Таблиця множення в мультиках
2.0
Гра Таблиця множення в мультиках - нова версія авторської навчальної комп'ютерної програми з матем...

Навчальні програми:

Програма з математики Математика       Програма з природознавства Природознавство


Таблиця ділення в мультиках 1.0
1.0
Таблиця ділення в мультиках - авторська, безкоштовна комп'ютерна навчальна програма з математики д...

Публікація на сайті

Об'яви

Це цікаво!

Зараз на сайті

Сейчас на сайте 0 пользователей и 0 гостей.
Тематика проекту: 
Історія
Автор проекту: 
Святодух Анжеліка Олександрівна
Керівник проекту: 
Галоян Крістіна Камовна
Найменування навчального закладу: 
Ганнівський НВК «СЗШ-ДНЗ»
сільска родина

У даному дослідницькому проекті з історії "Сучасна українська сім’я на селі: гендерний аспект" вивчається історія інституту сім’ї, його становлення та видозмінювання з ходом часу та історичних подій.

На тлі тієї популярності, якої набули гендерні питання за останні роки в Україні, взаємозв'язок гендеру та сім'ї як соціальних інститутів розглядається доволі рідко. Навіть під час вивчення проблеми гендерної соціалізації дослідники дуже рідко характеризують цей процес у сучасній українській родині, де й починається гендерна соціалізація дитини.

У представленому дослідницькому проекті з історії "Сучасна українська сім’я на селі: гендерний аспект" головною метою дослідження є визначити основні особливості гендерного аспекту сформованості образу сучасної української сім'ї на селі.


Наукова новизна дослідницької роботи з історії "Сучасна українська сім’я на селі: гендерний аспект" полягає в тому, що вперше здійснено аналіз сучасної української сім’ї на селі , в якому за основу береться гендерний аспект.

Результати дослідження можуть бути використані в розробці навчально-методичних посібників, в організації позашкільної і позакласної роботи з учнями та студентами, спецкурсів і спецсемінарів для закладів підготовки і підвищення кваліфікації вчителів.

Зміст

Вступ
1. Сучасна українська сім'я.
1.1. Поняття, сутність та тенденція розвитку сучасної сім’ї.
1.2. Вплив сім'ї на становлення особистості.
2. Сучасна українська сім’я: гендерний аспект.
2.1. Особливості гендерного аспекту сучасної української сім'ї на селі.
2.2. Шляхи вирішення сімейних проблем, грунтованих на гендері.
Висновки
Список літератури

Вступ


На тлі тієї популярності, якої набули гендерні питання за останні роки в Україні, взаємозв'язок гендеру та сім'ї як соціальних інститутів розглядається доволі рідко. Навіть під час вивчення проблеми гендерної соціалізації дослідники дуже рідко характеризують цей процес у сучасній українській родині, де й починається гендерна соціалізація дитини. Крім того, неможливо зрозуміти особливості виконання гендерних ролей, що закріплюються у гендерних стереотипних уявленнях, не дослідивши їх функціонування в сімейному осередку. За цією суттю, феномен гендеру та інститут сучасної української сім'ї не можуть розглядатися окремо, оскільки вони нерозривно пов'язані одне з одним і саме це було об’єктом глибокого й всебічного вивчення, що й зумовило актуальність обраної теми.

Найбільш значний внесок у дослідження проблем сім'ї та гендерних аспектів різних сфер життєдіяльності українського суспільства зокрема, сучасних українських сімей сьогодні здійснюють чимало спеціалістів. Зокрема, гендерна проблематика в українському суспільстві висвітлюється у працях Р.Ануфрієвої, О.Балакірєвої, Г.Герасименко, І.Демченко, Е.Лібанової, О.Луценко , О.Макарової, М.Рубчак, М.Скорик, Л.Смоляр , О.Стрельник, В.Фесенко, Ю.Якубової, О.Яременка ,

С.В. Дармодехін (державна сімейна політика), А.Г. Харчев (теорія), М.С. Мацковський (методологія і методика), В.А. Сисенко (стійкість шлюбу), І.С. Голод (стабільність сім'ї), Л.А. Гордон, Е.В. Клопов (життєвий цикл сім'ї), В.Л. Ружжо (типологія сімейних груп), І.В. Бестужев-Лада (прогнозування сім'ї), Н.В. Малярова (типологія подружніх конфліктів), Т.М. Гурко (молода сім'я), В.Б. Голофаст (функції сім'ї), Е.М. Черняк (соціологія сім'ї) та ін

Об'єкт дослідження – сучасна українська сім'я на селі.

Предмет дослідження – сучасна українська сім'я на селі та її вплив на становлення особистості.

Мета дослідження – визначити основні особливості гендерного аспекту сформованості образу сучасної української сім'ї на селі. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

  1. Визначити теоретичну базу дослідження (сутність поняття «сучасна сім'я», визначити її сутність та тенденції розвитку).
  2. З'ясувати вплив родини на становлення особистості.
  3. Охарактеризувати феномен гендеру та інститути сучасної української сім'ї.
  4. Знайти шляхи вирішення сімейних проблем, грунтованих на гендері.

Методами дослідження даної роботи є теоретичний аналіз наукових літературних джерел; синтез (ми досліджували об'єкт у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин); узагальнення (в нашому дослідженні мав місце перехід від окремих фактів, ситуацій, подій та явищ до ототожнення їх в думках і до створення щодо них загальних понять і суджень). Також були застосовані порівняння, конкретизація, спостереження, ,анкетування.

Практична значущість дослідження полягає в тому, результати дослідження можуть бути використані в розробці навчально-методичних посібників, в організації позашкільної і позакласної роботи з учнями та студентами, спецкурсів і спецсемінарів для закладів підготовки і підвищення кваліфікації вчителів.

Наукова новизна дослідження в тому, що вперше здійснено аналіз сучасної української сім’ї на селі , в якому за основу береться гендерний аспект.

1.1. Поняття, сутність та тенденція розвитку сучасної сім’ї

Сім'я – це мала соціально-психологічна група, заснована на шлюбі або кровній спорідненості, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю. Одночасно – це соціальний інститут, що задовольняє потреби суспільства у відтворенні населення, організації навчально-виховної роботи, реалізації суспільного споживання, передачі культурної спадщини та ін [1, с. 58].

Шлюб – це вільний, добровільний, рівноправний союз чоловіка і жінки заснований на почуттях взаємної любові та поваги, що полягає для створення сім'ї і породження взаємних прав та обов'язків подружжя. А.Г. Харчев розкриває поняття шлюбу як історично мінливу форму відносин між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує статеве життя і встановлює подружні і родинні права та обов'язки.

Ю.І. Семенов вважає, що шлюб – це певна соціальна організація відносин між статями. Він припускає наявність певних прав і обов'язків між пов'язаними їм сторонами [2, с. 161].

Таким чином, шлюб – це, перш за все, офіційне визнання взаємних зобов'язань двох дорослих людей. Але не кожен шлюбний союз можна назвати сім'єю; гарний тому приклад – так званий фіктивний шлюб, який укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

Отже, шлюб – це історично змінна соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, з якої суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя і встановлює їх подружні і батьківські права й обов'язки. Існуючі з давніх часів моральні норми шлюбних відносин доповнюються релігійними і юридичними установами, за допомогою яких держава і суспільство захищають шлюб і карають порушників установлень.

Говорячи про сучасну сім'ю і шлюб, слід мати на увазі те, що виникли вони в різні історичні періоди, а також те, що сім'я являє собою більш складну систему відносин, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, інших родичів або просто близьких подружжю і необхідних їм людей.

Сім'я є об'єктом вивчення багатьох наук: соціології, психології, педагогіки, демографії, етики, історії та інших, цей факт обумовлює існування досить різних визначень даного поняття [3, с. 52- 54].

На думку О.А. Луценко, сім'ю можна визначити як історично конкретну систему взаємовідносин між подружжям, члени якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту, емоційним зв'язком і взаємними моральними обов'язками [4, с. 478].

Таким чином, сімейні відносини можуть складатися як реально існуючі союзи незалежно від форми їх укладення, тобто фактичні (незареєстровані) та зареєстровані шлюби. На думку В.П. Шахматова, «шлюб і сім'я існують лише тоді, коли обоє визнають себе одруженими – усвідомлюють себе членами однієї сім'ї».

О.М Балакірєва визначає сім'ю дещо іншим чином: «це заснована на інтимній загально сімейній діяльності спільність людей, пов'язаних узами шлюбу-батьківства-споріднення і тим самим здійснює відтворення населення і наступність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім'ї». Тобто тут йдеться про сім'ю як про триєдність: подружжя-батьківство-спорідненість, інші типи сім'ї О.М Балакірєва називає «сімейними групами». Таким чином, з точки зору даного автора, головною ознакою сім'ї є наявність у ній дітей [5, с. 22-24].

Оскільки сім'я – органічна єдність, що становить складну систему структурних елементів і функціональних взаємодій, то неможливо дослідити чи описати її одним способом, або вплинути на одну відокремлену ланку.

Сімейне життя – процес, який розгортається в часі і проходить в соціальному оточенні. Сім'я – один з найбільш консервативних соціальних інститутів, вона противиться змінам; іноді може створитися враження, що хвилі суспільних змін обтікають її, як острів в бурхливому морі.

Знадобилося чимало зусиль і часу, щоб у сучасному суспільстві утвердився термін «молода сім'я». У категорії родин, що потребують особливої допомоги, вона посідає перше місце. Це поняття не є особливим типом. Її проблеми входять складовою частиною в коло проблем сучасної сім'ї. Тому ставлення до молодої родини визначається тією соціальною політикою, яка проводиться відносно інституту сім'ї в цілому.
Сім'я – це сім'я в перші 3 роки після укладення шлюбу (у разі народження дітей – без обмеження тривалості шлюбу) за умови, що один з подружжя не досяг 30-річного віку
».

Таким чином, законодавчо встановленими ознаками молодої сім
'ї є: наявність офіційно укладеного шлюбного союзу; тривалість спільного життя – до 3 років; межа віку подружжя – від 18 до 30 років.

Молоду сім'ю відрізняє від інших типів сім'ї те, що в ній основна вісь відносин визначається не спорідненістю і батьківством, а подружніми відносинами, які домінують у порівнянні з усіма іншими. Разом з тим не можна не враховувати особливого значення і особливої функції сучасної молодої родини в житті суспільства. Це необхідно бачити і розуміти при визначенні її інноваційного потенціалу, стилю життя і діяльності.

Громадська думка стверджує, що шлюб без дітей не можна вважати повноцінним. Проте склалося стійке уявлення, що лише однодітна сім'я, максимум двохдітна відповідає сучасній дійсності.

Змінилися духовно-моральні орієнтири молоді на здобуття освіти, престижну роботу, відсунувся вік вступу в шлюб. Великий вплив на цей процес має й зміна культури відносин між статями: особисте щастя, задоволення сімейними і інтимними стосунками стають життєвими пріоритетами для молоді. Зростає орієнтація на емоційну сферу особистості, його почуття, настрої, прагнення [6, с. 75-77].

Нестабільність студентських сімей менш помітна, ніж наприклад, асоціальна поведінка, але не менш небезпечна і руйнівна, оскільки призводить до розбитих надій, покинутих дітей.

У сучасному суспільстві склалися досить стійкі уявлення про загальність сімейного призначення кожної людини, а родина розуміється обов'язково сім'єю з дітьми. Найчастіше дитина з'являється на світ в перші роки шлюбу; користуватися засобами планування сім'ї подружжя починає, як правило, після її народження. Тільки у половини сімей в перші ж п'ять років на світ з'являється друга дитина.

Створення сім'ї починається з вироблення загального стилю життя, з взаємного пристосування подружжя, зі зближення смаків і т. п. Саме в цей час молода сім'я потребує певної підтримки «ззовні» і, тим самим, стає об'єктом соціальної роботи [7, с. 355].

Численні дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про те, що стабільна сім'я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. О.Н. Сізанов і М.М Скорик стверджують, що поняття «готовність до сімейного життя» включає в себе соціально-моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність[8, с. 173].

Соціально-моральна готовність до сімейного життя передбачає громадянську зрілість (вік, середня освіта, професія, рівень моральної свідомості), економічну самостійність, здоров'я. Рівень моральної свідомості молодих людей – одна з важливих умов готовності до створення сім'ї. Він визначається розумінням молоддю соціальної значущості сім'ї, серйозним ставленням до шлюбу, продуманим вибором партнера, почуттям відповідальності за створювану родину, глибокою повагою до майбутнього чоловіка (дружини), представників старшого покоління, інших членів сім'ї.

Готовність до створення сім'ї і її благополуччя багато в чому залежить від стану здоров'я молодих людей, що вступають у шлюб. Здоровий спосіб життя сприяє розвитку духовної культури людини, зміцненню внутрішньосімейних відносин, підтримці дружніх та високоморальних стосунків з оточуючими людьми, а також дозволяє людині значно легше долати психоемоційні труднощі і стресові ситуації, що часом виникають у сімейному житті[9, с. 505].

Молодим людям, які збираються створити сім'ю без міцного матеріального фундаменту, зазвичай доводиться вислуховувати чимало цілком справедливих застережень. Та все ж створення такої сім'ї має набагато більше раціональних підстав, ніж це уявляється тим, хто визнає обов'язковим матеріальну забезпеченість молодят. Як правило, тривалий період залицяння може призвести до спаду любовних відносин.

Психологічна готовність до створення родини – це наявність розвинених навичок спілкування з людьми, єдності або схожості поглядів на світ і сімейне життя, вміння створити здоровий матеріально-психологічний клімат у сім'ї, стійкості характеру і почуттів, розвинених вольових якостей особистості. Від атмосфери сім'ї, в батьківських сім'ях, залежить багато в чому і те, як складеться доля майбутньої сім'ї, чи буде вона благополучною або, навпаки, зіткнеться з проблемами і труднощами [10, с. 148-150].

Отже, стабільна щаслива родина може функціонувати тільки при певній підготовці молодих людей до спільного сімейного життя.

Соціальна робота серед молоді має значний вплив на становлення молодих сімей. Вона розглядається як забезпечення найбільш сприятливих соціально-економічних умов розвитку кожної молодої людини, яка сприяє соціальному становленню особистості, набуття нею всіх видів і свобод і повноцінної участі індивідів у житті суспільства.

Підтримка сайта

Навчальні програми

1.0
Тест з природознавства "Вгадай тваринку"
Тестуюча комп'ютерна програма з природознавства "Н...
1.0
Тест з природознавства "Вгадай квіточку"
Навчальний тест з природознавства Назви квітку або...

Навчальні програми

1.0
Навчальна програма "Рух у часі"
Демонстраційна навчальна програма з математики для...
2.0
Навчальна програма з математики Арифметика 2.0
Безкоштовна та проста програма - гра з арифметики...

Банер сайту

Ми будемо вдячні, якщо Ви встановите на своєму сайті наш банер!
Банер нашого сайту
Код банера:
<a href="http://obuchonok.com.ua/" target="_blank"> <img src="http://obuchonok.com.ua/banners/obuchonokua1.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і творчі проекти учнів"></a>
Усі банери...

Партнери і статистика