Проєкт "Вплив мобільного телефону на людину"

У процесі проведення дослідницької роботи над навчальним проєктом з фізики на тему «Вплив мобільного телефону на людину» учениця 9 класу вивчила історію розвитку мобільного стільникового зв'язку, внаслідок чого з'ясувала вплив мобільного телефону на здоров'я людини.

Докладніше про роботу:

У індивідуальному дослідницькому проєкті з фізики про вплив мобільного телефону на людину учениця 9 класу вивчила історію стільникового зв'язку, навела приклади наукових досліджень про вплив мобільного зв'язку на організм людини, а також провела соціологічне опитування серед однокласників, з метою визначення рівня обізнаності користі та шкоди мобільних пристроїв.

Своєю дослідницькою роботою з фізики на тему «Вплив мобільного телефону на людину» учениця 9 класу піднімає важливі теми залежності людей від стільникового телефону (смартфону), впливу маленького електроного пристрою на сон і психіку, відчуття дитини неповноцінно серед однолітків, що хизуються свїми смарфонами.

Зміст

Вступ

1. Історія розвитку мобільного зв'язку
2. Мобільний телефон та здоров'я людини
3. Вплив мобільного телефону на здоров'я людини
4. Анкетування учнів
5. Результати дослідження

Висновок
Перелік використаної літератури

Мобільні телефони міцно увійшли в життя людини, зараз мало хто уявляє собі життя без мобільного телефону. Для багатьох це не тільки засіб спілкування, але і засіб розваги, і отримання різноманітної інформації. Нині вже важко уявити життя без мобільного зв'язку.

Кожен абонент чудово розуміє, які несприятливі наслідки для здоров'я може мати використання мобільного зв'язку внаслідок електромагнітного випромінювання, але назад дороги вже немає.
Ще жодна технологія не була настільки популярною: статистика показує, що близько чотирьох з половиною мільярдів людей використовують будь-який мобільний пристрій.

Сьогодні мобільний телефон це не просто засіб зв'язку, у деяких моделей комунікаторів він максимально наближений за своїми можливостями до комп'ютеру, а в деяких властивостях перевершує ПК.

Мобільний зв'язок кардинально змінив наше життя. Але чомусь все частіше почали з'являтися розмови про шкоду мобільного телефону для здоров'я людини, передачі, в яких дискутують лікарі щодо цього питання, а також статті в Інтернеті.

Оскільки мобільники активно проникають у життя дитини, підлітка, тобто молодого організму, що росте, я вважаю, що задуматися над проблемою шкідливого впливу на організм мобільного телефону просто необхідно.

Актуальність проєкту - Переважна кількість школярів середньої та старшої ланки використовують мобільні телефони, не знаючи про їх вплив на здоров'я.

Середньостатистичний користувач інтернету віком від 16 до 64 років проводить онлайн 6 годин 43 хвилини щодня. Це означає 100 днів безперервного використання Інтернету протягом року.
Якщо уявити, що кожна людина витрачає на сон 8 годин на день, виходить, що 40% нашого неспання проходить в мережі.

Діти – цільова маркетингова група для ринку мобільного зв'язку. Вони становлять велику кількість користувачів телефонів та приносять величезний прибуток корпораціям зв'язку. Шалений натиск компаній-виробників мобільних телефонів спрямований на отримання максимального короткострокового прибутку.

Але не можна ігнорувати появу можливих довгострокових витрат, пов'язаних із порушенням нормального розвитку дитячого та юнацького організму, як сьогоднішнього, так і майбутнього. Свою роботу я вирішила присвятити проблемі впливу телефону на організм людини.

Гіпотеза: чи здатний мобільний телефон впливати на організм людини?

Мета: з'ясувати чи впливає мобільний телефон на здоров'я людини?

Завдання:

• вивчити історію мобільного зв'язку;
• навести приклади наукових досліджень про вплив мобільного зв'язку на організм людини;
• з'ясувати, як мобільний телефон впливає на здоров'я дітей;
• провести соціологічне опитування.

Об'єкт дослідження: мобільний телефон.

Предмет дослідження: мобільний телефон.

Методи дослідження: спостереження, пошуковий, дослідження публіцистичних та наукових джерел, робота з літературою, анкетування, аналіз, узагальнення.

Практична спрямованість: матеріали даної дослідницької роботи були систематизовані та оформлені в статтю в районній газеті, також цей матеріал можна використовувати для проведення класної години.

Перші задуми та ідеї щодо створення мобільних телефонів з'явилися буквально через рік після закінчення Другої Світової війни. У 1946 році співробітники американської компанії AT&T BellLabs серйозно замислилися над цим питанням.

Підійшли вони до проблеми ґрунтовно і вже через рік була запущена тестова експлуатація першого радіотелефонного сервісу, який являв собою гібрид телефону та радіопередавача та був призначений для встановлення в автомобілях – за допомогою радіостанції, встановленої в машині, можна було передати сигнал на АТС та здійснити звичайний телефонний дзвінок.

Пристрій цей важив майже 12 кг. Розташовувалося це диво техніки в багажнику машини, пульт керування та трубку виносили в салон, а заради антени доводилося продирявити дах машини. Незважаючи на низку обмежень та незручностей, пристрій працював цілком справно, і його власникам не доводилося тягати тяжкості в руках.

Радянські інженери теж не хотіли відставати і результатом їхньої діяльності став апарат, який теж мобільним можна було вважати умовно. Творцями агрегату, який можна було встановити в автомобіль, стали Г. Шапіро та І. Захарченко. Випробування відбулися 1946 року і пройшли цілком успішно. Дальність роботи телефону становила 20 км.

Наступним кроком радянських зв'язківців став апарат ЛК-1. Його творцем був інженер Л.І. Купріянович. Цей телефон вже був цілком мобільним, хоча і важив 3 кг. Радіус його дії становив до 30 км, а час роботи – до 30 годин без зміни батарей.

Носити такий апарат можна було у спеціальній валізці. Далі події розвивалися дуже швидко: розпочалася робота зі створення мініатюрних апаратів, розробка та впровадження систем зв'язку та організація мобільних мереж. У СРСР та інших країнах в експлуатацію було введено телефонні мережі, розраховані на автомобілістів.

Перший мобільний телефон, який важив менше кілограму, був випущений компанією Motorola. Коштувало це диво техніки 3995 доларів, важив трохи більше кілограму, а заряду акумулятора вистачало лише на 20 хвилин.

Наступним кроком стала модель DynaTAC 8000X. Цей телефон важив вже 794 грами, час розмови становив 1 годину, а в режимі очікування телефон "жив" протягом 8 годин. 1 липня 1991 року був введений в експлуатацію стандарт GSM - здійснено перший дзвінок; і з того часу цей день у Фінляндії є своєрідним святом.

Першу мобільну базову станцію, яка могла обслуговувати до 30 клієнтів, було змонтовано на вершині 50-поверхового «Alliance Capital Building» у Нью-Йорку до 3 квітня 1973 року. «Винуватцем» перших випробувань стала компанія Motorola, яка на той час вже набила оскому Федеральнії Комісії з комунікацій у спробі переконати владу в необхідності розвитку мобільного зв'язку.

Motorola благала виділити приватним компаніям вільні частоти для впровадження стільникового зв'язку. Комісія, у свою чергу, зажадала довести необхідність такої нерозсудливості. Підсумком стали вищезгадані випробування.

За останні роки телефон з іграшки та мірила багатства перетворився на звичайний робочий інструмент, яким він і має бути. Мобільними користуються практично всі, і дзвінок мобільного телефону можна почути сьогодні будь-де.

Так, дуже часто телефони дзвонять на спектаклях, у кінотеатрах, на концертах, у громадському транспорті, у банках, на вулиці, скрізь. Насамперед така доступність пов'язана з постійним зниженням вартості самих трубок і, звичайно ж, значним зниженням вартості хвилини розмови у операторів стільникового зв'язку. Армія користувачів мобільних телефонів поповнюється новобранцями.

Мобільні телефони дуже далеко просунулися у своєму розвитку, і це дало нові приводи для суперечок про їхню шкоду. І якщо раніше йшлося в основному про несприятливий вплив випромінювання телефонного передавача на органи слуху та кору головного мозку, то зараз йдеться і про вплив на статеву систему, на серце, на увагу та здатність до концентрації, на пізнавальну функцію і навіть на сон.

Звідси і витікає головне питання нашого дослідження, а чи безпечний мобільний телефон для нашого здоров'я?

Ще у 2000-2003 році не було жодних переконливих даних про те, що мобільний телефон шкодить здоров'ю. У 2000 році Всесвітня Організація Охорони Здоров'я опублікувала свої рекомендації щодо безпеки стільникових телефонів у зв'язку з майбутньою конференцією Європейського парламенту.

У рекомендаціях наголошувалося, що на той момент не було переконливих доказів щодо зв'язку використання мобільних телефонів із розвитком ракових чи інших серйозних захворювань.
Радіохвилі справді становлять потенційну небезпеку для організму. Телефон випромінює радіохвилі постійно, навіть коли він перебуває в режимі очікування. Однак його вплив залежить від відстані до джерела.

Наприклад, коли телефон знаходиться в руці, то вплив радіохвиль нижче, ніж якщо ми тримаємо його біля голови. Грубо кажучи, написання смс, використання інтернету на мобільному пристрої або включення гучного зв'язку - все це безпечніше з точки зору випромінювання, ніж традиційна «трубка у вуха».

Твердження є актуальним і для бездротових навушників, якщо мобільний телефон при цьому знаходиться в руці на відстані приблизно 30-40 см від тіла.

Проте за останні 10 років вченим так і не вдалося знайти переконливих доказів щодо взаємозв'язку випромінювання від гаджетів із ризиком розвитку онкологічних захворювань у людей. Проте зловживати пристроями все одно не слід з багатьох інших причин.

Смартфони завдають шкоди сітківці ока. У цьому випадку не слід обмежуватись виключно смартфонами. Планшети, екрани комп'ютерів – усі ці прилади випромінюють певний діапазон світлових хвиль, який за тривалого впливу небезпечний для очей.

Нещодавні дослідження американських вчених показали, що вплив синім світлом на клітини сітківки руйнує фоторецептори. Зазвичай такі наслідки можуть призвести з роками навіть до макулярної дегенерації сітківки, проте прямої взаємозалежності між виникненням хвороби та смартфоном не доведено. Експерименти вчених не відтворювали всі умови, на які піддаються очі звичайної людини, тому адаптувати результати ще рано.

Однак, очевидно, що нові покоління дітей, які буквально виросли з мобільними пристроями в руках, змінять поточні статистичні дані. Швидше за все, не на краще, тому в усьому слід дотримуватись заходів.

Негативні ефекти на кшталт уповільнення часу реакції чи розладів сну також були визнані науково не підтвердженими. Таким чином, у рекомендаціях зазначено, що жодних особливих заходів безпеки щодо стільникових телефонів не слід застосовувати.

А ось що із цього приводу говорять психологи.
Мобільник викликає залежність – такий висновок роблять психологи, вивчаючи власників стільникових телефонів. Психологічна залежність від апарату може виявлятися у таких видах.

По-перше, це занепокоєння щодо відсутності телефону. Австралійський психолог Діана Джеймс висловлює думку про те, що залежність власника від свого мобільного телефону сильніша, ніж від тютюну.

Якщо у нас із собою немає заповітної трубки, виникає відчуття самотності та депресивні стани, людина відчуває сильне занепокоєння, у деяких випадках здатне перерости в паніку. У цьому фіксуються гіпертонічні явища – стрибки артеріального тиску. Або ось приклад: близька людина залишила стільниковий телефон вдома - і ось уже є привід для занепокоєння, де вона, що з нею, чому затримується?

По-друге, це SMS-манія. Людина пише і надсилає десятки SMS на день, і не може зупинитися, навіть якщо їй простіше зателефонувати. В Італії, наприклад, 25% опитаних отримують та надсилають приблизно 15 SMS на день. Є серед них і рекордсмени, які ризикують власним здоров'ям. Так, чотирнадцятирічна італійська дівчина потрапила до лікарні із запаленням сухожилля, бо щодня відправляла своїм друзям понад сотню есемесок.

Наступний тип залежності – це інформаційна манія. Власник телефону постійно чекає на дзвінок або SMS, дістає мобільник, перевіряє, чи не пропустив він важливу інформацію, читає електронну пошту та SMS-повідомлення. У результаті людина не може запам'ятати, яка саме інформація для неї важлива, і звертається до свого мобільного знову і знову.

Далі відзначимо залежність людини від самого девайсу. Власник телефону прагне придбати нову модель, будь-які аксесуари, що виділяють його мобільного друга з маси звичайних «середніх» телефонів.

Всім відомі випадки прояву мобільного фантому. Уявіть собі ситуацію, коли у когось у кишені лунає дзвінок телефону і всі люди поблизу починають гарячково діставати свої мобільні, перевіряючи вхідні дзвінки.

Ще один типовий прояв залежності – це звукові галюцинації. Іноді людям здається, що вони чують дзвінок мобільного телефону, хоча насправді апарат не дзвонив або зовсім вимкнений. Такі випадки хоча б раз відбувалися з усіма власниками стільникових, однак у деяких людей неіснуючі дзвінки стають хронічною фобією. Цей феномен отримав назву "манія дзвінка".

Людина, що регулярно користується будь-яким із мобільних дивайсів, відчуває несприятливий вплив їх електромагнітного випромінювання на свій організм, вважають медики. При цьому може постраждати центральна нервова система, імунна та ендокринна системи.

При тривалій розмові спостерігається збільшення температури вуха, барабанної перетинки, прилеглих тканин та прилеглої ділянки мозку. Це не що інше, як результат впливу електромагнітного поля, створюваного антеною, що використовується в телефонах. Жодні інші складові шкоди завдати не здатні, це стосується як матеріалів, що використовуються у виробництві (скло, пластик тощо), так і окремих елементів.

Найменший рівень випромінювання, звичайно ж, у режимі очікування.
Отже, спираючись на дані дослідження, ми можемо однозначно сказати, що стільниковий телефон впливає на здоров'я людини, особливо беззахисним виявляється організм дитини.

Спираючись на все сказане вище, я вирішила провести анкетування і з'ясувати, що знають наші учні про мобільний зв'язок. Об'єктом мого дослідження стали учні моєї школи. Загалом у дослідженні взяли участь 30 осіб. Запитання, які були задані учням:

1. Чи є у вас мобільний телефон?
2. Навіщо вам потрібен мобільний телефон?
3. Де частіше носите мобільний телефон?
4. Як ви тримаєте телефон під час розмови?
5. Як ви вважаєте, стільниковий телефон шкодить здоров'ю?
6. Чи готові ви відмовитися від мобільного телефону заради здоров'я?
7. Чи є у вас мобільний телефон?

Навіщо вам потрібний мобільний телефон?
Висновок: найчастіше відповідають, що мобільний телефон потрібний як засіб зв'язку.

Де частіше носите мобільний телефон?
Висновок: Як видно, не всі дбають у цьому випадку про здоров'я. Правильно носити телефон у сумці чи портфелі.

Як ви тримаєте телефон під час розмови?
Висновок: на жаль, більшість не знає, що притискаючи трубку до вуха отримують велику дозу опромінення.

Як ви вважаєте, мобільний телефон шкодить здоров'ю? Це питання ставилося дорослим і дітям від 8 до 13 років.
Висновок: найчастіше відповіді були - мобільний телефон шкодить нашому здоров'ю, величезне випромінювання, погіршення слуху та зору.

Чи готові ви відмовитися від мобільного телефону заради здоров'я?
Висновок: багато хто хотів би відмовитися від мобільного телефону заради свого здоров'я.

За результатами дослідження у рамках проєкту з фізики «Вплив мобільного телефону на людину» з'ясувалося, що понад половина опитаних мають мобільний телефон. Більшість учнів придбали телефон для спілкування, а також слухати музику. Щодо шкоди здоров'ю, думки розділилися практично порівну.

Сумно і те, що про вплив телефону на здоров'я не знають і навіть не цікавилася досить велика кількість учнів.
Але незважаючи на те, що половина все-таки в курсі щодо впливу телефону, а друга половина була проінформована про шкоду мобільників для здоров'я, відмовитися від телефону готові 20 осіб і ще не наважилися на щось конкретне – 10 осіб.

Отже, провівши цю дослідницьку роботу з фізики на тему «Вплив мобільного телефону на людину», вивчивши наукову літературу, я з'ясувала, що мобільний телефон негативно впливає на наш організм, що росте. Але не всі про це знають, а ті, хто знає, не готовий відмовитися від нього.

Підсумовуючи вищесказане, можна дійти невтішного висновку у тому, що стільниковий телефон міцно увійшов у наше життя і зайняв у ньому своє місце. І діти та дорослі не уявляють свого життя без мобільника. Стільниковий телефон із нами на вулиці, на відпочинку, у школі, у кіно, у гостях у друзів, навіть купатися на річку ми не ходимо без мобільника: «А раптом хто подзвонить?»

Ми не помічаємо, як стаємо все більш залежними від маленького електронного пристрою, який може поміститися в нашій долоні. Забувши його вдома, ми нервуємося, тривожимося, шукаємо можливості повернутися за ним. Сидячи в школі за партою, ми майже не випускаємо його з рук, відраховуючи за його допомогою хвилини до закінчення уроку, при цьому забуваючи про самі уроки.

Перерви заповнені музикою, переглядом роликів, обміном настільки важливими для будь-якого учня файлами, фотографуванням один одного. А як вранці підвестися, якщо немає телефону, який зможе розбудити учня, при цьому користуватися будильником – це минуле століття. Не мати телефону – це просто не престижно та соромно (на жаль, це дуже поширена думка).

А все це веде до порушення сну, порушення психіки, звукових галюцинацій, до постійного занепокоєння з приводу відсутності телефону, людина, а особливо дитина почувається без телефону неповноцінно серед однолітків, що хизуються з телефоном у руках.

Як видно з опитування, більшість користувачів мобільного зв'язку знає про те, що стільниковий телефон шкодить здоров'ю, але з цього ж опитування видно, що відмовитися від нього більшість не готова.
Тому ми запропонували в рамках дослідницького проєкту з фізики «Вплив мобільного телефону на людину» рекомендації щодо використання мобільних телефонів максимально безпечно для здоров'я, що дозволяють обмежити шкідливий вплив на нас з вами.

Ми не закликаємо зараз відмовитися від стільникового телефону, але я вважаю, що необхідно розповідати та пояснювати дітям, батькам, що така проблема «стільниковий телефон – шкода здоров'ю» - це реальність, і кожен з нас може вжити прості запобіжні заходи для збереження свого безцінного і дорогоцінного здоров'я.

1. А.А. Леонович, О.Г. Хінн. Я пізнаю світ: Дитяча енциклопедія: Фізика. - М.: «АСТ», 1996р
2. Гаврилов А. А., Нестеров Є. К., Оленьєв Ст Ст, Сомов А. Ю. Добровільний і вимушений екологічний ризик при впливі електромагнітного випромінювання, створюваного системами стільникового зв'язку. Вісті Академії промислової екології. 2002. № 2.
3. Григор'єв Ю. Г. Стільниковий зв'язок: радіобіологічні проблеми та оцінка небезпеки. Радіаційна біологія. Радіоекологія. 2001. № 5.
4. Голишко О. В., Сомов А. Ю. Проблеми еколого-технічного розвитку мереж стільникового зв'язку. Вісник зв'язку. 2003. № 10.
5. Григор'єв Ю. Г. Емоційний стрес та електромагнітні поля. Щорічник Національного Комітету із захисту від неіонізуючих випромінювань. М: 2003.
6. Маркушевич А.І., Кузнєцов А.М. Дитяча енциклопедія Том 5