Дослідницька робота "Що за диво цей мед"

Представлена експериментально-дослідницька робота на тему "Що за диво цей мед?!" виконана ученем 3 класу початкової школи в рамках предмету "Я досліджую світ". У ході індивідуальної учнівської роботи школяр розширив свої знання про оточуючий світ та природу. Тема роботи в рамках проєкту про дивовижний мед і його властивості дуже цікава, тому що цей продукт виготовляється самими лише бджілами і є чудовим природнім цукрозамінником.

Докладніше про роботу:

В роботі у межах дослідницького проєкту на тему "Що за диво цей мед?!" учень 3 класу ознайомився з історією появи меду та його використання людьми, а також в рамках предмету "Я досліджую світ" вивчив, яким чином розумні бджілки створюють мед, та які корисні властивості він має. Також у міні-проєкті розглянено найвідоміші сорти меду.

Опублікована науково-дослідницька робота про дивовижний мед і його властивості дасть можливість учням 3 і 4 класів в межах предмету "Я досліджую світ" дізнатися та удосконалити свої знання про природнє створення меду, а також у роботі розповідається про правила зберігання та використання меду. У додатку до роботи (проєкту) представлені корисні поради щодо вибору якісного меду. Практична частина проєктної (дослідницької) роботи присвячена дослідженню якості меду в домашніх умовах кількома способами.

Зміст

Вступ                                                                                     
1. Що за диво цей мед?!                                                     
1.1. Подорож в історію меду.                                                 
1.2. Бджоли – чарівниці.                                                          
1.3. Корисні властивості та сорти меду.                                 
1.4. Правила зберігання та використання меду.                     
1.5. Як обрати якісний мед.                                                     
2. визначення  якості меду в домашніх умовах       
2.1. «Що я знаю про мед?».                                                              
2.2. Дослідження якості меду в домашніх умовах.                          
Висновки 
Список використаних джерел  .                                                    
Додатки.
                                                                                              

Актуальність теми. Здоров’я – найбільша цінність людини. Підтримувати його допоможуть народні методи, один з яких – вживання меду як джерела корисних речовин. Однак, аби мед був корисним, слід правильно обрати його та вживати відповідно до рекомендацій. Наша робота допоможе кожному навчитися визначати якість меду в домашніх умовах.

Мета роботи: дізнатися про походження меду та його властивості, ознайомитися зі способами визначення якості домашнього меду.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1. За літературними даними та ІНТЕРНЕТ-джерелами ознайомитися з історією виникнення меду та його видами.
2. Вивчити народні методи визначення якості меду та застосувати їх на практиці.

Об’єкт дослідження – мед як лікувальний засіб.

Предмет дослідження – цілющі властивості меду, методи визначення його якості.

Методи дослідження: теоретичні – опрацювання літературних джерел, практичні – домашні дослідження, анкетування.

Новизна роботи. Дослідження видів та якості меду вперше виконане у нашій школі.

Практичне значення роботи полягає в тому, що вона дозволяє за допомогою простих домашніх способів визначити якість меду і не бути ошуканим на ринку при купівлі меду у незнайомого виробника для того, щоб лікувальні властивості меду обов’язково допомагали дітям і дорослим.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (2 розділи), висновків, переліку використаних джерел та додатків. Вона викладена на 16 сторінках основного тексту та має 11 сторінок додатків, у яких подано 1 таблицю, 19 фотографій.

Сьогодні багато людей від застуди лікуються медом і кажуть, що мед дуже корисний, що це чудо природи, яке дарує здоров’я, молодість, красу, зміцнює імунітет. А вдячні ми за цей найдивовижніший продукт у світі бджолам – маленьким земним істотам, яких я дуже поважаю, і люблю за ними спостерігати на пасіці мого тата.

Саме тому мені стало цікаво, чому мої батьки розводять бджіл, чого більше в їх існуванні для людини і природи – корисного чи небезпечного? Опрацювавши пізнавальну літературу з цього питання, я відкрив для себе багато цікавого і корисного. А найголовніше – як відрізнити справжній мед від підробки. І ми вирішили розібратися в цьому питанні не просто теоретично, а й практично. Головним моїм помічником у дослідженнях був мій тато – знаний бджоляр Мудренко Борис Васильович.

Історія меду сягає корінням в глибину тисячоліть. Відомо, що дикий мед добували ще в кам’яному віці. Найдавніший пам’ятник, що зображає видобуток меду людиною, знайдений в Іспанії. Золотавий, ароматний і неймовірно солодкий мед був оспіваний людьми й прославлений багатьма народами. Наприклад, у Біблії рай описується, як земля молока й меду. Він згадується в працях Гіппократа, Авіценни, а великий Арістотель сам займався бджільництвом.

Близько шести тисяч років тому єгиптяни розводили бджіл поряд з курми. Вони настільки цінували мед і бджіл, що у фараонів на емблемах гробниць була зображена бджола, а мед використовували  при бальзамуванні своїх правителів. Також його давали дітям в школах, бо було підмічено: хто вживав мед, той був більш розвиненим фізично і розумово. В медові зберігали дуже цінні посівні матеріали.

Стародавні греки вірили, що їх боги безсмертні тому, що вони харчувалися так званою їжею богів – амброзією, до складу якої входив мед. Філософ Демокріт прожив довге життя, постійно вживаючи мед, а геніальний лікар Гіппократ успішно застосовував мед при лікуванні багатьох захворювань. Наполеон же був настільки вражений властивостямимеду, що зробив бджолу своєю персональною емблемою.

Не меншою популярністю користувався мед і у слов’ян. Сам промисел називався бортництвом, а пасічники – бортниками. Така назва походить від назви дупла у великих і товстих деревах, так званої борті. Бортники були відважні люди, наділені не тільки кмітливістю, а й фізичною силою, адже їм було потрібно підніматися на високі дерева, знати звички диких бджіл. За часів Київської Русі торгівля медом швидко розвивалася, як і торгівля хутром. Мед вживали всі: і бідні, й знатні люди. Мед був основним солодким продуктом в Україні. Сьогодні він є швидше прекрасним лікувальним засобом і делікатесом, ніж повсякденним продуктом харчування.

Існує цікава легенда: коли Бог створив людину, він зрозумів, що вона дуже крихка, і вирішив дати їй помічника, що буде допомагати боротися з різними недугами. „Тільки треба, щоб не займав цей помічник багато місця, щоб жив своїм життям і не був людині тягарем, а лише допомагав“, - сказав собі Бог. І придумав бджолу.

Бджоли з’явилися на Землі задовго до появи самої людини, історія бджолиного роду налічує більше 56 мільйонів років, а ось бджільництво виникло приблизно в 700-му році до нашої ери. Бджоли належать до групи родин жалючих комах. Всього в природі їх близько 30 тисяч видів. Серед них найцікавіша – медоносна бджола. Цих комах можна виявити на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Вони харчуються нектаром, який для них - джерело енергії, і пилком для отримання поживних речовин. Медоносні бджоли живуть великими сім’ями: 60 000 – 120 000 бджіл. У кожному вулику живе одна сім’я, яка складається з однієї матки, кількох сотень трутнів і декількох десятків тисяч бджіл-трудівниць. У бджіл багато ворогів і „нахлібників“, тому вхід у вулик надійно охороняється „сторожами“, готовими кинутися на непроханого гостя.

Кожному вулику притаманний особливий запах, який людина не вловлює, а бджола добре знає його. Вони „чемпіони“ з нюху, бо здатні вловлювати аромат квітів на відстані більше ніж 1 км. Бджіл не потрібно навчати, хто чим буде займатися, вони народжуються вже з цим умінням. Тому вони унікальні, незвичайні комахи, організовані і кмітливі. За заслуги бджолі поставили пам’ятник, і навіть не один, а три: два в Японії, один в Польщі.

Рідке золото природи — так називають мед, продукт, що збирається бджолами з рослин, один з найбагатших за своїм складом продуктів, які необхідні людині для життєдіяльності. Слово прийшло до нас з Ізраїлю і перекладається як „магічні чари“. На сьогодні у натуральному медові різного походження встановлено більше 400 компонентів, які роблять його висококалорійним продуктом харчування, що зберігає здоров’я і збільшує тривалість активного життя людини, має оригінальний  аромат і чудові смакові властивості. До його складу входять: глюкоза, фруктоза, білок, вода, мінеральні солі, вітаміни, ферменти.

Мед – солодка речовина, що виробляється бджолами з квіткового нектару. Він використовується в медицині (додаток А), кулінарії (додаток Б), косметології (додаток В).

Ми знаємо, що мед може бути квітковим або падевим, залежно від того, з яких рослини бджоли носять взяток. Квітковий мед поділяється на монофлорний (зібраний з одного виду рослин) і поліфлорний (зібраний з різних видів рослин). В Україні поширені сорти монофлорного меду.

Мед буває світлий та темний. Більш високоякісним вважається світлий мед, проте, в темному медові більше мінеральних солей, але він гірше зберігається, швидко закисає.

Смаки у всіх людей різні. Кожен обирає такий мед, який йому найбільше подобається або необхідний для лікування.

Існують різні сорти меду, які відрізняються особливостями та цілющими властивостями (Додаток Г, фото 1-9):

Мед з білої акації. Вважається елітним сортом через високий вміст фруктози. Довгий час не кристалізується, на відміну від інших сортів. Має тонкий аромат та приємний світлий колір. Це заспокійливий та загальнозміцнюючий засіб. Рекомендується для дієтичного харчування діабетикам та дітям.

Мед з липи. Належить до найцінніших сортів меду. Має приємний аромат і блідо-жовтий колір. Містить близько 30% глюкози та 40% фруктози. Часто використовується при застудах, хворобах горла, при захворюваннях шкіри, покращує зір та обмін речовин.

Мед із соняшнику. Соняшниковий мед має насичений золотавий колір. Цей сорт – рекордсмен з кількості глюкози у складі, також він багатий на фруктозу. Мед з соняшнику найкорисніший для тих, хто страждає на хвороби серця, він поліпшує кровотворення, а також лікує нирки.

Мед з каштану. Цей сорт меду темного кольору і гіркуватим присмаком. Наділений протимікробними властивостями. Рекомендується при судинних захворюваннях, підвищеному артеріальному тиску та при діабеті.

Мед з гірчиці. Гірчичний мед буває рідким, золотисто-жовтого кольору. Має приємний аромат, на смак солодкий. Наділений добрими поживними та лікувальними властивостями, рекомендується при захворюваннях шлунку, хворобах суглобів.

Мед із гречки. Гречаний мед належить до темних медів. Його колір темно-коричневий, іноді з фіолетовим відтінком. Має своєрідний гострий смак і сильний аромат. Належить до якісних медів, має особливі лікувальні властивості. Має багато білків, заліза. Рекомендується при малокрів’ї. У народі говорять: „Гречаний мед блідолицим вельми корисний».

Квітковий мед. Квітковий мед бджоли виробляють з нектару квіток багатьох видів рослин. У більшості це суміш з кількох рівних медоносів, що одночасно цвітуть поблизу пасіки. Кожний має своєрідний смак, колір, відрізняється вмістом цілого ряду речовин, проте за хімічним складом всі сорти квіткового меду дуже близькі.

Фруктовий мед. Фруктовий мед збирають з нектару квітуючих фруктових дерев: яблуня, груша, слива. Має приємний смак, аромат.

Гірський мед. Гірський мед — це мед, зібраний з квітуючих рослин, які ростуть в горах, на полонинах. Його склад залежить від медоносної рослини. Гірський мед високо цінується за його екологічну чистоту Він майже завжди гіркуватий за смаком, з сильним ароматом. Застосовують для лікування багатьох захворювань.

Щоб отримати максимальну користь від смачного продукту, варто вживати натуральний мед та зберігати у відповідних умовах. Для цього потрібно дотримуйтеся основних правил і порад.

Основні умови зберігання меду:

• Уникати сонячних променів (найкраще зберігати мед у темному місці, бо на сонці він втрачає свої цілющі властивості).
• Стала температура (зберігати мед потрібно при кімнатній температурі, його не можна нагрівати до +50 С °).
• Мінімальна вологість (місце зберігання має бути сухим.).
• Уникати поруч продуктів з насиченим та різким запахом (мед добре вбирає запахи).
• Відповідна тара для зберігання продукту (мед необхідно зберігати в закритій скляній тарі, емальованому посуді. Не підходить посуд із хвойних порід дерева, дуба, посуд із глини, залізний посуд, оцинковані, мідні ємкості: мед в них може стати отруйним).

/ul>

Корисні поради щодо вживання меду:

• людині варто з’їдати одну ложку меду двічі на добу;
• дітям корисні медові чаї, медовий квас і звичайний мед, особливо акацієвий;
• мед – сильна, активна речовина, його не можна давати дітям до 2 років;
• не купуйте мед на узбіччі: цей продукт вбирає в себе шкідливі токсини;
• важливо не запивати мед гарячим чаєм!

Як обрати якісний мед?

На жаль, на базарі можна зустріти нечесних виробників, які торгують неякісним медом, використовують підробки. Щоб не помилитися, при купівлі меду слід керуватися наступними правилами:

• обирайте самий густий мед – саме цей мед буде найзріліший;
• запах меду повинен бути насичений і „густий“;
• мед не повинен стікати краплями, він тягнеться безперервною стрічкою майже до кінця;
• якщо мед натуральний, то він терпкий, при його вживанні злегка „щипає“ горло.
• мед не повинен пінитися – це ознака його закисання;
• єдина справжня гарантія якості придбаного меду – особисте знайомство з бджолярем, впевненість в його чесності і порядності.

Що я знаю про мед?

Кращий подарунок, звичайно ж, мед. Так думав кумедний ведмедик Вінні-Пух у відомому мультику. І це правда. Але корисний тільки справжній мед. Навчитися перевіряти якість меду, його „справжність“ ми вирішили за допомогою дослідів.

Спочатку нас зацікавило запитання, а що ж знають мої однокласники про мед. На класній годині було проведено невеличке анкетування на тему: „Що я знаю про мед?“. Всього опитаних дітей – 16.

Під час опитування ми з’ясовували, чи люблять третьокласники мед, чи знають про його корисні властивості, як часто використовують. Результати анкетування представлені в таблиці (додаток Д).

Як виявилося, більшість моїх ровесники люблять мед, знають про його лікувальні властивості, але вживають не дуже часто. Крім того, вони хотіли б більше знати рецептів щодо використання меду. Тому до наступної виховної години ми підготували та роздали учасникам опитування класну газету „Що за диво цей мед?!“.

Дослідження якості меду в домашніх умовах

Для того, щоб не помилитися у виборі якісного меду, ми вивчили доступні способи, які в домашніх умовах допоможуть відрізнити натуральний мед від підробки. Для дослідження ми взяли мед з пасіки мого тата, Мудренка Бориса Васильовича. Для практичної роботи нам потрібні були такі матеріали та реактиви: зразки меду, дистильована вода, оцтова есенція, розчин йоду, шматочок хліба, сталевий дріт, лист паперу, чайна ложечка (додаток Е, фото 2.1).

Дослід з медом і шматочком хліба

Якщо в мед додати сироп, то він буде занадто вогким, а це не є ознакою якісного меду. Потрібно опустити в мед шматочок хліба і через 2 години дістати його. Якщо хліб розпадеться і розм’якне – у мед додавали цукровий сироп, якщо ні – це якісний, природній продукт.

Наш результат: хліб не змінився: не розпався і не розм’як; висновок – у нас якісний мед, а не цукровий сироп.

Дослід на вміст води і цукру

Щоб перевірити, чи містить мед воду і цукор, потрібно взяти аркуш звичайного паперу і капнути на нього мед. Якщо мед розтечеться по листку і залишить вологі плями – у ньому є цукровий сироп, якщо ні – продукт якісний, природного походження.

Наш результат: папір не змок, мед не розтікся; висновок – наш мед не фальшивий.

Дослід на вміст крохмалю або борошна

Для загущення підробки можуть використовувати крохмаль або борошно. Це можна перевірити: покласти в склянку меду і трохи розбавити його з водою, розмішати і капнути 2-3 краплі йоду. Якщо медовий розчин посиніє – у ньому є крохмаль, якщо ні – крохмалю немає.

Наш результат: розчин не посинів; висновок – наш продукт не містить крохмалю.

Дослід на вміст крейди

Якщо для загущення фальсифікату використали крейду, її можна виявити, капнувши у медовий розчин замість йоду кілька крапель оцтової есенції. Якщо мед містить крейду – розчин зашипить.

Наш результат: розчин не шипить; висновок – наш зразок меду не містить домішок крейди.

Дослід на вміст цукру

Ще один спосіб дізнатися, чи є в меді цукор: взяти розпечений на вогні дріт і опустити його в мед. Якщо є цукор, на кінці дроту повисне карамель.

Наш результат: Мед не повис на дроті, не утворилася карамель; висновок – наш мед  не містить домішок цукру.

Щоб перевірити, мед перед вами чи підробка, можна капнути мед на папір, запалити його. Якщо мед горітиме, плавитиметься, папір обгорить і стане коричневим – у вас підробка. Якщо мед не горить і плавиться – це справжній продукт.

Наш результат: мед не горить і не плавиться; висновок – у нас якісний мед, без домішок.

Дослід на якість меду 2

Найпростіший спосіб оцінити якість меду – занурити ложку в ємність з медом. Витягуючи ложку, оцініть, як він стікає з ложки. Якщо мед неякісний, він буде дуже рідким.

Наш результат: мед утворив стрічку і сідав горбочком; висновок – у нас якісний мед.

Висновки

Працюючи над темою, ми використали різні літературні джерела, знання мого тата, провели досліди, з яких дізналися багато цікавого і корисного про мед. В результаті зробили висновки:

1. Мед і його цілющі властивості відомі людям з давніх часів.
2. Речовини, які входять до складу меду, відіграють важливу роль в зміцненні здоров’я людини, є джерелом енергії, допомагають зберегти молодість і красу.
3. Мед широко використовують в медицині, косметології, кулінарії.
4. Анкетування показало, що мої однокласники вживають мед не тільки як солодощі, а й розуміються на його цілющих властивостях.
5. Ми дізналися, як правильно зберігати мед.
6. В ході експерименту дослідницьким шляхом було перевірено різні способи визначення якості меду в домашніх умовах.
7. Якість меду з пасіки мого тата дуже добра за всіма показниками. Це означає, що моя родина вживає натуральний  цілющий мед!
8. Окрім меду, є інші корисні продукти бджільництва, вивчати які ми будемо надалі.
9. В майбутньому я планую продовжити нашу сімейну справу і хочу навчитися доглядати за бджолами.

Список використаних джерел

1. Грушевський М. Історія України-Русі. – Т. VІІ. – К., 1995.
2. Кукурудза П. Короткий підручник бджолярства. – Ужгород, 1925.
3. Лахно І. Про бджіл. Додаток до № 25 часописі “Хуторяни”. – Полтава, 1906.
4. Юрченко Т. Короткий нарис історії українського пасічництва. – Прилуки, 1926.
5. Поліщук В. Бджільництво. – Л., 2001.
6. Грінченко Б. Під тихими вербами. – К., 1970.
7. М.К Шевчук. Пасіка, бджоли, мед. Ужгород «Карпати», 1974.
8. І.А. Бабич, О.Г. Мегель. Бджільництво. Київ, 1969.
9. В.П. Поліщук. Бджільництво. Київ «Вища школа», 2001.

Додаток А. Використання меду в народній медицині

Лікування фарингіту (запалення верхніх дихальних шляхів): візьміть в рот порцію меду, потримайте трохи в роті і перед заковтуванням розмажте його язиком по стінках ротової порожнини.

Лікування медом стоматиту та ангіни: візьміть одну столову ложку квіток ромашки і запарте в малій кількості крутого окропу (півсклянки) протягом 20 хвилин, профільтруйте, потім додайте в фільтрат дві чайні ложки меду; для полоскання ротової порожнини при стоматиті і ангіні.

Лікування органів травлення: потрібно пити розчин меду у воді (одна ложка на склянку води). Для цього слід врахувати, що розчинений у холодній воді мед підвищує роботу шлунка, а в теплій воді, навпаки, знижує її. У другому випадку мед потрібно приймати за дві години до прийому їжі.

Лікування безсоння: з’їсти на ніч ложечку меду, краще акацієвого.

Для профілактики серцево-судинних захворювань – вживати мед,краще гречаний.

Додаток Б. Використання меду в кулінарії

Мед був основним солодким продуктом майже до кінця 19 століття. На ньому готували прості коржі, пряники, святкові пироги. Випічка з медом більш пишна, соковита і довго не черствіє. З медом також виходять чудові напої: морси, кваси, чаї. Неповторний смак надає мед салатам. Пропоную вам нехитрі рецепти, які добрі на смак і корисні для здоров’я. Наша сім’я любить ласувати ними.

Сирна запіканка з медом: 500 г сиру протерти через сито, додати 2 ст. ложки рідкого меду і все перемішати. 2 яйця збити з ¼ склянки цукрового піску, додати 4 ст. ложки манки і змішати з сиром. Цю масу викласти на змащене маслом деко і випікати в духовці.

Салат з морквою і медом: морква прекрасно поєднується з медом, горіхами і яблуком. Мама бере ці компоненти за основу, включає творчість і готує прекрасні вітамінні салати, які чудово впливають на зір.

Яблука з медом: 200 г яблук натерти на крупній тертці, змішати з 40г меду і залити збитими вершками за смаком.

Торт «Медівник» моя бабуся готує так: склянку меду, стільки ж цукру і сметани, 3 яйця розтерти, додати 4 склянки пшеничного борошна, ½ чайної ложки гашеної соди, сіль за смаком, прянощі. Все розмішати, вилити на лист шаром три-чотири сантиметри і пекти 30-40 хвилин.

Додаток В. Використання меду в косметології

Маски з меду зроблять шкіру м'якою і гладкою. Але при їхньому використання потрібно враховувати тип шкіри.

1. Маска з меду для нормальної шкіри.

Натерте на дрібній тертці яблуко змішуємо з 2-ма столовими ложками меду, підігрітими на пару, наносимо на 15 хвилин на обличчя, потім видаляємо за допомогою ватного тампона і споліскуємо обличчя прохолодною водою. Відмінний омолоджуючий і відбілюючий засіб!

2. Медова маска для сухої шкіри.

Змішуємо 1 жовток, 1 столову ложку 10-процентних вершків і чайну ложку меду. Наносимо отриману масу на обличчя, через 20 хвилин змиваємо теплою водою.

3. Маска з меду для жирної шкіри.

Інгредієнти: мед , тепле молоко, картопляний крохмаль і сіль, все по 1 чайній ложці. Все ретельно перемішати і нанести на обличчя за допомогою ватного тампона на 20-25 хвилин. Змиваємо маску теплою водою, а потім споліскуємо обличчя прохолодною водою. Така маска чудово розгладжує і освітлює шкіру обличчя.

4. Скраб для тіла з меду і кави.

На пів-склянки меду беремо дві ложки з гіркою меленої кави і розтираємо отриманою сумішшю тіло. Скраб очищує шкіру, покращує кровообіг, робить її гладенькою, інтенсивно зволожує і живить.

5. Банний пілінг для тіла з меду з сіллю.

Мед в лазні в поєднанні з масажними процедурами знімає фізичне і психологічне напруження, втому, покращує настрій, глибоко очищує шкіру. Сумішшю меду і дрібної кухонної солі розтираємо тіло.

Здоров'я і краси вам!

Додаток Г. Рослини-медоноси




Фото 1.1. Біла акація (робінія)




Фото 1.2. Липа серцелиста




Фото 1.4. Соняшник




Фото 1.4. Каштан кінський




Фото 1.5. Гречиха




Фото 1.6. Ріпак




Фото 1.7. Вишня




Фото 1.8. Гірські луки

Додаток Д. Результати анкетування учнів 3-А класу «Що я знаю про мед?»

№	Запитання	Відповідь	Кількість учнів (16)
1	Чи любите ви мед? - так - ні	93,75 6,25	15 1
2	Як ви вважаєте, мед корисний? - так     - ні	100 0	16 0
3	Як ви гадаєте, мед може застосовуватися в медицині? - так - ні	75 25	12 4
4	Як ви думаєте, мед використовують в косметології? - так - ні	50 50	8 8
5	Як ви гадаєте, мед – це лікувальний засіб продукт харчування продукт харчування і лікувальний засіб	18,75 25 56,25	3 4 9
6	Як часто ви вживаєте мед:
коли захворію	43,75	7
коли хочеться солодкого	37,5	6
не вживаю	18,75	3

Додаток Е. Перевірка якості меду в домашніх умовах




Обладнання та інгредієнти для перевірки якості меду
Якщо сторінка Вам сподобалась, поділіться у соціальних меражах: