Дослідницька робота "Історія української гривні"

Автор науково-дослідницької роботи з історії України на тему "Історія української гривні" в 9 і 10 класах розповів, як на території України з'явилися гроші і якими вони були у давнину. У творчій проєктній роботі дана характеристика грошовим одиницям, що були в Україні під час Київської Русі і УНР, у радянські часи та на сьогоднішні день.

Докладніше про роботу:

В рамках роботи у 9 і 10 класаз з історії України, виконання навчального дослідницького проєкту на тему "Історія української гривні" використано метод аналізу історичних даних. В ході роботи над проєктом автор дізнається більше про вартість українських грошей, описує, як змінювався зовнішній вигляд українських купюр та який їх номінал. Автор порівнює гривню з грошовими одиницями інших країн, збирає найцікавіші факти про гривню.

Матеріали учнівської дослідницької роботи з історії української гривні можуть бути використані при викладанні історії України в 9 класі, написанні рефератів, керівниками історико-краєзнавчих гуртків під час розгляду розділу «Боністика», а також усіма, кого цікавить історія української гривні, хто не байдужий до долі своєї рідної країни. Робота над проєктом з’ясовує практичне значення української гривні для українського народу в минулому і на сучасному етапі.

Зміст

Вступ
1. Історія української гривні.
1.1. Історія гривні за часів Київської Русі (Русі-України).
1.2. Гривня за часів УНР 1917-1920 рр.
1.3. Гривня в сучасній Україні.
2. Гривня – найкрасивіша валюта світу.
3. Цікаві факти про українську гривню.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Кожен народ неодмінно пишається героїчними сторінками своєї історії. Однією з ознак державності є власна грошова одиниця. Для України національна грошова одиниця – віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть...

Українські гривні – не тільки грошові знаки. На них, у них – наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

Ми вирішили зробити екскурсію в історію і дослідити розвиток історії української гривні, тому обрали темою нашого дослідження «Історія української гривні».

Об’єктом дослідження є становлення та розвиток української гривні.

Предметом дослідження є формування української гривні в минулому і на сучасному етапі.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є однією з перших спроб дослідити роль і значення української гривні для українського народу.

Актуальність даного дослідження полягає у необхідності з’ясувати практичне значення української гривні для українського народу в минулому і на сучасному етапі.

Гіпотеза дослідження: знання про українську гривню сприяє зростанню патріотизму і поваги до свого нелегкого історичного минулого.

Мета роботи: дослідити особливості української гривні та її значення в минулому і на сучасному етапі.

Завдання:

• проаналізувати літературу з проблеми дослідження;
• зібрати і узагальнити наявний матеріал;
• знайти відомості і розширити знання про українську гривню.

Методи дослідження: аналіз літератури з проблеми дослідження; анкетування серед школярів з метою визначення знань про історію української гривні; проведення конкурсу найкрасивіша українська банкнота в моєму селі; опрацювання даних гурткової роботи зі спеціальних історичних дисциплін.

Теоретичне значення науково-дослідницької роботи полягає у з’ясуванні заснування української гривні.

Практичне значення роботи полягає в тому, що результати даного опрацювання можуть бути використані при написанні рефератів, керівниками історико-краєзнавчих гуртків під час розгляду розділу «Боністика», а також усім, кого цікавить історія української гривні, хто не байдужий до долі свого рідного краю.

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на «загривку»), і звали гривна.

Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота [11] .

Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VІІІ-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення - вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова - між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

В ті часи існувало декілька видів гривен. Були «львівська», «харківська», «луцька» гривні. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла - ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. – дуже на всій території Давньоруської держави.

Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від «київської» до «новгородської» була «чернігівська» гривна, за формою дуже близька до «київської», а за вагою - до «новгородської». Але найцікавіша форма у «волзької» гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і «татарські гривни», що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.

Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою «гривна» почала вживатися назва «рубль». Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва – «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи.

Гривна ж продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета – «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «злотників», а вони, в свою чергу, - на 25 «почок».

Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини – другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, – до кінця XV ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів.

Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота).

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки - купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI-XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, - українською, російською, польською та єврейською (їдиш).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України - злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу.

Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування.

З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було видруковано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних - Георгій Нарбут.

Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гривня за часів Скоропадського та Директорії

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів.

Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом».

Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І. Мозалевський, О.Богомазов та інші графіки.

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави

1. 5 січня 1918 року - 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута).
2. 6 квітня 1918 року - 25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О.Красовського)
3. 17 жовтня 1918 року - 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г.Нарбута)
4. жовтень 1918 року - 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського) серпень 1919 року - 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б. Романовського)
5. жовтень 1919 року - 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Радянські часи

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922-1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота).

1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Після проголошення незалежності у серпні 1991 року. Україна взяла на себе питання фінансового забезпечення функціонування економіки. На виконання Постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року.

З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти – радянські рублі та українські купоно-карбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймалися винятково купоно-карбованці, для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купоно-карбованці за курсом 1 до 1-го.

У перші місяці після введення враховуючи більш ширшу вживаність купоно-карбованців, вони цінились трохи більше а радянські рублі. Поступово у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купоно-карбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.

Хоча купони багаторазового використання лише на 4-6 місяців, вони проголосували до 1996 року взявши на себе весь інфляційний удар.

Історія нової гривні

Безпосередня робота з виготовлення українських грошей розпочалася в квітні 1991 року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим під безпосереднім керівництвом В.П. Матвієнка.

Вже в вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти – 20 гривень.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот [7].

2 березня 1992 року були затверджені номінали монет: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня. Монети номіналом 3, 15 та 20 копійок в обіг випущені не були.

14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту на Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі.

Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала. Отже, за згодою Леоніда Кравчука, 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В.П.Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.

Хоча гривня була виготовлена вчасно, складна економічна ситуація вимагала введення перехідних грошей, які б прийняли на себе тиск інфляції і загрозу неплатежів, як це було в свій час і в США. Виготовлені тоді купоно-карбованці виконали функцію таких грошей, забезпечивши виплати зарплат шахтарям, пенсіонерам, державним службовцям. Це дало змогу уникнути дефіциту грошових знаків, який виник при виході України з рублевої зони.

Паралельно з виготовленням гривні здійснювались заходи з впровадження власних потужностей для друкування грошових знаків і цінних паперів. 18 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів».

Згідно з цією постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних об'єктів. Були укладені угоди з провідними світовими виробниками найсучаснішого обладнання з виготовлення грошей, яке і стало технічною базою для друку гривні на вітчизняному Банкнотно-монетному дворі. Таким чином, були закладені основи для самостійного випуску українською державою власних грошових знаків.

Грошова реформа.
25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні". Безпосередньо виконання грошової реформи було покладене на Національний Банк України, який тоді очолював Віктор Ющенко.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася 2-16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів - від 2 до 16 вересня 1996 року - в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Час для цього було обрано не цілком вдалий. Грошова реформа не була підкріплена іншими заходами у сфері податкової, бюджетної політики тощо, про що свідчило, зокрема, зосередження майже половини усієї грошової маси в наступні роки в сфері тіньової економіки, значне переважання купівлі населенням іноземної валюти над її продажем.

Курс гривні майже два роки утримувався завдяки жорсткій монетарній політиці, тобто штучному заниженню грошової маси щодо валового внутрішнього продукту, що посилювало грошовий голод на гривню, бартеризацію торгівлі, кризу неплатежів та ін. Внаслідок цього курс долара в 1996 р. знизився на 24% (вплив гривні був незначний, оскільки її було впроваджено на прикінці того ж року), в 1997 – на 9%.

У 1997 дещо зріс рівень монетаризації економіки. Разом з істотним зростанням дефіциту державного боргу та виплат відсотків по ньому, неефективним використанням бюджетних коштів, зменшенням валютних резервів НБУ, погіршенням фінансового становища підприємств тощо в 1998 це призвело до поступової девальвації гривні, яка становила 84%. Водночас при запровадженні режиму конвертованості гривні не було дотримано основних вимог конвертованості.

Українська гривня – королева краси у 2008 році. Королевою «конкурсу краси» серед валют в 2008 році стала українська гривня, обійшовши понад 50 інших «суперниць» з усього світу. Змагання відбувалося не лише у красі, а й у міцності, банківському забезпеченні та платоспроможності.

Швейцарські фінансисти розглянули понад 50 найпопулярніших валют під час естетики Міжнародного Фінансового щорічного засідання комісії з Банку (ІFB).

П’ятірка найгарніших валют наступна:

• Українська гривня
• Австралійський долар
• Євро
• Болгарський Лев
• Амереканський долар

Валюти оцінювалися багатьма критеріями: окрім естетичного оформлення грошових знаків бралися до уваги їх платоспроможність, банківське забезпечення, історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди), міцність.

Цікаво, що екзамен на міцність «провалив» канадський долар – він рвався найчастіше. Також тендітним виявилися англійський лат.

У 2015 році серед конкурентів - 100 російських рублів з Кримом і нові 20 євро Національний банк представив новий дизайн банкноти у 100 гривень наприкінці 2014 року. Портрет Тараса Шевченка на ній розташований по центру банкноти, а не по праву сторону, як раніше. На зворотному боці замість ілюстрації до "Катерини" з'явився червоний корпус Національного університету ім. Шевченка.

Також трохи змінився колір грошового знака, він став оливково-жовтавим та відправив нову 100-гривневу банкноту на Міжнародний конкурс паперових грошей, який проводиться Міжнародною банкнотною спільнотою та Інститутом міжнародних грошових досліджень.

У нещодавньому повідомленні Нацбанк запевняв, що довіра українців до національної валюти збільшується. Привернути увагу на населення до гривні, вочевидь, вдалося завдяки двозначним цифрам прибутковості депозитів у національній валюті.

Та українці знову починають панікувати і сумніватися, чи не перевести свої заощадження в долари. Водночас мешканці України продовжують подумки рахувати все в американській валюті - від вартості житла до суми, на яку підвищилася мінімальна пенсія.

І небагатьом відомо щось з історії національної валюти, а між тим, про гривню можна розповісти багато чого цікавого. Наприклад, у 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала гривню однією з п'яти найкрасивіших валют світу.

Родом з минулого.

Гривнею за прадавніх часів називали прикрасу з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї, тобто на "загривку". У різні періоди це слово означало і мідяну монету в дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок.

Змінюючи «обличчя».
Перша гривня - це немонетний платіжний засіб Русі. Так звана Київська гривня важила 140-160 грам, а Чернігівська - до 200 грам. Крім цього, були в обігу у ті часи і монетні, і новгородські, і татарські.

У березні 1918 року Центральна Рада схвалила закон про введення нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця – до того в УНР ходили карбованці. Якщо у квітні цього ж року гетьман Скоропадський відновив як грошову одиницю карбованець, то у грудні гривня повертається вже завдяки Директорії, але знову ненадовго.

Після падіння Директорії гривні не було в обігу до здобуття Незалежності.

Канадські гривні.
Сучасна гривня введена в обіг 2 вересня 1996 року. Однак перші банкноти гривні були виготовлені в Канаді фірмою Canadian Bank Note Company ще в 1992 році.

Тоді у канадської компанії замовили виготовлення банкнот номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 гривень. Пізніше було прийнято рішення замовити банкноти номінальною вартістю 50, 100,200 гривень у британської компанії Thomas De La Rue Company Limited

З 22 березня 1994 року друк гривні за кордоном припинений, адже в Україні був збудований власний Банкнотно-монетний двір.

«Гривневі» українці.
На гривневих банкнотах зображенні обличчя відомих кожному українцю людей. Та не усі персоналії, які причетні до творення державності, потрапили на українські гривні. І не без суперечок відбувалося затвердження цих персон.

Так, художник Василь Лопата, який оформлював гривні, пропонував кандидатуру княгині Ольги, однак її не затвердили. Проте Ользі такі знайшлося місце, правда, лише на пам'ятній срібній монеті номіналом 10 гривень, випущеній у 2000 році.

Цікавим є ще один момент. Під час затвердження кандидатур, тодішній спікер парламенту Леонід Кравчук сказав, що треба утриматися від кандидатури гетьмана Мазепи, щоб «не дражнити гусей», натякаючи на московський уряд, розповідав Лопата у інтерв'ю агентству УНІАН.

Геть «совок».
Українці могли і не потримати в руках двогривневу чи двадцятигривневу купюри. Адже спочатку планувалося випустити банкноти радянського номіналу, тобто 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 200 гривень.

Згодом вирішили замінити тригривневу банкноту на двогривневу, а 25-гривневу - на 20-гривневу. Відмовилась Україна випускати і копійки за радянським зразком - 3, 15 і 20, замінивши їх, на 2, 10 і 25 копійок.

Валюта «на ногах».
Символ гривні, який був уведений 1 березня 2004 року, вибирали довго і не без проблем. Аж 9 місяців тривав конкурс із створення графічного знаку української національної валюти, в якому могли брати участі усі охочі, хто надавав ескізи та письмове обґрунтування.

Зрештою конкурсна комісія нацбанку відібрала 12 варіантів символу гривні, а згодом вибір стояв уже між двома варіантами.

Згідно з першим, графічний знак являв собою видозмінену заголовну латинську букву U (Ukraine), яку перетинали дві вертикальні лінії, виконану в кольорах національного прапора, жовтим кольором на синьому фоні. Знак символізував європейський вибір України.

Також, як заявляли тоді представники влади, графічне зображення схоже на тризуб, а дві вертикальні лінії символізують стабільність гривні - нацвалюта твердо стоїть «на двох ногах».

Другий варіант графічного символу гривні складається з двох елементів: рукописному варіанті букви «г» (кирилиця) - вона позначає першу букву в назві «гривня» двох горизонтальних паралельних ліній.

Зрештою символом гривні був обраний другий знак. Цікаво, що при описі графічного зображення, тодішній голова Нацбанку Сергій Тігіпко заявив, що дві горизонтальні лінії означають стабільність нацвалюти. Хоча раніше влада так само пояснювала вертикальні лінії на іншому ескізі.

Ув'язнена в доларі.
Серед банкірів розповсюджений жарт з приводу символізму залежності гривні від курсу долару. Якщо накласти знак гривні на знак долару, вийде «в'язень» за решіткою. Англійська s, українська г утворюють знак нескінченності.

Підкосило.
Гривня за роки свого існування пережила два важких періоди, внаслідок яких українська нацвалюта дешевшала удвічі. Під час кризи 1998 року, коли курс рубля обвалився ушестеро, гривня також постраждала, адже з 2 гривень за долар улітку 1998 року виросла до 4 гривень за долар на початку 1999 року.

Ще одне рекордне падіння спіткало гривню внаслідок кризи, яка почалася у кінці 2008 року. Якщо середній курс нацвалюти у 2008 році становив 5,26 гривні за долар, то середній курс у 2009 році сягнув 7,79 гривні за долар, у 2010 - 7,94 гривні за долар, у 2017 році – 26.29 гривні за долар. Так, від моменту «народження» гривня досить здешевіла.

На пам'ять.
Крім звичайних банкнот, Нацбанк випускає цікаві ювілейні та пам'ятні монети у гривні. На кінець травня 2013 року було випущено 534 монети, які зроблені з різних металів, зокрема, золота, срібла та недорогоцінних металів. Пам'ятні та ювілейні монети, зазвичай поділяються на серії.

Нещодавно Нацбанк ввів в обіг монети, присвячені 1025-річчю хрещення Київської Русі, найдорожча з яких, золота 100-гривнева монета коштує 18 555 гривень.

«Фальшивки».
В обігу «гуляють» не лише справжні, а і фальшиві гривні. Як стверджують у Нацбанку, підробляють українську нацвалюту значно рідше, ніж наприклад євро у ЄС.

Зокрема, у 2012 році із 2,513 мільярда банкнот, 8,544 тисячі банкнот виявились фальшивими. Водночас, за даними регулятора, кількість фальшивок зменшується. У 2011 році на 1 мільйон гривневих банкнот припало 3,4 штуки підроблених, тоді як в 2010 році цей показник становив 5 штук, а у 2009 році - 5,5 штуки.

Гімн.
Влітку 2012 року Нацбанк почав підтримувати національну валюту по-новому - піснею. Так, відділення банків отримали диск із так званим «гімном гривні». Пісня під назвою «Наша гривня» була написана підприємцем та фінансистом Михайлом Гройсманом, а виконували її учасник «Голосу країни» Сергія Юрченка та заслужена артистка України Наталка Карпа.

За словами представників Нацбанку, пісня дісталася регулятору безкоштовно, а от тираж дисків обійшовся у 16 тисяч 139 гривень 20 копійок.

Поезія, вочевидь, повинна була бути одним із символом славнозвісного «покращення», а адже, у тексті звучить і похвала главі держави «Президентові щиру подяку складаю . «За стабільність в державі, а це – головне». Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що пісню про гривню уже співають на сільських весіллях.

Під час науково-дослідницької роботи і самого дослідження нашої теми "Історія української гривні" ми вирішили поєднати нашу гривню з іншими валютами світу та з’ясувати на яких банкнотах знаходиться жінка.

Шукаємо жінку на банкнотах світу.
Виявилося, що у монетній справі процвітає дискримінація за гендерною ознакою. Жінок зображають на банкнотах набагато менше аніж чоловіків.

Найпопулярніша дама – англійська королева: портрет Єлизавети ІІ прикрашає лицьову сторону всіх англійських банкнот та інших держав, що входять у Британську співдружність. До появи євро на купюрах багатьох європейських країн зустрічалися різні жінки – звісно ж, менш відомі ніж королева. На 20 німецьких марках письменниця Дросте-Хюльскофф. 100 марках – піаністка Клара Шуман.

На 1000 італійських лір – педагог Марія Монтессорі.

На 100 норвезькихх кронах дівчини Коллет (Додаток 5). У Росії на грошах зображено лише одну жінку – Катерину Велику дореволюційна банкнота з її зображенням номіналом 100 карбованців вважається однією з найкрасивіших банкнот.

Ну, а на сучасних українських гривнях жінка зустрічається один раз – Леся Українка на 200 гривневій купюрі.

Дослідження української гривні в рамках навчального дослідницького проєкту з історії України ми поділили на декілька етапів.

На першому етапі нашої ауково-дослідницької роботи на тему "Історія української гривні" ми, за допомогою відповідної літератури та інтернет-ресурсів з’ясували, що українська гривня своїми коренями сягає часів Київської Русі і до сьогодення.

Досліджуючи ми ознайомилися з гривнею за часів Київської Русі, Директорії УНР та сучасною гривнею. В ході нашого дослідження ми мали змогу порівняти нашу валюту з валютами світу на яких зображено жінок. Де було з’ясовано, що порівняно з валютами світу у нас жінка зображена на одній лише купюрі 200 гривень.

Досліджені були і цікаві факти про нашу національну валюту.

На другому етапі дослідницької роботи про історію української гривні ми провели анкетування серед учнів 8-11 класів нашої школи, щоб з’ясувати, що їм відомо про українську гривню та кого вони хотіли б бачити на купюрі 1000 гривень, яка є вже в проекті нашої держави.

В анкетуванні взяло участь 24 дітей, віком 14-17 років, учнів 8, 9 та 10 і 11 класів Іскрівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів. З них - 12 хлопців і 12 дівчат. За результатами анкетування виявилося, що лише - 44% респондентів знайомі з виникненням української гривні, 56 % не знайомі з виникненням української гривні.

Опрацювавши результати другого запитання в анкетуванні ми по бачили, що більшість тобто 55% на банкноті 1000 гривень хотіли б бачити Л. Кравчука оскільки він являється першим президентом України, 35 % вважають, що на банкноті 1000 гривень повинна бути княгиня Ольга і лише 10 % хотіли б бачити на купюрі Л. Кучму.

На третьому етапі нашого дослідження в рамках досліднцької роботи над проєктом про історію української гривні ми провели конкурс «Найкрасивіша українська банкнота в моєму селі».

В конкурсі взяли участь жителі села Іскрівки, учні та працівники нашої школи. На конкурсі були представлені такі українські банкноти: 50, 100, 200, 500. Купюри оцінювалися багатьма критеріями: окрім естетичного оформлення грошових знаків бралися до уваги їх історичне значення зображення (особистості та архітектурні споруди).

Підсумовуючи результати конкурсу було визнано купюру 200 гривень на якій зображена відома українська письменниця Л. Українка переможною та найкращою банкнотою у нашому селі.

Для України національна грошова одиниця – віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть...

Українські гривні – не тільки грошові знаки. На них, у них – наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

1. Віталій Черноіваненко. Історія паперових грошей України 1917-1920 років. Дзеркало Тижня, № 37 (361) 22 – 28 вересня 2001.
2. Комаринська З. М. Історія грошей – Львів: Львівський банківський коледж, 1998.
3. Скоморович І. Г., Реверчук С. К. Історія грошей і банківництва: Підручник – Київ: Атіка, 2004.
4. Турмис Н. В. Давньоруське карбування: історіографія проблеми // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вип. XI. – Дрогобич: Каменяр, 2003. – С. 156–165.
5. Швець В. Є. Грошова система України періоду Центральної Ради // Фінанси України – № 4, 2004.
6. Історія паперових грошей України 1917 – 1920 рр.
7. Історія гривні на сайті НБУ
8. В.Матвієнко "Автограф на гривні", газета "Обрій"(архів), №№ 26(57) (грудень 2001); 1 (58) (03.01.2002); 2 (59) (10.01.2002); 3 (60) (17.01.2002); 4 (61) (24.01.2002); 5 (62) (31.01.2002); 8 (65) 21.02.2002; 10 (67) (7.03.2002); 11 (68) (14.03.2002)
9. Українські банкноти різних часів на сайті banknoteworld.com

1. Що вам відомо про виникнення української гривні?

________________________________

2.Вам запропоновано створити нову українську банкноту 1000 гривень, то зображення кого б Ви на ній хотіли побачити? _________________________

Результати анкетування:

В анкетуванні взяло участь 24 дітей, віком 14-17 років, учнів 8-11 класів Іскрівської ЗШ І – ІІІ ступенів. З них - 12 хлопців і 12 дівчат. За результатами анкетування виявилося, що лише - 44% респондентів знайомі з виникненням української гривні, 56 % не знайомі з виникненням української гривні. Опрацювавши результати другого запитання в анкетуванні ми по бачили, що більшість тобто 55% на банкноті 1000 гривень хотіли б бачити Л. Кравчука оскільки він являється першим президентом України, 35 % вважають, що на банкноті 1000 гривень повинна бути княгиня Ольга і лише 10 % хотіли б бачити на купюрі Л. Кучму.

В конкурсі взяли участь жителі села Іскрівки, учні та працівники нашої школи. На конкурсі були представлені такі українські банкноти: 50, 100, 200, 500.

Купюри оцінювалися багатьма критеріями: окрім естетичного оформлення грошових знаків бралися до уваги їх історичне значення зображення (особистості та архітектурні споруди).

Підсумовуючи результати конкурсу було визнано купюру 200 гривень на якій зображена відома українська письменниця Л. Українка переможною та найкращою банкнотою у нашому селі.