Проєкт "Княгиня Ольга – видатна постать Київської Русі"

Учениця 6 класу в навчальному дослідницькому проєкті з історії України на тему "Княгиня Ольга – найвидатніша постать Київської Русі" розповіла, як княгиня Ольга отримала владу та які реформи на території України були нею проведені, яку значимість вони мають сьогодні у сучасній державі та що може стати прикладом для нинішніх політиків.

Докладніше про роботу:

В учнівській дослідницькій роботі про Княгиню Ольгу – видатну постать в Київські Русі, проведеній у 6 класі з історії України, авторкою було проаналізовано літературні джерела, які допомогли визначити місце і значення фігури княгині Ольги в історико-культурному контексті на підставі вивчення її реформ та впроваджень, яки вивели Україну на інший рівень розвитку. Інформаційними джерелами був масив архівних та опублікованих джерел, а саме "Повість врем'яних літ", підручники з історії Ураїни тощо.

В учнівському міні-проєкті з історії України вивчається діяльність Княгині Ольги, як видатної постаті Київської Русі, дається характеристика княгині Ольги як правителя, описуюється її політична діяльність та погляди на майбутнє України. Велика київська княгиня Ольга — видатна жінка, одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії. Докладніше про неї далі у проєкті.

Зміст

Вступ
1. Народження правління державою.
Висновок
Список використаної літератури

Мужність, сила, незламність, сила духу та стальний характер – почувши ці слова, ми малюємо в уяві богатиря, могутнього чоловіка воїна та правителя. Але історія доводить, що цими якостями можна охарактеризувати і жінку.

Хто вона, ця мудра державна діячка, жінка, яка змогла потіснити владолюбних мужів, підступних варягів і сісти на древньому київському престолі?

Княгиня Ольга, рішуча і стійка, тримала владу в своїх тендітних руках півтора десятиліття. Спроби хрещення Русі, помста древлянам, чітка та вмотивована внутрішня та зовнішня політика – ось основні напрямки діяльності, які запам’ятались історії за часів правління княгині Ольги.

Достеменно невідомо де і коли народилася майбутня правителька. Існує кілька версій її походження: болгарська, київська, галицька, псковська та інші, проте, жодна з них не підтверджена науково на сто відсотків.

До цих пір точаться суперечки про походження великої княгині. Деякі науковці вважають, що Ольга має варязьку кров.Це припущення з’явилося, бо її ім’я відповідає древньоскандинавському – Helga. У «Повісті временних літ» під 903 роком зазначено, що привели Ігореві дружину із Пскова на ім’я Ольга.

На той момент їй було не більше 14 років, а це дозволяє припусти, що княгиня Ольга народилась у 889–891 роках. Багатьма науковцями ця дата сприймається як правильна. Отже, 903 року її віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той час виповнилося двадцять п’ять літ.

Оскільки Ольга тоді була ще маленькою дівчинкою, шлюб спочатку був номінальним. Єдиною відомою нам дитиною був у неї син Святослав, який народився у 937 році. У деяких документах згадуються ще два імені – Предслава і Володислав, але підтверджень, що це діти Ольги та Ігоря, не знайдено.

Ігор Рюрикович вів здебільшого зовнішню політику і намагався отримати якомога більшу вигоду від підпорядкованих племен. Це і привело його до загибелі. Зібравши данину з древлян, князь вирішив що вони можуть дати більше і повернувся вимагати оплату вдруге. Розлючені жителі покарали жадібного правителя і жорстоко стратили його, розірвавши навпіл. Отже, у 945 році княгиня стала вдовою і правління державою лягло на її плечі, бо син Святослав був замалим.

В середині Х століття жителі руських земель були язичниками і помста була священним обов’язком. Тому княгиня, вбита горем, отримавши з рук дружинників меч свого чоловіка, почала планувати помсту. Довго чекати не довелось. Древляни, сп’янівши після вбивства Ігоря І, вирішили одружити свого князя Мала з Ольгою і отримати в руки всю владу.Але княгиня не була слабка духом і рішучості їй не бракувало.

Тому, коли прибули посли щоб засватати її, вона заманила їх в пастку і поховала живцем. Не знаючи яка доля спіткала першу делегацію, древляни відправили другу. І цього разу не аби кого, а князів, бояр і купців. Наказавши розтопити баню для поважних гостей, Ольга закрила їх всередині і підпалила. У 946 році, щоб остаточно провчити древлян, Ольга разом із сином і дружиною вирушила в похід.

За наказом Ольги місто було взято в облогу і ніяк древляни не могли відбити натиск війська київського.Попросила вона прислати їй по три голуби та по три горобці з кожного двору. Дружинники відступили, а як опустилась ніч на Іскоростень, вони прив’язали до лапок трут та підпаливши його, випустили птахів на волю. До світанку від міста лишився тільки попіл.Це була єдина війна за час правління Ольги.

Перше, що зробила Ольга у внутрішній політиці — об’єднала і централізувала владу в Київській Русі. Вона довела, що київський князь є головним.Вона була першою, хто упорядкував систему збору данини. Були введені так звані «броки» чи «уроки», згідно з якими племена у вказаний термін повинні були внести грошову і товарну виплату в організовані нею пункти київської влади, що звались погости, і, фактично, були першими адміністративно-територіальними одиницями Київської Русі.

Княгинею були також організовані полювальні угіддя, оскільки руське хутро цінувалось купцями з багатьох країн. У перші роки правління Ольга об’їхала всі державні володіння і побачила що кожне плем’я живе за власними язичницькими законами. А для єдності держави важлива однодумність. Тому княгиня наважується на довгу подорождо Константинополя.

Так, в ніч з 17 на 18 жовтня 957 року в Константинополі, в Соборі святої Софії, патріарх Феофіліктій і Костянтин VII Багрянородний особисто хрестили княгиню. Повернувшись додому, княгиня починає провадити активну політику з метою хрещення Русі. Але на той час її син Святослав вже був достатньо дорослий, щоб самостійно правити державою, а на додачу ще й ярим язичником. Тому у 962 році, він усунув старіючу матір від влади. Решту свого життя княгиня Ольга провела будуючи християнські церкви та монастирі.

Померла княгиня 11 липня 969 року і була похована згідно з християнським звичаєм у київському храмі святого Миколая. Княгиня Ольга стала першою християнкою серед правителів і мріяла охрестити Русь. Нажаль, їй це не вдалось, але за декілька десятиліть у 988 році її онук Володимир Великийзавершив розпочату справу

З роботи над дослідницьким міні-проєктом з історії України про Княгиню Ольгу, як видатну постать Київської Русі, можна зроботи висновок, що Ольга — символ держави Київська Русь. Від княгині Ольги пішов славетний рід руських князів, тих, кого ми можемо називати попередниками і вчителями сучасних політичних лідерів. Завдяки їй Русь укріпилася як держава. ЇЇ діяльність залишила помітний слід у східнослов'янській історії Х ст.

За її силу, розум і намір запровадити християнство у 1547 році Ольга була визнана рівноапостольною святою та покровителькою вдів і навернених християн. 3 січня відзначається День пам'яті княгині Ольги.

Для написання данного міні-проєкту про Княгиню Ольгу в Київській Русі було використано джерела мережі Інтернет.