Проєкт "Види та жанри образотворчого мистецтва"

У практичній частині даного дослідницького проєкту з образотворчого мистецтва "Види і жанри образотворчого мистецтва" автор розглядає довідкову літературу з досліджуваного питання, яка дозволяє розширити його знання в області видів, жанрів і технік образотворчого мистецтва.

Докладніше про роботу:

У дослідницькому творчому проєкті "Види та жанри образотворчого мистецтва" учениця гімназії вивчає види образотворчого мистецтва, розглядає історію зародження і дає об'ємну характеристику кожного з них. Виконання цієї частини роботи спрямоване на формування практичних навичок роботи з інформаційними ресурсами та художніми матеріалами.

В ході виконання дослідницької роботи з образотворчого мистецтва учениця актуалізувала і систематизувала знання про види та жанри образотворчого мистецтва, і детально зупинилася на описі жанрів образотворчого мистецтво, серед яких пейзаж, портрет і натюрморт. По кожному жанру були розглянуті піджанри. Подібні дослідницькі проекти розраховані на виховання естетичного смаку, любові до творчості у підростаючого покоління.

Зміст

Вступ
1. Образотворче мистецтво.
1.1. Види образотворчого мистецтва
1.1.1. Живопис.
1.1.2. Графіка.
1.1.3. Скульптура.
1.2. Жанри образотворчого мистецтва.
1.2.1. Пейзаж.
1.2.2. Портрет.
1.2.3. Натюрморт.
1.2.4. Історичний.
1.2.5. Побутовий.
1.2.6. Батальний.
1.2.7. Анімалістичний.
Висновок
Список використаних джерел

Об'єкт дослідження: Образотворче мистецтво.

Предмети дослідження: картини, скульптури.

Мета проекту:

• Розвиток творчих здібностей.
• Розширення кругозору.
• Розвиток зацікавленості у образотворчому мистецтві.
• Поповнення знань про мистецтво.

Завдання проєкту:

• Освітня: формувати практичні навички роботи з інформаційними ресурсами та художніми матеріалами.
• Розвиваюча: розвивати творчу і пізнавальну активність, самостійну побудову художнього образу як вираження свого ставлення до реальності.
• Виховна: виховувати естетичний смак, любов до творчості.

Актуальність роботи: Образотворче мистецтво - це спосіб пізнання навколишнього світу і себе самого. Мені подобається малювати та вдосконалювати свої практичні навички. Мистецтво мене надихає і сприяє створенню нових робіт.

Методи дослідження: пошуковий, метод самостійної роботи, спостереження, вивчення та аналіз літератури і матеріалів мережі Internet, перегляд ілюстративного матеріалу по темі роботи.

Теоретична і прикладна значимість роботи полягає в тому, що її результати дозволяють докладніше ознайомитися з видами і жанрами образотворчого мистецтва. Проведена дослідницька робота за проєктом "Види та жанри образотворчого мистецтва" може сприяти новим дослідженням і підготовці нових публікацій в галузі мистецтва, окремі її результати застосовні в навчальному процесі при викладанні образотворчого мистецтва.

Образотворче мистецтво (Мистецтво фіксації образів) — розділ пластичних мистецтв, вид художньої творчості, метою якого є відтворення навколишнього світу.

Образотворче мистецтво відображає дійсність за допомогою зорових образів. Люди завжди зображують те, що їх хвилює, що їм цікаво, те, про що вони думають, до чого прагнуть. В образотворчому мистецтві вони втілюють свої уявлення про прекрасне, високе, значне. В образотворчому мистецтві стають видимими повсякденні переживання людей.

Художник створює образи різних людей, в цих образах висловлює свої уявлення про красу людини, створює образ краси природи. У мистецтві оживає минуле і будується майбутнє. Образ нашого життя постає перед нами, і, вдивляючись в нього, ми пізнаємо і створюємо себе.

Основні види образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура.

Живопис - найбільш популярний і прославлений в європейській культурі вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються за допомогою фарб, що наносяться на будь-яку тверду поверхню. Основним виразним засобом живопису є колір.

Найбільш поширені твори живопису, виконані на плоских або майже плоских поверхнях, таких як натягнутий на підрамник полотно, дерево, полотно, оброблені поверхні стін і т. д.
Живопис - це робота з рідкими матеріалами (барвники, замішані на різних сполучних).

Графіка - вид образотворчого мистецтва, в якому в якості основних образотворчих засобів, званих графічними, використовуються властивості образотворчої поверхні (частіше білого аркуша паперу) і тональні відносини ліній, штрихів і плям.

Перші твори графіки - наскальні розписи.

У графіку основними засобами зображення служать світлий фон паперу, лінія, контраст чорного і білого; колір має допоміжне значення. Зображуючи що-небудь, художник-графік може обмежитися всього декількома точними олівцевими лініями, а може і ретельно опрацювати малюнок штрихуванням або тушевкою, показавши об'ємність предметів, матеріал, з якого вони зроблені, підкреслити найдрібніші деталі.

Графіка дозволяє набагато швидше відгукуватися на хвилюючі події сучасності.

Скульптура - вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну форму і виконуються з твердих матеріалів методом висікання, видалення зайвого з початкової маси кам'яного або іншого блоку.

Скульптура - один з найдавніших видів мистецтва. Перші скульптурні твори були ідолами, оберегами, зображували древніх богів. Скульптура може бути величезною за розмірами, монументальною за характером і зовсім маленькою, витонченою. Матеріалом для скульптури служать камінь, скло, дерево, метал та інші тверді холодні матеріали, слухняні натхненню скульптора, наповнюються змістом, теплотою, набувають бажаний вигляд.

Твори образотворчого мистецтва прийнято ділити на жанри. Термін "жанр" походить від французького – вид, рід. Поняття жанр в образотворчому мистецтві відповідає на питання, що зображено. Те, що цим хотів сказати художник, називається змістом твору. Поняття жанру склалося в XV-XVI ст. у зв'язку з розвитком мистецтва.

У живописі та графіці можна зустріти все розмаїття жанрів. В основі роботи скульптора - зображення людини, а деталі природи або предмети зазвичай зображуються як супутні образні деталі, хоча в такому вигляді скульптури, як рельєф, можливо зображення середовища подій, що відбуваються. Дуже характерні для скульптури образи тварин. Поняття жанру - історична категорія. Сформовані жанри зазнають серйозних змін в процесі історичного розвитку мистецтва.

Леонардо Да Вінчі написав безліч картин у всіх жанрах, в яких він зобразив свої найвищі вміння. Досі ніхто не має художнього таланту як у нього. Леонардо Да Вінчі був не тільки художником, але і знав анатомію, математику, механіку... всі утвердилися в його таланті малювати, коли він написав неповторну Мону Лізу. Ця картина потрясла весь світ.

Він говорив, що головна наука - це механіка, але всі науки збирає в ціле малюнок, адже в малюнку можна показати те, чого не можуть передати слова. Цікавий факт: коли вчені після Леонардо Да Вінчі знайшли його писемності, то ніхто не зміг їх прочитати. Потім вони зрозуміли, що він писав не зліва направо, а справа наліво, а щоб їх прочитати треба було встати біля дзеркала.

Вимовляючи назви жанрів - портрет, пейзаж, натюрморт, ми розуміємо, яким буде предмет зображення (людина, природа або предметний світ). Зображення тварин - це анімалістичний жанр. А якщо картина оповідає про події історії або повсякденне життя, її називають сюжетною, тоді це історичний або побутовий жанр.

Пейзаж - жанр образотворчого мистецтва, в якому основним предметом зображення є первозданна або в тій чи іншій мірі перетворена людиною природа. Термін "пейзаж «(paysage)» прийшов з французької мови, що в перекладі означаєприрода.

Як самостійний жанр пейзаж виник в Голландії. Пейзажний живопис різноманітний. Є пейзажі, які точно передають ті чи інші куточки природи, в інших тонко передано стан. Ще є фантастичні пейзажі.

Види пейзажу: сільський, морський, природний, архітектурний.

Відомі художники-пейзажисти: Айвазовський Іван Костянтинович.

Айвазовський Іван Костянтинович - художник-мариніст. Він народився і жив у Криму. Від природи він був наділений блискучим даруванням, який швидко розвивався завдяки щасливо сформованим обставинам і завдяки середовищу, в якому протекли його дитинство і юність. Художник визнаний і обласканий владою - йому даровано дворянство, призначають живописцем Головного морського штабу (Айвазовський дослужиться до звання контр-адмірала).

Айвазовський відкриває свою школу мистецтв, виділяє кошти на благоустрій рідного міста, охорону пам'яток Криму та на археологічні розкопки, на власні кошти будує у Феодосії Музей старожитностей. Художник любив свою рідну землю. Написав безліч картин. Найбільше любив море, саме його він зображував найчастіше. Нині картини художника можна побачити у Феодосії в картинній галереї ім. Айвазовського.

Портрет - зображення або опис будь-якої людини або групи людей, що існують або існували в реальній дійсності. Поряд з неповторною індивідуальною своєрідністю портретист повинен виявити ознаки епохи і соціального середовища.

Людині притаманне інстинктивне бажання пізнати самого себе через зображення. Для цього первісна людина дивилася в водну гладь на своє зображення, ми ж тягнемося до дзеркала. Але людині хотілося не тільки споглядати на себе, а й увічнити свій образ за допомогою якого-небудь матеріалу. В епоху Відродження художники наділяли портрети інтелектом і душевною гармонією.

Портрет - один з найскладніших жанрів образотворчого мистецтва.

Мистецтво портрету народилося кілька тисячоліть тому. Перші зображення людини не були написані фарбами. Це були величезні кам'яні статуї єгипетських фараонів. Статуї фараонів не були тільки портретами, вони були також двійниками тих, кого зображували. Єгиптяни вірили, що після смерті душа покидає тіло і відправляється на судилище богів. Статуї надавали зовнішню схожість для того, щоб душа могла відшукати свого власника після суду.

Натюрморт - зображення неживих предметів в образотворчому мистецтві, на відміну від портретної, жанрової, історичної та пейзажної тематики. Термін "натюрморт" походить від французького слова, що буквально означає "мертва природа". Це картини, героями яких є різні предмети побуту, фрукти або квіти.

Натюрморти розповідають нам не тільки про речі, а й про їх власників, про їхнє життя, побут і звички. Історично поява натюрморту пов'язана з розвитком реалізму в живопису, з розширенням її технічних і пізнавальних можливостей. Остаточний розвиток натюрморту в самостійний жанр відноситься до 17 століття, коли він досягає особливого розквіту в голландської та іспанської живопису.
Світ речей в натюрморті завжди висловлює зовнішні прикмети життя певної історичної епохи.

Історичний жанр- це твори мистецтва, в яких відображені реальні історичні персонажі або події, присвячені історичним подіям минулого і сучасності, соціально значущим явищам в історії народів.

У 17-18 століттях тематика історичного жанру включала релігійно-міфологічні та власне історичні сюжети. Історичний жанр зайняв провідне місце в академізмі і класицизмі і утвердився як «високий» жанр. Пізніше, з 19 століття, твори історичного жанру відображали яскраві історичні події, героїчні національні характери, історію народу.

Побутовий жанр - це картини, на яких відображені епізоди з повсякденного і суспільного життя людини. Галантний - різновид побутового.

Побутовий жанр виник ще в епоху європейської античності. Але задовго до Стародавньої Греції сцени повсякденного життя відтворювали в Африці і в Стародавньому Єгипті. Стінописи в похоронних коморах фараонів часто мають зображення побутових сцен, займаючи додаткове місце після релігійних сцен.

Вже в мистецтві Стародавнього Єгипту побутові сцени зустрічаються і в живописі, і в скульптурі, і навіть на уламках керамічних судин, поверхню яких давньоєгипетські художники використовували для створення ескізів. Широке поширення у всіх національних школах побутовий жанр отримав в 19 столітті.

Батальний жанр - жанр образотворчого мистецтва, присвячений темам війни і військового життя. Головне місце в батальному жанрі займають сцени сухопутних, морських битв і військових походів. Художник прагне відобразити особливо важливий або характерний момент битви, показати героїку війни, а часто і розкрити історичний сенс військових подій, що зближує батальний жанр з історичним. А сцени військового побуту (в походах, казармах, таборах) часто пов'язують його з побутовим жанром.

Художник, який пише на батальні теми, називається баталістом. Художники-баталісти, як правило, прагнуть передати героїчну готовність до боротьби, оспівують військову доблесть, торжество перемоги.

У середні віки битви зображували на килимах і гобеленах, в книжкових мініатюрах, іноді на іконах (як сцени героїчних діянь того чи іншого святого). До епохи Відродження в Італії відносяться перші досліди реалістичного зображення битв. Поступово на зміну офіційним баталіям приходять зображення реальних військових епізодів.

Новий підйом батальний жанр пережив у період Другої світової війни і післявоєнні роки - в плакатах, фронтовій графіці, живопису, а пізніше і в монументальній скульптурі.

Анімалізм - жанр образотворчого мистецтва, основним об'єктом якого є тварини. Анімалістика поєднує в собі природничо-наукові та художні початки. Головним завданням анімаліста можуть бути як точність зображення тварини, так і художньо-образні характеристики, включаючи декоративну виразність або наділення тварин властивими людям рисами, вчинками і переживаннями.

Зі скульптури має поширення анімалістична кераміка. Стилізовані фігури тварин є серед пам'ятників звіриного стилю, в мистецтві Стародавнього Сходу, Африки, Океанії, стародавньої Америки, в народній творчості багатьох країн.

Художники, що працюють в анімалістичному жанрі, називаються анімалістами. Відомі художники-анімалісти: Альбрехт Дюрер - німецький живописець і графік. У Альбрехта Дюрера однією з найвідоміших акварелей є «молодий заєць», 1502 р ретельно виписаний портрет зайця. Справжнісінький портрет. Далеко не у кожного художника можна зустріти так би мвити портрет людини. За однією версією, Дюрер зобразив тут зайця, який жив у нього, як домашній звір.

Мистецтво відіграє найважливішу роль у нашому житті, допомагаючи пробуджувати духовні здібності людини. Кожне покоління вносить свій внесок у розвиток людства, культурно збагачуючи його. Твори образотворчого мистецтва є єдиними збереженими до наших днів свідченнями духовної культури багатьох зниклих цивілізацій. Не будь мистецтва, ми навряд чи б змогли подивитися на світ з різних точок зору, по-іншому, заглянути за рамки буденного, відчувати трохи гостріше.

Всім бути творцями неможливо, але намагатися проникнути в суть творіння генія, наблизитися до розуміння прекрасного — в наших силах. І чим частіше ми стаємо споглядачами картин, архітектурних шедеврів, слухачами прекрасної музики, тим краще для нас і оточуючих.

Образотворче мистецтво при роботі над дослідницьким проєктом "Види та жанри образотворчого мистецтва" допомогло мені поглибити свої знання, спонукало зайнятись художньою творчістю. Образотворче мистецтво є найважливішою частиною людського розвитку: формує здатності сприймати, відчувати, правильно розуміти і цінувати прекрасне в навколишній дійсності і мистецтві, розвиває художньо-образне мислення, творчі здібності, спостережливість і фантазію.

1. Каган м. с. Морфологія мистецтва. - Л.: Мистецтво, 1972. - 440 С.
2. Поспєлов Г. Н. Мистецтво і естетика.- М.: Мистецтво, 1984. - 180с.
3. Енциклопедія малювання / Авт.- Упоряд. М. В, Адамчик-Мінськ: Харвест, 2010. - 128 с.: Ілл.