Оголошення

Легенда про заснування Cкиту у Маняві

2. Легенда про заснування монастирю Cкиту у Маняві

Було то дуже-дуже давно, ще тоді, коли Галич був столицею князя Данила. З Київської Печерської лаври були вигнані два монахи за якусь провину. Щоб спокутувати свій гріх, вони мали ходити Україною доти, поки не знайдуть джерело з водою, яка б дорівнялась до води Печерського джерела, а тоді на тім місці заснувати скит, тобто монастир.

Один чернець мав з собою золотий хрестик, а другий — пляшку води з джерела Печерської лаври та ще терези. Йшли вони від села до села, з міста у місто та й за півроку своїх блукань дійшли до Карпат. У місцині понад Бистрицею, коло Солотвина, зупинились трохи перепочити. Помолились Богу, підживились дикими плодами й ягодами, яких в тих лісах було видимо-невидимо, а відтак стали лаштуватись в дорогу.

Спустились до берега Бистриці, щоби зважити воду, й зустріли там молодого рибалку, котрий сидів над берегом і ловив сіткою рибу. Рибалка чемно привітався до монахів, розпитався, з яких вони країв, а довідавшись, звідки вони та навіщо прийшли в карпатську землю, попросив, щоби загостили до його печери.

Насправді то був не рибалка, а чорт, що його послав Люципер на сей світ, аби вигнати тих монахів і не допустити до важення води Бистриці та побудови на тім місці скиту. Ченці, не підозрюючи підступу, прийняли запрошення, а коли зайшли в печеру рибалки, тесові двері самі замкнулися з великим гуркотом. Ченці злякались, збагнувши, що потрапили у пастку до злого духа. Але потім поклались на волю Божу і заспокоїлись.

Крім стола, а властиво не стола, а пенька замість нього, не було у печері нічого. Рибалка запросив їх сідати коло пенька, а сам вийняв з якогось закамарка великій кам'яний дзбан з вином і горнятка та почав частувати своїх гостей.

Ченці, перехрестивши вино, зробили кілька ковтків. Рибалка обурився тим і попросив цього більше не робити. Ченці, почувши таке, остаточно впевнились, що потрапили на гостину до злого духа. Отже, вина більше не пили, лише просили господаря, щоби випустив їх з печери.

Печера біля монастирю Скиту у Маняві

Рибалка зареготався, кажучи:
— Я випущу вас тоді на волю, коли ви мені підпишетесь, що залишите зараз цю околицю та підете туди, звідки прийшли!

По тих словах щось загуло, загуркотіло, і з'явилось зразу багато чортів. Чернець, котрий мав золотий хрест, приклав його до дверей, і вони враз відчинились, і так він вийшов з печери. Другий чернець, котрий мав воду з лаврського джерела, побачивши купу чортів навколо себе, почав кропити їх свяченою водою. Чорти, побачивши, що нічого не вдіють, почали рити землю і втікати виритою норою, аж вийшли на те місце, яке нині зветься Манявою.

Блукали цілий місяць ченці лісами, нічого не знаючи про долю один одного. По місяцю обидва монахи зійшлися знов, зважили воду, і якраз вона дорівнялась вазі води з джерела Печерської Лаври. Отже, тут було призначено їм осісти. Вибрали вони відповідне місце під монастир, сповістили про це до Києва і отримали поміч на будову скиту.

Але поки будували скит, ченці оселились у печері під скелею, яку тепер називають Блаженним Каменем. Та скеля слугувала їм за чернечу келію і каплицю. Зрозуміло, скеля виглядала колись інакше, не так, як нині. Монахи розчистили землю від корчів тернини, зробили двері, а перед печерою завели город, де садили ярину і сіяли збіжжя.

В тій печері прожили монахи дев'ять літ, а по дев'яти літах став тут гарний монастир, званий Скит Манявский. Він стояв довгі літа, аж у XVIII столітті зруйнувало його вороже військо, а цісар Йосиф II скасував його зовсім.

Банер сайту

Сайт Обучонок містить дослідницькі роботи і творчі проєкти учнів шкіл України, теми дослідницьких робіт, проєктів і міні-проєктів з різних предметів, правила і вимоги оформлення.
Будемо вдячні, якщо встановите на своєму сайті наш банер!

Банер нашого сайту
Код банера:

<a href="https://obuchonok.com.ua" target="_blank"> <img src="https://obuchonok.com.ua/obuchua.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і проєкти учнів України"></a>

Інші банери...

Статистика