Публікація на сайті

Висновки

Отже, Лесь Курбас за 15 років створив ту роботу театру, яку б не вдалось створити за декілька десятиліть ні одному з режисерів. Л. Курбас вивів український театр на європейський рівень, підняв його на стільки, скільки було можна.


Курбасівський знаменитий театр "Березіль" (1992-1933) став розвідником у світі нової театральної мови, нової семіотики. Художній шлях Курбаса - це шлях від антропософії Рудольфа Штайнера до космізму філософа Григорія Сковороди, від експериментального політичного театру до театру філософсько.

Лесь Курбас синтезує містерію з театром новітніх інтелектуальних технологій і чуттєво-психологічних осяянь. Його кращі вистави: "Макбет" Шекспіра, "Гайдамаки" за Шевченком, "Газ" Кайзера, "Джіммі Гіґґінс" за Сінклером; вистави за п'єсами видатного українського драматурга Миколи Куліша та ін., - футуро-тексти Культури, які ніби "передбачили" пошуки Єжи Гротовського, Пітера Брука, Інгмара Бергмана, зайвий раз наголосивши на єдиних фундаментальних законах художньої самоорганізації.

Гуманістична етика його театру, його альтернативні духовні смисли, акценти на національних культурних пріоритетах і відкритість естетикам Заходу і Сходу стали звинуваченням митцю. В 1933 році Курбаса заарештували і відправили в один з концтаборів радянського ГУЛАГу - на Соловки. 1937 року його, разом з 1100 інших українських інтелігентів і інтелектуалів, "на честь ювілею Великої Жовтневої революції" було розстріляно.

Лесь Курбас - фігура світового контексту, він - один з лідерів українського Розстріляного Відродження. Певні засадні моменти у теоретичному доробку Л. Курбаса дозволяють нам говорити про знайомство митця із найновішими на той час природничо-науковими теоріями та про їхній вплив на формування сучасного театру. Виходячи з хронологічних міркувань, логічно припустити, що внутрішній рух митця відбувався від ідеалістичної концепції «внутрішнього триваня» А. Бергсона до «просторово-часового континууму, але не шляхом заперечення чи протиставлення, а об`єднання цих несхожих світоглядних картин.


Органіка цього поєднання закономірна з огляду на наскрізну Курбасову категорію «перетворення
». Показовим для нас є також те, що 1919 року вийшла друком праця А. Бергсона, в якій він дискутує із А. Айнштайном з приводу понять «тривалості» та «одно часовості». Чи була ця праця відома Л. Курбасові?

Не знаємо. Але так чи інакше, маємо, ще одне переконливе твердження, що філософія театру українського режисера базувалася на найсучасніших наукових ідеях. У пошуках нових стосунків з аудиторією Курбас хотів розщепити драму на складові підсистеми, щоб спонукати глядачів переосмислити окремі театральні матерії і скласти їх у нове ціле,що і сталось із його підсвідомістю,після постановки Шекспіра.

Курбас потім ще повертався до цієї вистави, прагнучи досягти нових висот, нового бачення, адже він по–своєму витрактував дав доброго ляпаса витонченим смакам українського селянства. Враження від такої ні на що не схожої вистави різнились. Одні оголосили виставу «ве­ликим художнім досягненням» і геніальним твором, для інших це був просто скандал. Правильний спосіб ставити Шекспіра, (його боронили критики різних політичних і естетичних переконань) дуже нагадував старі звичаї і традиції комерційного й етнографіч­ного романтично–сентиментального театру, де взаємини між артистами й глядачами ґрунтувалися на ідеї, нібито сцена відтворює реальність, ще точніше — підкреслену реальність.

Уявлення про стиль як потенційно хибний або правильний спиралося на закрите розуміння спільноти, а відтак на міць суспільного ладу. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що видатний педагогічний,акторський,режисерський талант Курбаса спрямований не тільки на сцену, він спрямований глибоко у свідомість і сутність людей: в акторів він пробуджує власне я, сповнене художнього прагнення; у глядачів він викликає нескінченний потік різнобарвних емоцій.

Список використаної літератури


1. Балаєв Р. Лесь Курбас на Соловках // Театральная жизнь. — 1989. — №7. — С. 25–27.

2. БЭС. — 3-е изд. — М., 1973. — Т. 14. — С. 23.

3. Курбас Лесь // УРЕ. — 2-е вид. — К., 1981. — Т.6. — С.22

4. Курбас Лесь // Митці України: Енцикл. довідник. — К., 1992. — С. 344.

5. Курбас Лесь // Енциклопедія українознавства. — Львів, 1994. — Т. 4. — С. 1238–1239.

6. Курбас Лесь // Мистецтво України: Біогр. довідник. — К., 1997. — С. 347.

7. Р. Б. Курбас Александр Степанович // Театральная энциклопедия. — 1964. — Т. 3. — С. 337–338.

8. Лабінський М. Курбас Лесь (Олександр) Степанович // УЛЕ. — К., 1995. — Т. 3. — С. 108–109.

9. Курбас Лесь (Олександр) Степанович // Шевченківський словник. — К., 1976. — Т. 1. — С. 336–337.

10. Лесь Курбас: Указатель литературы за 1957–1987 гг. / Мин-во культуры УССР; ХГМБК. — Харьков, 1988. — 31 с.

11.Старому Скалаті] // Укр. театр. — 1987. — №4. — С. 27–29.

12. Засвітилася зоря...: [ У Старому Скалаті Підволоч. р-ну відкрито десять років тому музей-садибу Л. Курбаса] // Свобода. — 1997. — 20 лют. — (Музей-садиба митця).

13. Корнієнко Н. Центр Леся Курбаса: [Створений в Києві] // Слово і час. — 1999. — №4–5. — С. 100–101.

14 Майстри української радянської сцени: Довідник / Автори-упорядн.: Р. Бернацька, С. Зайончківська. – К.: Держ. видавн. образотв. мистецтва і музичн. літератури УРСР, 1962. – 320 с.

15. Курбас Л. Статьи и воспоминания: Литературное наследие / Сост. М. Г. Лабинский, Л. С. Танюк; Вступ. ст. Н. Б. Кузякиной. — М.: Искусство, 1988. — 463 с.

16. Бйорнсон Б. Березіль / Пер. Л. Курбаса // Тисячоліття: Поетичний переклад України-Русі. — К., 1995. — С. 402–403.

17. Курбас Л. Шляхи «Березіля» і питання фактури // Тернопілля’97: Регіон. річник. — Тернопіль, 1997. — С. 401– 402.

18. Лесь Курбас: Система і Метод // Український театр. — 1998. — №1. — С. 27–30.

19. Курбас Л. Театральний лист // Укр. театр. — 1989. — №1. — С. 23–26.

20. Анікін Л. Соловецька голгофа Леся Курбаса // Дзеркало тижня. — 2005. — 19 лют. — С. 21.

21. Веселка С. Фрески, або крок на нову територію // Український театр. – 2006. - № 6. – С. 12-17.

22. Гасай Є. Поруч з Лесем Курбасом на Соловках: [Маловідомі штрихи до біографії укр. режисера] // Свобода. — 2004. — 10 лют. — С. 3. — (Долі людські).

23. Голобородько Я. Національний геніалітет (Курбас, Куліш, Крушельницький) // Слово і час. – 2006. - № 1. – С. 72-84.

24. Мазур Н. Перший трагік українського пореволюційного театру: Режисерська майстерність Леся Курбаса 20- х–30- х рр. // Культура і життя. — 2004. — 14 січ. — С. 3.

25. Бобошко Ю. Майстер // Укр. театр. — 1987. — №1. — С. 18–21. 26. Бондар Н. Українські письменники на Соловках: (Лесь Курбас) // Укр. мова і література. — 1997. — №13. — С. 3–4.

Це цікаво!

Банер сайту

Ми будемо вдячні, якщо Ви встановите на своєму сайті наш банер!
Банер нашого сайту
Код банера:
<a href="http://obuchonok.com.ua/" target="_blank"> <img src="http://obuchonok.com.ua/banners/obuchonokua1.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і творчі проекти учнів"></a>
Усі банери...

Статистика