Качки Муларди та вплив на їх розвиток екологічних факторів

В рамках науково-дослідницької роботи з біології на тему «Качки Муларди та вплив на їх розвиток екологічних факторів» учениця 9 классу дослідила вплив температурного і світлового екологічного фактору на породу качок Мулард, визначила основні характеристики Родини качкових, зокрема Мулардів. В роботі також вивчається Родина Качкових, як одна з найчисленніших.

Докладніше про роботу:

У роботі над дослідницьким проєктом на тему «Качки Муларди та вплив на їх розвиток екологічних факторів», проведеної з предмету біологія (екологія) ученицею 9 класу, дається біологічна
характеристика породі Мулард. У практичній частині навчального проєкту школярка намагається дослідити вплив температури, як екологічного фактору, на породу качок Мулард відповідно закону оптимуму, а також дослідити вплив світла на розвиток і ріст каченят Мулардів.

За допомогою дослідницької роботи з екології (біології) про качок мулардів та вплив на їх розвиток екологічних факторів дев'ятикласниця вивчила морфологічні особливості породи Мулард та закономірності закону оптимальних умов, завдяки чому встановила взаємозв’язок між екологічним фактором і організмом на який він діє.

Зміст

Вступ
1. Муларди та закономірності впливу екологічних факторів.
1.1. Родина Качкові, як одна з найчисленніших.
1.2. Характерні особливості породи Мулард.
1.3. Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми (основні екологічні закони).
2. Вплив екологічних факторів на розвиток мулардів.
2.1. Вплив температури на розвиток Мулардів.
2.1. Вплив світла на розвиток Мулардів.
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Актуальність роботи. Родина Качкові одна з найчисленніших і досить різноманітна. Представники сімейства значно відрізняються один від одного не тільки розмірами, але і забарвленням. Крім того завдяки зусиллям селекціонерів у світі з’являються все нові і нові породи цих птахів, які мають велике значення в промисловості.

Одним із нових видів качок, який виведений селекціонерами і недавно з’явився на наших ринках, та мало відомий серед людей своєю цінністю є цікава порода Мулард. Ця качка унікальна тим, що її м’ясо скоростигле, дієтичне з приємними смаковими відчуттями. Частина жиру становить всього 3% по відношенню до всієї маси тіла, навіть на зиму відсоток не виростає. Крім того качка має масивна печінку з якої шеф – кухарі готують фуагру.

Варто відзначити, що качки цієї породи дуже швидко ростуть, про те не варто забувати про вплив екологічних факторів, зокрема температуру і світло, адже від них на початкових етапах росту пернатих саме температура і світло відіграють важливу роль, яку саме ми спробували з’ясувати провівши своє дослідження, яке описали у цій дослідницькій роботі.

Мета роботи: дослідити вплив температурного і світлового екологічного фактору на породу качок Мулард.

Відповідно до мети дослідницької роботи були поставлені наступні завдання:

1. Дати біологічну характеристику породі Мулард.
2. Розглянути з допомогою наукової літератури закон оптимуму.
3. Дослідити вплив температури, як екологічного фактору на породу Мулард відповідно закону оптимуму.
4. Дослідити вплив світла на розвиток і ріст каченят Мулардів.

Об’єкт дослідження: качки Муларди.

Предмет дослідження: температурний і світловий фактор.

Теоретичне значення роботи. Вивчивши морфологічні особливості породи Мулард та вивчивши закономірності закону оптимальних умов, ми встановили взаємозв’язок між екологічним фактором і організмом на який він діє.

Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть сприяти кращому розведенню і росту качок Мулардів в домашніх умовах та у промисловому значенні відповідно до певного температурного і світлового режиму.

Наукова новизна. Вперше досліджено вплив температурного екологічного фактору на породу Мулард і встановлено залежність їх маси тіла від оптимальних температурних умов.

Структура роботи. Науково-дослідницька робота (проєкт) про качок Мулард та вплив на їх розвиток екологічних факторів написана на 25 сторінках друкарського тексту (разом із додатками), містить вступ, 2 розділи з підрозділами, висновки, 8 джерел використаної літератури, враховуючи і інтернет-ресурси, 4 малюнки, 4 таблиці, 4 додатки.

Родина Качкові налічує понад 150 видів. Попередники цих пернатих жили на землі ще в давнину, цьому є чимало підтверджень. Археологами знайдені останки птиці (предок сучасної качки), вік якої близько 50 млн років.

Представники сімейства досі грають важливу роль в нашому житті, оскільки їх тримають в домашніх господарствах для одержання пір’я, яєць та м'яса.

Родина Качкові не тільки численна, але і досить різноманітна. Представники сімейства значно відрізняються один від одного не тільки розмірами, але і забарвленням. Наприклад, вага птахів коливається від 250 грам (карликовий африканський гусак) і до двадцяти кілограм (лебідь-шипун). Представники сімейства мають характерне, щільне оперення, покрите водонепроникним мастилом.

Це пояснюється тим, що водоплавна птиця сімейства качині практично завжди знаходиться у воді. Птахи мають характерну довгу і гнучку шию, сплющений, широкий дзьоб, обтічне тіло з великим запасом підшкірного жиру,  ноги в них короткі, широко розставлені, з пальцями, з'єднаними перетинками. Всі птахи сімейства вміють пересуватися по суші, але при цьому відмінно плавають, а деякі навіть пірнають. Пернаті прекрасно літають і здатні розвивати швидкість до 80 кілометрів на годину.

Птахи сімейства качкові ведуть моногамний спосіб існування і мають складні соціальні зв'язки. Гніздяться вони біля водойм, а іноді і на острівцях. Самки вистилають гнізда пухом, який попередньо вискубують з черевця. Пташенята з'являються на світ зрячими, вони швидко ростуть і активно розвиваються. Вже через кілька днів малюки можуть самостійно добувати собі їжу. Годуються вони, як правило, в темний час. Абсолютно всі птахи мають полохливий характер, а тому намагаються бути надзвичайно обережними.

Родина Качкові дуже численна, і при цьому має широкий ареал проживання. Вона поширена практично по всій земній кулі (винятком є Антарктика). Абсолютно всі різновиди линяють два рази в році: повністю літом і частково восени або взимку). При повну линянні птахи навіть втрачають здатність літати. Живляться, рослинною їжею: зеленими частинами рослин, насінням, прикореневими частинами водних рослин, пагонами. А ось тваринна їжа для них стоїть на другому місці. Процес годування відбувається і у воді, і на суші. Зазвичай птахи не пірнають. З дна водойм їжу вони дістають, занурюючи шию у воду, іноді й передню частину тулуба.

Це штучно виведена порода, яка використовується в цілях видобутку якісного м’яса. Диких особин породи Мулард не зустріти у відкритому середовищі, їх вирощують тільки на великих птахофабриках, невеликих або домашніх господарствах. Найбільш стародавнім предком є Крижень звичайний, її кров можна зустріти фактично у всіх породах качок.

Але якщо повернутися в наші дні, то варто звернутися до Пекінської і Мускусної качки, оскільки саме вони внаслідок схрещування дали позитивний результат. Так вийшла абсолютно нова порода м’ясних качок – Мулард. Це найбільш поширений різновид качок Мулард, але також можна зустріти особин цієї породи, які створені на основі генетичного матеріалу Руанських або Орпингтонских качок, які не поступаються за своїми продуктивними якостями. Таким чином, порода стала дуже популярною на більшості континентах, але все це завдяки людському розуму, який створив таку цінну породу качок.

Продуктивні якості качок Мулард знаходяться на високому рівні. М’ясо скоростигле, дієтичне з приємними смаковими відчуттями. Частина жиру становить всього 3% по відношенню до всієї маси тіла, навіть на зиму відсоток не виростає. Але є одна риса в цих качок, яка значно підносить породу над іншими – масивна печінку. Шеф-кухарі самих вишуканих ресторанів використовують для приготування всім відомої фуагри не тільки гусячу печінку, але й качину. Але не кожна качина печінка підійде, а ось в Мулардів вона велика і має хороші смакові якості. Це найдорожча частина качки, а головне, що вона користується великим попитом. Тому качок Мулард вирощують і на маленьких фермах і на великих птахофабриках.

Качки Мулард володіють цілим рядом переваг, про які можна довго писати, перше, це звичайно ж скоростиглість і смакові якості м’яса. Всього за 3-4 місяці качка вже готова до спаровування і може важити до 7 кг, в залежності від статі птиці. Селезні зазвичай важче качок всього на пів кілограма, тому дуже вигідно тримати багато самок, які володіють ще і відмінною несучістю. В домашніх умовах вирощувати Мулардов дуже просто, оскільки вони не вибагливі і відмінно ростуть на звичайній зеленій траві і овочах. А в продуктивних, масових умовах, при відгодівлі спеціальними кормами живу вагу качки можна порівнювати з гібридною.

Ще однією не менш важливою рисою є спокійний характер. Муларди врівноважені, тому вони майже не нервують. Адже коли качка починає нервувати або турбуватися, то починає видавати різні звуки, а коли їх ціла зграя, то ці звуки часом погано впливають на людину. Муларди тихі, а якщо їх щось турбує, то вони не голосно шиплять. А ще вони дуже охайні, на відміну від своїх родичів Пекінських, Чорних білогрудих і Дзеркальних качок. Вони потребуються в чистоті та сухості, зайва волога послаблює імунітет і сприяє розвитку хвороб.

Часто гібридні качки багато хворіють або ходять з важкістю, оскільки здійснюється великий тиск на кінцівки з-за великого тулуба. Але Муларди дуже міцні і володіють хорошим імунітетом. Відмінно пристосовуються до будь-яких широт і погодних умов. Головне, надати чисте, сухе і тепле приміщення для утримання качок ну і по можливості водойму. Від водного середовища качки беруть дуже багато поживних речовин, які можуть заміняти спеціальні корми і овочі. Все це слід знати при купівлі качок породи Мулард.

Деякі недобросовісні продавці можуть надати вам маленьких каченят будь-якої іншої породи, як Мулардів, а по одному забарвленні їх не відрізнити. Справа в тому, що існує багато різновидів і всі вони мають різне забарвлення. Єдине, що не має змусити вас сумніватися – це білосніжний колір качки і чорна плямочка на голові. Ця ознака свідчить про те, що це найбільш якісна качка породи Мулард.

Ще не варто довіряти продавцям, які говорять, що ці качки розмножуються. Деякі недосвідчені фермери можуть стверджувати, що селезні покривають качок, але запліднення якщо і відбувається, то потомство помирає ще в зародку. Тому варто гарненько подумати про те, що ви купуєте молодняк виключно на 1 рік, оскільки довше тримати качку сенсу немає. Свою повноцінну вагу Мулард набирає в 4-х місячному віці, коли і повинен здійснюватися забій.

Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми (основні екологічні закони)

Серед усього різноманіття екологічних факторів немає таких, які б діяли на живі організми однаково. Однак при цьому всьому екологи вже давно виділяють загальні закономірності, за якими фактори здійснюють вплив на організми.

Фактори самі по собі ніяк не діють. За своєю природою вони змінні і мають певну шкалу виміру: температуру вимірюють у градусах, вологість - у відсотках водяної пари, освітленість - в люксах, солоність - у проміле, тиск - в мілібарах, кислотність ґрунту (води) - водневим показником тощо. Саме це підкреслює те, що фактор діє з певною силою, кількість якої можна виміряти.

Закон оптимуму - будь-який екологічний фактор може сприйматися організмом позитивно і негативно, залежно від дози. Найбільш сприятлива доза екологічного фактора, під дією якої вид (чи організм) проявляє максимум життєдіяльності, є оптимальною дозою. Екологи вже давно зазначили, що кожному організмові властива своя оптимальна доза того чи іншого фактора. У цьому полягає однин з аксіоматичних законів екології - закон оптимуму мал. 1.1. «Закон оптимуму»

Мал. 1.1. «Закон оптимуму»

Вивчати оптимальні дози екологічних факторів для тих чи інших видів організмів можна різними методами: спостереженням та експериментально. Доказом наявності оптимальних умов існування організмів є їхній інтенсивний ріст та розмноження в максимальній кількості. Вимірюючи ті чи інші дози факторів і зіставляючи їх із проявом життєдіяльності організмів, можна емпірично встановити оптимум певних факторів.

Закон Шелфорда та межі толерантності: хоча оптимальні дози фактора є найбільш сприятливі для організмів, однак не завжди усі організми мають можливість споживати екологічні фактори саме в оптимальних дозах. Отож, деякі фактори можуть бути для них і несприятливими, але все одно організми повинні вижити і в цих умовах.

Вивченням дії несприятливих доз екологічних факторів на організми займався В. Шелфорд (1913). Було показано, що у кожного живого організму стосовно будь-якого фактора існують свої межі витривалості - мінімальна та максимальна, між якими міститься екологічний оптимум (мал. 1.1.). За межами витривалості організми не можуть сприймати екологічний фактор. Ці межі є летальними точками. Існування організмів поза ними неможливе. Між оптимальними і летальними дозами екологічного фактора розміщуються зони песимуму - пригнічення життєдіяльності організмів. Організми можуть існувати в умовах песимуму, але повністю не проявляють своєї життєдіяльності (погано ростуть, не розмножуються і т. ін.).

Період розмноження є найбільш критичним для організмів. Деякі фактори в цей період стають для організмів більш впливовими. Зона толерантності для особин, що розмножуються, насіння, яєць, ембріонів, проростків, личинок тощо, вужча, ніж для тих особин, які не розмножуються. Наприклад, морські лососеві риби заходять у ріки на нерест у зв'язку з тим, що їхня ікра та личинки риб не переносять солоності морської води. Тобто несприятлива дія фактора може проявлятися не на всіх стадіях розвитку організму, а тільки на певних, коли вразливість щодо фактора найбільша.

Природно, що зони толерантності у різних організмів до різноманітних факторів будуть відрізнятися. Порівнюючи організми, можна виділити серед них таких, які мають широку витривалість до багатьох факторів. їх в екології прийнято називати еврибіонтами. І навпаки, на противагу першим, виділяють організми, у яких витривалість до екологічних факторів досить низька - вони пристосувалися до вузьких доз факторів. Останніх називають стенобіонтами.

Наприклад, антарктична риба строкатий трематом здатна переносити коливання температури води в досить вузьких межах від - 2° С до +2° С. Це крайній випадок стенобіонтності. Риба не здатна жити при температурах, що виходять за згадані межі. А ось більшість наших озерних та ставкових риб здатні переносити температури від 3-4° С до 20-25° С. Вони є еврибіонтами.

Більшість внутрішніх паразитів є стенобіонти, бо вони можуть жити тільки в умовах певного середовища.

Птахи, які утворюють пташині базари на скелях північних морів, у гніздовий період проявляють себе як стенобіонтні організми. Для своїх гнізд вони вибирають стрімкі скелі і тільки тут розмножуються.

Навколишнє середовище, в якому живуть організми, є сукупність різноманітних екологічних факторів, які ще й до того проявляються в різних дозах. Важко собі уявити, щоби організм сприймав кожен фактор окремо. У природі організм реагує на дію всієї сукупності факторів. Так само і ми, читаючи зараз цю роботу, мимоволі сприймаємо сукупність тих факторів середовища, що на нас діють.

Ми не усвідомлюємо, що перебуваємо в певних температурних умовах, в умовах вологості, земного тяжіння, електромагнітного поля Землі, освітленості, певного хімічного складу повітря, шуму і т. ін. На нас діє одразу велика кількість факторів. Якщо ми вибрали хороші умови для читання роботи, то й на дію факторів ми не будемо звертати уваги.

А уявіть собі, що в цей момент один із факторів різко змінився і став недостатнім (нехай стало темно) або занадто сильно почав діяти на нас (наприклад, стало у кімнаті дуже спекотно або шумно). Тоді вже ми по-іншому будемо реагувати на весь комплекс факторів, що нас оточують.

Хоча більшість факторів впливатимуть в оптимальних дозах, це вже нас не буде задовольняти. Таким чином, комплексна дія екологічних факторів не є простою сумою дії кожного з них. У різних випадках одні фактори можуть підсилювати сприйняття інших (констеляція факторів), а то й послаблювати їхню дію (лімітуюча дія факторів).

Розглянувши закон оптимуму з допомогою наукової літератури і, визначивши оптимальні дози температурного фактору для качок породи Пекінської та Мускусної, з яких була виведена порода Мулард ми визначили оптимальний температурний режим для цієї породи методом спостереженням та експериментально, а також проаналізували і довели негативний вплив інтенсивності світла на молодняк.

Температура навколишнього повітря при вирощуванні каченят, особливо в початковий період, має першорядне значення. Спеціалісти рекомендують створювати такі температурні умови: перший тиждень — 33-28 °С, другий тиждень — 26-18 °С і далі — 18-16 °С.

В домашніх умовах таку температуру в зоні знаходження каченят можна створити за допомогою звичайних настільних ламп. Для вимірювання температури — термометри кімнатні підвішують на рівні знаходження каченят — на висоті 5-8 см від підлоги. Потрібну температуру під обігрівачем легше підтримувати, коли в приміщенні вона досягає 20-22 °С. Досвідчені птахівники менше звертають уваги на показання термометра, а більше на поведінку каченят.

Якщо каченята активно переміщаються по всій площі підлоги або рівномірно розміщуються для відпочинку в різних зонах приміщення — температурні умови для них нормальні. При підвищеній температурі каченята важко дихають розкритими дзьобиками, відмовляються від корму, часто підходять до поїлки — значить, температуру слід знизити. І навпаки, коли тепла недостатньо, каченята в точках тепла збираються в купу, лізуть один на одного, пищать — в цьому випадку необхідно підвищити температуру.

Водночас не слід кидатися з однієї крайності в іншу: каченятам погано і при завищеній, і при заниженій температурі.

Вважається, що обігрівати каченят необхідно до 9-денного віку, оскільки до цього часу у них встановлюється температура тіла вище 41 °С. Питання змінних температур поки що широкого застосування в практиці не знайшло. Очевидно, це пов'язано з тим, що більшість фахівців вважає, що терморегуляція у каченят відновлюється у 2-3-тижневому віці, у зв’язку із цим ми вирішили провести наше дослідження і з’ясувати чи дійсно впливає температура на життєдіяльність виду.

Для нашого дослідження 11 квітня 2020 року ми придбали 30 качок породи Мулард, які мали вік 2 тижні, тому для подальшого утримання їх в домашніх умовах температура повинна бути 18-16 °С. По всім показникам качки мали гарний зовнішній вигляд і відповідали заявленому продавцем віку(дивитись мал. 2.1. «Каченята породи Мулард»). Маса каченят в середньому дорівнювала 1 кг.

Каченят ми відразу помістили до теплого, сухого курника і на ніч обов’язково вмикали червону лампу, так як пташенята дуже вразливі до низьких температур і можуть захворіти. Температура в курнику була 18°С. Крім того для уникнення захворюваності молодняку ми випоювали каченят вітамінами Декавіт 5 днів – це комбінований полівітамінний препарат, містить вітаміни А, D3, Е, К3, В1, В5, В6, В12, С, L-лізин, поєднаних в науково обґрунтованих пропорціях.

Застосовується для профілактики і лікування захворювань, викликаних відсутністю або нестачею вітамінів в організмі, а також для активізації життєво важливих фізіологічних функцій. Забезпечує високий темп зростання, несучість, збереження молодняку і стійкість до інфекційних захворювань. Вітамін застосовували з першого дня купівлі пташенят шляхом випоювання з розрахунку 1 мл на 1 л води. 1 л води на 30 голів каченят.

Через тиждень 10 каченят ми помістили до окремого курника також сухого, теплого з червоною лампою. Інших 20 каченят ми залишили в старому курнику і червону лампу замінили на звичайну лампу розжарювання. Суттєвої різниці через тиждень в освітленні і віддачі лампами тепла ми не побачили. Температура в першому курнику була 16°С, а в другому 18°С, що є нормальними температурними умовами.  Маса каченят зросла на 0,5 кг., тіло повністю вкрите пухом.

Через два тижні після купівлі каченят з першого курника їх вперше було випущено на подвір’я, а каченята другого курника не випускалися. Крім того за цей тиждень їх вперше було вигнано до ставка, де вони покупались. Внаслідок того, що температура повітря довкілля була лише 12°С, а води 5°С – каченята дуже змерзли, через це довелось збирати їх у ящик  і ставити в тепле місце біля грубки.

Деяких пташенят довелось сушити феном, так як вони були дуже холодні і їх розбивав сильний параліч (дивитись мал. 2.2. «Переохолодження каченят Мулардів»). У вечері після сушки і відігріву в хаті ми забрали 7 каченят, які більш-менш оговтались, до курника під звичайну лампу, а решту залишили на ніч. Вранці 6 каченят були активними і їх також забрали до курника, решта каченят (7 особин) залишились до вечора в хаті. Ввечері всі каченята були в першому курнику і вже на вулицю протягом наступного тижня, аж поки температура повітря не прогрілася до 15 - 16°С їх ніхто не випускав.

Всі каченята обох курників харчувались однаковими харчами: зелена трава, бита кукурудза, комбікорм, але внаслідок того, що каченята змерзли їх розвиток і ріст маси частково зупинився, що відображено у таблиці 2.1. «Особливості розвитку Мулардів».

Відповідно через три місяці і три тижні на забій ми відправили каченят другого курника маса яких була 4 - 4,5 кг., так як каченята першого курника мали вагу 2 – 2,5 кг., що на половину менше попередників і їх пух не повністю замінився на пір’я. Крім того варто звернути увагу, що на спині, де складаються крила і на самих кінцях крил пір’я так і не з’явилося. Розвиток каченят дивитись у додатках А – Г.

Що ж до 10 качок Мулардів , які були відправлені на забій, то їх маса теж була різною дивитись таблицю 2.2. «Вага качок віку 3 місяці 3 тижні».

2.2. Таблиця «Вага качок віку 3 місяці і 3 тижні»

Дивлячись на результати таблиці стає очевидним те, що селезні мають більшу вагу ніж самки, тому якщо людина хоче отримати більше м’яса, то варто брати для утримання саме качурів.

Через місяць, коли тіло качок першого курника повністю позбавилось пуху і обросло пір’ям на більшості ділянках, тому що на спині, де складаються крила, шиї і самих крилах гарного білого пір’я, яке б мало бути не було, їх також відправили на забій. В результаті маса цих качок була також різною. Результати вимірів ваги дивитись у таблиці 2.3. «Вага качок віку 4 місяці 3 тижні».

Таблиця 2.3. «Вага качок віку 4 місяці 3 тижні»

Дивлячись на результати таблиці стає зрозуміло, що температура, як один із екологічних факторів впливу на живі організми в ранньому віці є досить важлива, адже через зниження температури і переохолодження каченят відбувається затримка їх подальшого розвитку і ріст маси уповільнюється.

Світло впливає не тільки на підвищення продуктивності птиці, але і на ріст і розвиток молодняку. Під дією світла у молодняку збільшується кількість еритроцитів, підвищується обмін речовин. Перші шість днів каченят утримують при 20-годинному світловому дні, після чого його тривалість поступово знижують до 18-16 годин. Інтенсивність освітлення повинна бути не вище 3-4 Вт на 1 м2 площі підлоги при рівномірному розташуванні світильників. На ніч частину світильників відключають, залишаючи слабке освітлення — з розрахунку по 2 Вт на 1 м2 площі. Освітленість у нічний час необхідна, бо каченята полохливі, в темряві вони скупчуються і гинуть від задухи.

Не можна використовувати при вирощуванні каченят занадто яскраве інтенсивне освітлення. Воно може викликати канібалізм — вищипування і поїдання пір'я (дивитись мал. 2.1. «Вищипування пір’я у Мулардів») частіше біля куприкової залози з утворенням кров’яних ран, яке ми нажаль і спостерігали при вирощуванні власних пташенят.

Довгий час ми не могли зрозуміти причину цього явища, питаючи у ветеринарів нам пояснювали, що причиною цього може бути нестача вітамінів у кормах, тому для профілактики порадили сипати чорний порошок у воду згідно інструкції. Випоювавши каченят такою водою явище вищипування і поїдання пір’я нікуди не зникло, навіть припалювання дзьобів не помогло. Лише згодом послабивши освітлення у курнику таких випадків було дуже мало Дивитись таблицю 2.4. «Вплив світла на вищипування пір’я».

Таблиця 2.4. «Вплив світла на вищипування пір’я»

Тому, виходячи з результатів дослідження можна констатувати, що температура і світло є важливими чинниками у рості і розвитку каченят, бо саме вони в перші тижні життя чинять найбільший вплив, завдяки їм можна забезпечити швидкий ріст ваги і розвиток.

Спираючись на закон Шелфорда при надмірному впливові чи нестачі дії екологічних факторів організм може потрапити  до зони пригнічення, у зв’язку з чим може спостерігатись затримка розвитку, яку ми спостерігали в ході нашого дослідження.

1. Мулард - це штучно виведена порода, яка використовується в цілях видобутку якісного м’яса. Ця гібридна порода створена на основі Пекінської і Мускусної качки.

Продуктивні якості качок Мулард знаходяться на високому рівні. М’ясо скоростигле, дієтичне з приємними смаковими відчуттями. Частина жиру становить всього 3% по відношенню до всієї маси тіла, навіть на зиму відсоток не виростає, ще одна перевага породи – це масивна печінку. Варто відзначити, що всього за 3-4 місяці качка вже готова до спаровування і може важити до 7 кг, у нашому випадку 4 – 4, 5 кг. в залежності від статі птиці. Селезні зазвичай важче качок всього на пів кілограма.

2. Для того, щоб Муларди нормально розвивались і інтенсивно набирали вагу варто враховувати закон оптимуму, який говорить, що будь-який екологічний фактор може сприйматися організмом позитивно і негативно, залежно від дози. Крім того не варто забувати, що на живі організми дії декілька факторів і їх дія є комплкесною. У різних випадках одні фактори можуть підсилювати сприйняття інших, а то й послаблювати їхню дію.

3. Виходячи з результатів дослідження в рамках науково-дослідницької роботи з біології про качок Мулард та впливу на їх розвиток екологічних факторів можна констатувати, що температура є важливим чинником у рості і розвитку каченят особливо до першого – другого місяця, тому коли господарі хочуть купити собі цю породу птахів, то в першу чергу вони мають подбати про тепле приміщення в якому будуть пташенята зростати. По - друге, треба звернути уваги на температуру повітря навколишнього середовища, адже якщо вона нижча 15°С, то вигонити на випас молодняк не варто, бо може бути переохолодження, яке в подальшому може призвести до уповільнення росту і розвитку каченят.

4. В дослідницькому проєкті з біології (екології) про качок Мулард та вплив на їх розвиток екологічних факторів варто звернути увагу, що крім температури для вирощування каченят важливе значення має і освітлення, яке може призвести до появи явища вищипування пір’я, що також негативно впливає на організм каченяти, який тільки росте і розвивається. Негативні наслідки цього явища можна спостерігати також у затримці росту, тому якщо господарі побачили таке у своїх пташенят, то обов’язково це явище варто усунути, бо воно також може вплинути на набір маси тіла качки.

1. Біологія. 8 клас: Підручник \ Н. В. Запорожець, С. В. Влащенко. – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008. – 288 с.
2. Біологія і екологія (рівень стандарту):  підруч. для 11 кл. закл. заг. серд. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець – Подільський : Абетка, 2019. – 256 с.
3. Енциклопедія птахівництва від А до Я. Універсальний посібник для мудрого господаря / Юрій Бойчук. – Видав.: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. – 125с.
4. Основи екології : підруч. для студентів факультетів небіологічних спеціальностей вищих навчальних закладів 3 та 4 рівнів акредитації/ О. П. М’ягченко . – Видав.: Центр учбової літератури, 2019. – 312 с.

ДОДАТОК А

ДОДАТОК В.

ДОДАТОК Г.