Комахи мого саду та шкільного квітника. Мої дослідження

Більшість квіткових рослин, у тому числі сільськогосподарські культури, запилюються не домашніми бджолами, а дикими, джмелями, метеликами, жуками. Дефіцит цих комах суттєво знижує врожайність культур. Через брак запилювачів отримують багато пустих невиповнених зернят, показники насіння гірші. Це є причиною зниження біорізноманіття квіткових рослин.

Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їх проживання — незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. Наше село знаходиться в зоні бойових дій. Спостереження проводила з травня по вересень.

В будиночку, з натуральних матеріалів, які розміщені у саду та на подвірʼї школи, заселилися різні види комах. Користуючись атласом-визначником, розглянула видову різноманітність комах, які оселилися в «готелях». [1] Виявила представників перетинчастокрилих, біпланів, метеликів, жуків, равликів, мурах.

Сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata) — корисні санітари.
Личинки сіруваті чи чорні, вкриті білими і жовтими плямками, дуже активні і їдять без упину. Яйця самиці відкладають поблизу колоній попелиць. Личинки поїдають дорослих комах і личинки попелиць сотнями, не обходять увагою навіть кладки яєць, зїдаючи до 7 тисяч на добу. Але й доросле сонечко здатне за добу знищити близько 200 шкідників. Привабити сонечок в сад можна, активно використовуючи кору та сухе листя в мульчуванні і розкладаючи купками, а також насаджуючи: чагарники і злаки, багаторічники (деревій, васильки та іберіс), лікарські та пряні трави (кмин, френхель, коляндра, кріп), однорічники (космея, нагідники, пижмо,пеларгонія, чорнобривці).

Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera) Підряд:Стебельчасточеревні (Apocrita) Інфаряд: Їздці (Parasitica)
Вид: Наізник рубі (Platygaster rubi)

Їздці, або наїзники (Parasitica) — корисні комахи. Шкідники, з якими допомагають боротися їздці: гусінь капустяної білянки, совки, кукурудзяного метелика, молі, листокруток, пильщиків, плодожерок та інших шкідників городніх рослин та ягідних кущів. Боротьбу зі шкідниками наїзники ведуть у дуже специ- фічний спосіб: самки відкладають яйця в гусінь, деякі види — в яйця та лялечки шкідників, і вже за декілька днів личинки починають з’їдати їх зсередини.

І за один сезон одна самка здатна відкласти півтисячі яєць (до 60 яєць за добу). Їздців охоро- няють, вони зникають у природі і найчастіше в садок їх приносять спеціально. Щоб зберегти і примножити популяцію їздців, потрібно створювати спеціальні «готелі» в спокійних місцях під чагарниками, живими огорожами або у високих злаках. І виса- джувати якомога більше декоративних злаків і кропу, коляндри,любистку, книму.

Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Двокрилі (Diptera) Надродина: Syrphoidea
Родина: Повисюхові(Syrphidae) Вид: Повисюхова муха (Syrphidae Episyrphus)

Сирф перевʼязаний, або дзюрчалка, дзюрчалкова муха звичайна (Syrphus ribesii) – корисна комаха, яку часто плутають з осами через яскраве жовте-чорне смугасте забарвлення черевця. Це великі мухи довжиною до 1,2 см з видовженим тільцем, прозорими крильцями, пласкою головою, великими очима та особливими гачкоподібними щелепами. Безногі, біло-жовтуваті, гнучкі личинки, що пересуваються подібно до слимаків, нагадують личинок мух чи п’явок. Шкідники, з якими допомагає боротися сирф: попелиця, капустяна міль.

Яйця дзюрчалка відкладає прямо у колоніях попелиць. Личинки живляться попелицею неспинно, за день з’їдаючи до 200 особин кожна. Але і летючі яскраві псевдо-оси більш ніж корисні: вони харчуються ще й липкими виділеннями шкідників. Привабити в сад сирфа перев’язного можна, збільшуючи площу рясноквітучих композицій, особливо у жовтій палітрі. І пряних рослин. Але й подбати про місця для зимівлі, деревʼяні ящики з сухою травою, тирсою в купі листя, не буде зайвим.

Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera) Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Бджола (Apis)
Вид: Бджола медоносна (Apis mellifera)

Бджола медоносна (Apis mellifera) — комаха, яку вдалося одомашнити людині. Роль бджіл у запиленні рослин просто величезна – це їх головна робота в природі. Всього за один політ бджола запилює більше 100 рослин: плодових, лікарських та ягідних культур. Вона збирає нектар, яким харчується її потомство, і під час перельоту з квітки на квітку, бджола переносить на тілі і лапках пилок для ягідних культур. Вона збирає нектар, яким харчується її потомство, і під час перельоту з квітки на квітку, бджола переносить на тілі і лапках пилок для запилення. Даний процес благотворно впливає на життєстійкість рослин, підвищує їх врожайність і збільшує кількість рослин на Землі.

Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комаха (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі Hymenoptera) Родина: Мурахи
Рід: Lasius
Вид: Чорна садова мурашка (Lasius niger)

Мурашки або мурахи (Formicidae) - є складними гуртосімейними комахами, що утворюють 3 касти: самки, самці і робочі особини. Мурашки живуть великим сім'ями в кублах, званих мурашниками, які влаштовуються в ґрунті, деревині, під камінням; деякі споруджують мурашники з дрібних рослинних частинок тощо.
Низка видів пристосувалася до проживання в оселях людини. Деякі види цінуються за регулювання чисельності комах-шкідників. Також існують види, колонії котрих ведуть кочовий спосіб життя.

Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda) Підтип: Шестиногі (Hexapoda) Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera) Надродина: Vespoidea
Родина: Сколієві (Scoliidae)
Рід: Megascolia
Вид: Сколія-гігант (Megascolia maculata)

Оса сколія-гігант, або сколія плямиста (Megascolia maculata) є найбільшою перетинчастокрилою комахою на європейському континенті. Застережливий чорно- жовтий окрас ефективно відлякує багатьох хижаків. Доросла сколія живиться переважно нектаром різноманітних квіток. Для продовження роду вона закопується в ґрунт у пошуках личинок жука-носорога, на які відкладає свої яйця. З’ївши личинку жука, личинка сколії стає лялечкою й перезимовує. Наступного року вона вилітає в пошуках квітів.

Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Scarabaeoidea
Родина: Геотрупи (Geortupidae)
Підродина: Geotrupinae
Рід: Geotrupes
Вид: Гнойовик звичайний (Geotrupes stercorarius)

Гнойовик звичайний (Geotrupes stercorarius). Тіло кремезне, відносно велике, 1,6-2,7 см у довжину. Спинна поверхня чорна або чорнувато-синя, по краю передньоспинки та надкрил з синьою чи зеленуватою облямовкою. Нижня поверхня металево-фіолетова чи синя, вкрита чорними волосками. Надкрила з 7 пунктирними борозенками між шовом та плечовим горбком. Булава антен проста, пластинчаста, матова. На задніх гомілках 3 поперечні ребра з зовнішнього боку. Ці істоти приносять велику користь і грунті, і рослинам саду або городу. Основна користь полягає в тому, що жук гнойовик – редуценти , він сприяє переробці складних органічних сполук на більш прості, доступні до засвоєння рослинами. Тобто, саме завдяки цим комахам, гній стає «корисним» і починає «працювати» на підвищення врожайності.

Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Чорнотілки (Tenebrionidae)
Рід: Blaps
Вид: Жук чорнотілок (Blaps mortisaga)

Жук чорнотілок (Blaps mortisaga) завдовжки 2-2,5 см, чорного кольору, з великою і заокругленою передньоспинкою, без крил і з'єднаними опуклими надкрилами. При небезпеці він виділяє з заднього проходу темну рідину з сильним неприємним запахом, яка злегка може подражнювати шкіру. Редуцент.

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Надряд: Тарганоподібні (Dictyoptera)
Ряд: Богомоли (Mantodea)
Родина: Богомолові (Mantidae)
Підродина: Mantinae
Рід: Mantis
Вид: Богомол звичайний (Mantis religiosa)

Богомол звичайний (Mantis religiosa). Загалом богомол звичайний вважається корисним ентомофагом у сільськогосподарських угіддях, його іноді розводять штучно для випуску в сільськогосподарські угіддя для біологічної боротьби зі шкідниками. Будова богомола характеризується подовженим тілом, яке відрізняє його від інших членистоногих комах. Богомол звичайний — це велика комаха з видовженим тілом, яке сягає 4,5–8,8 см завдовжки. У богомола звичайного забарвлення тіла може варіюватися від зеленого до вохристого, залежно від освітлення та вологості при линянні. На антенах наявні унікальні для богомолів везикулярні структури, які, ймовірно, є залозами, що синтезують феромони. Тазики передніх ніг на внутрішній поверхні мають дрібні яскраві білуваті плями, а біля основи — велику чорну овальну пляму, іноді з білим вічком усередині. Передні стегна без плям, у внутрішньому ряду великі шипи — чорні, як і канавка для «кігтя» гомілки. Крила добре розвинені в обох статей. На передніх крилах є темна смуга вздовж переднього краю. Задні крила — жовтуваті, прозорі.

Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Вид: Джміль земляний (Bombus terrestris)

Джміль земляний (Bombus terrestris) — живуть в норах. В кінці ХХ століття була розроблена технологія промислового розведення даного виду комах. Приносить дуже велику користь і широко використовується для запилення різних сільськогосподарських культур: перш за все томатів, перцю, баклажанів, огірків і суниці в тепличних господарствах. Вібруючи, джміль викликає опадання клейкою пилку томатів і переносить її на інші квітки. Це забезпечує майже 100% зав’язування плодів. Також земляний джміль дуже добре запилюють квіти лохини та журавлини, але малоефективний для запилення конюшини. Його короткий хоботок не може дістати нектар, і джміль прогризає квітка збоку, минаючи пильовики. За це його прозвали «джміль-оператор».

У теплицях земляні джмелі живуть в спеціальних вуликах протягом 1,5-2 місяців. Цей вид швидко виграв «конкуренцію» із медоносною бджолою завдяки ряду «технологічних» переваг. Джмелі активні за похмурої погоди. Якщо медоносні бджоли здійснюють запилення лише за хмарності нижче 70%, то джмелі більш ніж 70%. Вони також активні у вітряну погоду. Здатні здійснювати вібрацію квітки, що є важливим фактором під час запилення окремих овочевих культур. Завдяки опушеній поверхні тіла, вони переносять значно більшу кількість пилкових зерен, що дуже важливо для врожайності ягідних культур, таких як суниця, малина та лохина. Це забезпечує не тільки більший вихід продукції, але й кращу якість, оскільки знижується відсоток деформованих плодів. Звідси зростає комерційна ефективність вирощування ягідних культу.

Хочу відмітити, що завдяки комахам відбулося запилення та запліднення культурних рослин, які є у моєму садку та на городі. Спостерігаючи помітила , що плоди, запилені комахами, мають більші розміри, кращий смак та якість.
«Готелі» для комах у моєму саду та на подвірʼї школи — природній осередок для різних комах-запилювачів та ентомофагів.

Спостерігаючи за видовим різноманіттям комах, які заселилися в «готелі», у шкільному квітнику, помітила меншу видову різноманітність перетинчастокрилих комах.

Шкільна клумба милує око вчителів, дітей та їх батьків у різні пори року, з весни до осені. Навесні буяють первоцвіти, їм на зміну квітують тюльпани. На протязі всього літа, квітучі троянди приваблюють око людей, які проходять повз школу. Дбайливі жіночки техперсоналу систематично підтримують її в порядку, навіть у воєнний час, коли діти перебувають на дистанційному навчанні. Про це говорять фото, зроблені мною влітку, біля ліцею.

Однак, не слід забувати про живлення комах, яким ми будуємо оселю. Необхідно оцінити склад нектароносів поряд з будиночком. Нажаль, на ділянці в школі, штучної клумби з нектароносами немає. Це є однією з причин зменшення видового різноманіття комах у «готелі» на території школи. Видова різноманітність комах, що заселили «готель» у саду — більша.

Виготовлені мною будиночки для комах використала в наукових цілях. Вони дозволили мені зібрати дані про окремі види комах, особливості їх біології, поведінки та взаємозвʼязки з іншими організмами.

Спостерігала як проходили заселення «готелів» різними видами комах, як впливає на видове різноманіття місце розташування оселі. Будиночки, які були розміщені на дереві, мали меншу кількість ентомофагів. А, ті, що стояли на землі в садку, порадували своєю видовою різноманітністю.
Оселя для комах — це прихисток для дикої природи!

Серйозною загрозою для біологічного різноманіття є нові агресивні умови для живих організмів, а саме: закислення океану, висока температура, зменшення водності, знеліснення, опустелювання. Друга масштабна загроза для біорізноманіття — це втрата середовища існування через зміну клімату. Найбільшою причиною цих загроз для біорізноманіття є людська діяльність, яка шкодить природним ареалам життя тварин, птахів, комах, рослин і морських організмів.

Головними факторами впливу людини на біорізномаінття є знищення і трансформація природних екосистем, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення довкілля.

Основні рекомендації щодо ведення збереження біорізноманіття:

• Для відновлення чисельності диких запилювачів достатньо зберігати шлейфи трав перед лісосмугами, не розорювати і не скошувати, там уже ростуть усі необхідні нектароноси, і там загалом більше видів рослинності.
• Створюйте «компенсаційні території» — відведені частини площ полів, під наближені до природного стану ділянки. Вони стануть одними з небагатьох місць мешкання великої кількості диких видів на сільгоспугіддях. Такими ділянками можуть бути краї полів, на яких не використовуються агрохімікати і допускається ріст диких видів рослин, а також зелені огорожі.
• Підтримайте запилювачів. Це можна зробити як у себе на дачі чи городі, так і в містах на міських клумбах, висаджуючи замість екзотичних видів - місцеві, багаті на нектар і пилок рослини. Садіть квіти, фрукти та сорти місцевих овочів.
• Зберігайте природні оселища. Ходіть по доріжках, маркованими маршрутами в міських парках та на природно-заповідних територіях. Так ви не лише збережете рослини від витоптування, але і зменшите фактор турбування для диких тварин.
• Важливо, щоб осередки дикої природи були об’єднані в мережу, комахи могли перелітати з одного місця в інше в разі проблем із харчуванням чи гніздуванням. Тоді навіть у містах будуть літати дикі запилювачі та ентомофаги, в тому числі занесені до Червоної книги.
• Привернути увагу аграріїв до природного запилення сільськогосподарських культур. Розмножувати бджіл-осмій та джмелів в Україні, щоб не купувати в інших країнах.
• Тримайте свій транспорт на дорозі. Під колесами авто, яке виїжджає на траву, гине величезна кількість рослин і комах.
• Збережіть старі дерева в себе на ділянці, там, де це можливо. Старі дерева завжди є осередком біорізноманіття. Там розмножуються гриби, мохи, комахи, лишайники. Тут знаходять їжу та прихисток багато птахів.
• Не випалюйте солому та стерню на полях, щоб не знищувати живі організми.
• Дізнайтеся якомога більше про біорізноманіття вашого регіону: які види є рідкісними і потребують захисту, а які є інвазійними; так ви можете підтримати конкретні види, що потребують захисту у вашому регіоні.
• Підтримайте локальні ініціативи та проєкти зі збереження біорізноманіття. Можна приймати які завгодно хороші й правильні закони, але нічого не зміниться, якщо кожен із нас не буде робити маленькі кроки кожен день для покращення біорізноманіття природи.

1. Атлас комах України/ В. І. Гусєв, В. М. Єрмоленко, В. В. Свищук, К. А. Шмиговський. Київ: Рад. шк., 1962.—304 с.
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000016
2. Стаття Агнешки Рукшто. Будиночки та готелі для комах. Чому варто мати їх у саду?
https://allegro.pl/artykul/domki-i-hotele-dla-owadow-dlaczego-warto-je-miec-w-ogrodzie- oG40nX0jRtK
3. Вікіпедія. Будиночок для комах. https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Отель_для_насекомых
4. Стаття Марти Гавіни. «Давайте побудуємо будиночки для комах. Вони наші союзники в боротьбі зі шкідниками.»
https://uwb.edu.pl/aktualnosci/budujmy-domki-dla-owadow-to-nasi-sprzymierzency-w- walce-ze-szkodnikami-5043.html
5. Ільмінська Л. Запилення рослин комахами. Екосистемні послуги. 28 с.
6. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Жива країна 3-тє вид., перероб. 1 допов. Київ : Знання-Прес, 2002. 245 с.

До головоної сторінки роботи:
Готелі для корисних комах