Проєкт "Географія рідного села"

Пошуково-дослідницька робота в рамках проєкту на тему "Географія рідного села", яка проведена ученицею 11 классу з географії рідного краю, присв'ячена дослідженню місцевості рідного села Постолівка на Поділлі. На початку роботи авторка з'ясувала географічне положення села Постолівка, розглянула легенди про походження назви села Постолівка та з'ясувала кількість та характер населення села.

Докладніше про роботу:

У навчальному дослідницькому проєкті з географії про географію рідного села учениця 11 класу розглянула клімат та погодні умови села Постолівка на Поділлі, вивчила, які водні ресурси має рідне село, який рельєф та корисні копалини там зустрічаються. В рамках міні-проєкту з географії дала оцінку ґрунтового покрову на території села та дізналася про природній комплекс села Постолівка.

Науково-дослідницька робота про дослідження географії рідного села включає в себе цікаву інформацію про рослини і тварин, що існують на території села Постолівка, що на Поділлі, описує, які тварини і рослини зустрічаються у лісі, а які на луках та сільскогосподарських угіддях села Постолівка.

Особливу увагу автор приділяє тим рослинам і тваринам рідного села, які занесені до «Червоної книги». Також в проєкті ученицею 11 классу було дослідженно: господарська діяльність, земельний фонд та соціальна сфера рідного села Постолівка на Поділлі.

Зміст

Вступ
1. Географічне положення села Постолівка.
2. Населення села Постолівка.
3. Легенди про походження назви села Постолівка.
4. Клімат і погода села Постолівка.
5. Водні ресурси.
6. Рельєф та корисні копалини.
7. Ґрунтовий покрив.
8. Природній комплекс села Постолівка.
9. Рослинний і тваринний світ.
9.1. Рослини і тварини лісу.
9.2. Рослини і тварини луків.
9.3. Рослини і тварини сільськогосподарських угідь.
9.4. Рослини села, занесені до «Червоної книги».
9.5. Тварини села, занесені до «Червоної книги».
10. Господарська діяльність.
11. Земельний фонд.
12. Соціальна сфера.
Використані джерела

Поділля – один з найпривабливіших куточків України. Чудові та різноманітні його краєвиди: широкі  лани,  перекраяні зеленими дібровами і голубими річками, а вздовж шляхів, над ставками і біля гаїв красуються в кучерявих садках великі села з чепурними хатами.

Село Постолівка розташувалося на берегах річки  Гнилої, правої притоки Збруча, за 18 км. від районного центру і залізничної станції Гусятин  (мал.1).

Площа села - 3.577 км² ( в тому числі 1210га  двірської посілості), з того орного поля 1123 га.

Число дворів: 1921р.- 258; 1931р.- 316; 1951р. – 398; 1991р -427; 2001 – 460; 2010р. -445; 2013р.-444.          

Постолівка розташована на заході України, в Тернопільській області Гусятинського району. На території області, село розташувалось в її  південн- східній частині , за координатами: 49°12'00''північної широти і 26°06'00''східної довготи. Воно межує із такими селами : Раштівці,Городниця, Сорока, Хлопівка , Увисла, Целіїв, Самолуски (мал.2.).

Постолівка лежить у внутрішній частині  Європи, у районі панування  західних вітрів, які впливають на формування на її території  помірно континентального клімату, рослинного і тваринного світу лісостепу. А  положення села  на Подільській височині, неподалік Товтрового масиву,  визначає особливості формування природних комплексів на його території.

Географічне положення села Постолівка  в господарському відношенні є доволі вигідним. Його розміщення в західній частині правобережного лісостепу – у зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням – сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва.

Чисельність населення села Постолівка : 1900р.-1664ч.; 1910р.-1765ч.;

1921р.-1225ч.;  1931р.- 1572ч.;  2001р.-1342ч.;  2005р.- 1351ч.;  2010р.-1302ч.; 2013р.-1286ч.

Густота населення, на сьогоднішній день, становить  381 чол/ км².

За національним складом: 98%- українці,  2%- поляки.

 Вікова структура населення села:

• діти до 6 років – 72ч.;
• діти шкільного віку – 152ч.;
• 17-18 років – 21ч.;
• 19-30 років – 183ч.;
• старше 30 років – 873ч.;
• люди пенсійного віку – 317ч.

Частка працездатного населення – 684 людини,  непрацездатного–240 людей.

Зайнятість населення села:

• зайняті – 417 людини(34-освіта; 17-медицина;272 - сільське господарство;29- транспорт;  9- бухгалтерія; 12-культура;  23 – соціальна сфера; 16-торгівля; 5- культура);
• безробітні – 143 людини.

Пільгові категорії населення села:

• багатодітні сім’ї – 8 (26 дітей);

напівсироти – 14 дітей:

• 13 – виховуються мамою;
• 1 – виховується татом.
• діти інваліди – 10;
• діти сироти – 1;
• малозабезпечені – 21сім’я.

Постолівка красива в будь яку пору року, завжди чарує своєю красою. Всім відомо, що назва дається не просто так, повинні бути підстави,  що сприяли саме їй. Щодо нашого села, то існує три версії, які пояснюють назву села Постолівка (мал.3.).

Перша полягає в тому, що на цій території, колись давно виготовляли постоли – стародавнє взуття.

Друга версія, що на цій території були пости – високі насипи землі на верхах яких стояли бочки із смолою. Вартовий (постовий) коли бачив, що насувається ворог, запалював бочку із смолою. Завдяки цьому люди мали змогу втекти в ліс.

Третя версія така: на цій території було розміщене село, ближче туди, де зараз знаходиться ставок, назва села була – Чорне вікно. Після нападу ворогів (монголо-татарів) село було повністю знищене. Внаслідок цього цю територію назвали Пуста Ланка, тобто пусте місце. Згодом із назви Пуста Ланка сформувалося Пустоловка, а пізніше Постолівка.

На згадку про першу назву села залишилася назва річки – Чернеча, і місцина неподалік річки – Вікнина.

Ще до тепер в селі збереглися назви вулиць: Загоринка (за горою), Замостенка (за мостом), Раків Кут(річка на краю села, в якій було багато раків), Підгора (теперішня Філяндія, або під горою), Заводєнка ( за водою), Село.

Клімат села Постолівка, як і кожної ділянки на поверхні Землі, формується під впливом радіаційних умов, атмосферної циркуляції та географічних факторів. На температуру повітря села впливає його розміщення на Подільській височині.

Кількість тепла, яку отримує село,  залежить від величини кута падіння сонячних променів на земну поверхню. Найвищий кут падіння сонячних променів у червні – 63°-65° С, найнижчий у грудні – 17°-19°С. Отже , територія села найбільше тепла одержує  в червні-липні , найменше - в січні.

Для атмосферної циркуляції є характерні часті вторгнення повітряних мас з Атлантики і проходження циклонів, помітний вплив континентального і навіть арктичного повітря, також антициклонів(східно-європейських). Переважає західне перенесення повітряних мас, що зумовлює перевагу західних вітрів.

Аналіз річного ходу основних метеорологічних елементів свідчить, що клімат села Постолівка є помірно континентальним. Амплітуда річних коливань температури дорівнює 22° -   23°С. середні річні температури коливаються в межах + 6,5° +7,1° С; найтепліший місяць –липень(+20°   +25°С), найхолодніший – січень(-2° -15°С)  .

В середньому за рік тут випадає 500-675 мм опадів. Протягом року найбільше опадів припадає на теплий період (квітень-жовтень), коли випадає 74-75 % річної норми. Найбільше опадів випадає в період червень –серпень.

Річний коефіцієнт зволоження становить 0,62-1,0. Зволоження території села є помірним. Теплий сезон починається у другій декаді березня та закінчується в третій декаді листопада, триваючи 250-261 день. Середня тривалість без морозного періоду в повітрі коливається від 150 до 170 днів.

Зима коротка(103-112 днів) і м’яка. Температура повітря в середньому за три зимові місяці становить від -3,6° до -4,2°С. Абсолютний мінімум може опускатися у січні-лютому до -32° - 36°С, а абсолютний максимум досягти +12° +15°С. Сильні морози бувають рідко. Сніговий покрив не стійкий(70-80 днів) та малопотужний (8-17 см.) (мал.4.).

На території області виділяють три кліматичні райони: північний , центральний і південний.

Постолівка належить до центрального кліматичного району. Він є найхолоднішим в області, тому його називають «холодним» Поділлям. Середньорічна температура +6,8 °С. Тут найкоротше і найхолодніше літо (90-98 днів), та найкоротший безморозний період (150-165 днів). У цьому районі найбільше днів із сніговим покривом (85-93). Опадів випадає 600-700мм на рік.

Загальна оцінка  кліматичних ресурсів свідчить про те, що тут є достатньо світла, тепла  і вологи, тобтовсіх основних, життєво необхідних факторів для росту сільськогосподарських рослин. Тепла достатньо для вирощування зернових і овочевих культур, які ростуть у помірних широтах. Можна сказати, що кліматичні умови села Постолівка є сприятливими для життя , відпочинку та господарської діяльності її жителів.

Водні ресурси є невід'ємною і надзвичайно важливою частиною природних багатств. Вони забезпечують потреби сільського господарства та населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод. До водних ресурсів села Постолівка належать: річки – Гнила та Чернеча, ставок, підземні води. Річки села належать до басейну річки Збруч Дністер Чорне море.

Територією селаПостолівка протікає річка Гнила, довжина якої  58 км (в межах села 2,079км)(мал.5.). Річка бере свій початок біля м. Скалат. Належить до басейну річки Збруч, є її правою притокою.  Тече із північного заходу на південний схід. Площа басейну  становить 772 км².Нахил річки -  1,7 м/км. Швидкість течії річки під час паводку становить 0,5 – 1,3 м/ сек., а в межень – 0,2 – 0,4 м/сек. Ширина русла в межах села коливається від 3,6 до 7,5 м;  глибина  від 1,20 до 1,50м; русло звивисте.Через незначний нахил русла  швидкість течії річки невелика, тому вона має незначні енергетичні ресурси.

Річка Гнила має невеличку праву притоку, річку Чернечу, довжиною 1, 98км(мал.6.). Вона бере свій початок із джерела на околиці села Постолівка, огинаючи його із заходу, несе свою воду до р. Гнилої. Нахил річки – 1,1м/км. швидкість течії в паводок – 0,3 – 0,9м/сек.; в межень – 0,2 – 0,3м/сек. Ширина русла – 2-3,7м. Глибина – до 0,9м. 

На руслі річки створений ставок з метою розведення риби (9 видів) та відпочинку місцевого населення (мал. 7.). Площа ставка становить – 5,03га. Глибина  4-3м.

Річки села мають мішаний тип живлення , основними джерелами живлення є атмосферні опади та підземні води. Найвищий рівень води в річках спостерігається навесні, коли  тануть сніги . У першій половині літа, коли випадають зливні дощі, рівень води в річках теж тимчасово піднімається на 0,7 – 1,2 м.

Наприкінці літа і на початку осені , а також взимку, рівень води в річках найнижчий. У цей час річки живляться в основному підземними водами. Взимку річки вкриваються кригою на 20 - 45 днів. Товщина криги сягає від 5 см до 16 см. Наприкінці лютого – на початку березня крига скресає.

Постолівка  достатньо забезпечена підземними водами. Вони належать до Волино-Подільського артезіанського басейну, складаються з ґрунтових вод і власне підземних вод. Ґрунтові води залягають на глибині 3-10 м.  Через  неглибокий рівень залягання, ґрунтові води виходять на поверхню у вигляді джерел (мал.8).

Запаси підземних вод є в трьох водоносних горизонтах, які розташовані на глибині 5-16 м, 30-40 м, 60-80 м. Попри достатню забезпеченість  водними ресурсами актуальною є проблема охорони водойм від забруднення  викидами тваринницьких ферм, господарською діяльністю людини.

Постолівка розташувалась в межах  Волино-Подільської плити, яка є частиною давньої Східноєвропейської платформи. Рельєф Постолівки рівнинний,  слабохвилястий, розчленований річковими долинами (мал. 9). Вона розташувалася в східній частині Подільської височини.Абсолютні висоти поверхні над рівнем моря тут 259 м. Відносні висоти не перевищують 40-50 м.

З північно-східної сторони до села підходять відроги Товтрового кряжу. Значний вплив на формування поверхні села має діяльність людини. Ця діяльність має як позитивні (запобігання ерозії  ґрунту), так і негативні риси (неправильна оранка схилів горбів, що призводить до зростання ярів(мал. 10), розробка кар’єру тощо).

Розміщення села в межах Східноєвропейської платформи зумовило утворення тут корисних копалин осадового походження. Корисні копалини Постолівки належать до групи нерудних корисних копалин. Вони представлені будівельним каменем (мал. 13), який місцеве населення використовує у будівництві та цегельною глиною (мал. 11). На базі покладів цегельної глини в селі діяв цегельний завод (мал. 12).

Ґрунт – продукт складної взаємодії протягом тривалого часу багатьох компонентів природи: і гірських порід, на яких він утворюється, клімату (температури, вологи), рельєфу, живих організмів.  Співвідношення цих компонентів впливає на основну властивість ґрунту – родючість.

В межах села наявні всі природні компоненти (помірна температура, достатнє зволоження, багатий рослинний і тваринний світ, умови для життя  мікроорганізмів, що розкладають відмерлі рештки, рівнинний рельєф та материнські гірські породи), які зумовили утворення родючих ґрунтів.

Оскільки Постолівказнаходиться в зоні лісостепу,  тут поширені чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти.Вздовж річки заплавні та лучні. Чорноземи опідзолені  утворилися на вирівняних плато під лісовою і степовою рослинністю, доволі родючі, бо мають глибокий гумусовий шар (60-70 см), вміст гумусу у верхньому горизонті 3,6-3,9%.

Темно-сірі опідзолені ґрунти містять біля 3% гумусу, мають слабо кислу реакцію, гумусовий шар – до 60 см. Сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур, що вирощують в лісостеповій зоні. Заплавні та лучні ґрунти багаті на перегній. На них вирощують овочеві і кормові культури. Ґрунти придатні для пасовищ.

Ґрунтовий покрив зазнав значного впливу внаслідок господарської діяльності  жителів села. Постійне розорювання схилів сприяє розмиванню ґрунтів водою, змиванню родючого шару ґрунту, утворення ярів. Внаслідок постійного використання  ґрунти втрачають свою родючість. Для її підвищення вносяться високі дози  органічних і мінеральних добрив.

До процесів руйнації ґрунтів необхідно віднести: хімічне забруднення (внесенням мінеральних добрив і отрутохімікатів), закислення ґрунтів кислотними опадами, виснаження їх за рахунок зменшення вмісту поживних речовин, порушення механічної структури ґрунту за рахунок обробітку полів важкою, великогабаритною технікою.

Постолівка розташувалась в межах природної  зони лісостепу, де лісові ландшафти перемежовуються з лучностеповими. Для зони характерні різні  типи ландшафтів ( – шириколисто-лісові із сірими лісовими ґрунтами;  –лісостепові з опідзоленими чорноземами;–лучностепові з типовими чорноземами, лучно-чорноземними ґрунтами) , тому тут виділяють чотири краї (провінції) .

Село лежить в межах Західноукраїнського лісостепового краю. Це найбільш підвищена частина лісостепової зони. Край достатньо забезпечений водними ресурсами. У минулому великі площі були зайняті широколисто-лісовими ландшафтами.

У центральній частині краю здіймаються вапнякові скелясті пасма Товтр, які є залишками бар’єрних рифів неогенових морів.

У Тернопільській області можна виділити території, які значно відрізняються між собою за рельєфом, кліматом, ґрунтовим покривом і рослинністю. Це природно-територіальні комплекси. Їх в області надзвичайно багато. Тому потрібно говорити про дещо більші природно-територіальні комплекси – природні райони. Кожен із них доволі виразно відрізняється від сусідніх своїм рельєфом, кліматом, ґрунтами, рослинним покривом.

Постолівка належить до Гусятинського природного району, який розташований між Тернопільським природним районом ( на зх.) і р. Збруч  (на сх.).  Це територія з рівнинним рельєфом. Тут переважають плоскі або слабохвилясті рівнини. Відносні висоти становлять 20-40м. Долини річок широкі, з пологими берегами. Район  відзначається родючими чорноземами, вони вкривають потужним шаром вирівняні ділянки, які використовуються під посіви сільськогосподарських культур.

Район має високу освоєність території. Цьому сприяє не тільки рівнинний рельєф і родючі ґрунти, а й клімат. Достатнє зволоження (близько 600 мм на рік), тривалий безморозний  період, тепле літо і нехолодна зима сприяють вирощуванню різноманітних сільськогосподарських культур.  Проте тут великі площі займають природні схили, на яких збереглися широколистяні ліси з дуба, граба та інших порід дерев.

Оскільки ця територія інтенсивно розорюється, важливе значення має охорона ґрунтів. Для відпочинку населення сприятливими є ландшафти уздовж річки Збруч, де ділянки лісу чергуються з луками. На території, яку займає село, чергуються природні і антропогенні ландшафти.

Природні ландшафти створені природними компонентами, які взаємодіють між собою і формуються під впливом природних процесів.  На території  Постолівки можна виділити такі природні ландшафти, як: рівнинні лісостепові, лучно-степові рівнинні та низовинні.

Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільськогосподарські угіддя, лісополоси, штучна водойма, кар’єр, шляхи(мал. 14),  населений пункт та ін.

Рослинний і тваринний світ села досить різноманітний, що зумовлено його розташуванням в лісостеповій зоні. В Постолівці поширені такі типи рослинності:лісова, степова, лучна. Кожному рослинному угрупуванню властивий свій тваринний світ.

З північно-східної сторони села простягається широколистяний (дубово-грабовий) ліс(мал.15). Ліс, за своєю структурою є двоярусний. У першому ярусі ростуть дуби звичайний і скельний, в’яз звичайний, ясень,бук, береза бородавчата. У другому ярусі – граб, липа, клен гостролистий та польовий, береза темна.

Підлісок у дубово-грабових лісах розвинутий слабо і складається із таких кущів: свидина кров’яна, ліщина звичайна, жимолость пухнаста. У трав’янистому  покриві ростуть  осоки лісова та волосиста, папороті, копитняк європейський(мал. 16), медунка темна, яглиця,зірочник лісовий тощо.

У лісі найчастіше можна зустріти земноводних:  жабу трав’яну та гостро морду, ропуху звичайну і зелену, квашу. Всі земноводні – дуже корисні тварини, вони живляться комахами, серед яких багато шкідників. Крім того, земноводні є кормом для інших тварин. Не дуже часто, але трапляються в лісах плазуни: ящірка прудка, вуж звичайний(мал. 17), гадюка звичайна, мідянка. Плазунів мало, вони потребують охорони.

Найбільш різноманітними за кількістю видів у лісі є фауна птахів, яка змінюється із зміною пір року. З осілих птахів тут зустрічаються:малий та  великий строкатий дятел, синиця двохвоста, сорока, крук, сіра сова, повзик, гаїчка звичайна. Зимують у лісі: яструб, канюк звичайний, синиця, вівсянка, щиглик, горобець польовий, дрізд-горобчик (мал. 18) та ін.

Навесні з’являються зяблик, дрізд чорний, малинівка , горлиця та зозуля звичайні, сорокопуд-жулав, соловей, мухоловка тощо. Птахи приносять велику користь, знищуючи комах- шкідників лісу(хрущів, вусачів, довгоносиків, листоїдів). Хижі птахи знищують гризунів.

Із звірів у лісі живуть: кріт звичайний, їжак, бурозубка, маша лісова, лівова полівка, заєць- русак , білка, вовк лісовий, лисиця звичайна, летючі миші, дикі свині, куниця лісова (мал. 19), ласка та ін.

Ліс дає людям додаткові продукти харчування: гриби, ягоди, дичину, а також лікарську сировину: шипшину, глід, звіробій, суниці, чистотіл та багато інших.

Ліс – багатство нашого краю. Вирубка лісу майже не відбувається, оскільки він входить до складу природного заповідника «Медобори». Це, в свою чергу, сприяє збереженню флори та фауни лісу.

Луки – це угрупування головним чином багаторічних трав, що пристосувались до умов середнього зволоження. На луках  Постолівки переважають такі багаторічні злакові рослини: костриця лучна, костриця червона, мітлиця біла, тонконіг лучний, конюшина лучна(мал. 20), пирій повзучий, осока рання, грястиця збірна.

Тваринний світ луків досить своєрідний. Земноводні:жаба ставкова, ропуха. Плазуни: вуж звичайний та водяний. Птахи: жайворонок польовий(мал. 21), плиски біла та жовта, очеретяна вівсянка, чекан луговий. Поблизу водойм  зустрічаються чайки.

Найбільше  на луках  комах. Вони  живляться нектаром і пилком лукових квітів: джмелі, бджоли, метелики (перламутрівка, лимонниця, кропив’янка, адмірал, павине очко). Є багато комах – збудників захворювань. Це ґедзь сірий, овод бичачий, комар звичайний.

Із звірів на луках живуть: кріт, бурозубка звичайна,ласка, сірий пацюк, миші маленька і польова(мал. 22), полівка водяна.

Луки – важливе природне угрупування. Це місце життя різноманітних тварин, гніздування птахів. Луки – чудові природні пасовища і сіножаті. Урожай сіна з луків становить 20-30 ц/га, сіно досить високої якості.

87% території села займають сільськогосподарські угіддя, з яких майже 90% - орні землі. На полях села найбільші площі зайняті під зерновими культурами (86 % орних земель).  На першому місці за величиною посівних площ – озима пшениця. Із зернових вирощують також ячмінь, кукурудзу, горох, гречку.

Із технічних культур – цукровий буряк, картоплю, овочі. Садівництво розвинуте слабо.  В основному це – яблуневі(мал. 23), груші, вишні, черешні, горіхи, сливи, алича. Є виноград.

Тваринний світ сільськогосподарських угідь дуже своєрідний. Земноводні представлені ропухою зеленою, жабою трав’яною (мал. 24).

Представниками птахів є: взимку – граки, ворона сіра, сорока, галка, горобці польові та хатні, щиглик, коноплянка; весною – шпак, жайворонок польовий, ластівка,сова сіра, лелека біла тощо. На полях, у садах водяться різноманітні комахи – ковалик, буряковий двоносик, совка, хрущ посівний та ін.

Типовими звірами сільськогосподарських угідь є: кріт звичайний, їжак звичайний, тхір темний, ласка, лисиця, заєць – русак, миші польові, хом’як звичайний, полівка руда та сіра.

Рослини села, занесені до «Червоної книги»

• дерева – береза темна;
• трав’янисті рослини – анемона розлога(мал. 25),
• ковила волосиста,
• підсніжник звичайний,
• лунарія оживаюча,
• цибуля ведмежа,
• конвалія,
• деревій звичайний(мал. 26),
• волошка синя.

Тварини села, занесені до «Червоної книги»

• комахи -  махаон, аполон;
• плазуни – полоз лісовий;
• птахи – пугач;
• звірі – кріт лісовий(мал. 27), кутора мала, тхір степовий.

Господарство села Постолівка є складовою частиною господарського комплексу Гусятинського району. На території села ведуться такі види господарської діяльності, як торгівлята сільське господарство. Здійснюється підприємницька діяльність.

На території села працюють чотири магазини:

• продовольчий магазин Яворського – торгівля продовольчими товарами –  власник  Яворський Я.І.;
• продовольчий магазин «Добробут»  –  торгівля продовольчими та промисловими товарами – власник Музичка С.П.;
• магазин ПП Чури А.М. –  торгівля промисловими товарами –власникЧура А.М.;
• магазин «Крамниця ТеКО» – торгівля продовольчими товарами – власником є райспоживспілка.

Також на території села працює продовольчий кіоск  –  власник Подольський І.С.та бар «Стожари» – власник Череватий П.Є. Бар здійснює торгівлю продовольчими товарами та громадське харчування.

Підприємницька діяльність в Постолівці представлена :

• надання транспортних послуг – підприємець Бабій С.П.;
• транспортне перевезення – підприємець Дідич І.П.;
• заготівля та перевезення сільськогосподарської продукції – Ліщинський І.П.;
• роздрібна торгівля промисловими товарами, вживаними речами –Маринович О.Є.;
• розроблення програмного забезпечення, послуги  з організації подорожувань, видання книг, надання послуг з перекладу –Тишковець О.І;
• розведення промислових видів риб, оренда ставка – Бевський Є.М.

Сприятливі ґрунтово-кліватичні умови і достатня кількість трудових ресурсів є базою для розвитку сільськогосподарської діяльності на даній території. Сільськогосподарську діяльність в селі представляють приватні господарства жителів села та ТзОВ агрофірма «Постолівська» (мал. 28). ТзОВ агрофірма «Постолівська» заснована  22 березня 2002 році. Керівником агрофірми є Тхір С.С.

У розпорядженні агрофірми знаходиться 2800 га землі, яку ТзОВ взяло в оренду у пайовиків села. Агрофірма користується сільськогосподарською технікою: – зернозбиральна – 12 одиниць (Клас) та 8 одиниць (Джондір); 12 одиниць (МТЗ).

Під керівництвом Тхора С.С. працює 142 працівники. У роботі ТзОВ агрофірми «Постолівської» визначились два напрямки спеціалізації роботи :рослинництво та тваринництво. Провідною галуззю є рослинництво.

Господарство займається вирощуванням сільськогосподарських культур:

• пшениця –550 га (мал.29);
• ячмінь –375га;
• кукурудза–325га;
• ріпак –350 га;
• гречка– 125га;
• горох–175га; 
• цукровий буряк – 390га;
• картопля – 160га;
• городина – 70га.

На пар залишено 280 га землі.

Тваринницький напрямок діяльності агрофірми представлений свинарством. На території агрофірми працює свиноферма, де поголів’я свиней нараховується  2400 голів. Господарство займається розведенням таких порід свиней, як – велика біла, ландрас,п´єтрен (мал. 30).

На території села розташувався діючий млин та пилорама.

Земельні ресурси виступають територіальною базою розміщення народногосподарських об’єктів, системи розселення населення, а також основним засобом виробництва (в першу чергу сільського і лісового господарства). Всі землі, незалежно від їх цільового призначення, господарського використання і особливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави.

Земельний фонд є важливим ресурсом держави, що виступає первинним фактором виробництва і своєрідним фундаментом економічного розвитку. Територія села Постолівка  становить 2819,00 га, в тому числі земля державної власності – 1379,72 га та 1439,28 га – землі комунальної власності.

Земельний фонд села Постолівка становить 15014,526 га землі, із них:

• сільськогосподарські угіддя – 1692,4730 га;
• рілля – 1511,04 га(мал. 31);
• ліси – 920,9630га;
• забудовані землі – 10885,02 га;
• ставок за територією села – 5,03га.

У тісному взаємозв’язку  з виробничою сферою перебуває соціальна сфера. Її галузі задовольняють потреби людей у матеріальних та духовних послугах. До складу цієї сфери входять освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров’я, фізкультура і спорт, побутове обслуговування, торгівля, зв'язок тощо.

Важливе значення в селі надається розвитку освіти. Освіта в селі представлена загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів села Постолівка (мал. 32) та дитячим садком «Казка» (мал. 33). На території села  школа була побудована в 1973 році. На той час директором школи був Луків М.І. У будівництві школи брав участь голова селянської спілки «Постолівська» Мединський Е.О.

У 1990 році школа була піднесена на другий поверх. Добудовування школи відбулося за сприяння голови колгоспу Кіндрачука В.Ю. З 1992 року директором школи є Пелешок І.І., вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії та звання «Старший вчитель». З 1999 року заступником директора з навчально-виховної роботи є Пелешок Г.М.,вчитель української мови та літератури, вчитель- методист.

Колектив школи становить 26 учителів,бібліотекар та медичний працівник.

За якісним складом педагогічний колектив поділяється на:

• спеціаліст – 6 учителів;
• ІІ категорія – 5 учителів;
• І категорія – 4 учителі;

вища категорія – 9 учителів, з них:

• старший вчитель – 5 учителів;
• вчитель- методист – 2 учителі.

Педагогічний колектив школи робить все можливе, щоб школа стала острівцем людяності та гуманізму, творчості  постійного пошуку, щоб її випускники на все життя засвоїли: якщо хочеш стати щасливим то слідуй золотому правилу – розум у голові, щирість у серці, здоров’я у тілі. Вчителі школи створюють комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою інтелектуальну спроможність на рівні взаємовідносин «учитель-учень», «учень-учень», «учитель-батьки-учні».

У загальноосвітній школі села Постолівка навчається 153 учні, з них:

• у початковій школі – 59 учнів;
• у середній школі – 48 учнів;
• у старшій школі – 46 учнів.

З 1986 року у селі працює дитячий садочок «Казка». У дитячому садочку займається 27 дітей, з них:

• 15 у середній групі;
• 12 у старшій групі.

Колектив дитячого садка складається із 7 працівників:

• 4 педагоги;
• 2 помічники –вихователі;
• 1 кухар.

Завідуючою дошкільним закладом «Казка» є Вецал Г.П.

В ході пошуково-дослідницької роботи в рамках проєкту про географію рідного села ми з'ясували, що на території села діє сільська рада (мал.34). Сільська рада села Постолівка є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду села Постолівка та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Сільська рада діє у відповідності та на підставі Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" законодавчих та нормативних актів. Вона складається з 16 депутатів. Очолює сільську раду з 2010 року сільський голова Шмокалюк Я.З., який є головною посадовою особою села Постолівка і здійснює свої повноваження на тимчасовій виборчій основі.

Працівниками сільської ради є:

• землевпорядник - Бевський І.Б;
• секретар – Бабій О.І.;
• бухгалтер – Паньків Г.І.;
• соціальний працівник – Косович М.І.;
• технічний працівник – Габінат В.С.

Про охорону здоров’я жителів села дбають працівники амбулаторії сімейної медицини під керівництвом лікаря сімейної медицини Мукомели Л.М.

Медичні послуги постолів чанам надають:

• фельдшер – Пелешок Н.С.;
• лаборант – Чвалюк М.М.;
• акушер – Янушевська Г.К.;
• стоматолог – Добровольський Я. М.;
• дитяча медсестра – Ситник О.Я.;
• помічник сімейного лікаря – Прок Н.М.;
• молодша сестра – Кравець Г.М.;
• водій – Максимець М. Я.

В селі працює також відділення зв’язку (Гайова  О.Д), сільська бібліотека (Черевата О.І), будинок культури(Подольська М.М) (мал.35).

У 1853 році в селі збудовано церкву  Різдва Іоана Хрестителя(мал.36). З 1988 року священиком в селі є отець Пилипів М.М., який є деканом Бучацької єпархії.

1. Дідчук І.Л., Заставецька О.В.. Ткач Д.В. Географія Тернопільської області. Навчальний посібник для 8-9 кл. – Тернопіль: Підручник і посібник, 2006.
2. Природа Тернопільської області // За ред. К.І. Геренчука. – Львів: Вища школа, 1979.
3. Соціально- економічна географія України: Навч. посібник / За ред. О.І. Шавлія. – Львів:Світ, 2000.
4. Природа Тернопільської області (За ред. К.І.Геренчука – К.:Вища школа, 1979.
5. Тернопільська область. Географічний атлас. Моя мала Батьківщина. – К.: Мапа, 2000.
6. Матеріали, зібрані членами гуртка краєзнавчо-туристичного.
7. Інтернет-ресурси