Публікація на сайті

Банер сайту

Ми будемо вдячні, якщо Ви встановите на своєму сайті наш банер!
Банер нашого сайту
Код банера:
<a href="https://obuchonok.com.ua/" target="_blank"> <img src="https://obuchonok.com.ua/banners/obuchonokua1.gif" width="88" height="31" alt="Обучонок - дослідницькі роботи і творчі проекти учнів"></a>
Усі банери...

Токсичный вплив пральних засобів на людину


До складу сучасних пральних порошків входять більше 20 компонентів. Серед них на особливу увагу заслуговують поверхнево – активні речовини (ПАР), які у переважній більшості є синтетичними (СПАР), та фосфати (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію).

Поверхнево-активні речовини - основа прального порошку, створюють мийну дію, послаблюють зв’язок між тканиною і речовинами бруду (шляхом переведення забруднюючих речовин у стан стабілізованої емульсії або суспензії.), перешкоджають їх повторному приєднанню. У пральному порошку СПАР є надзвичайно активними хімічними сполуками. Бувають чотирьох видів: аніонні, катіонні, амфотерні та неіоногенні.

Фосфати, зв’язуючи йони кальцію та магнію, пом’якшують воду, перешкоджають виникненню накипу, пом’якшують тканину.

Таблиця 2.1.1. Уміст фосфатів і ПАР у пральних порошках згідно маркування

Вміст сполук, % «Ariel» «Rio» «Persil»
Фосфати не вказано 5-15% не вказано
Аніонні ПАР 5-15% 5-15% 5-15%
Катіонні ПАР не вказано не вказано менше 5 %
Неіоногенні ПАР менше 5 % не вказано менше 5 %
Амфотерні ПАР не вказано не вказано не вказано
Фосфанати % вмісту не зазначений не вказано % вмісту не зазначений

Моє дослідження доводить, що головна небезпека синтетичних мийних засобів, прихована в їх складі — фосфатах та поверхнево-активних речовинах (ПАР). ПАР, СПАР у складі пральних порошків є головним «ворогом» здоров’я людини. Вони володіють деякою хімічною спорідненістю з певними компонентами мембран клітин людини.


Потрапляючи в організм, СПАР скупчуються на клітинних мембранах, покривають їх поверхню тонким шаром та викликають руйнування. При певній концентрації дані сполуки здатні порушити функціонування і саму цілісність клітини. Так, вони пошкоджують клітини печінки, провокуючи збільшення рівня холестерину.

Викликають емфізему легень. СПАР порушують передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервовій системі, змінюють фізико-хімічні показники крові і завдають серйозний удар по імунній системі. Вони мають здатність накопичуватися в органах (в середньому, в мозку накопичується 1,9 % загальної кількості ПАР, а в печінці — 0,6 %), ПАР також створюють умови для проникнення в організм небезпечних сполук (важких металів, бактерицидних токсинів тощо).

Особливо агресивні у своїх діях аніонні ПАР. Вони здатні викликати значні порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Тому в країнах Заходу накладено обмеження на використання аніонних ПАР у складі пральних порошків: у нормі їх вміст не перевищує 2–7 %. Звичайний рівень аніонних ПАР в порошках на вітчизняному ринку — до 15 %.

Через високі концентрації аніонні ПАР після прання зберігаються на бавовняних, вовняних, напіввовняних речах до 4-х діб, упродовж яких зберігається і більша ймовірність інтоксикації організму людини, особливо в дитячому віці.

Фосфати є другим основними компонентом, який входить до складу прального порошку. Вони забезпечують ефективність взаємодії СПАР та відбілюючи речовин у складі СМЗ, тобто впливають на якість прання. Водночас наявність фосфатних домішок у пральних порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей аніонних ПАР.

Фосфатні домішки створюють умови для інтенсивнішого проникнення аніонних ПАР через шкіру: сприяють посиленому знежиренню шкіри, різко знижують її бар’єрну функцію, провокують дерматологічні захворювання. Фосфати також проникають до капілярів шкіри, усмоктуються в кров та розповсюджуються по всьому організму.

Водночас вони змінюють відсотковий вміст гемоглобіну, структуру і щільність плазми крові, що призводить до порушення роботи внутрішніх органів: нирок, печінки, скелетних м’язів. Запускається механізм порушення обміну речовин, загострення хронічних захворювань та появу нових. Механізм дії фосфатів полягає у їх взаємодії з ліпідно-білковими мембранами та проникненні їх у структуру клітини, що викликає зміни в біохімічних та біофізичних процесах.

Лікарі-дерматологи ввели поняття «синдром чистої білизни», з’ясувавши, що і самі фосфати, які потрапляють на шкіру людини при купанні в забруднених водоймах або з поверхні недостатньо виполосканих речей, можуть спричинити алергію та різні захворювання шкіри (дерматози).

Фосфатні домішки не лише підсилюють проникнення аніонних ПАР через шкіру, але й збільшують накопичення цих речовин на волокнах тканин, що піддаються пранню. Вони сприяють такому міцному зчепленню аніонних ПАР із тканиною, що навіть 10-кратне полоскання в гарячій воді не призводить до повного звільнення одягу від аніонних ПАР. Причому чим складніша і розгалудженіша структура волокна тканин, тим більша кількість молекул аніонних ПАР можуть до неї «прилипнути».

Звертає на себе увагу факт залежності між розширенням вживання фосфатних СМЗ і зниженням народжуваності.

Другу, опосередковану, загрозу для здоров’я людини становлять фосфатні сполуки.

Отже, пральні порошки є найбільш небезпечними хімічними речовинами для здоров’я людини серед усіх речовин, з якими споживач контактує у побуті.

Аналіз споживацького попиту на пральні засоби серед вчителів Кочубіївської ЗОШ


У ході дослідження даної проблеми було проведено анкетування серед вчителів щодо використання пральних порошків та критеріїв їх вибору (Додаток А).

Виявлено, що вчителі мало обізнані у тому, що саме входить до складу порошку і як ці компоненти впливають на їх власне здоров’я. Більшість опитуваних стверджує, що при виборі миючого засобу вони звертають увагу на його склад, але продовжують обирати відомі пральні порошки, які у своєму складі містять фосфати (рис.2.2.1.).

миючий засіб

Рис.2.2.1. Результати анкетування

Перелік пральних порошків містить найбільш відомі та розрекламовані порошки (які містять фосфати) та безфосфатні пральні засоби – «Карапуз», «Дакос», «Royal Powder», проте жоден учасник анкетування не зазначив, що користується такими порошками.

Прання за рецептами природи

Ні для кого не секрет, що намагаючись зберегти час і гроші при виборі миючих засобів, насправді ми економимо лише на своєму здоров'ї. Адже всього століття тому люди широко використовували натуральні рослинні компоненти, соки і масла для догляду за тілом, волоссям, прання білизни тощо. Замість того, щоб щодня піддавати хімічній атаці фосфатів, барвників та ароматизаторів як себе, так і планету, чи не краще згадати про корисні властивості рослин, здатних утворити не менш ефективну і нешкідливу мильну піну.

Мильний горіх (Додаток Б).

Мильними горіхами називають плоди мильного дерева або, інакше, сапіндуса (Sapindus). Сучасна наукова назва рослини походить від латинських sapo - мило та indicus - індіанський, та дослівно означає «індіанське мило». Безумовно, ця тропічна рослина є найпопулярнішою альтернативою милу. Миючі властивості плодів дерева зумовлені високим вмістом сапонінів (до 38%), які містяться і в інших частинах рослини. Ці пінисті речовини є також компонентами всіх інших рослин з аналогічними властивостями.

Протягом багатьох століть в Америці та Азії плоди рослини застосовувалися в господарських потребах: такий миючий засіб гіпоалергенний, чудово відпирає брудний одяг і має ефект пом'якшення на кшталт бальзаму. Все пояснюється хімічними властивостями сапоніну - цей легкорозчинний піноутворювач працює в концентрації всього 1 грам на літр води, але, на відміну від звичного нам мила, не утворює лужну реакцію, яка псує тканину і сушить шкіру. Таким чином, і руки в індіанок залишаються гарними, і білизна - випраною в «щадному режимі», набуваючи після прання м'якості і нейтрального, ледь вловимого аромату зелені.

Як же прати мильними горіхами ? Шкаралупа від горішків поміщається в бавовняний мішечок, який кладуть у барабан пральної машини разом з білизною. Найефективніше засіб працює в заповненій наполовину машині, в м'якій і теплій воді - так буде потрібно мінімум «сировини». На одну порцію білизни потрібно від трьох до п'ятнадцяти шкаралуп-половинок, тобто 2-7 плодів сапоніну.

Відвар мильних горіхів також використовують для миття волосся і купання, що особливо корисно для ніжної дитячої шкіри. Такий миючий засіб не видаляє природний захисний бар'єр, а тільки ніжно очищає шкіру від забруднень і жиру, не піддаючи небезпеки імунітет, і не провокуючи алергію або навіть астму, як деякі синтетичні шампуні, чиї шкідливі компоненти нерідко здатні проникати крізь шкіру в кров і накопичуватися в організмі малюків. Головне стежити, щоб піна не потрапила в очі - від справжнього мила вона в цьому плані не відрізняється.

До речі, той же відвар має репелентні властивості - відлякує комах протягом декількох годин, якщо його нанести на шкіру і дати висохнути. Для здоров'я це нешкідливо, на відміну від усіляких «Раптор» і «OFF!», чию етикетку і читати страшно. Комахи бояться сапоніну (як і всі холоднокровні - жаби, риби, ящірки і т.п.), оскільки для них це отрута.

Це буде корисно і садівникам: можна ефективно впоратися зі шкідниками всього за 20-30 хвилин, не завдаючи збитків навколишньому середовищу. Головне пам'ятати: грядки потрібно обприскувати, але не поливати: інакше від вас втечуть і незамінні дощові хробаки, які розрихлюють ґрунт і насичують його киснем.

Мильні горіхи також використовуються в ювелірній справі: потемнілі дорогоцінні метали після перебування в концентрованому горіховому розчині радикально оновлюються та очищуються.

Мильні боби Шікакай (Додаток В).

Ще одна екологічна альтернатива для миття волосся і прання: мильні боби Шікакай, плоди індійської акації Acacia Concinna. «Shikakai» перекладається як «фрукт для волосся». В Індії ці боби є традиційним шампунем, при митті яким волосся зміцнюється і збільшується в об’ємі, усувається ламкість і випадання, полегшується розчісування. Крім того, це чудовий шкірний регенератор: кремоподібну мазь, отриману при змішуванні перемолотих бобів з водою, жінки застосовують як в якості живильних масок, так і для вмивання. Ще мильні боби мають здатність відновлювати водний баланс шкіри, знімаючи запалення і набряки.

Мильний корінь мильнянки лікарської (Додаток Г).

Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis) містить 32% сапоніну. Густу мильну піну добувають з коріння, розтираючи його у воді. Процес можна прискорити нагріванням води - прокип'ятити кілька хвилин невелику кількість корінців. В отриманій «есенції» можна і прати, і купатися, і волосся мити - з користю для себе і без шкоди для природи. Але не слід вдихати і пробувати піну, тому що вона в цьому випадку може викликати чхання.

Інші «мильні» рослини.

Також сапоніни містяться в плодах кінського каштану (11% - в шкаралупі, 6% - в м'якоті), в корінні горицвіту (28%), альпійської фіалки або цикламену (25%) та частинах багатьох інших рослин. Загалом, сапоніни широко поширені в природі, вони зустрічаються в листі, стеблах, коренях, квітах, плодах різних рослин. Особливо багато сапонінів в клітинах підземних частин рослин. В молодих рослинах вміст сапоніну нижче, ніж у старих; кількість його різко збільшується в період цвітіння. Переважно сапоніни містять рослини, які належать до родин лілейних та амарилісових. Багаті на них і представники родини ранникових, пасльонових, гвоздикових.

Незважаючи на те, що мильний розчин сапоніну у великих концентраціях згубно діє на комах, плазунів, земноводних і риб, на захист подібних натуральних засобів виступає той факт, що для миття та прання потрібні зовсім невеликі, економні порції, тому навіть масштабне використання тих же мильних горіхів здатне нашкодити екології в тисячі разів менше, ніж всюдисущі фосфати сучасних пральних порошків, шампунів і інших синтетичних миючих засобів. Сьогодні можна з легкістю замовити в мережі Інтернет практично будь-який потрібний товар - але на щастя, не всі «сапонінові» рослини ростуть в тропіках чи в Альпах: дещо зростає і в нашій місцевості, чекаючи свого часу.

Як із натуральних речовин зробити в домашніх умовах СМЗ


Речовини, що містяться в засобах побутової хімії, є досить небезпечні як для дорослих, так і для дітей і, тим більше, для тих, хто має схильність до алергії. Вдома у нас є достатньо натуральних і абсолютно безпечних замінників побутової хімії. Головне — навчитися правильно їх застосовувати.

Так склалося, що більшість засобів побутової хімії, доступних у продажу, давно заборонені в інших країнах. Причина — вміст небезпечних для здоров’я речовин, які разом із брудом гублять й наше здоров’я. Однак існує й альтернатива побутовій хімії — безпечні натуральні засоби, завдяки яким можна повністю або частково відмовитися від сучасної побутової хімії. Можливо, їхня дія буде не такою швидкою, але головне — вони не становлять небезпеки для здоров’я.

1. Безпечні засоби для миття посуду та прання одягу.

Господарське мило — одне з кращих універсальних засобів, який може впоратися з багатьма завданнями, завдяки чому його можна використовувати як для миття посуду, так і для прання одягу. Господарське мило відмінно очищає та видаляє жир. Плюс до цього, воно складається з природних жирів, воно повністю органічно переробляється.

Хороший засіб для миття посуду можна приготувати з теплого мильного розчину з додаванням харчової соди. Але слід пам’ятати, що сода абразивна й може подряпати поверхню емалі. Для чистки емальованого посуду застосовуйте гірчичний порошок.

Гірчичний порошок підійде й для іншого посуду: гірчиця чудово відмиває посуд від жирових забруднень.

Нешкідливий пральний порошок можна приготувати з кальцинованої соди та подрібненого на тертці мила. Однак слід пам’ятати, що кальцинована сода — їдка речовина, для захисту рук використовуйте рукавички.

Для видалення плям з одягу використовуйте сік лимона або оцет.

2. Безпечні засоби для чищення скла, видалення іржі.Приготуйте суміш: 3 ст.л. оцту, 1/3 ч.л. рідкого мила і 2 склянки води. Цю суміш можна розприскати за допомогою пульверизатора або просто нанести на поверхню, після чого протерти вологою серветкою.

Приготувати нешкідливу рідину для миття скла можна за допомогою соку лимона або оцту, розчинивши дві ч.л. кислоти в 1 літрі води. Оцет, сік лимона або лимонна кислота також допоможуть видалити іржу.

3. Безпечні засоби для чищення керамоплитки, кахлю, мийки. Засоби від накипу.

Сода чудово видаляє 80% жиру, плям, відмінно підходить для чистки керамоплитки, кухонної плити, мийки, умивальника. До того ж, її можна використовувати і як засіб від накипу. Оцет видаляє плями, накип, дезінфікує, допоможе без зусиль очистити плитку та кахель. Якщо для очищення плитки ви використовуєте чистий оцет, після роботи не забудьте як слід провітрити приміщення. Як і соду, оцет можна застосовувати як засіб від накипу: в чайник разом із водою додайте трохи оцту, перемішайте, прополощіть.

4. Безпечні засоби для полірування меблів.

Суміш: ¼ склянки соку лимона або оцту, ½ ч.л. оливкового масла, 10 крапель ефірного масла (для приємного запаху). Нанесіть суміш на м’яку серветку і протріть меблі. Замість оливкової олії можна використовувати олію льону — вона добре підходить для полірування дерев’яних меблів.

5. Безпечні засоби для чищення ванни і туалету.

Для чистки ванни приготуйте суміш: ½ склянки харчової соди, трохи рідкого мила і кілька крапель антибактеріальної олії чайного дерева, розмарину або лаванди. Суміш нанести на губку, почистити поверхню, після чого змити водою.Також для чищення ванни і туалету підійде звичайна сода. Щоб позбутися від нальоту в унітазі або ванні, налийте оцет і змийте через деякий час.

Існує альтернатива побутовій хімії — безпечні натуральні засоби, завдяки яким можна повністю або частково відмовитися від сучасної побутової хімії.

6. Безпечні засоби для видалення цвілі.

Приготуйте суміш з 1 склянки води і 1 ч.л. олії чайного дерева. У суміш також можна додати трохи спирту. За допомогою пульверизатора суміш можна нанести на поверхню. Крім цього, для видалення цвілі можна використовувати оцет: він знищує 82% цвілі та грибків. Перешкоджає утворенню цвілі.

7. Безпечні засоби — освіжувачі повітря.

Натуральні ефірні олії можуть замінити небезпечні синтетичні освіжувачі повітря. Вибирайте олії апельсина, лаванди, евкаліпта, лимона — на свій смак. Капніть кілька крапель олії в воду ароматичної лампи.

Висновки


Опрацювання літератури з даної проблеми та ряд проведених досліджень дають змогу зробити такі висновки:

  • Усі пральні засоби, які досліджувалися, негативно впливають на здоров’я людини.
  • Інтенсивність токсичного впливу залежить від концентрації прального засобу: великі концентрації викликають гостру токсичність. Малі концентрації пральних засобів за тривалий час зрештою впливають так само, як і великі за короткий час.
  • У досліджуваних миючих засобах містяться аніонні ПАРи, які є дуже небезпечні для організму, це найнебезпечніші з усіх інших видів ПАР.
  • Аніонні ПАР здатні накопичуватися в організмі у значних концентраціях, знижують імунітет, викликають алергії, вражають мозок, викликають хвороби нирок, печінки та легенів.
  • Виявлено, що на етикетці порошку «Persil» написано «не містить фосфатів», проте в ньому є фосфонати (% вмісту не зазначений), а також 5—15% аніонних ПАР.
  • Доведено, що найбільш токсичним із трьох пральних засобів є «Rio» оскільки містить найбільу кількість фосфатів. Найменш токсичним виявились безфосфатні пральні засоби – «Карапуз», «Дакос», «Royal Powder».
  • У ході дослідження виявлено, що лише 18 % обізнані у тому, що саме входить до складу прального порошку , 36% лише здогадуються , як ці компоненти впливають на їх власне здоров’я.
  • Результати даної роботи є пізнавальними для підвищення екологічної освіченості з даного питання учнів шкіл, користувачів пральних засобів.

Список використаних джерел

  1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. ,Костіков І.Ю. Основи екології. – К.: Либідь, 2005. – 414с.
  2. Велика енциклопедія народної медицини / укладачі І. Алексєєв, А. Діброва.- Київ: ТОВ «Видавництво Глорія», 2016. – 704 с.
  3. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини. Навчальний посібник. — Львів, Афіша, 2000. — 248 с.
  4. Енциклопедія юного хіміка. – К., 1986.Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. – 249.
  5. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
  6. Лісова скарбниця: довідник рослин / укладач Ануфрієва С.В. – Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд», 2013. – 224 с.
  7. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995. – 228 с.
  8. Хімія в побуті / За ред. Коваленка І.Р. – К., 1994.
  9. Цигульова О. Темні та світлі сторони синтетичних миючих засобів / О. Цигульова, Г. Цвєткова, Д. Павловський [Електронний ресурс]
  10. Цікава хімія. – М., 2000.

Повернутись до змісту проекта
Вплив миючих засобів на здоров’я людини

Статистика