 6

смт. Слобожанське з висоти пташиного польоту

Фактори які впливають на радіаційний фон селища


В смт. Слобожанське розрізняють природний радіаційний фон, штучний радіаційний фон, технологічно радіаційний фон. Всі джерела радіаційного фону діляться на дві основні групи: природні і штучні.

Природний радіаційний фон – доза випромінювання, що створюється космічними променями і випромінюванням природних радіонуклідів, природно розподілених у землі, воді, повітрі, інших елементах біосфери, харчових продуктах і організмі людини. Природна радіація є невід'ємною складовою природного середовища проживання, тому уникнути радіоактивного опромінення неможливо.

А так же опромінення може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє опромінення обумовлено джерелами, розташованими поза тілом людини (космічне випромінювання, наземні джерела). За рахунок космічного випромінювання більшість населення Слобожанське отримує дозу 35 мбер на рік (1 мбер = 10 - 3 бер). Внутрішнє опромінення здійснюють радіонукліди, що знаходяться в тілі людини. Від природних джерел радіації населення Слобожанське отримуємо 78% опромінення.

Штучні джерела радіаційного фону: робота вугільних теплоелектростанцій Зміївська ТЕС, при якій в результаті згоряння вугілля, завжди містить певну кількість природних радіонуклідів, в атмосферу потрапляє величезна кількість радіоактивних аерозольних часток і залишається шлак і зола, так само містять радіонукліди.

За орієнтовними оцінками, колективна доза населення внутрішнього опромінення, обумовлена ​​роботою вугільної електростанції Зміївською ТЕС і виробництвом 170 МВт електроенергії на годину, за рахунок вдихання радіонуклідів, які містяться в аерозолях і розносять вітром золі, становить не більше 0,09 чол. Гр.

Карта радіоактивності смт. Слобожанське

На карті селища Слобожанське відповідно до  загальновизнанного маркування,  різними кольорами позначено райони за такими зонами.

Таблиця 1. Маркування зон радіаційного вимірювання

радіація 9

Дослідивши і вимірявши радіоактивний фон в селищі Слобожанському. Слід зазначити, що радіоактивність в селищі переважно природнього походження, а саме сонячна, земна. Також на радіоактивний фон впливає присутність техногенних чинників, а саме Зміївська ТЕС та прилеглі до неї території, які дуже близько межують до селища.

На карті, яку ми створили відмічено зони де на протязі нашого дослідження найвище зафіксований показник, червоним кольором 25-35 мкР/год. Ця зона знаходиться на території шлако-скиду та місця зберігання вугілля. І це не може не вплинути на загальний стан в селищі. Також на карті позначено зеленим кольором місця з низьким рівнем радіації від 7 до 9 мкР/год.

А саме території спортивного майданчику во вулиці Спортивна, в кварталах з великою площею та зеленими насадженнями між вулицею Дружби  та вулиці Горького та в парку. Тому я можу сказати з великою упевненістю завіривши вас в безпечному перебуванні в даному мікрорайоні. На карті також є жовте маркування з припустимим рівнем радіації, приблизно від 10 до 15 мкР/год.

Це 15 мікрорайон, майже вздовж усієї вулиці Лермонтова, в не великих дворах та на території гаражів. Але всі ці показники можуть коливатися приблизно від 2 до 3 мкР/год в залежності пори року, в літку більша радіація, бо більше сонячних променів, а в взимку навпаки – менша.

Ще я хочу вас запевнити, що в Слобожанському помічено в межах одного мкР/год вище радіаційний фон у маленьких кварталах, парковій зоні, де міститься гранітна стелла та території гаражів, де велике скупчення автотранспорту.

Перед вами  діаграма 1, яка показує радіацію на протязі декількох місяців. Ці результати я проаналізував і дійшов до висновків, як ви бачите, що в літку більша радіація (2-3 мкР/год) ніж  взимку, це пояснює те, що в літку сонячна радіація більш активна ніж  взимку.

Діаграма 1

радіація 10

Також я вимірював радіацію три рази на день, різниця полягає в тому, що в опівдні потрапляє найбільше сонячної радіації. Тому і показник вище на 1-2 мкР/год ніж з ранку або у вечері, що ми можемо бачити в діаграмі 2.

Діаграма 2

радіація 11

Відправною точкою нашої подорожі стала гімназія №2 , яка знаходиться початку вуліці Спортивна та перетиняється з вулицею Енергетиків. Біля дороги прилад зафіксував 12 мікрорентген за годину. Але зайшовши в куток найближчого двора, між будинком №1 та будинком №2, мій дозиметр показав відмітку в 18 мкР/год.

Це мабуть із-за того, що маловивітрюване місце, тому радіація накопичувалась з часом. Пройшовши ще декілька будинків та двір дозиметр не превищював в позначку в 13 мкР/год. Тепер мешканці району можуть не перейматися - радіація точно не загрожує!

радіація 12

Слобожанська гімназія №2

Наступною зупинкою в нашій подорожі став стадіон та спорткомплекс  Енергетик, також я замірив прилеглі території, а саме будинки вздовж вулиці Спортивна 10-тий, 8-мий, 11-тий, 12-тий. В  середньому радіація була в межах 12-17 мкР/год. Коли я побачив, що на стадіоні дозимерт показував 8 мкР/год, я був здивований, але прочитваши літературу на цю тему, я зрозумів чому так сталося. Бо радіація, як частинки пилі вивітрюються, тому вона тут не затримується. З цього випливає, що займатися спортом на стадіоні безпечно навіть на радіоактивному рівні. Що до прилеглих територіях там також рівень не привищює норми.

радіація 13

Карта в районі стадіону

По дорозі до першої школи ми виміряли радіаційний фон біля Енергетичного ліцею та прилеглеглих дворів до нього(сточные воды). В загалом радіація не перевищує норми. Навколо ліцею дозиметр показував від 12 до 15 мкР/год. Це на два мкР/год вища ніж в прилеглих дворах ліцею, данну відьємність можна пояснити наявністю майстерні та цеху по виготовленню гранітних пам'ятників. Що до найближчих дворі, а саме будинки по вулиці Спортивна (13к1, 13к2, 11, 16, 22, 20, 18) та по вулиці Лермонтова (1,3), то відмітка залишалась в допустимих нормах, 10-12 мкР/год. Не які (точок) з привищеною радіацією я не знйшов. Тому мешканці цього району можуть спати крепко. 

радіація 14

Карта  району  Енергетичного ліцею

Дійшовши до першої школи під назваю ліцей №1 я не помітив різниці між тим що міряв. Тілька за ліцеєм №1 була трішки менша, бо велика територія, яка добре провітрювана. Також я обійшов всі будинки, які межують з ліцеєм. Це були будинки між вулицею Сергія Закори та вулиці Лермонтова. Але в дворах була не велика різниця в 2-3 мкР/год нижча ніж біля Енергетичного ліцею. Ще я помітив біля будинку 18 та 16 не велике накопичення радіації, відмітка дозиметра коливалась від 16 до 18 мкР/год. Але на загальний фон це не впливало.  Тому мій висновок залишається таким же, як у вище згаданому Енергетичному ліцеї. 

радіація 15

Карта району ліцею №1

Продовживши свою подорож я зупинився на на вулиці Ярослава Мудрого та алеї, яка там знаходиться. Алея побудована нещодавно та матеріали, якими будували цю алеї були не радіоактивні. Я пройшов її декілька разів та сам впевнився, що радіації тут не багато приблизно від 9 до 12 мкР/год. Пройшовши алею я зайшов в найближчий двір. Там також не спостерігалось підвищеної радіації середньє значення дозиметра було 14 мкР/год.

радіація 16

Карта вулиці Ярослава Мудрого

Ось я дійшов до парку та до будинку культури, який знаходиться на вулиці Ярослава Мудрого. Обійшовши декілька разів будинок культури, я не помітив підвищеного радіаційного фону. Середньє значення коливалось від 12 до 14 мкР/год. Ще я виміряв в дворах між вулицею Ярослава Мудрого та вулицею Дружби. Роадіаціонний фон цього району в допустимих нормах, середній показник дозиметра був 14 мкР/год. Тому мешканці цього району можуть не перейматися із-за радіації.

радіація 17

Карта паркової зони

Така ж картина і в інших районах селища – вздовж всієї вулиці Дружби, Ломоносова, Пушкіна, Будівельної та Лермонтова. Скрізь максимум 16, в окремих точках - до 20. А саме на вулиці Ломоносова, де розташований будівельний магазин Лотос, дозиметр показував відмітку 18 мкР/год. Дослідивши детальніше цей об’єкт, я зрозумів чому тут радіація трохи підвищена. Виною цьому стали будівельні матеріали, які продавалися в цьому магазині.

Перед вами таблиця 2 радіоктивності будівельних матеріалів.

Таблиця 2

радіація 18


Зробивши висновки з прочитаної літератури, я дізнався, що до найбільш шкідливих будівельних матеріалів зараховують: граніт, кварцовий діорит, графіт, туф та пемза. Всі вони виділяють досить велику кількість радону, тому для внутрішнього оздоблення ці матеріали краще не використовувати.

Цегла, бетон і дерево в цьому сенсі вважаються порівняно безпечними. Причому радіоактивність силікатної цегли нижче, ніж червоного. Відносно невисока питома активність радіонуклідів у карбонатних гірських порід - мармуру і вапняку. Середнім рівнем природної радіоактивності відрізняються пісок і гравій.

Рівень радіації скловолокна, фосфогіпсу зазвичай знаходиться в допустимих межах, але заради власної безпеки варто перевіряти і їх. Ще бідвищений радіаційний фон був в куту будинка №11, який знахидиться по вулиці Будівельна. Це із-за того, що маловивітрюване місце, тому радіація накопичувалась з часом. А взагалі радіація в селищі в допустимих нормах.

Перед вами порівняльна діагарма 3 радіоктивності будівельних матеріалів

Діаграма 3

радіація 19

Одна з мети нашої подорожі стала могила «невідомого солдата», яка знаходилась в парку. Вирішив перевірити пам'ятник, я попрямував до нього. На відстані метра від монумента дозиметр ще показував до 15 мікрорентген, але чим ближче до граніту підносили прилад, тим частіше ставав тріск. Я визначив, звідки йде фон, і поклав туди дозиметр. Прилад показував в межах 27 мікрорентген на годину. Граніт дає такий фон, очевидно, якісь вкраплення в породі. В принципі, таке випромінювання не небезпечно для людини. Але в будинок стіл з такого матеріалу я б не радив купувати або робити.

радіація 20

Карта будівельного магазину –склад «Лотос»

Наступною метою подорожі стали гаражі. Прийшовши майже всі гаражі, показник дозиметра не опускався відмітки  17мкР/год. Подумавши, я дійшов висновка, що на ці території  впливає будівельний матеріал, яким побудовано всі гаражі та доріжки, які усипані шлаком. На скільки я знаю шлак, яким посипані доріжки-це відходи від нашої електростанції, а радіоактивність викидів і скидів ТЕС визначається радіоактивністю вихідного вугілля і особливостями його спалювання.

При спалюванні вугілля на ТЕС за рахунок вигорання вуглецю і видалення летючих з'єднань відбувається концентрування радіонуклідів в продуктах згоряння вугілля. Кількість радіонуклідів, що виходять в атмосферу, залежить від концентрації їх в вугіллі, методу спалювання вугілля на ТЕС, а також від ефективності уловлювання летючого попелу. Зміївська ТЕС використовує якісне вугілля, тому відходи порівняно безпечні, але все ж мають якусь долю радіоактивності.

Внесок в загальну дозу від природної радіації вносить вугілля, що спалюється на тепловій електростанції. В 1 кг вугілля міститься до 50 Бк урану, близько 300 Бк торію, 70 Бк калію та і інших радіоактивних елементів. Якщо вугілля містить невелику кількість радіонуклідів, то у вугільних шлаки може бути висока їх концентрація. У зв'язку з цим, недоцільно використовувати шлаки вугілля як наповнювачі до цементів і бетонів, а золу — для поліпшення грунтів.

Тому теплові електростанції є серйозним джерелом зовнішнього та внутрішнього опромінення населення, що проживає на прилеглих територіях. На місці шлако-скиду доза радіації була в межах від 22 до 25 мкР/год. Також я виміряв радіацію на вугільному складі. Так як я не зміг потрапити на територію станції, я вимушен вимірювати був біля вугільного складу, тому дозиметр не перевищував відмітки у 25 мкР/год.

радіація 21

Вугільний склад

радіація 22

Шлако-Скид

Нагадаю зеленим кольором позначено місця з низьким рівнем радіації, жовтим кольором – з припустимим рівнем радіації, оранжовим кольором – підвищений рівень радіації.

радіація 23

Радіаційна карта смт. Слобожанське

радіація 24

Радіаційна карта смт. Слобожанське зроблена з супутника

Висновки

Огляд історії  виникнення і фіксування радіації дав можливість краще зрозуміти важливість обраної теми, в актуальності якої я ні скільки не сумнівався. Приємно дізнаватись що твої співвітчизники мають світове визнання. Іван Павлович Пулюй – першовідкривач  Х-променів та лампи, яка їх випромінює.

Теоретичні відомості про радіацію, види радіоаційного  випромінювання та їх проникаюча здатність , одиниці вимірювання та  дози бажано знати кожному.

Для створення карти радіоактивності було використано побутовий портативний дозиметр "RadЭкс".

Дослідивши і вимірявши радіоактивний фон в селищі Слобожанському. Слід зазначити, що радіоактивність в селищі переважно природнього походження. Також на радіоактивний фон впливає присутність техногенних чинників. На карті, яку ми створили відмічено зони де на протязі нашого дослідження найвище зафіксований показник 25 мкР/год. Ця зона знаходиться на території шлако-скиду та місця зберігання вугілля. І це не може не вплинути на загальний стан в селищі.

В Слобожанському помічено в межах одного мкР/год вище радіоаційний фон у маленьких кварталах, парковій зоні, де міститься гранітна стелла та території гаражів, де велике скупчення автотранспорту.

Безпечно знаходитись на території спортивного майданчику, в кварталах з великою площею та зеленими насадженнями.

Я вважаю створення подібною карти важливе для селища і їх мешканців. Хоча б для того, щоб спокійно почувати себе на вулицях селища Слобожанського знаючи, що радіоаційний фон не перевищує допустимі норми незважаючи на близькі до Зміївської ТЕС.

Список використаних джерел

  1. Долчук М., Полєк В. Попередник славнозвісного Рентгена // Дзвін. — 1996. — № 10—12 (624—626). — С. 95—101. — ISSN 0868-4790.
  2. Интерннет.


Якщо сторінка Вам сподобалась, поділіться у соціальних меражах:

Статистика