Вплив погодно-кліматичних умов на самопочуття і здоров'я людей

В науково-дослідницькій роботі (проєкті) з географії на тему "Вплив погодно-кліматичних умов на самопочуття і здоров'я людей" учениця 10 классу досліджує фактори впливу кліматичних умов, погоди на стан соматичного здоров’я населення у конкретній кліматичній зоні. В міні-проєкті з географії визначаються основні типи погодних та кліматичних умов, що впливають на здоров’я людей.

Докладніше про роботу:

У навчальному дослідницькому проєкті з географії учениця 10 класу охарактеризувала вплив погодно–кліматичних умов і факторів на самопочуття і соматичне здоров’я людей, зокрема, району та свого населеного пункту. Авторка з’ясувала рівень захворюваності за сезонами, визначила основні види захворювань людей різних вікових категорій, проаналізувала причини й симптоми метеозалежності.

Експериментально-дослідницька робота про дослідження метеозалежності включає в себе опис експерименту, у ході якого авторка перевірила вплив кліматичних факторів та погодних явищ на самопочуття та здоров’я людей різних вікових категорій, та на підставі якого подала рекомендації та пропозиції щодо профілактики метеочутливості.

Зміст

Вступ
1. Фактори впливу кліматичних умов на стан соматичного здоров’я населення.
1.1. Характеристика метеорологічних факторів та типів погодних умов.
1.2.Причини виникнення і основні симптоми виникнення метеозалежності.
1.3. Профілактика метеозалежності.
2. Результати експериментально - дослідницької роботи.
2.1. Види захворювань, що пов’язані зі зміною погодно – кліматичних умов.
2.2. Основні види захворювань населення в Іванівському районі.  
2.3. Встановлення зв’язку між сезонними змінами погодних умов та здоров’ям і самопочуттям людей різного віку.
2.3.1. Результати хронологічного спостереження захворюваності за сезонами.
2.3.2. Результати експериментального дослідження на метеочутливість членів контрольної групи.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Болить голова, ломлять кістки і хочеться спати? Це може бути причиною деяких захворювань, проте не поспішайте лякатися. Можливо це змінилася погода, яка впливає на ваше здоров'я і самопочуття. Розглянемо основні погодні явища, які досить часто не проходять для нас і нашого самопочуття і здоров’я безболісно.

Актуальність роботи обумовлена усе більше зростаючим рівнем так званих "сезонних" захворювань, пов’язаних, на мою думку, зі змінами показників погоди у навколишньому середовищі.

Основна мета роботи - дослідити фактори впливу кліматичних умов на стан соматичного здоров’я у конкретній кліматичній зоні, визначити основні типи погодних умов, що впливають на здоров’я та самопочуття людей.

Практичне значення теми полягає у розкритті впливу погодних і кліматичних факторів на самопочуття та здоров’я людей, причин виникнення й симптомів метеозалежності, шляхів уникнення або послаблення цього явища. 

Завдання дослідження:

• охарактеризувати вплив погодно – кліматичних факторів на соматичне здоров’я людей, зокрема, району та свого населеного пункту,
• з’ясувати рівень захворюваності за сезонами,
• визначити основні види захворювань людей різних вікових категорій,
• проаналізувати причини й симптоми метеозалежності;
• експериментально перевірити вплив кліматичних факторів та погодних явищ на самопочуття та здоров’я людей різних вікових категорій;
• подати рекомендації та пропозиції щодо профілактики метеочутливості.

Об’єктом і предметом дослідження є реакція організму людини на зміни місцевих кліматичних і погодних умов навколишнього середовища.

Джерельною базою та основними методами дослідження є:

• теоретичний аналіз та синтез наявної науково – методичної літератури;
• проведення експериментальних досліджень та хронологічних спостережень;
• аналіз статистичних документів Іванівської ЦРЛ та КНЗ «ЦПМСД»;
• анкетні опитування членів контрольної групи населення;
• інтерв’ювання, бесіди;
• узагальнення отриманих результатів експериментальних досліджень у таблицях, діаграмах, графіках.

Стан розробки теми.

Окремі питання роботи знайшли відображення у працях І.І.Григор’єва та Г.П.Федорова, що досліджували проблему медичної класифікації погоди, у працях В.Ф.Овчарової з медичного прогнозування метеотропних реакцій у кліматичних зонах України. В.Г.Бардов, Є.М.Анісімов та С.М.Ткаченко займалися питаннями гігієнічної оцінки тропності погоди до деяких захворювань.

Але комплексного дослідження впливу метеопогодних умов на самопочуття і здоров’я людей у конкретному регіоні не проводилось. Дана робота, на мою думку, започатковує дослідження у цих напрямках.

Апробація теми. Результати дослідження представлені на конкурсі – захисті науково – дослідницьких робіт шкільного наукового товариства «Ерудит», обговорені з лікарями сімейної медицини КНЗ «ЦПМСД» з метою виявлення осіб з підвищеною метеочутливістю у ході проведення планових медичних оглядів, проведення диспансерного нагляду за метеочутливими людьми, розробка рекомендацій щодо сезонної та термінової профілактики, контроль за ефективністю їх запровадження.

Тема може бути цікавою для широкого кола читачів, оскільки досліджувані матеріали доступні в опрацюванні та корисні для самоконтролю за власним станом здоров’я.

Люди по-різному реагують на зміни в погоді. Те, що клімат і погода впливають на людину, відомо з давніх часів. Ще Гіппократ регулярно проводив метеорологічні спостереження і вперше визначив метеозалежність, як сезонне чергування загострень різних захворювань. У своїх книгах про епідемічні захворювання, опис кожної хвороби древній грек починав з впливу на неї метеорологічних умов. Розглянемо детальніше найважливіші метеорологічні фактори, що впливають на стан соматичного здоров’я людей. 

Одним з найважливіших абіотичних факторів, що роблять вплив на всі фізіологічні функції всіх живих організмів, є температура. На земній поверхні температура залежить від географічної широти і висоти над рівнем моря, а також від пори року. Тому в навколишньому середовищі людини вона ніколи не буває постійною і організму необхідно пристосовуватися до її умов, що змінюються (адаптуватися). Адаптивну функцію людини забезпечують основні теплові та холодові рецептори шкіри, рецепторні поля і центральна нервова система.

Їх спільна діяльність отримала назву терморегуляція, в процесі якої відбувається постійний обмін тепла між організмом і зовнішнім середовищем (тепловіддача), а також утворення тепла в організмі людини в результаті окислювальних процесів (теплотворення). Існує певна залежність між температурою повітря і обміном речовин в організмі.

Так, при зниженні температури повітря утворення тепла в організмі посилюється, при підвищенні — теплотворення зменшується. При підвищенні або зниженні температури навколишнього середовища відбувається також зміна віддачі тепла в зворотній пропорції: при зниженні температури віддача тепла зменшується, а при підвищенні — збільшується.

Ці два взаємопов’язані процеси регулюються дією центральної нервової системи, що супроводжується змінами в діяльності ряду інших органів людського організму: кровоносної, дихальної та посиленням або уповільненням обміну речовин, за допомогою яких реалізуються його пристосувальні можливості. Адаптація до низьких температур виявляється в цілому ряді пристосувальних змін, що відбуваються в організмі: тремтінні м’язів, посиленні обміну речовин, утворенні тепла в органах черевної порожнини — печінки і нирках, звуженні кровоносних судин.

Адаптація до підвищення температури зовнішнього середовища проявляється в підвищенні тепловіддачі за допомогою розширення судин, посилення кровообігу, інтенсивного потовиділення. Сприйняття температури суто індивідуально: одним подобаються холодні й морозні зими, іншим — теплі й сухі.

Температура повітря як найважливіший метеорологічний елемент погоди, визначається переважно сонячною радіацією, в зв’язку з чим спостерігаються періодичні (добові і сезонні) зміни температури. Раптові коливання температури звичайно пов’язані із загальними процесами циркуляції атмосфери. Для характеристики термічного режиму атмосфери користуються величинами середньодобових, середньомісячних і середньорічних температур, а також максимальними і мінімальними її значеннями.

Температура повітря зазнає періодичну добову і річну непостійність (як правило, вона нижче вночі, максимум - в липні, мінімум - в січні), обумовлену добовими і сезонними коливаннями висоти стояння Сонця і потоку сонячної радіації в конкретних географічних широтах. Окрім періодичних існують неперіодичні зміни температури, обумовлені адвекцією повітряних мас і станом баричного поля.

Для медичної оцінки погоди особливе значення має величина перепаду абсолютного значення температури повітря протягом доби і між добами, а також спрямованість зміни температури (потепління або похолодання). Наприклад, узимку нерідко спостерігається різке підвищення температури повітря до 0°С і вище, що визначає несприятливу для здоров’я нестійкість погоди.

Атмосферний тиск повітря характеризується частими неперіодичними коливаннями, які пов’язані зі зміною погоди. Вимірюється в мілібарах (мбар) або міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.). За системою СІ атмосферний тиск визначається в паскалях (Па) або кілопаскалях (кПа); 1013 мбар (760 мм рт. ст.) дорівнює 101,3 кПа; 1 мбар=108 Па. Нормальний або стандартний атмосферний тиск - це середній тиск на рівні моря при температурі повітря 0°С.

Він дорівнює 760 мм рт. ст. або 1013 мбар (101,3 Па). З підняттям тиск знижується на 1 мм рт. ст. з кожними 11 м висоти. Атмосферний тиск в короткі відрізки часу (години, дні) може мати яскраво виражені перепади. Якщо відхилення середньомісячних значень атмосферного тиску в Херсоні, наприклад, не перевищують 5-8 гПа, то міждобові коливання - падіння або збільшення можуть досягати 25 гПа і більше. Цим аперіодичним коливанням надається особливо важливе значення у виникненні негативних реакцій у людини на зміну погодних умов.

Як метеорологічний елемент вітер виникає внаслідок відмінності атмосферного тиску, що зумовлює переміщення потоків повітря від області вищого до області нижчого тиску. Окрім баричного градієнта рух повітря залежить від сили тертя з поверхнею Землі, сили Коріоліса, що відхиляє повітряний потік у північній півкулі управо, і відцентрової сили, направленої в зовнішню сторону вигину траєкторії руху частинок.

Взаємодія двох останніх сил призводить до певних закономірностей у розташуванні зон високого і низького тиску щодо напряму вітру. Так, в північній півкулі область нижчого тиску завжди знаходиться зліва і декілька попереду (від точки спостереження) по напряму вітру. Швидкість вітру оцінюється в метрах за секунду (м/с) і може характеризуватися у балах за шкалою Бофорта - швидкість до 0,5 м/с відповідає 0 балів, швидкість більше 30 м/с - 13 балам. Важливе значення для оцінки вітру має напрям перенесення повітря (під напрямом вітру розуміють ту частину румба горизонту, звідки вітер дме).

Наприклад, позначення напряму вітру «північно-східний» означає, що вітер дме з північного сходу. Повторюваність напрямів вітру в даній місцевості може характеризуватися «розою вітрів». Дані метеорологічних досліджень, що проводилися школярами упродовж останнього десятиріччя, показують, що переважаючими вітрами у нашій місцевості у теплий період року є південно – східні, південні й східні, а в холодний період року – північні, східні й північно – східні.

Медики зазначають, що при низьких температурах вітер підсилює тепловіддачу, що може привести до переохолодження організму. Чим нижча температура, тим важче переноситься вітер. У спекотний період вітер підсилює шкірне випаровування і покращує самопочуття. Слабкий вітер має тонізуючу і стимулюючу дію. Сильний вітер втомлює, подразнює нервову систему, ускладнює дихання.

Вологість повітря як один з елементів погоди, характеризується трьома основними величинами - пружністю пари (мбар) і відносною вологістю, тобто процентним співвідношенням пружності водяної пари в атмосфері до пружності максимального насичення при даній температурі, а також абсолютною вологістю (в грамах на кубічний метр).

Різниця між повністю насиченою і фактичною пружністю водяної пари при даній температурі називається дефіцитом вологи, а при температурі тіла людини (37°С) - дефіцитом фізіологічної вологості. В метеорологічних даних звичайно вказується відносна вологість. Повітря вважається сухим при вологості менше 55%, помірно сухим - при 56-70%, вологим - при 71-85%, дуже вологим (сирим) - вище 85%. При зниженні температури волога, що міститься у повітрі, підлягає конденсації з частим утворенням туманів. Це можливо також при змішуванні теплого вологого повітря з сухим.

Вологість повітря у поєднанні з температурою виразно впливає на організм. Найсприятливіші для людини умови досягаються при відносній вологості 50%, температурі - 16-18°С і швидкості вітру не більше (в природних умовах) 7 м/с. При підвищенні вологості повітря, яка перешкоджає випаровуванню, важко переносити спеку (умови задухи), підсилюється вплив холоду (волого-морозні умови). Холод і спека в сухому кліматі переносяться легше, ніж у вологому. На самопочуття людини позначаються й деякі синоптичні явища, як хмарність, опади та їх характер.

З хмарністю пов’язані атмосферні явища, головним чином, опади, що відіграють важливу роль у формуванні погоди. Хмари утворюються над земною поверхнею шляхом конденсації і сублімації водяної пари, що міститься у повітрі. В медичній кліматології хмарність вимірюється за 11- бальною шкалою, згідно з якою 0 відповідає повній відсутності хмар, а 10 балів - суцільній хмарності.

Погода вважається ясною і малохмарною при 0-5 балах нижньої хмарності, хмарною при 6-8 балах і похмурою при 9-ти балах. Хмарність впливає на світловий режим атмосфери і є причиною випадання атмосферних опадів. Якщо за добу сумарна кількість опадів не перевищує 1 мм, погода вважається без опадів. Атмосферні опади є водою, що знаходиться в краплинно-рідкому або твердому стані, і випадає з хмар у вигляді дощу, снігу, граду, мряки і так далі або що випадає безпосередньо на поверхні Землі і предметів у вигляді роси, паморозі, ожеледиці, інію та ін.

Розрізняють обложні та зливові опади. Однією з найважливіших характеристик режиму випадання опадів є його річна динаміка, що має істотні відмінності у різних географічних регіонах. Кількість опадів оцінюють по висоті шару води, що утворилася (у мм за одиницю часу). В окремих випадках в цих же одиницях оцінюють товщину випавшого снігу, граду. Загальнорічна кількість опадів у регіоні нашого проживання становить 380 – 420 мм. В смт. Іванівка, наприклад, вона складає взимку 64 мм, навесні - 113 мм, влітку - 90 мм, восени - 123 мм (всього за рік - 380 мм). Середній добовий максимум опадів складає 10-12 мм, влітку - 20-25 мм і більше [7, с.137-139].

Використовуючи знання з фізичної географії про кліматичні зони України, встановлено, що Херсонська область розташована в континентальній області помірної кліматичної зони і характеризується помірно – континентальним кліматом з м’якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом.

Із складових загальної циркуляції атмосфери на формування клімату Херсонщини найбільший вплив мають розташування області в поясі низького тиску помірних широт і на шляху західного перенесення повітряних мас; панування помірних (морських та континентальних) і окремі вторгнення арктичного або тропічного повітря; діяльність циклонів Атлантики, Середземного та Чорного морів, вплив сибірського та азорського антициклонів і фронтів, пов’язаних з цими вихровими утвореннями [10, с.28-39]. 

Користуючись картою "Агрокліматичне районування України" підтверджуємо інформацію про те, що ми проживаємо  в дуже посушливій, помірно жаркій зоні з м’якою зимою, для якої характерні показники: тривалість сонячного сяйва – 2200-2400 год/рік, сума активних температур  вище +10°С - 3300 - 3400°С, тривалість періоду з середньодобовою температурою  повітря понад +10°С становить 180 -190 днів, кількість опадів в теплий період 200 – 280 мм, гідротермічний коефіцієнт – 0,5 – 0,7, тривалість безморозного періоду – 190 – 200 днів.         

Відомий краєзнавець П.П. Дереза у книзі "Іванівського краю історія жива", спостерігаючи за багаторічними змінами погодно – кліматичних умов нашого краю, констатує, що "…клімат у нас помірно – континентальний з різким коливанням температур протягом усього року. Для нього характерні невелика кількість опадів, часті засухи і вітри - суховії. Це пояснюється географічним положенням, рівнинним характером місцевості та іншими кліматотвірними факторами, основними з яких є сонячна радіація та загальна атмосферна циркуляція.

У зимовий період у нас циркулюють холодні повітряні маси, що надходять з областей високого тиску азіатського (сибірського) та арктичного антициклонів, а також унаслідок місцевого охолодження, коли холодне повітря надходить з високих шарів атмосфери. Ці повітряні маси зумовлюють різке зниження температури і похолодання. Вторгнення циклонів з Атлантичного океану взимку приносить морське вологе повітря, яке викликає потепління. Це спричиняє мряку і підвищення температури, що часто переходить у відлигу.

У теплу пору року – з червня по вересень на нашу територію впливає південний атмосферний тиск, який приносить високі температури й суху погоду, правда, інколи в цей час бувають західні вологі вітри. В літній період з південного сходу часто проникають часто проникають сухі гарячі вітри континентального тропічного повітря з низькою відносною вологістю, вони не утворюють опадів, а лише посилюють засуху.

У цей період при сильних вітрах виникають пилові або чорні бурі. У нас вони спостерігаються з березня по вересень, а взимку бувають рідко 1 – 2 рази на 10 років.  Найбільшої шкоди пилові бурі завдають навесні, виносячи з полів мільйони тонн найродючішого ґрунту.

Якщо розглянути карту основних несприятливих сучасних фізико – географічних процесів на території України, то чітко видно, що наш район знаходиться в епіцентрі суховіїв і пилових бур: тут 35 днів суховіїв за теплий період і 15 днів з пиловими бурями.

Наш район характеризується такими показниками температур: вище 0°С - 270 днів, вище 5°С – 220 днів, вище 10°С – 180 днів, вище 15°С – 135 днів. Сума плюсових температур повітря вище 10°С – 3280, середня температура повітря о 13 годині за липень 28°С, абсолютний максимум повітря був зафіксований 36°С вище 0. Середній із абсолютних мінімумів повітря -22°С, абсолютний мінімум повітря -33°С.

Сума опадів за рік становить 380 мм, а за період з температурою вище +10°С – 220 мм. Вегетативний період триває 215 – 225 днів, гідротермічний коефіцієнт – 0,7. Весняні заморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня, але в окремі роки найбільш  пізні заморозки спостерігаються в третій декаді жовтня, а ранні – в кінці вересня " [6, с. 87].

Аналіз науково – теоретичних джерел свідчить, що медиками – кліматологами неодноразово досліджувалися кліматичні та погодні умови з медичної точки зору, складалась оцінка синоптичної ситуації, визначався тип погоди.

Вони виділяють п’ять типів погодних умов, що впливають на здоров’я людини:

• Індиферентний – для цього типу характерні незначні коливання метеоумов, вплив яких на організм непомітний для людини.
• Тонізуючий – цей тип погодних умов характеризується сприятливою дією на людину. Особливо такий сприятливий вплив стосується людей, у яких спостерігається артеріальна гіпертензія, хронічна киснева недостатність, хронічні бронхіти.
• Спастичний – виявляє себе під час різкого похолодання, під час якого характерне підвищення атмосферного тиску, а також значне збільшення вмісту кисню в повітрі. Такий тип погодних умов може викликати серцеві й головні болі у людей з підвищеним артеріальним тиском. Ці болі є наслідком спазму судин.
• Гіпотензивний – цей тип погоди виникає при зменшенні в повітрі кількості кисню: реакцією організму є зниження тонусу судин. Такий тип погоди покращує самопочуття гіпертоніків, оскільки у них знижується тиск.
• Гіпоксичний – виникає при наступанні потепління і зниження вмісту кисню в повітрі. Такі погодні умови можуть викликати появу і загострення кисневої недостатності.

Дослідження останніх років, що були проведені співробітниками кафедри пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, довели високу адекватність використання для медичного прогнозування метеотропних реакцій в кліматичних умовах України класифікації погоди, розроблену співробітниками Центрального інституту курортології і фізіотерапії під керівництвом В.Ф.Овчарової.

Ця класифікація враховує динаміку та інтенсивність циркуляційних процесів у атмосфері, велику кількість різних метеорологічних елементів. Гігієнічну оцінку тропності погоди до загострень хронічних серцево – судинних захворювань, бронхіальної астми, ішемічної хвороби серця в кліматичних зонах України давали медики – дослідники В.Г. Бардов, Є.М. Анісімов, С.М. Ткаченко [1-3].

Медичною класифікацією погоди займалися І.І. Григор’єв, що виділяв вельми сприятливу, сприятливу погоду, що потребує посиленого медичного контролю і таку, що потребує суворого медичного контролю та Г.П. Федоров, що виділив оптимальний, подразнювальний та гострий типи погоди з врахуванням характеристик метеорологічних показників.

Таблиця 1.1. Медична класифікація погоди за Г.П. Федоровим

Отже, проаналізувавши основні метеорологічні фактори та погодні умови регіону нашого проживання, ми бачимо, що прослідковується вплив кліматичних показників та синоптичних явищ на самопочуття і здоров’я людей. Навіть медики визнали, що існує залежність самопочуття і захворювань від погодних умов. 

Люди по-різному реагують на зміни в погоді. Те, що клімат і погода впливають на людину, відомо з давніх часів. Виявляється ще Гіппократ регулярно проводив метеорологічні спостереження і вперше визначив метеозалежність, як сезонне чергування загострень різних захворювань. У своїх книгах про епідемічні захворювання, опис кожної хвороби древній грек починав з впливу на неї метеорологічних умов.

Метеорологічні умови нашої планети – це одна зі складових усіх природних факторів, що постійно випробовують нас на виживання. Організм, а також всі його регуляторні механізми й рівні (внутрішньоклітинний, молекулярний, міжклітинний та ін.) зазнають впливу цих факторів. Характеризувати стан і особливості організму можна, спостерігаючи за швидкістю його відповідних реакцій на виникнення певного природного стрес – фактора.

Варто зазначити, що регуляторні та пристосувальні апарати людини повинні бути дуже ефективні не стільки через типи погоди, а стільки через їх різку зміну. Саме контрастність погодних та кліматичних факторів здійснює сильний вплив на людину, знижуючи працездатність, погіршуючи самопочуття, ускладнюючи протікання хронічних хвороб.

Важливо розуміти, що реакція на зміни погоди і прояв її самої залежать не тільки від інтенсивності змін, але й від того, наскільки добре функціонують системи пристосування окремих органів і систем. У здорових людей, для яких характерне збереження рівноваги тонуса на клітинному, тканинному та функціональному рівнях, при змінах погоди спрацьовують спеціальні механізми адаптації.

Такі реакції дозволяють досягти гомеостаза, тобто динамічної постійності внутрішнього середовища, в оптимальному стані. Якщо ж механізми пристосування зазнали порушень хоча б на одному з рівнів, то механізм адаптації не зможе працювати так, як він повинен працювати. Всі ці порушення відбуваються через погодні зміни (зовнішній фактор) та порушення адаптації організму (внутрішній фактор).

Останнім часом увага лікарів спрямована на вивчення залежності стану організму від метеоумов. Вони вирізняють три ступеня схильності організму до метеорологічних змін:

1- легкий ступінь, що називають метеочутливістю, проявляється у вигляді суб’єктивного недомагання;
2 – середній ступінь, що називають метеозалежністю, проявляється у змінах в стані організму, що можна зафіксувати: зміни в артеріальному тиску, електрокардіограмі та ін.; 
3 – важкий ступінь, що називають метеопатією, для якого характерні яскраво виражені порушення, що проявляються у вигляді однієї (або декількох) з п’яти метеопатичних реакцій:

• серцевий тип – характерні задуха й болі, що локалізуються в області серця;
• мозковий тип – виникають запаморочення, головний біль, дзвін та шум у голові; 
• змішаний тип – поєднує в собі нервові та серцеві порушення; астеноневротичний тип – характерні знервованість, підвищена збудливість, безсоння, змінюється артеріальний тиск; невизначений тип – прояви захворювання не мають чіткої локалізації, а виникають у вигляді загальної слабкості, ломоти й болях у м’язах і суглобах.

Спеціалісти в області метеозалежності розрізняють два види захворювань: сезонне – при даному виді метеочутливості різні захворювання загострюються у зв’язку зі змінами пір року (до таких захворювань відносяться гострі респіраторні захворювання, виразкова хвороба шлунка та ін.) та метеопатологічні реакції, які виникають як відповідь на зміни погоди.

Метеопатичні атмосферні ефекти лікарі розподіляють на різко виражені, виражені та помірні, в залежності від того, наскільки виражені міждобові зміни метеорологічних величин (температури, тиску, вологості, вітру та ін.). Розповсюдження метеочутливості достатньо велике і може виявлятися у будь – яких кліматичних умовах.

Відомо, що найчастіше і найгостріше на зміни кліматичних та метеорологічних умов реагують люди з "високою рецепторною чутливістю" або з "тонкою психікою", такі, що вирізняються більшою вразливістю і в повсякденному житті. Цікавим виявився факт, що метеочутливість здатна передаватися у спадок. В умовах помірних широт, де ми проживаємо, приблизно 1/3 мешканців виявляються чутливими до змін погоди.

Медична статистика свідчить, що "відчувати погоду" можуть приблизно 75% людей. Незначні коливання факторів погоди можуть стати причиною виникнення проблем у "метеопатів", що відносяться до однієї з трьох основних груп: 1) люди, що страждають хронічними захворюваннями суглобів, серцево – судинної системи, а також астмою; 2) люди, що страждають від захворювань психіки; 3) люди, що пережили клінічну смерть, шоковий стан, а також люди з травмами голови. У сучасному житті ознакою метеочутливості може бути не лише поганий настрій, а й головний біль, слабкість, швидка стомлюваність, зниження або підвищення працездатності, покращення або погіршення стану.

Чим же насправді є метеозалежність? Метеозалежність - хвороба чи всього лише тимчасове нездужання? Для одних людей - одне, а для інших - інше. Якщо перед зміною погоди відчувається млявість і сонливість або, навпаки, з’являється збудження й активність, то це цілком нормально. Так організм природно реагує на зміни в атмосфері і проблемою це не вважається. Хто ж схильний до метеозалежності?

Багато лікарів стверджують, що найбільше реагують на зміни погоди ті люди, які мають слабкий імунітет та люди середнього та похилого віку, які страждають від хронічних захворювань. Звичайно дане явище інколи ігнорується представниками сучасної молоді. Це і не дивно. Адже активний молодий організм практично майже не реагує на зміни в погоді, активності Сонця, вологості, зміни в місячних фазах і тиску.

За даними статистики, генетична можливість передачі даного явища визначена 10% показником. В 40% випадків на чутливість до погоди впливають проблеми з судинами, а в 50% — отримані травми та хронічні захворювання. У цю ж групу потрапляють люди, що мають хронічні захворювання дихальних шляхів, аутоімунні захворювання, страждають від гіпертонії і атеросклерозу, астматики, люди, які перенесли інсульт, інфаркти та мають проблеми з серцем [9, с. 109].

Лікарі також констатують, що загострення хронічних хвороб у відповідь на атмосферні зміни може бути дійсно небезпечним для здоров'я. Загострення може статися ще до зміни погоди, як свого роду сигнальна реакція. У людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями, самопочуття може погіршитися навіть за кілька годин до різкої зміни температури або атмосферного тиску.

Іноді головний біль, болі в суглобах, слабкість, і безпричинне занепокоєння може провокувати навіть зміна напрямку вітру. Підвищена вологість повітря є одним з найбільш несприятливих факторів для людей із захворюваннями серця, а випадки раптової смерті "сердечників" найчастіше збігаються навіть з наближенням грози [4, с. 419].

Медиками доведено, що чутливість до найменших змін в атмосфері спостерігається у 35 - 70% хворих на будь-які захворювання. Факторами ризику виникнення метеочутливості є й зайва вага та ендокринні порушення в період статевого дозрівання. Це пояснюється тим, що для такого стану характерні дисфункції, або патології гіпоталамуса, який виконує функцію "детектора погоди". Цій частині мозку властива функція управління вегетативною нервовою системою, при цьому впливаючи на всі системи і органи.

Це дозволяє зробити висновок, що почуття погоди вважається своєрідним неврозом. Метеочутливість може виникати після таких захворювань, як ангіна, грип, запалення легенів. Майже у всіх метеочутливих людей у період змін погоди спостерігається збільшення числа лейкоцитів у крові, що відбувається і під час реальних захворювань. Тобто організмом зміна погодних умов сприймається як хвороба.

Якщо в атмосфері відбуваються значні зміни, вони можуть стати причиною надто великої напруги, а також зриву механізмів адаптації. Такі зміни можуть викликати порушення в біологічних ритмах людини. Хворобливу (патологічну) реакцію на погоду можна  охарактеризувати як вегетативну "бурю" в організмі, розвитку якої сприяють різні негативні зміни в регуляції вегетативної нервової системи.

Психологи стверджують, що схильними до метеочутливості є холерики – люди, з сильним неврівноваженим типом нервової системи, а також меланхоліки - зі слабким типом нервової системи. Сангвініки, які характеризуються врівноваженим типом нервової системи, страждають метеозалежністю лише у випадках ослабленого організму. 

Вчені відзначають, що метеозалежність у жінок і чоловіків різна - жінки раніше починають відчувати наближення грози або припинення негоди і гостріше реагують на всі зміни. Це зайвий раз підтверджує, що жіноча натура початково тонше і ближче до природи ... Але, швидше за все, основну роль грає гормональний статус, який у жінок суттєво відрізняється від чоловічого.

А от діти до 3 років - і хлопчики, і дівчатка - дуже чутливі до зміни погоди, адже формування їх нервової системи і рецепторного апарату ще незавершено. Тому вони буквально вбирають і відтворюють всі явища природи: можуть стати галасливими і проявляти агресію перед грозою, сумувати і ображатися під час дощу, веселитися і пустувати при яскравому сонці і стати раптом надзвичайно ласкавими під час першого снігу.

Така гіперчутливість може знову проявлятися в підлітковий період і в старості. Кліматологи стверджують, що життя в мегаполісі або в сільській місцевості теж впливає на рівень метеочутливості. На перший погляд сільські жителі ближче до природи і повинні сильніше її відчувати, але на метеопатії частіше скаржаться городяни. Справа в тому, що "діти природи", вловлюючи погодні зміни, переживають їх, в основному, безболісно. А "діти асфальту" якщо вже реагують на зміни, то з повною віддачею - страждаючи і скаржачись [5, с.503-504].

Медициною доведено, що частки зі знаком "мінус" (аніони) справляють позитивний вплив на організм людини, а зі знаком "плюс" (катіони) - негативне. Аніони стимулюють газообмін, тобто прискорюють виведення продуктів обміну з організму. Вони ж активізують роботу дихального центру і центральної нервової системи, підвищують вироблення серотоніну ("гормону радості"), покращують показники крові.

Катіони, навпаки, пригнічують дихання - в результаті клітини випробовують кисневе голодування, знижується гемоглобін і підвищується згортання крові. Організм сигналізує про ці збої головним болем, слабкістю, сонливістю. Крім електричних зарядів на наше самопочуття можуть впливати перепади атмосферного тиску та зміни температури повітря. Хрестоматійну п'єсу Островського "Гроза" можна вважати класичним прикладом, тому що саме неадекватні вчинки люди роблять в передчутті грози.

Але що таке гроза з точки зору фізики? Це виникнення електричних розрядів між хмарами або між хмарами і земною поверхнею. У результаті в повітрі накопичуються заряджені частинки. При надлишку "плюсових" іонів (а біля земної поверхні скупчуються саме вони) в мозку сповільнюється синтез спеціальних білків, що відповідають за настрій, тому напередодні грози багато хто починає дуже нервувати або впадати в депресію. Всі ці неприємні симптоми наростають до тих пір, поки злива (разом з негативно зарядженими частинками з хмар) не обрушиться на землю. Повітря швидко насичується аніонами - настрій і самопочуття різко поліпшуються.

Як правило, фізично здорові люди не відчувають заздалегідь наближення опадів. Але коли злива або снігопад починаються, то можуть випробувати щось на зразок азарту, легкої агресії або просто підвищеної працездатності. Пояснюється це надлишковим дозуванням все тих же негативних іонів. Але якщо у когось є якісь приховані запальні процеси, проблеми з суглобами або старі травми, то не помітити наближення дощу чи снігу буде просто неможливо.

Справа в тому, що напруга електричного поля і підвищена вологість призводять до накопичення в організмі біологічно активних речовин, що викликають запальну реакцію. Буває, що суглоби пальців, ліктів, колін за кілька днів «відчувають» наближається негоди, відгукуючись на це болем і скутістю при русі. Висока вологість і дефіцит кисню в повітрі так само негативно впливають на самопочуття людей із серцевою недостатністю.

Від перепадів атмосферного тиску страждають, перш за все, гіпертоніки і гіпотоніки. Але й абсолютно здорові люди можуть відчути, що "щось не так". Коли атмосферний тиск знижується, діафрагму (найголовніший дихальний м'яз) доводиться піднімати вище звичайного. При цьому утруднюється дихання, порушується функція серцево-судинної системи. Хочеться спати, відчувається слабкість, важко зосередитися на роботі. Не варто боротися з таким станом за допомогою ліків, чаю або кави.

Необхідно знайти можливість на 10-15 хвилин прилягти і подрімати. Це буде лікувальний сон. Він найкраще допоможе впоратися з сонливістю. При підвищенні атмосферного тиску все навпаки: поліпшується загальне самопочуття, заспокоюються нерви, налагоджується сон. Але "дуже добре" - теж погано: якщо атмосферний тиск різко підскочив, то самопочуття погіршується, з'являються головний біль, слабкість, задишка.

А о наближення атмосферного фронту високого тиску порадує гіпотоніків і швидше за все засмутить гіпертоніків. Більшість з них у цей час почувають себе кепсько: можуть виникнути сильні головні болі, нудота, нервозність. Поява теплого і холодного фронтів одночасно неминуче спричиняє різкі скачки температури, вологості, тиску, що відбивається в першу чергу на людях, що мають хронічні захворювання, а також на тих, у кого ослаблений імунітет. Така погода погіршить самопочуття людей з вегето-судинною дистонією — у них і так одна частина судин звужена, а інша розширена, так ще й погода поводиться абсолютно неадекватно.

Іноді на поверхні Сонця можуть виникати спалахи, в результаті чого в космос вихлюпується величезна кількість заряджених частинок. За 1-2 дні вони досягають поверхні Землі і можуть спровокувати коливання її магнітного поля. Саме це і називається магнітною бурею. В результаті подібних бур з ладу виходять навіть багато приладів, що ж говорити про людський організм. Їх зараз відчувають представники усіх вікових категорій.

Але якщо відносно здорові люди можуть відреагувати на бурю головним болем, слабкістю або, наприклад, дратівливістю, то у людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями, реакція може бути набагато серйознішою. Під час магнітних бур майже вдвічі збільшується кількість інфарктів та інсультів. Тому сердечникам у такі дні потрібно бути особливо уважними! Цей час "славиться" також перепадами настрою, підвищеною конфліктністю, погіршенням сну, слабкістю [8.c.227] .        

Тепер, маючи загальне уявлення про те, що відбувається в природі, ми зможемо зрозуміти, що саме впливає на наше самопочуття і може зашкодити здоров’ю в кожному конкретному випадку.

Зрозуміло, людина не в змозі вплинути на погоду. А ось допомогти своєму організму пережити цей важкий період зможе кожен. Дотримання деяких досить простих правил допоможе впоратися з проблемами легше. Метеопрофілактика – це комплекс заходів, головним чином спрямованих на позбавлення від підвищеної чутливості організму до змін погоди, а також зміцненню захисних, адаптаційних та пристосувальних механізмів. У першу чергу необхідно подбати про імунну, серцево-судинну і нервову системи.

При наближенні зміни погоди слід зменшити фізичну активність. Активні заняття спортом на цей період краще зовсім відкласти. Годину занять варто замінити півгодинною прогулянкою на свіжому повітрі. Такий елементарний прийом не треба недооцінювати, оскільки на свіжому повітрі організм "розвантажується" емоційно і фізично, готується до сну, який також є дуже важливим для адекватної реакції на зміни погоди.

Якщо відчувається приплив сил, можна влаштувати невелику пробіжку в легкому темпі або ходьбу швидким кроком. Також слід уникати напруженої розумової роботи, оскільки вона теж здатна викликати перевтому. При підвищеному збудженні і безсонні можна прийняти м'які заспокійливі засоби, наприклад, настоянки на травах і корінні (валеріани або кропиви собачої). Дуже корисне також систематичне проведення спеціальних оздоровчих процедур.

Таких, наприклад, як обливання холодною водою, що допоможе зміцнити імунну систему і зробити організм більш стійким до змін у зовнішньому середовищі. Важливо пам'ятати, що починати загартовування потрібно поступово і в жодному разі не в період поганого самопочуття. Можна розпочати так: після того, як ви приймете душ або ванну, вилийте на себе відро прохолодної, але не крижаної, води.

Виливати воду треба швидким різким рухом, на плечі і шию, тобто на так звану комірцеву зону. Повторювати процедуру слід двічі на тиждень і знижувати температуру води приблизно на один градус. Головною умовою загартовування є регулярність. В іншому випадку процедура може не тільки не принести ніякої користі, а й серйозно нашкодити, тому що організм буде кожен раз переживати стрес.

Також важливо пам'ятати і про збалансоване харчування. Для підтримки імунної системи необхідно підкріпити її необхідними вітамінами і мікроелементами. Наприклад такими як, аскорбінова кислота - вітамін С, каротин - вітамін А, мінеральними речовинами, мікроелементами, ненасиченими жирними кислотами.

Отже, крім ретельного планування свого раціону, потрібно вдаватися за допомогою до спеціальних вітамінних комплексів, що містять вітаміни А і С. Можна спробувати приймати оздоровчий "Метеочай", створений спеціально для людей, схильних до метеозалежності. Це корисний і смачний настій із плодів глоду, м'яти, шипшини, кропиви собачої і ромашки, який зміцнює імунну та серцево-судинну системи, підвищує опірність організму до простудних захворювань та інфекцій.

Ще одна позитивна якість цього чаю він - прекрасний засіб від безсоння. Якщо відомо, що наближаються дні "підвищеної погодної небезпеки" не варто забувати про кефір і йогурт. Нормалізуючи роботу кишечника, вони регулюють обмін речовин і функції організму. Не слід зловживати м'ясною, смаженою та жирною їжею. Необхідно виключити зі свого раціону гострі приправи і алкогольні напої.

Взагалі, у несприятливі дні перевагу краще віддати молочно-рослинній їжі. Організм буде не настільки бурхливо відгукуватися на погодні катаклізми, якщо восени і навесні приймати женьшень, левзею, лимонник китайський. Допоможуть вітаміни, особливо С, Е і групи В. В осінньому меню неодмінно повинні бути продукти для схуднення (всі вони, крім позитивної функції на фігуру, дуже корисні), а також морська капуста, багата йодом.

Морепродукти, овочі, фрукти, соки, свіжа зелень, горіхи, часник, цибуля, мед — ці продукти повинні якомога частіше з'являтися у раціоні метеочутливих людей. Погодні зміни у багатьох викликають пригнічений настрій, апатію, тривожність, депресію. У таких випадках медики радять обов'язково включати в меню антистресові продукти: макарони, шоколад, банани, цитрусові.

Якщо зміни погоди викликають сильні головні болі і «загальмованість», можна приймати ліки, що покращують мозковий кровообіг. Але їх потрібно пити не час від часу, а курсами (тривалість курсу, як, втім, і самі ліки, визначає лікар). Якщо ж організм реагує на зміни погоди занадто болісно, і це створює серйозний дискомфорт, то треба звернутися до лікаря. Разом з ним можна визначити, які атмосферні зміни викликають подібні нездужання. Користуючись необхідною інформацією, лікар допоможе спланувати режим і ритм життя.

У багатьох містах щодня складається медичний прогноз погоди, що дозволяє лікарям передбачати можливість зміни стану у метеочутливих людей, а також тим, хто страждає від погодних змін, спланувати свій день. Важливо пам'ятати, що при всіх видах метеозалежності корисно робити легкі фізичні вправи, займатися загартуванням, вести здоровий спосіб життя. Статистика підтверджує, що чим вища фізична натренованість організму, тим менша його чутливість до метеорологічних змін. Якщо це повністю не зведе нанівець метеозалежність, то вже точно помітно її знизить.

Завершальним етапом у комплексі лікування метеозалежності є психологічна робота над собою. Якщо людина не здатна "тримати удар" в психологічному розумінні, то навіть фізично здоровий організм буде слабким через погано працюючі рецептори. Вони запускаються автоматично, підсвідомо, і якщо в цій області у людини є якісь порушення, то звичайно, механізми адаптації будуть працювати з перебоями.

Адже недарма медпрепарати від метеозалежності називаються "адаптогенами" – головна проблема криється у невмінні адаптуватися до мінливих умов, і тому, щоб організм вчасно включив необхідні механізми, враховуючи погодні фактори тиску, температури, і зберігав нормальне функціонування, необхідно бути, в першу чергу, психологічно стійкою, оптимістичною та життєрадісною людиною.

Проаналізувавши вплив погодних умов на самопочуття людей, мною розроблено рекомендації та пропозиції щодо профілактики метеочутливості для метеолабільних груп населення у вигляді пам’ятки "Поради метеопатам":

• Гарячі ванни з трав для ніг, легка гімнастика і контрастний душ особливо ефективні в боротьбі з реакціями спастичного типу і допоможуть забути про всі недуги.
• Не забувайте про свої хронічні захворювання. Приймайте всі прописані лікарем препарати.
• Якщо суглоби болять при зміні погоди, використовуйте зігріваючі мазі, спортивні бальзами. Вміст у них протизапальних компонентів зможуть зменшити біль і набряклість.
• Людям, що погано переносять потепління, рекомендуються різноманітні вправи, що сприятимуть насиченню клітин мозку киснем: біг, ходьба, гімнастика для дихання, лижі, холодні обтирання.
• Якщо тиск різко знизився, можна випити міцний чай, настоянки елеутерокока, лимонника або полівітаміни, і вживати протягом дня побільше молочних продуктів, фруктів і рибу.
• При підвищеному тиску необхідно знизити споживання рідини і солі в період значних перепадів погоди.
• Вегето-судинна дистонія найчастіше заявляє про себе в сніжну і безвітряну погоду. Вихід: приймайте судинні препарати, елеутерокок, женьшень та янтарну кислоту.
• Сильний вітер може викликати мігрень. Особливо близька ця проблема жінкам та маленьким дітям у віці до 3-х років. Вберегти від цього недуга допоможе суміш з квіткового меду, горіхового масла і лимона. Усі продукти змішуються у рівних пропорціях і приймають декілька разів протягом дня по 1 столовій ложці.
• Перед настанням грози відбувається різка зміна електромагнітного поля, що впливає на людей, що мають проблеми з нервовою системою або психікою. Найкращою порадою, в даному випадку, буде сховатися під землею. Але не буквально, звичайно. Прекрасною альтернативою «закопуванню» стане похід в кафе чи ресторан, що знаходиться під землею або в торговий центр.
• Дуже часто причиною поганого самопочуття багатьох людей є спека. Вона призводить до порушення кровопостачання організму, може викликати різке зниження тиску і навіть ввести людину в депресію. Неабияку роль відіграє вологість повітря і сила вітру. Найпростіший вихід - частий холодний душ і велика кількість води. У воду бажано добавляти свіжий віджатий сік лимона, граната чи яблук.
• Перенести депресію перед грозою допомагає настоянка кропиви собачої, чай на основі заспокійливих трав, прийом вітамінів, препаратів магнію та кальцію.
• У дні погодних аномалій краще не плануйте важливих зустрічей, по можливості знизьте навантаження на організм, не сідайте за кермо.
• Рухайтеся якомога більше. Тим, для кого звично проводити щовечора прогулянки або легкі фізичні навантаження, набагато легше перенести зміну погоди.

Клімат впливає на здоров’я та самопочуття людини. Вперше цей вплив описав у своїх роботах "батько медицини" Гіппократ: "Організми поводяться по-різному добре чи погано - в різні пори року, в різних країнах і умовах життя…" У наші дні вивченням впливу погоди та клімату на самопочуття і здоров’я людини займається наука гіометеорологія. Результати багаторічних досліджень показали, що до захворювань, при яких найчастіше реєструються погодозумовлені метеотропні реакції відносяться ревматизм, ішемічна хвороба серця, пневмонія, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка, вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба, бронхіт, гастродуоденіт, пієлонефрит.

На сучасному етапі існують три підходи до класифікації метеотропних реакцій. Перший з них, висунутий Р.К. Гогебедашвілі (1965) передбачає оцінку наявності та ступеня вираженості суб’єктивних та об’єктивних зрушень. Другий підхід, розроблений А.Д.Дахіним (1969), зумовлює виділення основних клінічних симптомів метеотропних реакцій з церебральним, кардіальним, астматичним синдромом та вегето – судинними порушеннями.

Третій підхід, науково обґрунтований у дослідженнях С.Г.Горохових та А.П.Соломатіна (1978), дозволяє визначити особливості перебігу метеотропних реакцій: І ступінь – легкі метеотропні реакції (скарги загального характеру, переважно стосовно психоемоційної сфери), ІІ ступінь – виражені метеотропні реакції (суб’єктивні зрушення та наявність виражених зрушень відносно центральної нервової системи), ІІІ ступінь – тяжкі метеотропні реакції (виражені судинні кризи) [3.с.19-21].

Медики стверджують, що існують так звані сезонні захворювання, які у відповідну пору року мають виражену схильність до поширення загострень та більш тяжкого перебігу. До них належать: гострі кишкові інфекції, дизентерія, тиф, паратифи, лептоспіроз, поліомієліт, літній менінгіт, що характеризується підвищенням рівня захворюваності влітку (липень, серпень); вірусний гепатит, виразкова хвороба шлунка, гострий лейкоз, на які рівень захворюваності має схильність підвищуватися восени (жовтень, листопад); рахіт, ангіна та ГРВІ, скарлатина, дифтерія, пневмонія, паротит, екзема, псоріаз, Базедова хвороба, що характеризується підвищенням рівня захворюваності взимку (грудень, січень, лютий).

Простудним захворюванням та епідеміям грипу сприяють такі погодні умови, як різкі коливання температури та висока вологість повітря, ймовірність загострення серцево – судинних захворювань зростає в лютому – березні. Багато хронічних і деякі гострі захворювання мають чітку сезонну залежність.

Так, наприклад І.І. Марков виділяє 5 груп захворювань: - з весняно-літнім максимумом і осінньо - зимовим мінімумом (фотодерматози, пелагра, перніціозна анемія і ін.);- з літньо-осіннім максимумом і зимово-весняним мінімумом (гострі і хронічні гастроентерити, коліт, сальмонельоз, дизентерія і ін.); - з осінньо-зимовим максимумом (бронхіальна астма, гострий нефрит, ангіна); - із зимово-весняним максимумом і літньо-осіннім мінімумом (авітамінози, крупозна пневмонія, туберкульоз); - з осіннім і весняним максимумом і літнім мінімумом (ОРЗ, бронхоектатична хвороба, ендокринні захворювання, гіпертонічна хвороба, стенокардія, псоріаз, та ін.).

За даними завідувачки КНЗ «ЦПМСД» Трегуб Л.О. "…станом на 01 вересня 2019 року в Іванівському районі зареєстровано 6326 кардіологічних хворих, в тому числі: гіпертонічна хвороба – 3906 осіб або 34,3% при контрольному показнику 32-34 % населення; ішемічна хвороба серця – 2285 осіб або 19,5% при контрольному показнику 14 - 19%; стенокардія - 1160 осіб або 9,4% при контрольному показнику 9-10%.

Від серцево – судинної патології протягом восьми місяців 2019 року померло 97 осіб, що склало 83,6% на 10000 населення. Основними причинами розвитку серцево – судинних захворювань є атеросклероз, неправильний спосіб життя, що передує появі симптомів захворювання, цукровий діабет та стан навколишнього середовища. Існує можливість за допомогою профілактики виключити перші дві причини виникнення серцево – судинних захворювань.

Цукровий діабет в деяких випадках, на жаль, не залежить від суб’єктивних причин. Зменшити вплив факторів навколишнього середовища також можна, врахувавши рекомендації фахівців в індивідуальному порядку. Метою профілактики серцево – судинних захворювань, в першу чергу, є зменшення кількості звернень пацієнтів з ішемічним інсультом, коронарними ускладненнями та інфарктами міокарда. Останнім часом медичні центри роблять упор на профілактику серцево – судинних захворювань серед пацієнтів з підвищеними факторами ризику".

Проаналізувавши матеріали звіту статистичного відділу КНЗ «ЦПМСД» про захворювання, зареєстровані у хворих за 2018 рік та 9 місяців 2019 року, дійшла висновку, що серед класів хвороб лідирують хвороби системи кровообігу у осіб старше 18 років - зареєстровано 7387 захворювань, з них у чоловіків 60 років, жінок 55 років і старше – 2425 [11-12].

Серед загальної кількості лідирують: гіпертонічна хвороба (усі форми), ішемічна хвороба серця, стенокардія, цереброваскулярні хвороби, менша кількість захворювань на хронічні ревматичні хвороби серця, пароксизмальну тахікардію, інсульти, тромбофлебіт, варикозне розширення вен. На другому місці за кількістю захворювань хвороби органів дихання – 3017, з них - у дітей від 0 до 17 років включно - 1287, у осіб від 18 років і старше - 1730.

Найпоширенішими є бронхіт хронічний (791 звернення осіб 18 і старше), хронічні обструктивні захворювання легень (147 звернень осіб 18 і старше), гострий фарингіт та гострий тонзиліт, гострий ларингіт та трахеїт, пневмонії, хронічний та алергічний риніт, хронічні хвороби мигдалин та аденоїдів, бронхіальна астма. Третє місце за кількістю захворювань займають хвороби органів травлення – 2400, з них – у дітей від 0 до 17 років включно – 295, у осіб 18 років і старше - 2105.

Найпоширенішими хворобами є гастрит та дуоденіт, холецистит, хвороби підшлункової залози, виразка шлунка та 12-палої кишки. Значна кількість захворювань припадає на хвороби кістково – м’язової системи та сполучної тканини – 1058, з них у дітей від 0 до 17 років включно -128, у осіб 18 років і старше - 945. Найпоширенішими хворобами є артрози (467 звернень осіб 18 років і старше, з них – деформівний артроз – 321), ревматоїдний артрит (84 звернень осіб 18 років і старше), спондилопатії (див. Додаток А).

Зіставивши отримані дані зі змінами погодно – кліматичних умов протягом року, накреслила графік динаміки поширення хвороб системи кровообігу, органів дихання та органів травлення в Іванівському районі (на 10 тис. населення) (див. Додаток Б). Динаміка поширення хвороб системи кровообігу показує зниження захворюваності в зимовий період та підвищення її в літньо - осінній, досягнення максимуму у весняний період.

Хвороби органів дихання прогресують в осінньо - зимово – весняний період, досягаючи максимуму взимку і мінімуму влітку. Динаміка поширення хвороб органів травлення вказує на зниження захворюваності в зимово – весняний сезон та підвищення її в літній.

Для того, щоб перевірити вплив погодно – кліматичних умов на самопочуття та стан здоров’я людей, було обрано групу осіб різних вікових категорій загальною кількістю 80 чоловік (по 20 осіб у кожній віковій групі відповідно: діти віком 7– 14 років, молодь- 15 – 25 років, дорослі – 26 – 40 років, люди, старше 40 років). До складу групи увійшли представники жіночої та чоловічої статі, діти з різних медичних груп для занять фізичною культурою, люди з різним темпераментом, з різною вагою тіла. Дослідження проводилися з 01 вересня 2019 року по грудень 2019 року. Перший напрям досліджень мав на меті експериментально встановити зв’язок між сезонними змінами погодних факторів та здоров’ям і самопочуттям людей різного віку.

У процесі роботи було використано такі методи дослідження як анкетні опитування, інтерв’ювання, бесіди з членами контрольної групи, діагностування. Мною було проведено дослідження захворюваності осіб різного віку за контрольний період. Матеріали проведеної роботи проаналізовано і систематизовано в таблицю "Основні сезонні види захворювань" (див. Додаток В).

Як бачимо, основними захворюваннями в осінній період є гострі респіраторні захворювання, бронхіт, фарингіт, гайморит, ангіна, перепади артеріального тиску, головний біль, болі в суглобах, м’язах, ревматичні болі, загострення виразки шлунку, гастрит та гастродуоденіт. У цей період є частими тумани, тому цей фактор позначається на здоров’ї людей старше 40 років, викликаючи задуху або приступи бронхіальної астми.

Взимку представники перших двох груп найчастіше хворіють ангіною, ГРВІ, а от дорослі та люди старшого покоління відчувають проблеми з серцево – судинною системою, трапляються випадки ускладнень у вигляді пневмонії, спостерігаються ревматичні болі. Навесні завдяки дуже нестійкій погоді частішають випадки захворювань представників різних вікових категорій на ГРВІ, ангіну, авітаміноз, люди старшого покоління страждають від болей в суглобах, гіпертонічну стенокардію, артеріальну гіпертензію, головних болей. Влітку кількість та види захворювань у порівнянні з іншими сезонами суттєво відрізняються.

Літній період характеризується захворюваннями органів травлення: вживанням неякісно вимитих овочів та фруктів, або овочів, насичених пестицидами, такими як розлади шлунку, гострі кишкові інфекції, дизентерія, алергія. Серед дітей зафіксовані випадки захворювань ангіною, отитом. У людей старше 26 років проявляються проблеми з артеріальним тиском, а респонденти від 40 років і старше погано почуваються у дуже спекотні дні, хворобливо переносять тумани та наближення дощу.

Цікавим виявився той факт, що особи, які мають зайву вагу погано переносять спеку, але менш чутливі до холоду. Худорляві ж навпаки - спеку переносять легше, проте більш чутливі до холоду. Представники чоловічої статі комфортніше почувають себе у спекотні дні, ніж жінки, проте й холод переносять легше також чоловіки. У ході дослідження підтвердився науковий факт, що найчутливішими до метеорологічних змін виявилися особи з холеричним та меланхолічним темпераментом.

У них особливо відчутні перепади настрою, осіння та зимова депресія. З усіх членів контрольної групи виявилися більш – менш здоровими діти, що мають основну групу для занять фізичною культурою,а також особи, що ведуть здоровий спосіб життя і не мають хронічних захворювань.

Результатом другого напряму експериментального дослідження стала кількісна оцінка метеочутливості членів контрольної групи, що проводилась на основі визначення метеопатологічного індексу по Rubber.

де M – метеопатологічний індекс;

N – кількість днів спостереження;

n – кількість днів з несприятливою погодою; 

Кn - кількість негативних зрушень у стані здоров’я, що збігаються зі зміною погоди;

КN – загальна кількість клінічних зрушень у стані здоров’я.

Членам усіх груп було запропоновано відзначити клінічні критерії метеочутливості, які у них проявлялись за контрольний термін:

1- ознаки метеочутливості в анамнезі,   
2 - скарги на погіршення стану здоров’я при змінах погоди,
3 - передчуття зміни погоди,
4 – сигнальні та клінічні прояви до початку зміни погоди,
5 – підвищена роздратованість, втомлюваність, депресія,
6 – незначна тривалість клінічних симптомів,
7 – синхронність виникнення реакцій серед окремих груп населення, 
8 – нормалізація стану здоров’я у період сприятливої погоди,
9 – повторення однотипних клінічних проявів у дні з несприятливою погодою, 10 – відсутність інших причин, що можуть викликати зрушення у стані здоров’я. 

З членами груп проводились індивідуальні опитування та анкетування про загальну  кількість негативних зрушень у стані здоров’я та їх кількість, що збігалися зі зміною погоди. Кількість днів з несприятливою погодою фіксувалися у календарі метеорологічних спостережень, що проводилися у кабінеті географії. Відповіді респондентів було опрацьовано та за їх результатами побудовано секторна діаграма "Кількісна оцінка метеочутливості членів контрольної групи" (див. Додаток Д).

За наведеною вище формулою було визначено метеопатологічний індекс кожного члена контрольної групи. Результати дослідження показали, що 43 особи з 80-ти виявилися метеочутливими. За віковими категоріями вони розподілені слідуючим чином: діти 7 - 14 років – 4 особи, молодь 15 - 25 років – 9 осіб, дорослі 26 – 40 років – 12 осіб, старші 40 років – 18 осіб. Про підвищену метеочутливість свідчать підвищення метеопатологічного індексу до 1,5 і більше та наявність понад чотирьох клінічних ознак метеочутливості, обраними ними. З метою визначення типових скарг на зміни погодно – кліматичних умов з членами контрольної групи було проведено інтерв’ювання.

Наведу деякі скарги опитуваних: Д.,13 років "…коли змінюється погода, особливо перед опадами, різко починаю замерзати, особливо кінцівки, починає боліти горло, з’являються сльози, виділення з носу, сонливість"; Л.М., 45 років "…у дні різких перепадів температур і зміни погоди відчуваю головокружіння, заторможеність, відсутність реакції, неможливість зосередитися на якійсь справі, інколи здавлює груди і стає важко дихати, особливо важко вдихнути…"; Т.І., 29 років "…зараз почала відчувати наближення дощу чи снігу, чого не було, коли була молодшою. Реагую на холод, жару, зміни погоди.

Голова болить тижнями, біль починається щодня десь опівдні…"; В., 24 роки"відчуваю магнітні бурі …стан розбитий, голова болить, не можу заснути…"; О.В, 54 роки "У мене різко підвищується чутливість до погоди, коли я перетруджуся.

Тоді всі кісточки болять і крутять, особливо на ногах."; С., 14 років "Коли починаються холоди або сира погода - загострюється мій хронічний бронхіт…"; М.М.,40 років "…важко переношу спеку. Коли влітку була неймовірна жара, не знав, куди подітися. Серце здавлює, ліву руку зводить, тиск "зашкалює"…на ранок тільки й заснеш…"; А.,17 років "Я погано переношу холод, завжди мерзну, хворію на простудні захворювання декілька разів на рік…"

Таким чином, на основі експериментальних досліджень доведено залежність самопочуття та здоров’я людей від кліматичних умов середовища нашого району.

В дослідницькій роботі з географії з метою дослідження факторів впливу кліматичних умов на стан соматичного здоров’я населення у конкретній кліматичній зоні, визначення основних типи погодних умов, що впливають на здоров’я людей проаналізовано різноманітні науково – теоретичні інформаційні джерела.

Отже, в результаті дослідження в рамках проєкту ми можемо ствердно зафіксувати наступні висновки.

Встановлено основні метеорологічні та синоптичні фактори, що істотно впливають на стан соматичного здоров’я населення району і населеного пункту. Різке падіння атмосферного тиску, наближення фронту високого тиску, поява теплого і холодного фронтів одночасно, зміна температури, вологості, напряму вітру, випадання опадів, магнітні бурі – усі ці кліматичні та погодні явища і процеси здійснюють вплив на наш організм.

Визначено основні типи місцевих погодних умов, що впливають на здоров’я людей і здатні викликати захворювання та загострення хронічних хвороб.

Виділено основні сезонні захворювання, що пов’язані зі зміною кліматичних умов протягом року.

На основі самостійного аналізу статистичних документів визначено основні види захворювань людей різних вікових категорій населення в Іванівському районі за контрольний рік та проаналізовано динаміку захворюваності населення протягом року, серед яких лідирують хвороби системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, хвороби кістково – м’язової системи та сполучної тканини.

За результатами проведеної науково-дослідницької роботи з географії укладено таблицю "Захворювання, зареєстровані у хворих за 2018 р. та 9 місяців 2019 р., які проживають в районі обслуговування КНЗ «ЦПМСД»" та побудовано графік "Динаміка поширеності хвороб системи кровообігу, органів дихання та органів травлення в Іванівському районі".

Експериментально доведено зв'язок між дією метеорологічних факторів та самопочуттям і здоров’ям людей різних вікових категорій, зроблений на основі досліджень за членами контрольної групи з використанням сучасних методів збирання і обробки інформації. За результатами експериментального дослідження укладено таблицю "Основні сезонні види захворювань".

В результаті експериментального дослідження в рамках проєкту на тему "Вплив погодно-кліматичних умов на самопочуття і здоров'я людей" дана кількісна оцінка метеочутливості членів контрольної групи, що проводилась на основі визначення метеопатологічного індексу, показники якого відображені в секторній діаграмі "Кількісна оцінка метеочутливості членів контрольної групи".

1. Бардов В.Г. Гигиена климатов. – К.: 1990. - 136 c.
2. Гігієна та екологія. Підручник./ За ред. В.Г. Бардов. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 720 c.
3. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни. /За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. - 552 с.
4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник.- К.: Здоров’я, - 1999. – 694 с.
5. Загальна гігієна з основами екології. За ред. В.А.Кондратюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, - 2003. – С. 499-506.
6. Іванівського краю історія жива. – Мелітополь, друкарня "Люкс", 2010. – 511 с.
7. Логвинов К.Т., Щербань М.И. Природа Украинской ССР. Климат. – Киев: Наукова думка,1984 г. - 227 с.
8. Лук’янова Л.Б.Основи екології: Навчальний посібник. - Київ: Вища школа, 2000. – 327 с.
9. Никберг И.И., Ревуцький Е.Л., Самали Л.И. Гелиометеотропные реакции человека. – Киев: Здоров’я, 1989. – 208 с.
10. Природа Херсонської області  / За редакцією М.Ф.Бойка. – Київ: Фітосоціоцентр,1998. – 120 с.
11. Статистичний звіт  КЗ «Іванівська ЦРЛ» про захворювання, зареєстровані у хворих за 2018 рік
12. Статистичний звіт КНЗ «ЦПМСД» про захворювання, зареєстровані у хворих за 9 місяців 2019 року
13. Трегуб Л. Здоров’я. Профілактика серцево-судинних захворювань // Нове життя. - 2018.- № 35 (8549). - С.5

Додаток А

Таблиця
Захворювання, зареєстровані у хворих за 2018 р. та 9 місяців 2019 р., які проживають в районі обслуговування Іванівської ЦРЛ

Додаток Б

Графік
Динаміка поширеності хвороб системи кровообігу, органів дихання та органів травлення в Іванівському районі

Джерело: Матеріали звіту статистичного відділу КНЗ «ЦПМСД» про захворювання, зареєстровані у хворих за 2018 рік та 9 місяців 2019 року

Додаток В

Кількісна оцінка метеочутливості членів контрольної групи
Таблиця
Основні сезонні види захворювань

	Основні види захворювань за  групами
Пори року	7-14 років	15-25 років	26-40 років	40 і старші
осінь	ГРВІ, ангіна, бронхіти, фарингіт, гайморит	ГРВІ, бронхіти, фарингіт, гайморит, хронічні хвороби мигдалин та аденоїдів	ГРВІ, головний біль, загострення виразки шлунку, гастрит, гастродуоденіт, ревматоїдні болі	ГРВІ, гайморит, ларингіт, трахеїт, хронічні бронхіти, бронхіальна астма
зима	хронічні хвороби мигдалин та аденоїдів	хронічні хвороби мигдалин та аденоїдів, пневмонія	перепади артеріального тиску, хвороби серця, ревматичні болі, бронхіальна астма	перепади артеріального тиску, хвороби серця, ревматичні болі, бронхіти
весна	ГРВІ, ангіна, авітаміноз	ГРВІ, ангіна, авітаміноз, вегето-судинна дистонія	Артрози, ГРВІ, бронхіт, головний біль, артеріальна гіпертензія	ГРВІ, гіпертонічна стенокардія, ревматоїдний артрит, артеріальна гіпертензія
літо	Розлади шлунку, гострі кишкові інфекції, ангіна, отит	гострі кишкові інфекції, дизентерія, алергія	гострі кишкові інфекції, артеріальна гіпертензія, алергія	гострі кишкові інфекції, хвороби серця, артеріальна гіпертензія